Бернард Шоу – творець соціально-аналітичної “драми-дискусії”

Related posts:

1. Генрік Ібсен норвезький драматург, творець нової соціально-психологічної драми Перші його п’єси написані в національно-романтичному дусі. Головною темою була боротьба Норвегії за незалежність і уславлення її героїчного минулого. Там діяли героїчні особистості, зображувались сильні пристрасті і незвичайні колізії. . Та згодом Ібсен відходить від давніх героїчних оповідей і далекого минулого Норвегії, він звертається в більшості своїх п’єс до сучасності, її проблем, її характерів. Так з’являються драми “Бранд”, “Пер Гюнт”, “Спілка молоді”, “Ляльковий дім”, “Привиди”, “Ворог народу” та ін. Деякі […]...
2. Пігмаліон Б. Шоу зразок “драми-дискусії” “Заради мистецтва як такого я не написав би жодного рядка”, – так висловив своє ставлення до творчості Джордж Бернард Шоу. Тим паче, що драматургом він став майже випадково, під впливом зустрічі й бесіди з відомим на той час театральним критиком Вільямом Арчером. Метр зацікавився молодою людиною, яка водночас вивчала “Капітал” К. Маркса і партитуру опери Вагнера. Зійшлися на тому, що сучасних п’єс нема і треба власноруч виправляти становище. І Шоу […]...
3. М. Ю. Лєрмонтов – творець соціально-психологічного романа “Герой нашого часу” – філософський роман. У цьому Лєрмонтов є першовідкривачем. Роман убрав у себе традиції, закладені Грибоєдовим і Пушкіним. Він з’явився не на порожнім місці, а був підготовлений всією попередньою творчістю Лєрмонтова й бере джерела з його поезії. Недарма Жуковський писав: “”Герой нашого часу” зв’язаний безліччю ниток з поезією Лєрмонтова”. Лєрмонтов довго готувався до написання роману. Про це говорить і той факт, що риси характеру Печоріна носять герої й […]...
4. Міфологічна основа та сучасний зміст у драмі-дискусії Бернарда Шоу “Пігмаліон” Збентежено дивиться Пігмаліон на свій витвір, І серце йому завмирає Від незнаного щастя, О, якби боги вселили в камінь Людську душу!” “Пігмаліон” – найвідоміша з п’єс Бернарда Шоу. Написав її драматург для актриси Стелли Патрик Кембл. Перед глядачем розгортається традиційно казковий сюжет: Попелюшка, яка ніколи не сподівалася на кращі зміни у своїй долі, раптом знаходить шастя. Назва твору викликає згадку про античний міф, який розповідає про скульптора Пігмаліона і його […]...
5. Міфологічна основа та сучасний зміст у драмі-дискусії “Пігмаліон” “Пігмаліон” – найвідоміша з п’єс Бернарда Шоу. Написав її драматург для актриси Стелли Патрик Кембл. Перед глядачем розгортається традиційно казковий сюжет: Попелюшка, яка ніколи не сподівалася на кращі зміни у своїй долі, раптом знаходить щастя. Назва твору нагадує античний міф, який розповідає про скульптора Пігмаліона і його палке кохання до мармурової статуї чарівної Галатеї. Богиня кохання Афродіта, почувши благання Пігмаліона, оживила творіння майстра, і Галатея стала його дружиною. Сюжет твору […]...
6. У чому проблематичність і головний сенс дискусії у драмі Б. Шоу “Пігмаліон” Долю людини, її вдачу, поведінку визначає час, у який вона живе, її суспільство, соціальний стан, а ще вплив інших людей, що постають на її життєвому шляху: вихователів, вчителів, коханих. Цей процес, звичайно, двосторонній, бо учні теж впливають на своїх вчителів, друг у чомусь визначає коло інтересів та діяльності свого товариша, разом з коханим з’являються нові манери, погляди, навіть дещо змінюється мова. Оскільки мова людини – один із головних проявів її […]...
7. Проблематика драми Лесі Українки “Бояриня” Я вважаю, що головна проблема драми “Бояриня” – це проблема громадянської свідомості українців. Саме через те, що вони не усвідомлювали сбе як народ, у нашій історії дуже багато складних та неприємних моментів. Один із них – період Руїни, який настав після смерті Богдана Хмельницького. Це була людина, котра розбудила в українцях їхню національну та громадянську свідомість. Тому після його смерті почалася криза, що вилилась у цілий період нещасть та проблем […]...
8. О. Довженко “творець мистецтва так сильно національного, що аж вселюдського” Олександр Довженко залишився у пам’яті близьких йому людей людиною надзвичайної енергії, волі до життя, твердого духу та гострого почуття справедливості. Коли я думаю про митців епохи Розстріляного Відродження, насамперед мене захоплює мистецький геній цих людей, здатність створювати вічні шедеври літератури, кіно, малярства, твори загальнолюдського масштабу, глибокого значення. Але не менш гідним захоплення є твердість і незламність цих, без перебільшення, велетнів духу, їхня здатність не ламатися і не зраджувати свій народ […]...
9. Переказ драми “Вільгельм Телль” Ф. Шиллер “Вільгельм Телль” як народна німецька драма. У драмі “Вільгельм Телль” Ф. Шиллер звертається до подій з історії Швейцарії, а саме до сторінок, пов’язаних із боротьбою маленької гірської країни із загарбниками. Та це був тільки привід для важливої розмови з глядачем про актуальні проблеми життя німців, живий приклад єдності швейцарців, гідний наслідування.) Поетизація боротьби за національну незалежність і свободу особистості, (Шиллер поетизує народне життя та своїх героїв, які здатні мобілізувати себе […]...
10. Соціально-історичне й загальнолюдське в героях М. В. Гоголя Шкільний твір на тему творчості М. В. Гоголя. Твори Гоголя охоплюють період 40-х років XІX століття. Це час розгулу бюрократії й чиновницького апарата в сприятливі для цього умовах російської дійсності. Крім того, цей час експлуатації народу, пригнобленого й безправного, живучого під гнітом кріпосного права. Гоголь – великий письменник свого часу. Він перший у росіянці літературі спробував сатирично зобразити чиновників, підлабузників і хитрунів, що пристосувалися добувати гроші за рахунок дурості інших. […]...
11. Використання Ібсеном аналітичної композиції у п’єсі “Ляльковий дім” Ібсена ще за життя називали творцем аналітичної драми ХІХ ст., що відроджувала традиції античної драматургії. Аналітична композиція, за Ібсеном, означала розкриття внутрішнього трагізму, що приховується за зовнішньо спокійною дійсністю. Так композиційно побудована п’єса “Ляльковий дім”. Аналітична композиція визначається ще й тим, яку роль у долі героїв відіграють події, що відбулися задовго до початку дії. В п’єсі “Ляльковий дім” ці сюжетні таємниці стають рушійними силами у розгортанні дії, в розвитку характерів […]...
12. Украдене щастя – соціально-психологічна драма Любов до драматургії І. Франко проніс через усе своє життя. В умовах тогочасної відсталої Галичини письменник боровся за народність і реалізм театрального мистецтва. Він був переконаний, що театр повинен бути не місцем для розваги безтурботних паничів-дармоїдів, а школою життя, провідником думок і почуттів, мрій трудового народу. Іван Якович Франко написав декілька п’єс, що стали окрасою української літератури і театрального репертуару. Його драматична спадщина складається з чотирьох великих і п’яти одноактних […]...
13. Трагедокомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми Феофан Прокопович Народився в Києві в родині купця й при хрещенні дістав ім ‘я Єлеа-зар. Рано залишився сиротою, зростав під впливом дядька – ректора Київського’колегіуму. З 1688р. став учнем цього закладу. Мав великі здібності до навчання. Потім навчався в католицькому училищі Володи-мир-Волинського монастиря, невдовзі його забирають до Римської католицької академії. Папа Римський Климентій готував посвячення Прокоповича у єпископи, але той утік з Італії. Вимоливши прощення, постригся в ченці православної церкви, […]...
14. Сторінка: Трагедокомедія Феофана Прокоповича “Володимир’ як зразок шкільної драми Трагедокомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми Шкільна драма була поширеною на Україні в барокову добу XVІІ-XVІІІ століття. Писали ці твори викладачі риторики Києво-Могилянської академії. У шкільній драмі розігрувались сюжети, як правило, релігійного характеру. Так, драма Феофана Прокоповича присвячена засновнику християнства на Русі Володимиру Великому. Шкільна драма мала мати кілька типів, в залежності від тематики: великодні, різдвяні, драми про святих православної церкви та історичні драми. До останнього типу драми […]...
15. Минуле, сучасне і майбутнє Елізи Дуліттл І. “Пігмаліон” – найпопулярніша п’єса Бернарда Шоу. 1. Відтворення у назві античного міфу. 2. Актуальність конфлікту – між зовнішньою культурою і духовними цінностями людини. ІІ. Доля Елізи Дуліттл – новоявленої Галатеї. 1. Минуле Елізи. 2. Експеримент професора фонетики Хіггінса – перетворення вуличної квіткарки на справжню леді: А) здібності Елізи ; Б) духовна перевага простої дівчини над аристократичним середовищем ; В) завоювання Елізою серця Фредді; Г) любов Елізи до Хіггінса, який […]...
16. Соціально-історичні риси в героях М. В. Гоголя Твору Гоголя охоплюють період 40-х років XІX століття. Це час розгулу бюрократії й чиновницького апарата в сприятливі для цього умовах російської дійсності. Крім того, цей час нещадної експлуатації народу, пригнобленого й безправного, живучого під гнітом кріпосного права. Гоголь – великий письменник свого часу. Він перший у російській літературі спробував сатирично зобразити чиновників, підлабузників і хитрунів, що пристосувалися добувати гроші за рахунок дурості інших Гоголь написав багато добутків, у яких тема […]...
17. Структурна своєрідність тексту драми М. Куліша “Мина Мазайло” Творчість Миколи Куліша – це багатогранне, гранично загострене зображення побуту, психології, соціально-культурних процесів в Україні перших десятиліть XX століття. Доля українського села, духовні пошуки інтелігенції, морально-психологічні тенденції в робітничому середовищі, аспекти національно-історичного розвитку та перспективи України – ось такі основні проблеми його творів. Творчість Миколи Куліша – це складна система різноманітних художніх чинників, концепцій. Якщо у перших драмах переважають реалістичні картини, то, наприклад, у “Народному Малахієві” багато картин символічно-умовного характеру, […]...
18. Проблематика драми Лесі Українки “Лісова піня” У драмі Лесі Українки “Лісова пісня” поетеса підіймає декілька проблем. Серед них – проблема сприйняття фантастичного, конфлікт між буденністю та прекрасним. Я вважаю, що слова Мавки показують нам, що цей конфлікт відбувається не лише на перетині світу реальності та світу фантастичного, а й у серці юнака. Дійсно, далеко не кожна людина може існувати одночасно у двох середовищах – у буденному та прекрасному. Одним із небагатьох став дядько Лев. Але Лукаш, […]...
19. Ліричний герой поетичної драми “Зів’яле листя” Івана Франка Поетична драма “Зів’яле листя” побачила світ 1896 року. До неї ввійшла інтимна поезія, що створювалася впродовж попередніх десяти років і певною мірою відбивала віддалені в часі моменти особистого життя автора. Водночас твори книжки є глибоким аналізом найінтимніших почуттів і переживань людини взагалі, що єднає Франкову збірку з аналогічними творами всесвітньої поезії – сонетами Данте й Петрарки, лірикою Гейне й Шевченка. Перевидаючи збірку в 1911 р., Франко зазначив, що “Зів’яле листя” […]...
20. Леонід Глібов – творець нової байки Найвидатніший байкар української літератури – це Л. Глібов, який виступив проти кріпосництва, критикував лібералів за те, що вони прославляли реформу 1861 року. Невгасну славу принесли Глібову його байки, які І. Франко справедливо вважав “головним титулом заслуги цього талановитого поета”. Саме в цьому жанрі з найбільшою силою проявився самобутній талант письменника. Він написав 107 байок, які за його життя вийшли окремими збірками. У найкращих байках автор зображує суттєві явища життя, різні […]...
21. Дія драми “Кетхен із Гейльбронна” В історії німецької романтичної літератури простежується одна сумна закономірність: творчість найобдарованіших і найоригінальніших митців обривалася, ледь сягнувши розквіту. Так було з Новалісом, з Гельдерліном, так сталося і з її третім геніальним митцем Генріхом фон Клейстом. Іван Франко писав про нього, що це “один з найбільших талантів німецької літератури, драматик, якого перевершив у Німеччині хіба що один Шіллер”. Сучасні німецькі літературознавці майже одностайні в думці, що саме Клейсту слід віддати пальму […]...
22. Переказ драми Камю “Стан облоги” “СТАН ОБЛОГИ”. Драма була написана в 1948 році і представляє з себе алегоричну притчу про Чуму, що оволодіває містом і разом із Смертю встановлює новий тоталітарний режим. Творчою основою для створення цієї драми послужив “Щоденник чумного року” Даніеля Дефо, який Камю перечитував, працюючи над власним романом з майже однойменною назвою. Обидва твори Камю мають і спільну ідейну тенденцію з тією лише різницею, що в драмі вона більш чітко опредмечена. “В […]...
23. Героїня драми Л. М. Андрєєва “Анфіса” Анфіса – героїня драми Л. М. Андрєєва “Анфіса” . “Інфернальна жінка” у дусі Достоєвського, “розпусниця”, “сильна, владна, багато обдарована натура”, “боязка, безпорадна, жалюгідна, звичайнісінька” – так по-різному оцінювали сучасники новий психологічний тип жінки, описаний Андрєєвим в його драмі ” на сюжет з сучасного життя “. Вона живе серед ординарних присяжних повірених і старої невідомої Бабусі, невпинно перебирає спиці, поблискуючи-нію яких “відповідають сліпі мигання неквапливого маятника, ледь встигає хапати летять секунди”. […]...
24. Червоне і чорне як соціально-психологічний роман Відомо, що назва роману Стендаля символічна. Це два кольори часу. Це два шляхи, якими можна йти життям. Почнемо з твердження, що час, коли Жульєн Сорель мав нещастя жити, був часом між двома світами. Перший, що відійшов, ніс у собі великі зрушення, коли повсталий народ Франції шукав і знаходив у самому собі героїв і геніїв. Тоді нікому не відомий капітан міг за одну ніч створити вірші і мелодію, які прийме цілий […]...
25. Соціально-філософський конфлікт – основа п’єси М. Горького “На дні” 1. Реалізм п’єси “На дні”. 2. Герої добутку. 3. Відношення автора до мешканців “дна”. П’єса М. Горького “На дні” – яскравий приклад реалістичного добутку Письменник уже відмовляється від романтичних тенденцій, які були властиві його творчості. Реалістичний початок залучає письменника, він багато уваги приділяє соціально-філософським конфліктам. Самого Горького можна назвати одним із самих талановитих письменників свого часу. Він блискуче зображував людські характери, у нас немає ні найменшого приводу засумніватися в їхній […]...
26. Трагікомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми Шкільна драма була поширеною на Україні в барокову добу XVII-XVIII століття. Писали ці твори викладачі риторики Києво-Могилянської академії. У шкільній драмі розігрувались сюжети, як правило, релігійного характеру. Так, драма Феофана Прокоповича присвячена засновнику християнства на Русі Володимиру Великому. Шкільна драма мала мати кілька типів, залежно від тематики: великодні, різдвяні, драми про святих православної церкви та історичні драми. До останнього типу драми належить п’єса “Володимир”. За жанровою формою у творі наявні […]...
27. Професор Хіггінс і полковник Пікерінг: порівняльна характеристика “Пігмаліон” – одна з найчарівніших п’єс відомого англійського драматурга Бернарда Шоу. Вона була написана у 1912 році, а в 1914 році відбулася прем’єра “Пігмаліона” в Лондоні у театрі його величності. Бернард Шоу сам ставив свої п’єси. “Пігмаліон” був названий автором “романом у п’яти актах”, що якнайкраще підкреслювало зв’язок драматургії Шоу з прозою. Міфологічна основа сюжету не викликає сумніву. У відомому міфі статуя Галатеї зачарувала красою свого творця. Пігмаліон закохався у […]...
28. Щастя відчути себе людиною. Твір за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон” П’єса “Пігмаліон”, мабуть, найвідоміша і найпопулярніша з творів Бернарда Шоу. У назві п’єси впізнаємо ідею античного міфу про скульптора на ім’я Пігмаліон, який закохався у вирізьблену ним з мармуру жінку й попросив богів оживити її. Афродіта, як відомо, зглянулася над закоханим, і Галатея, так звали статую, стала його дружиною. Але ця наїва у Шоу швидше іронічна. Та й хто з героїв Пігмаліон? Може, Хіггінс? Так, він і справді, ніби скульптор, […]...
29. Проблематика драми Г. Ібсена “Ляльковий будинок” Генрік Ібсен – відомий норвезький драматург, якого перш за все цікавили соціальні трагедії та морально-етичні проблеми. Почуття власної гідності, на думку письменника, людина повинна зберігати за будь-яких обставин. “Ляльковий будинок” є одним з найвідоміших творів Ібсена, в якому випливає проблема самопожертви заради кохання. Автор взяв історію однієї родини, де родинні стосунки розкрилися під час вимушеного обману. Драматург намагався таким чином розібратися в механізмі подружнього і сімейного щастя, адже саме від […]...
30. Аналіз народної драми Шиллера “Вільгельм Телль” В основі народної п’єси Шиллера “Вільгельм Телль” лежить легендарна історія про відомого швейцарця, який переміг намісника австрійського імператора. Автор обрав саме цей образ, так як він втілює уявлення простих людей про справжнього народного героя. Тему п’єси можна визначити так: визвольна боротьба народу Швейцарії, який об’єднався навколо єдиної мети – свободи та справедливості. Така тема була дуже актуальною і для сучасної Шиллеру Німеччини. Ця країна у XVIII столітті являла собою феодально-роздроблені […]...
31. “Злочин і покарання” – соціально-психологічний роман Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” є соціально-психологічним. У ньому автор ставить важливі соціальні питання, що хвилювали людей того часу. Своєрідність цього роману Достоевського полягає в тім, що в ньому показана психологія сучасної авторові людини, що намагається знайти рішення насущних соціальних проблем. Достоєвський разом з тим не дає готових відповідей на поставлені питання, але змушує читача задуматися над ними. Центральне місце у романі займає бідний студент Раскольников, що скоїв […]...
32. Філософсько-моральний конфлікт драми “Життя – це сон” Провідний мотив п’єси – усамітнення принца, виховання дитини поза зовнішнім світом – запозичений з легенди про Варлаама і Йоасафа, своєрідної інтерпретації давньосхідної легенди про життя Будди. Ця історія була надзвичайно популярна в середньовічній Європі. Про популярність цього сюжету в іспанській літературі свідчать твори, які з’явилися ще до Каль-дерона. Цеп’єсиЛопедеВеги, ЕнрікеСуаресатаін. Вони були абсолютними сюжетними аналогіями легенди. Кальдерон знав усі варіанти побутування цієї легенди, оскільки був священиком. Грецький варіант повісті розповідає […]...
33. Драма Володимира Винниченка “Пророк” – це вершина світового модерну в жанрі соціально-психологічної драматургії – Твір-відгук Можна жить, а можна існувати. Можна думать – можна повторять. Та не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять! Люди всі по-своєму уперті: Народившись, помирає кожна. А живуть століття після смерті Ті, що роблять те, чого “не можна”. В. Симоненко Письменника, творчість якого спричинила розвиток нового напрямку в українській літературі, слава якого гриміла на рідній землі майже три десятиліття, було грубо, безжально викинуто зі скарбниці національної культури, його […]...
34. Соціально-романтична сюжетна лінія в п’єсі “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад” – останній твір Чехова. У вісімдесяті роки Чехов передавав трагічне положення людей, що втратили зміст свого життя. П’єса була поставлена на сцені Художнього театру в 1904 році. Наступає двадцяте століття, і Росія стає остаточно капіталістичною країною, країною фабрик, заводів і залізниць. Цей процес прискорився зі звільненням селянства Олександром П. Риси нового ставляться не тільки до економіки, але й до суспільства, міняються подання й погляди людей, втрачається колишня […]...
35. Донкіхотство як соціально-психологічне явище Я ніколи не була у Мадриді і навіть не бачила цього незвичайного пам’ятника літературним героям в одному з районів-новобудов Москви. Але я чітко уявляю: серед багатоповерхових сучасних будинків силуети довгов’язого вершника і його товстенького супутника на віслюку. Довгі тіні лежать на землі – від чудернацького шлема, від схудлого обличчя, від списа… Мені здається, що там, у сутінках, коли розпливаються конкретні риси і вітер шумить у верхівках дерев, вони тихо сходять […]...
36. Поеми й драми Лєрмонтова У поемі “Дві невільниці” юний поет намалював романтичні образи бранок Султана Ахмета – грекині Замкни й іспанки Гюльнари. Гордо співає Гюльнара “пісня Іспанії щасливої”, “і часто, часте слово мщенъе звучить за томною струною”. Дослідники знаходять іспанські мотиви в Лєрмонтовской “Исповедно, у вірші “Плач! плач Ізраїлю народ”, у деяких інших добутках поета, Але, зрозуміло, сильніше всього вони звучать у трагедії “Іспанці”. Перенесучи її дію в середньовіччя, Лєрмонтов побудував драматичний сюжет на […]...
37. “Герой нашого часу” М. Лєрмонтова – соціально-психологічний роман “Герой нашого часу” – перший в російській прозі лірико-психологічний роман. Ліричний тому, що автор і героя “одна душа, одні й ті ж борошна”. Психологічний тому, що ідейним і сюжетним центром є не події, а особистість людини, її духовне життя. Тому психологічне багатство роману укладено насамперед в образі “героя часу”. Через складність і суперечливість Печоріна Лєрмонтов утверджує думку про те, що не можна до кінця все пояснити: у житті завжди є […]...
38. Образ Вільгельма Телля в драми Ф. Шиллера “Вільгельм Телль” “…Ні, для моїх високих ідеалів століття поки не дозріло. Я – громадянин тих сторіч, що прийдуть…”, – написав колись великий німецький поет Ф. Шиллер. Фрідріх Шиллер значить для німців так само багато, як Пушкін для росіян чи Шевченко для українців. Він – автор твору, який Європа сьогодні обрала своїм Иммом. Це – “Ода к радості”, слова якої поклав на музику великий Людвіг ван Бетфтховен. Якщо вслухатися, ми зрозуміємо, що це […]...
39. “Кайдашева сім’я” – зразок реалістичної соціально-побутової повісті І. “Кайдашева сім’я” – новий крок у розкритті теми селянства. ІІ. Колоритні персонажі – засіб розкриття проблеми. 1. Родина – основа патріархального устрою. 2. Образи героїв як засіб змалювання “ідіотизму селянського життя”. 3. “Берегині” домашнього вогнища. А) Маруся Кайдашиха. Б) Мотря. в) Мелашка. 4. Громада села Семигори. ІІІ. Суспільне спрямування у розв’язанні проблеми життя народу....
40. