Громадянська лірика Миколи Некрасова

Громадянська лірика Миколи Некрасова Якщо Пушкін уявляв свою музу “подругою пустотливою”, “вакханкою”, то некрасовська муза – це “муза помсти і суму”, “сестра народу”. У вірші “О шостій вчора завернув…” поет називає свою музу рідною сестрою молодої селянської жінки, яку січуть батогом: Ни звука из ее груди,

Лишь бич свистал, играя… И Музе я сказал: “Гляди! Сестра твоя родная!” У 1858 році Некрасов написав вірш “Роздуми біля парадного під’їзду”.

У ньому народна тема представлена ніби “згущеною”: поет не просто переказує випадок з життя, свідком якого він був, спостерігаючи з вікна своєї квартири за губернаторським під’їздом, – “вся селянська країна зі своїми бідами постала тут”. У нерухомості селян стільки суму, горя і покірності, немов бачиш перед собою їхній скульптурний портрет: Помолились на церковь и стали вдали, Свесив русые головы к груди. ……………

Крест на шее, и кровь на ногах, В самодельные лапти обутых… Болісними є міркування поета про долю народу: …Родная земля! Назови мне такую обитель, Я такого угла не видал,

Где бы сеятель твой и хранитель, Где бы русский мужик не стонал? Відношення Некрасова до реформи 1861 року виражено словами: “Народ освобожден, но счастлив ли народ?”.

Вірш “Елегія” – естетичний маніфест поета: Пускай нам говорит изменчивая мода, Что тема старая – “страдания народа” И что поэзия забыть ее должна, – Не верьте, юноши! Не стареет она.

Муза Некрасова розкривала “бездны темные насилия и зла”: вона не вела від життя, не примиряла з нею, а кликала на боротьбу “с неправдою людской”, “кричала: мщение! и буйным языком на головы врагов звала господень гром!” А яким же, на думку Некрасова, має бути поет, що надихається цією Музою? У вірші “Поет і громадянин” він висловив свою точку зору на обов’язок поета.

Некрасов вважав, що поет має бути насамперед громадянином: Не может сын глядеть спокойно На горе матери родной, Не будет гражданин достойный

К отчизне холоден душой, Ему нет горше укоризны… Иди в огонь за честь отчизны,

За убежденье, за любовь… Він звертався до поета з закликом: Будь гражданин! Служа искусству,

Для блага ближнего живи…





Громадянська лірика Миколи Некрасова

Categories: Твори з літератури