Ремарк був солдатом і свої фронтові переживання переніс у літературну творчість. 1929 року рокам “На Західному фронті без змін” приніс Ремарку світову славу. Письменник розповів про своє покоління, яке стало жертвою війни.
Його називали “втраченим”.
Головний герой роману Пауль Ноймер каже: “Нам було по вісімнадцять років, ми тільки починали любити життя і світ, а нам довелося стріляти в них. Перший снаряд влучив у наше серце. Нас відрізано від справжньої діяльності, від прагнень, від прогресу.
Ми вже не віримо в них. Ми
Герої на власному досвіді переконалися, що в світі панує зло. І даремними виявилися їхні окопні страждання, марною була смерть Пауля, який загинув в один із днів, коли у зведеннях верховного головнокомандування повідомлялось: “На Західному фронті без змін”.
У другому своєму романі – “Повернення” – Ремарк знову пише про зневірених фронтовиків, які не можуть знайти собі місця у повоєнному житті. Революція 1918 року роз’єднує їх: учорашній бойовий командир стріляє в свого солдата, який опинився на іншому боці барикади. Дехто з них накладає на себе руки, божеволіє, потрапляє до в’язниці.
Повернення до миру і щастя не відбулося. Єдиною підтримкою в житті є “власні руки, або зелене дерево, або подих землі”.
Хоч Ремарк зобразив у “Поверненні” руйнування фронтового братерства, він не втратив віри в цей осередок людяності й добра, бо знав: той, хто бачив смерть, навчився цінувати життя. Тому третій його роман – “Три товариші” – став гімном міцній чоловічій дружбі, яка допомагає жити в хиткому повоєнному світі.
У творі розповідається про долю трьох фронтових друзів. Тридцятилітній Роберт Локамп після війни працював на залізниці, відав відділом реклами на фабриці гумових виробів, був тапером у кав’ярні. Готфрід Лени “кілька років тинявся по Південній Америці”.
Отто Кестер був пілотом, студентом, гонщиком, пізніше придбав авторемонтну майстерню, де тепер і працюють усі троє.
Усі вони різні за вдачею. Готфріда Ленца друзі жартома називають останнім романтиком. Отто Кестер – небагатослівний і педантичний. Роберт Локами, хоч і навчився битися і пити не п’яніючи, – “наївна душа”.
Основна риса кожного – надійність. Живуть вони за законами фронтової дружби: підтримують один одного, воюють з навколишнім світом, із бідністю, з нудьгою. Друзі вважають, що зло пануватиме в світі вічно.
Юність їхня згоріла у пеклі війни, а разом з нею – все, в що вони вірили.
Письменник стримано розповідає про трагічну долю свого покоління, упікаючи красномовства і риторики. Гумор допомагає героям жити, а іронія сприяє розкриттю внутрішнього світу людей “втраченого покоління”, людей без надії.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Утрачене покоління – що це – за романом Е. Ремарка “Три товариші” ЕРІХ МАРІЯ РЕМАРК 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЕРІХ МАРІЯ РЕМАРК Утрачене покоління – що це? Важко перелічити війни ХХстоліття: крім Першої та Другої світових війн було безліч так званих “малих війн”, які своєю жорстокістю та запеклістю майже нічим не відрізнялись від війн “великих”. Скільки поламаних доль, перекручених життів, химерних думок! Шкода, що війна як засіб вирішення проблем з легкістю увійшла за людством до третього тисячоліття. Але ті, хто завжди виступав проти […]...
- Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е. М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е.-М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта XX століття увійшло в історію не лише як пора визначних звершень і досягнень у різних сферах людської діяльності, а й як епоха жорстоких воєн, що вплинули на розвиток суспільства. Невипадково, що темі антигуманної сутності війни присвячено чимало літературних творів у різних країнах світу. Вагому частину творчого доробку німецького письменника Еріха-Марії Ремарка становлять твори про трагедію “втраченої […]...
