Ми – українці

Україна… Край краси й тяжкої недолі, неповторної пісні й волелюбного лицарства, край із багатою і на радість, і на криваві сторінки історією. Але найбільше багатство кожної землі – її вірні дочки й сини. У поезії “Ми йдемо” автор показав нас, українців, які гордо йдуть своєю віковічною землею:

Ми йдемо по Україні: від степів до гір, від лісів до морів – звідусіль виходимо на прадавні шляхи, і немає нам ліку.

Нелегка доля судилася нашій Україні. Проте не здавалися українці та йшли у бій, бо не можна знищити той народ, у серці якого

живе передане предками невгасиме полум’я любові до рідної землі, який віддасть усе, навіть своє життя, заради щастя й волі Батьківщини!

Ми чинимо волю наших прадідів, це вони нас послали у путь, щоб ми йшли нашою віковічною землею.

У цьому поході ми маємо вистояти, перебороти всі труднощі. Бо мріємо про те, щоб на нашій землі панували доброта, порядність, чесність, народ був радісним, діти – щасливими. Ми горді, що Україна почин. ає впевнено утверджувати себе на карті світу. Віримо, що рідна мова досягне вершин великої пошани в кожній сім’ї, у селі і в місті. Подивіться на карту!

Там ви знайдете нашу українську землю, де здавна жив, живе й буде надалі жити наш український народ. Я мрію і вірю, що через декілька років, коли наше покоління буде міцно стояти на ногах, Україна стане наймогутнішою, бо саме нам будувати нову Україну. Наш святий обов’язок – відродити Батьківщину для щастя й злагоди.

Тож зробімо все можливе для майбутнього нашої держави! Знову і знову бринять у моїй душі прості, але такі зворушливі рядки:

Ми йдемо по Україні, пов’язані вишиваними дівочими руками рушниками, і радість сяє в наших очах.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Ми – українці

Categories: Твори з літератури