До перемоги

Related posts:

1. Гуманістична ідея перемоги добра над злом у романі І. Багряного “Тигролови” “Сміливі завжди мають щастя”, – такими словами завершує свій роман “Тигролови” відомий український письменник-страдник, правдошукач й емігрант Іван Багряний. І це правда: тільки людина, здатна протистояти злигодням долі, пливти проти течії, захищати своє людське єство, стає вільною, а отже, щасливою. Доля самого письменника могла б стати темою для цілого роману, тому він використовує факти зі свого життя у власних творах: і в “Тигроловах”, і в “Саду Гетсиманському”. У 1932 році […]...
2. Промова до Дня Перемоги, вірш про ветеранів Напередодні Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні згадаємо своїх дідусів та їхніх товарищів – ветеранів, що здобували для нас, своїх нащадків, можливість жити у вільному світі. Нехай ті страшні дні вже так далеко від нас, але вони були, це наша історія, це фундамент нашого сучасного життя. Нам важко уявити, через що довелося пройти мільйонам людей, що брали участь у тій кривавій, страшній війні. Та давайте будемо пам’ятати – з вдячністю […]...
3. Ствердження в казках ідеї перемоги добра над злом Життя завжди до людей було жорстоким. Люди мали численних ворогів у навколишньому світі – від непомітних оку мікробів до страшних первісних звірів. Та й самі ворогували між собою. Кажуть, що за всю історію людства було тільки 19 років, коли ніхто ніде не бився. Мабуть, жити в такому світі було нелегко і не хотілося. Проте люди відчували у собі сили для створення кращого світу. Тільки ж яким він мав бути? Так […]...
4. Пафос боротьби і перемоги народу у Великій Вітчизняній війні в творчості П. Тичини Треба було мати мужнє серце, чесний, світлий розум і залізний характер, щоб через марево багровочорних хмар війни, через терші невдачі і відступи, через кров матерів і дітей наших бачити майбутню перемогу. І поет, вихований соціалістичним суспільством, Комуністичною партією, в ті гіркі дні побачив нашу перемогу і в осяйній красі доніс до читача, переконуючи, що ми “свою країну – правдою відому – ще більш прикрасим квітами життя!”. У тяжку весну 1942 […]...
5. Чудо перемоги романтичної мрії над законами буденного світу Людина сама створює власне життя – з реального та мрії, із бажаного та випадкового. Це її спілкування з навколишнім: або бажання бути таким, як усі, або сліпе підпорядкування законам буття та суспільства, або сміливість стати “білою вороною”, знайти свій шлях. Це модель власного життя – обрання заняття, погляд на майбутню сім’ю, навіть омріяний образ коханого. Саме від тебе залежить чудовий, неповторний візерунок мозаїки твого життя. Вічність та яскравість його кольорів. […]...
6. Диво перемоги надії та справжнього кохання в повісті-казці “Пурпурові вітрила” Казкар Егль, можливо, знав свою справу, та не знав людей – і дітей, і дорослих. Через його базікання на березі лісового струмка мала вирости нещасна людина. Сталося дійсно чудо, що чекання На пурпурові вітрила не було марним. А диво – це явище протиприродне. Насправді у Каперні з’явилася б місцева причинна Ассоль Корабельна. Ось як все сталося. Ассоль бавилася іграшкою і впустила її. Егль спіймав “утікачку” і віддав її дівчинці. А […]...
7. І. Багряний. “Тигролови”. Гуманістична ідея перемоги добра Мета: Обладнання: Теорія літератури: допомогти учням усвідомити гуманістичну, оптимістичну спрямованість роману, зацікавити творчістю українських белетристів; розвивати навички роботи з текстом художнього твору, аналізу великих епічних форм, визначення елементів сюжету й композиції; виховувати патріотизм, оптимістичне світобачення, вольові риси характеру, допитливість, любов до книги. портрет письменника, різні видання роману, ілюстрації до нього. пригодницький роман, сюжет, композиція, художні образи, символи, художні засоби. ХІД УРОКУ І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ Вступне слово вчителя. Роман […]...
8. Ствердження в образі Андрія Соколова перемоги людяності та відповідальності за долю Батьківщини “Доля людини” – роздуми автора над людською долею в зв’язку з трагічними подіями, війною, що була тяжким випробуванням в житті цілого народу. З цією мстою Шолохов добирає епізоди, що краще за інші дозволяють зрозуміти цю проблему. Чи витримає Андрій Соколов, головний герой твору, важкі втрати, чи збереже віру в житія іі людей, чи пройде він іспит на людяність, і взагалі, то виявиться сильнішим: обставини чи його характер, – це питання […]...
9. Життєві перемоги воїнам АТО Неоголошена війна на сході не пройшла безслідно для всіх жителів України. У боротьбі за свою волю і незалежність багато людей згуртувалися у Донецькій і Луганській областях. Ми не бачили війни, ми знаємо про неї лише з книг та фільмів. А побачити на власні очі жахи воєнних подій – це зовсім інше. Не всі готові до таких змін, тому бійцям у зоні АТО необхідна як матеріальна так і моральна підтримка. Згурівська […]...
10. І. БАГРЯНИЙ “ТИГРОЛОВИ”. ГУМАНІСТИЧНА ІДЕЯ ПЕРЕМОГИ ДОБРА НАД ЗЛОМ Тема. І. БАГРЯНИЙ “ТИГРОЛОВИ”. ГУМАНІСТИЧНА ІДЕЯ ПЕРЕМОГИ ДОБРА НАД ЗЛОМ Варіант 1 1. Вирушаючи в далеку дорогу, найперше, на думку Сірка, необхідно… А Нагодувати собак. Б Мати гарний настрій. В Забезпечити себе достатньою кількістю харчів. Г Упорядкувати зброю. 2. Якого звичаю дотримувалися Сірки, вирушаючи у далеку путь? А Молились Богу. Б Пили свячену воду. В Нетривалий час сиділи на призьбі. Г Пили чай із рути-м’яти. 3. Панти, за розповіддю Грицька […]...
11. То хто ж вони – оті Січові Стрільці з Галичини? Довгий час історія Січових Стрільців залишалася забороненою темою. Та й зараз вона є малодослідженою й суперечливою. Це не дивно: все, що пов’язане з боротьбою за українську державність, національне відродження, було не потрібне і навіть шкідливе для великої імперії. У лавах Січових Стрільців було багато представників інтелігенції – найбільш патріотичної, національно свідомої частини українців. Боролися за державність та самостійність Січові Стрільці не тільки зброєю, а й культурно-просвітницькою діяльністю – концертами, виставами, […]...
12. Мова землі Земля прокидається щороку від сну. Здається, що коли збігають останні струмочки, то вона востаннє зітхає, щоб далі вдихнути на повні груди свіжого повітря й дати буяння всьому живому. Тоді настає справжня весна. А ще мені уявляється, що земля ніби звертається до нас: “Бережіть мене, я багата, я родюча. Піклуйтеся про мене – і ви не знатимете нестатків. Доглядайте мене, і вас ніколи не хвилюватиме майбутнє. Поважайте мене, я гідна такої […]...
13. Слава стрільців Здавалося, що вся Європа з нетерпінням очікувала початку XX століття, бо його початок віщував багатьом народам волю. У цей час розпадалися імперії, виникали нові держави в нестримному прагненні до правди, незалежності, справедливості й свободи. На той час українцям здавалося, що панська влада, чужинська неволя мають зникнути. Перша світова війна, насамперед, була крахом двох великодержавницьких хижаків: цісарської Австро-Угорщини й деспотичної царської Росії. Саме вони тримали Україну своїми залізними кігтями примусу й […]...
14. Усний переказ тексту за запитаннями й словником Куди поспішає Струмочок. Жив собі великий Струмочок. Узимку він солодко спав. Та прийшла весна. Прокинулися дерева, кущі, земля. І тільки Струмочок спить. Побачило ледаря Сонечко. Припекло сильніше. Прокинувся Струмочок, злякався й кинувся навтьоки. А матінка Річка вже давно його чекала. Переказ Був веселий Струмочок. Узимку він солодко спав. Та прилинула на землю весна. Прокинулася природа, ожили дерева, кущі, земля. І тільки Струмочок спав. Сонечко припекло ледаря. Пробудився Струмочок, злякався й […]...
15. “Ой у лузі червона калина” Коли почалася імперіалістична війна, був створений легіон під назвою Українські Січові Стрільці. Мужньо билися воїни з ворогами, відстоюючи незалежність України. Проводили вони і культурно-освітню роботу: створювали курси української мови, театральні гуртки, читальні. Стрілецькі поети Л. Лепкий та Р. Купчинський складали пісні. Пісня “Ой у лузі червона калина” виникла у період зародження січового стрілецького руху і зразу набула широко розголосу, а для січових стрільців стала своєрідним гімном. Ця пісня сповнена щемливої […]...
16. Поетичний переказ індіанських міфів у поемі Г. В. Лонгфелло “Пісня про Гайявату” “Пісня про Гайявату” – найвизначніший і найзнаменитіший твір американського поета Г. В. Лонгфелло. Дія поеми відбувається на південному березі Верхнього озера, в лісах Північної Америки. Автор переносить читача у фантастичний світ вірувань і легенд індіанських племен дакотів, ірокезів, оджибвеїв. У індіанських міфах та переказах часто є образ мудрого вождя, який розуміє мову стихій, навчає читати членів племені не тільки книгу природи, але й дає своєму народові писемність. Головний герой “Пісні […]...
17. Інфанта Микола Вороний Інфанта Різьблю свій сон… От ніби вчора ми Зійшлись, – і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Привертають увагу використані поетом оказіоналізми, наприклад, “проміннострунний”, “вогнелунний”, “мрійнотканий”. Усі вони – складні прикметники, що мають дві твірні основи, які зазвичай не поєднуються за змістом. Такі оказіональні епітети у сполученні з означуваними словами створюють специфічні індивідуально-авторські образи. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула […]...
18. Пісні для України все: і поезія, й історія, і батьківська могила Пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила І. Українські пісні – це національний епос. ІІ. Українські історичні пісні – безсмертні пам’ятки, створені генієм самого народу. 1. Пісні про боротьбу з турками й татарами. а) “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш” – правдивий художній документ епохи. б) “За річкою вогні горять” – картина татарського набігу на українську землю. в) “Зажурилась Україна, бо нічим прожити” – образ-уособлення України, […]...
19. Образ землі у романі “Сто років самотності” Г. Гарсіа Маркеса, повісті “Fata morgana ” М. Коцюбинського та міфі про Антея Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому питанню філософсько-психологічного звучання. Зупинюсь на творах “Сто років самотності” Маркеса і “Fata morgana ” М. Коцюбинського: розгляну їх у порівнянні з міфом про Антея. У всіх згаданих творах земля постає святинею, яка надає сили і снаги, проте у кожному творі образ землі поглиблюється, […]...
20. “Образ землі у творі “”Fata morgana”‘ М. Коцюбинського Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому питанню філософсько-психологічного звучання. Зупинюсь на творах “Сто років самотності” Маркеса і “Fata morgana ” М. Коцюбинського: розгляну їх у порівнянні з міфом про Антея. У всіх згаданих творах земля постає святинею, яка надає сили і снаги, проте у кожному творі образ землі поглиблюється, […]...
21. Давні уявлення українців про навколишнє середовище Легенди про заснування Києва Одного разу, коли на тому місці, де тепер Київ, були ліси й поля, прийшли туди три рідні брати, що називалися: Кий, Щек, Хорив. З ними була теж їхня сестричка Либідь. Стояли вони над Дніпром і найстарший брат Кий сказав: Ось тут заложимо оселю для себе і для тих купців, що сюди будуть приїжджати! – Вони вирубали ліс і побудували перші хати. А те забудоване місце обвели […]...
22. Земля у творах українських письменників Земля – це планета, грунт, країна, держава. Земля – це надія, радість, достаток, життя, щастя. Але земля – це і господар твоєї душі, це і… злочин. Надією, радістю, щастям була земля для Маланки Волик, хоч насправді вона її не мала. Вона була готова заради землі на погром, на підпал, на те, щоб прогнати, викурити панів, аби була земля. Жінка-трудівниця над усе любить поле, чує його подих, саме до землі звертається […]...
23. ЧАРИ НОЧІ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ ЧАРИ НОЧІ Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – І струмінь власної душі Улий в шумляче море. Лови […]...
24. Людина і земля у повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” У повісті “Fata morgana” М. Коцюбинський відтворив життя й боротьбу українського селянства під час буржуазно-демократичної революції 1905 року за свої соціальні права, за землю і волю, проти соціальної нерівності в суспільстві. У центрі сюжету повісті – життя сім’ї бідняка Андрія Волика. Вже на початку твору розкривається страшне та важке життя бідної сім’ї. Податки, безземелля, тяжка праця на багатіїв, голодування селян. Більшість селян були, без землі, але всі вони хотіли придбати […]...