- Доля покоління в поезії Анни Ахматової І. Поети “срібної доби”. ІІ. “Не з тими я…” ІІІ. “Мы знаем, что ныне лежит на весах…” ІV. “Я была тогда с моим народом…” о журналах “Звезда” и “Ленинград””, де поезія Ахматової оголошувалася чужою народові. Збірка віршів поетеси, уже надрукований 1946 року, було знищено. Ахматову та Зощенка виключили зі Спілки письменників, залишивши їх напризволяще перед загрозою голоду без засобів до існування. Сина Ахматової знову було заарештовано. 1957 року, після його […]...
- Засудження війни і її наслідків у романі Еріха Марії Ремарка “Три товариші” За все, що сталося, я відчуваю в якійсь мірі й особливу відповідальність. Еріх Марія Ремарк. Людство стоїть на порозі XXІ століття. Ось-ось наше століття стане історією. Якою саме? Які віхи воно вписало в літопис? Що закарбувалося в нашій пам’яті, в пам’яті наших батьків, дідів і прадідів? Жовтневий переворот і розпад Російської імперії. Політ людини в космос і Чорнобильська трагедія. Голодомор 33-го і проголошення незалежності України. Однією з найбільших трагедій була, […]...
- Утрачене покоління – що це? Важко перелічити війни ХХстоліття: крім Першої та Другої світових війн було безліч так званих “малих війн”, які своєю жорстокістю та запеклістю майже нічим не відрізнялись від війн “великих”. Скільки поламаних доль, перекручених життів, химерних думок! Шкода, що війна як засіб вирішення проблем з легкістю увійшла за людством до третього тисячоліття. Але ті, хто завжди виступав проти війни, на щастя, теж лишаються в нашій пам’яті. Еріх Марія Ремарк відомий як письменник-антифашист. […]...
- Доля покоління: Базарів і брати Кірсанови Безліч спокус повинен був пережити Тургенєв у Парижу щодо кращого, совершеннейшего свого добутку, починаючи з ради зрадити його вогню, даного сім’єю Тютчевих…” – згадував П. В. Анненков. Та і його самого неприємно вразила в характеристиці Базарова “монотонність, прямолінійність заперечення” героя роману, на що він і вказав Тургенєву. Але “Тургенєв був задоволений романом і не приймав у міркування зауважень, які могли б змінити фізіономію осіб…”. Не прийняв Тургенєв і докору Фета […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах Франка Свої оповідання і новели Іван Франко називав частками автобіографії. З самої юності він почав збирати матеріал для створення грандіозної картини дійсності або для змалювання образу “суспільності в різних її верствах, у різних змаганнях, працях, заробітках, стражданнях, поривах, ілюзіях, настроях”. Франко любив свій рідний край, його вічнозелені смереки, його невмовкаючу музику бурхливих рік і потічків, могутні гірські вершини. Він гордився своїми предками, які зупинили монгольську навалу, опришками, що мстили панам за […]...
- Відтворення долі покоління сучасників у поезії Лермонтова Вважається, що ознакою великого таланту митця є його вміння відтворити епоху, в якій він живе. Ця ознака повною мірою стосується творчості М. Ю. Лермонтова. За недовге творче життя поет зумів окреслити долю сучасного йому покоління. У поезію Лермонтова входить повсякденне життя і конкретний час – 30-40-ві роки з їхніми суперечностями: піднесенням ідейної зацікавленості молодого покоління і глибоким суспільним застоєм. Скорботна і сувора думка про покоління, що, як здавалося поетові, приречене […]...
- Доля сільського вчителя у творах Грінченка Борис Грінченко – людина, яка сама добру половину життя віддала освіті, як ніхто інший знав про долю сільського земського вчителя у кінці XIX століття. Його власний педагогічний досвід дав письменнику багатий матеріал для створення оповідань про школу, учнів, вчителів того часу. Ось перед нами молодий вчитель, що не гордує бідними, дбає про школу і учнів. Але він в очах влади – “непокірний”, бо вступає у суперечки з волосним старшиною, урядником, […]...
- Доля сільської дівчини у творах Квітки-Основ’яненка Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. V кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат – кожна із них, по-своєму звичайно, переживає найсвітліше у житті почуття-кохання. Так у повісті “Маруся” на перешкоді до одруження закоханих стоїть перспектива важкої двадцятип’ятирічної солдатської служби для нареченого і злиденної […]...
- Людська доля та любов до рiдної землi у творах Андрiя Малишка Андpій Малишко і наpодна пісня. Так, саме наpодна, бо поpяд з піснею фольклоpною люди співають пісні, ствоpені на слова Малишка, інколи не замислюючись над тим, хто автоp? Уявити нашу Укpаїну без пісень не можливо. Hе можливо уявити нашого наpоду, позбавленого поезій Малишка. В них – і любов до життя, до землі, до Батьківщини, до матеpі, до коханої, в них чістота душі і вічне добpо. Відкpиваю збіpочку і відpазу поpинаю у […]...
- Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Багатий наш край поетами. Від славнозвісного віщого Бояна та сивих кобзарів до поетів сучасних, усі вони оспівували усі рідну землю та людей, що живуть на ній. Кожен з цих співців має свій стиль. Андрій Малишко назвав себе сурмачем, “що кличе військо в битву і першим йде в запеклу битву сам”. Тематичний діапазон цього поета дуже широкий: мирна праця і […]...
- Доля освіченої дівчини у творах О. Кобилянської З іменем Ольги Юліанівни Кобилянської у нашій прозі пов’язане опрацювання нової теми – долі освіченої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища. Письменниця гостро відчувала нерівноправне пригноблене становище жінки в тодішньому суспільному житті, яку сковувало, за словами О. Кобилянської, “рабство родинне і рабство суспільне”. У ті часи не було широкого доступу жінці до різних галузей праці, знань, мистецтва. А тому вона невтомно боролася за звільнення жінки від будь-якої […]...
- Доля сільського вчителя в творах Б. Грінченка Борис Грінченко – письменник, громадський діяч, упорядник першого “Словника української мови”. Ним зроблений також важливий внесок у скарбницю української літератури. Над його творчою спадщиною в сталінську добу був вчинений брутальний поглум. Піднесений у перші роки по своїй смерті та в першій половині 20-х років українськими діячами на недосяжну висоту, він був перетворений у нікчемність і, по суті, перестав існувати як явище української літератури. Вчорашній “учитель життя”, “пророк”, “апостол” трактувався злим […]...
- Людина й доля у творах Булгакова Людина кидає виклик долі, прагнучи переграти життя. В “Мольере” маркіз сідає грати крапленими картами із самим Людовиком, символом земної могутності й закону. Особливого роду “азарту” не далекі в Булгакова навіть вищі сили, яким, здавалося б, нема чого катувати долю через передвіщене результату. Але ні, гра можливостей і “варіантів” потрібна й ім. Нахабний котяра Бегемот бореться з Воландом, по-ноздревски скрадаючи фігури! При цьому шахи їх – особливі, живі Картаті поля виявляються […]...
- Відтворення долі покоління сучасників у поезії Михайла Лєрмонтова Російський співає, у творчості якого відбились тенденції романтичного й реалістичного напряму. У віршах, поемах, романі “Герой нашого години” відчутна зосередженість автора на внутрішньому світі ліричного героя, у центрі – проблема особистості. “Герой нашого години” – морально-психологічний роман про частку молодих людей після розгрому декабризму. Печорін – тип байронічного героя – постійно в пошуках ідеалу, у протиріччі з “сірою буденністю”, з якою прагне вирватись, алі не може. Літературні критики визначають вплив […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах І. Франка Іван Якович Франко написав велику кількість прозових творів, у тому числі понад 100 оповідань. Найбільше оповідання з життя галицького селянства, яке він добре знав, бо сам з нього вийшов і не поривав з ним зв’язків до кінця свого життя. “Як син селянина, – говорив він, – вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почував себе до обов’язку віддати працю свого життя тому простому народові”. Письменник реалістично відобразив важке становище галицького селянства до […]...
- Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Грінченко належить до тих діячів культури, що підносили роль освіти. Перебуваючи в жорстоких умовах дійсності XIX століття, він на мізерні кошти брався видавати книжки для народного читання. Склавши іспит на народного вчителя, деякий час викладав у селах Харківщини. Але дійсність безжально топтала всі його поривання: одні школи земство закривало, бо вони були непридатні для занять, з інших його звільняли через доноси. У темряві пригнобленого життя добре слово лякало прислужників […]...
- Твір Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Дмитрович прожив неповні 47 років і залишив прекрасні твори із життя українського народу. Його спадщина – це поезія, драматичні твори, переклади, фольклорні та етнографічні твори, збірки, історико – педагогічні теоретичні праці про школу та виховання. Взагалі, все, що стосувалося життя дітей, вчителів, було близьким письменникові. Працюючи на ниві народної освіти, він віддавав свої сили її розвиткові. Багато молодих, освічених людей того часу […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка Івана Франка ми знаємо як великого українського письменника І громадського діяча. Його життя і творчість були тісно пов’язані з життям народу, відображали його бажання і прагнення, відкривали рідному народові широкі обрії світової культури. Наскрізь людяний Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто “в поті чола” добуває хліб не тільки для себе, але й для інших, тих, що самі не працюють. Разом із вірою в людину в душі […]...
- Твір на тему – Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка І. Франко написа велику кількість прозових творів із галицького селянства, яке він добре знав, бо сам із нього вийшов. Тема розорення та пролетаризації селянства майстерно втілена в оповіданні “Добрий заробок” , в якому правдиво показано життя безземельних селян Галичини. Непосильні податки, беззаконня, розорення бідняцьких господарств і пролетаризація селянських мас – все було типовим в Австро-Угорській імперії. Головний персонаж твору – розумний і дотепний дід Панько, злидар. В оповіданні знайшли глибоке […]...
- М. Пруст “У пошуках втраченого часу” – новаторство й традиція в епопеї Щасливі дні – це втрачені дні. І страждання наділяє нас мудрістю. Незважаючи на спрямованість до внутрішнього миру, до переживань оповідача і його героїв, роман Пруста запам’ятовує з надзвичайною конкретністю реальний вигляд французького життя на певному етапі розвитку французького суспільства, вірніше, досить вузьких, але репрезентативних її шарів. Весь роман – це стихія спогадів, перехід з одного психологічного стану в інше. Оповідання від першої особи. Оповідача кличуть Марсель, але повністю його ім’я […]...
- Марсель Пруст: у пошуках втраченого часу Марсель Пруст: у пошуках втраченого часу І. Жива легенда французької літератури. ІІ. Родина Пруста і початок творчості. був єдиним сином відомого лікаря і вченого. Мати походила із заможної родини. З дитинства він був хворобливим, і його оберігали від зайвого навантаження, тому дещо давалося йому легко. Він закінчив ліцей, вивчав юриспруденцію в Сорбонні, відвідуючи при цьому світські салони й раути. З 1892 року активно друкується у журналі “Фігаро”. 1886 року видав […]...
- Моє ставлення до молодого покоління у творі І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків і дітей – це вічна проблема людства. Бо як би не змінювалося суспільство, як би бідно чи багато не жили люди, ця проблема завжди залишається, тому що діти завжди хочуть жити самостійно: самі будувати своє життя, робити свої помилки і самі за них відповідати. І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Кайдашева сім’я” показав, як і чим жило молоде покоління в перші десятиліття після скасування кріпосного права. Важко було старшому […]...
- Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX століття Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX століття Мы все глядим в Наполеоны.. О. Пушкін Якщо чесно, то це неправда, що Жульєн – представник покоління 20-х років XІX століття. Він далеко поза цим часом. Навіть наша дійсність дає тисячі прикладів того, що сорелі не перевелися, вони, звісна річ, змінилися за ці 200 років, але не в сутності, а в прийомах і методах. Мета ж одна – що тоді, що […]...
