Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день”

Перша книжка Д. Павличка “Любов і ненависть” вийшла в світ 1953 року. Не дарма кажуть, що про долю поета можна дізнатися, прочитавши його вірші. Із віршів першої книжки ми дізнаємося, що доля маленького Дмитра така, як і багатьох українських дітей того часу: злидні, низький рівень освіти, бо навчали чужою мовою.

За бажання вчити рідну мову ще й на коліна ставили.

… Та за мову мужицьку не раз на коліна Довелося у школі ставати мені.

Народився він на Західній Україні у родині простого лісоруба, “не зрікся ні мови, ні пісні рідного

краю”. Рано він залишився без матері, але зміни в житті країни привели до того, що у школі почали викладати рідною мовою, з’явилися українські книжки. Своїми віршами автор показує, як розквітає його рідний край, рідна земля і взагалі вся Україна. У вірші “Добрий день” Д. Павличко розповідає про людей, які живуть у Прикарпатті. Це добрі, красиві люди.

Якщо ви гості цього красивого краю, вас зустрінуть, як дорогих, рідних людей. У своїх віршах поет потрошку закохує читача у рідну Прикарпатську землю, рідний народ. А що вже казати про вірші Д. Павличка, які покладено на музику. Деякі з пісень стали справді народними, наприклад “Два кольори”.

Твори Дмитра Павличка будуть завжди жити в пам’яті нашого народу, бо вони вчать нас любити рідний край, рідну мову, любити та поважати матір.





Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день”

Categories: Твори з літератури