25. Моя рідна вулиця взимку Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли зовсім стемніло, ми з братом вийшли прогулятись. Сніг рипів під ногами, бо був сильний мороз. У світлі ліхтарів сніг іскрився […]...
26. Земля і люди в повісті О. Кобилянської “Земля” Чи замислювались ми над тим, що значить земля, наша матінка? Що дарує вона нам усім, хто живе на ній? Чи вслуховувались ми в чарівне, світле слово, яким є земля? Це вона ростить мудрих, добрих, працьовитих, щедрих людей. З неї починається життя і травички, і дерева, і хліба, і людини. Немало людської крові пролито за неї. Земля є свідком багатьох подій. Час іде, а земля залишається вічною, як і вічною є […]...
27. Качки на тротуарі Ми йшли вузенькою затишною набережною. Праворуч струміла річка. Береги позаростали верболозом, комишем. До самісінької води збігали незнайомі нам квіти. Була середина травня, тепло ще не настало. Дерева шуміли молодим листям. Хоч набережна знаходиться у центральній частині міста, навіть ближче до полудня вона залишається безлюдною. Може, тому, що була неділя і люди порались вдома з хатніми справами. Проте поряд по шосе, як і завжди, у будні, безперервно мчали автомобілі. Як завжди, […]...
28. І безвинна корчилася Русь Показати б тобі, насмішниці І улюблениці всіх друзів, Царськосельській веселою грішниці, Що трапиться з життям твоєї… А. Ахматова Неповторну і щиру поезію залишила після себе Ганна Андріївна Ахматова. Емоційний щоденник і правдиву літопис часу представляє її краща поема “Реквієм”. Читаючи великі сторінки, дивуєшся мужності і стійкості жінки, що зуміла не тільки все це гідно пережити, але і переплавити свої та людські страждання у вірші. Здіймався, як до обідні ранньої, По […]...
29. Образ землі в повісті М. Коцюбинського Знайомлячись із творчістю того чи іншого письменника, ми пізнаємо характер автора, його світобачення, світорозуміння, вникаємо в індивідуальний стиль. Щодо постаті М. Коцюбинського, то значення творчості письменника в тому, що він чітко ставив мету в житті, свій погляд звертав на сутність праці, багато уваги приділяв питанню любові людини до рідної землі. В одному з своїх листів Коцюбинський писав: “Я весь серед своїх героїв, живу їх життям, поділяю їх горе і радощі, […]...
30. Звідки назва Україна? Україною ми називаємо край, де більшість має український народ, тобто де українців живе більше, ніж якого-небудь іншого народу. Коли порахувати українців і не українців, то виходить, що українці мають більшість території від середини Карпатських гір до середини північного Кавказу і від Чорного моря до ріки Прип’яті. Українська земля оточує широким поясом північне побережжя Чорного моря приблизно тисячу, а місцями й на півтори тисячі вірст уздовж і 700-900 верст у шир. […]...
31. Людина і земля в повісті М. М. Коцюбинського “Fata morgana” Hайвизначнішим твоpом укpаїнського письменника М. М. Коцюбинського є повість “Fata morgana”. Письменника завжди хвилювала тема людини на землі, доля тpудівника, який біля цієї землі ходить. “Fata morgana” – це істоpія духу людського, який наче туманом піднімається з надp землі. І подібний цей туман на хлібоpобські думи, сподівання і мpії. Hаpод ніколи не був для Коцюбинського пасивним “натовпом” чи сліпою стихією. Скоpіше він бачив його активним твоpцем своєї долі. Основним геpоєм […]...
32. Ми – українці Україна… Край краси й тяжкої недолі, неповторної пісні й волелюбного лицарства, край із багатою і на радість, і на криваві сторінки історією. Але найбільше багатство кожної землі – її вірні дочки й сини. У поезії “Ми йдемо” автор показав нас, українців, які гордо йдуть своєю віковічною землею: Ми йдемо по Україні: від степів до гір, від лісів до морів – звідусіль виходимо на прадавні шляхи, і немає нам ліку. Нелегка […]...
33. Мій образ рідної землі “Чому, сказати, й сам не знаю, Живе у серці стільки літ Ота стежина в ріднім краю, Одним одна біля воріт”, – такими задушевними рядками висловив поет-пісняр Андрій Малишко глибоке синівське почуття любові до своєї землі, яка зростила його, вивела в люди, навчила любити життя, працю, природу, пісню, мову… Стежина в ріднім краї… Небо єдиної в світі батьківщини. У кожного вони свої, неповторні, але однаково дорогі. Для когось – це вулиця, […]...
34. Хліб святий на землі Мені здається, що Бог, створюючи людину, водночас кинув на землю жменю хлібних зерен, аби людина відразу зрозуміла, що вона не полишена напризволяще, що вона спроможна доглянути землю, подбати про себе. І недарма зерно, що забезпечувало життя наших предків, називалося жито, тобто життя. Усе в нас починається від хліба, від цієї маленької зернинки, що ввібрала в себе неймовірну енергію Всесвіту, від нього, святого, починаються великі звершення, великі відкриття, але також це […]...
35. Людина і земля в повісті М. Коцюбинського Людина завжди мріє про краще, ніби намагаючись мріями наблизити до себе щастя. А що таке щастя? Для когось це – гроші, здоров’я, але для селян це – земля. Та земля, яка була, є і, мабуть, навічно залишиться єдиною годувальницею. Вона манить до себе й одночасно є недосяжною. Поки що. І тому страждають люди, розуміючи і не розуміючи, що земля – це “щастя – кусок землі”. Про що ж думають, на […]...
36. Монолог “Бути чи не бути?” – пік роздумів і сумнівів Гамлета Монолог “Бути чи не бути?” – пік роздумів і сумнівів Гамлета Що благородніше? Коритись долі І біль від гострих стріл її терпіти, Чи зіткнувшись в герці з морем лиха, Покласти край йому? Заснути, вмерти – І все… В. Шекспір Трагедія Шекспіра, і особливо образ Гамлета, завжди викликали суперечливі відгуки. Німецький поет В. Гете пояснював трагедію героя непосильністю завдань, що він поставив перед собою і не зміг їх вирішити. Російський критик […]...
37. Твір “Земля – наш спільний дім” Ми живемо на планеті Земля, і не випадково її головне багатство співзвучно з назвою. Земля – наш дім, земля – наша годувальниця. Рідна земля, Батьківщина – місце, де людина народилася, яке назавжди залишиться дорогим для нього. Наша Земля – наша велика спільна Батьківщина, важлива для кожного з нас, хоч ми рідко замислюємося про це. І люди зобов’язані піклуватися про збереження природи на нашій планеті, тому що це через нас відбуваються […]...
38. “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…” Яке ж це диво дивне – народна пісня та дума! Вони полонять людські серця, підносять настрій, надихають у праці, розраджують у горі, тамують душевні болі, множать сили в боротьбі. Коли я думаю про українську пісню, то бачу обличчя кріпачки Катерини Шевченко, яка співала своєму синові Тарасу про кота-воркога і про зіроньку вечірню. Саме з піснею і козацькою думою великий Кобзар пов’язує безсмертя народного генія і славу рідної землі. Митець висловлює […]...
39. Громадянська лірика Миколи Некрасова Громадянська лірика Миколи Некрасова Якщо Пушкін уявляв свою музу “подругою пустотливою”, “вакханкою”, то некрасовська муза – це “муза помсти і суму”, “сестра народу”. У вірші “О шостій вчора завернув…” поет називає свою музу рідною сестрою молодої селянської жінки, яку січуть батогом: Ни звука из ее груди, Лишь бич свистал, играя… И Музе я сказал: “Гляди! Сестра твоя родная!” У 1858 році Некрасов написав вірш “Роздуми біля парадного під’їзду”. У ньому […]...
40. Земля і хліб. Твір в публіцистичному стилі Хто ж пожаліє природу, як не земля? Хто ж пожаліє землю, як не людина? Н. Гавриленко: Земля… Саме тепер вона, оброблювана багато століть плугами й машинами, зорана і розрита, переміряна безкінечними дорогами й залізничними коліями, потребує нашої турботи. Тепер, змучена й спрацьована, волає вона до нас про допомогу. Хто захистить її, якщо не людина? Чому людина повинна зробити це? Та тому, що ця земля стала для людини колискою, це вона […]...