- Печорін – портрет свого покоління У романі “Герой нашого часу” Михайло Юрійович Лєрмонтов зачіпає ті ж проблеми, які часто звучать в його ліриці: чому розумні й енергійні люди не можуть знайти собі місце в житті, чому вони “старіють в бездіяльності”? Роман складається з п’яти частин: “Бела”, “Максим Максимович”, “Тамань”, “Княжна Мері”, “Фаталіст”. Кожна з них представляє самостійний твір і в той же час є частиною роману. Центральне місце у всіх повістях займає образ молодого офіцера […]...
- Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XIX століття Якщо чесно, то це неправда, що Жульєн – представник покоління 20-х років XIX століття. Він далеко поза цим часом. Навіть наша дійсність дає тисячі прикладів того, що сорелі не перевелися, вони, звісна річ, змінилися за ці 200 років, але не в сутності, а в прийомах і методах. Мета ж одна – що тоді, що нині. І світогляд той самий. За часів Великої французької революції люди вперше змогли піднятися над тим […]...
- Євген Рафалович – представник нового покоління української інтелігенції ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Іван Якович Франко, відомий поет та прозаїк, написав соціально-психологічну повість “Перехресні стежки”. У ній автор змалював життя селян на зламі XIX-XX століть. Серед того безправ’я та “гнилого супокою” з’являється нова людина, що є зовсім іншою. Він з іншої формації, його погляди на життя, спосіб жити не відповідають тому життю, яке ведуть пани цього містечка. Євген був сиротою. Його опікуном був сільський священик, а репетитором […]...
- Підтримайте або спростуйте думку: “Виховання майбутнього покоління – справа не лише школи” Осіннє сонце ще ледь піднялося над горизонтом, але вдома всі чомусь колотяться: бігають, поспішають, навіть нервуються. Нервуюся і я… Та і як не тривожитися, адже сьогодні я вперше йду до школи. І страшно, і цікаво, і якось незвично. “Уже й не піти б…” – думаю собі. Але мама, бабуся переконують, що йти до школи конче необхідно, тому що туди ходять усі діти, тому що там ти здобудеш знання, тому що […]...
- Материнська доля й материнське щастя Матері в художній літературі присвячено багато задушевних, вдячних поетичних рядків. Недаремно називають і змелю матінкою, і Батьківщину, їх, на думку В. Симоненка, не можна вибирати: Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. … Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Яка ж вона, материнська доля? Щаслива і нещасна, весела і сумна. Щастя матері – народити дитину, бачити, як вона зростає, […]...
- Доля людини епохи війн і революцій у романі Василя Гроссмана “Життя і доля” Василь Семенович Гроссман зобразив у романі “Життя і доля” Велику Вітчизняну війну як подію історії, що вирішує долю не тільки Росії, але й усього світу. Письменник зумів відбити в цьому добутку героїзм людей на війні, боротьбу зі злочинами фашистів, а також повну правду про події, що відбувалися тоді, усередині країни: посилання в сталінські табори, арешти і все пов’язане із цим. У долях основних героїв твору Василь Гроссман запам’ятовує неминучі під […]...
- Михайло Шолохов. “Доля людини” Тема Другої світової війни знайшла своє достойне місце у творчості багатьох відомих майстрів слова. Один із них – російський письменник Михайло Шолохов. Як і в творчості німецького письменника Генріха Белля, оповідання пронизує думка: війна протиприродна й антигуманна. Війна скалічила і німця, і росіянина. І все ж трагедія героя Г. Белля, у першу чергу, в тому, що він не розуміє, не може сформулювати сенс принесеної війні жертви; його фраза, як і […]...
- Тургенєв і Бунін покоління однієї епохи Поезія Івана Олексійовича Буніна, одного з найбільш видатних майстрів літератури XX століття, являє приклад руху російської лірики до освоєння нових художніх стилів. Для творчості Івана Буніна характерно те, що він ніколи не поривав внутрішніх зв’язків з Росією, жив і затворів з любов’ю до неї. Дитинство і юність Буніна пройшли на природі, що позначилося на формуванні в майбутньому поеті й прозаїку творчих якостей. Першою публікацією Буніна був вірш “Над могилою Надсона”, […]...
- Українська гостинність сучасного покоління Своєрідність будь-якого народу проявляється передусім у спілкуванні, оскільки саме там концентруються етнічні стереотипи з притаманною їм особливою мовою знаків, символів, словесних формул, жестів, міміки тощо. Ця мова здатна виражати надзвичайно складні поняття, до того ж в емоційно напружених ситуаціях, коли звичайна людська мова виявляється неефективною. Мова символів глибоко національна, і це визначається не лише набором своєрідних етнічних знаків, а й характером зв’язків із традиційним корінням: у народів, свідомість яких багато […]...
- Роман “Капітанська дочка” і проблема виховання молодого покоління Роман написаний у вигляді мемуарів Петра Андрейча Гринева, де він згадує свою молодість і зустрічі з розбійником Пугачовим. Дитинство і юність Гринева нічим не відрізнялися від життя інших барчат-недорослей, тому у романі про це сказано мимохіть, а от про майбутню службу в армії Гринев розповідає докладно, тому що мріяв служити в Петербурзі, у гвардії, сподівався на веселе й безтурботне життя. Батько ж визначив йому інше: Чому навчиться він у Петербурзі […]...
- Філософічність у творах Стуса Василь Стус – поет лірико-філософського складу. Філософічність його поезії виявляється не на рівні теоретизування, а є властивістю світовідчування, світобачення. “Один з найкращих друзів – Сковорода”,- так напівжартома написав він у 1969 році. Якщо на початку у віршах часто зустрічається ім’я філософа – поет намагається відтворити якісь біографічні моменти, то пізніше сковородинівське “пізнай самого себе і через себе – світ” глибоко й органічно увійде в Стусову поезію, визначивши певною мірою сенс […]...
- Людська доля та любов до рідної землі у творчості Малишка Андрій Малишко народився і виріс на наддніпрянських кручах, його вели у світ обухівські дороги і київські тракти. І це не географічні пунктири долі, а духовний материк, що виховав його як людину і поета й увічнився в його художньому слові: Пам’ятаєш? У камені, в колії добрій, Чи літо, чи осінь Або дощик-пороша, Простеляла для мене далекий обрій, Дорого під яворами. Моя найдорожча. Від рідної неньки навчився Андрій Малишко розуміти і любити […]...
- Твір “Доля мови – це доля нації” Люди часто ставлять знак рівності між мовою та нацією. І кажуть, що мова пов’язана з нацією так сильно, що якщо зникає мова, то й народ щезає. Здавалося б, чому це так? Адже мова – це нібито усього лише набір всіляких виразів та слів, які обслуговують людей. А народ – це багато людей, які нікуди не подінуться. Але ж спільна мова – це дуже важлива річ, яка гуртує людей однієї нації. […]...
- Доля України в романі “Волинь” Найвизначнішим творчим досягненням Уласа Самчука є роман-епопея “Волинь”. У ньому письменник одним із перших глибоко і відверто розкрив антилюдяність більшовизму, вказав на причини, які привели суспільство до трагедії. Ще тоді він передбачав теперішнє відродження: “Прийде час, і ми… чи наші діти до голосу прийдемо і своє господарство возстановимо. Це станс, бо ж інакше не можна буде жити”,- каже один з героїв “Волині”. За жанрово-художніми особливостями “Волинь” – це роман-хроніка. У […]...
- Доля мови – то доля нації Віками був гноблений наш народ, неймовірних знущань зазнала і наша мова. Проте в усі часи мали українці духовних проводирів, які своїм словом пробуджували національну свідомість народу. Глибоко в душу западають такі пристрасні слова Дмитра Павличка: Ти зрікся мови рідної. Ганьба Тебе зустріне на шляху вузькому… Впаде на тебе, наче сніг, журба – Її не понесеш нікому! Ти зрікся мови рідної. Нема Тепер у тебе роду, ні народу. “Без мови рідної, […]...
Categories: Твори на різні теми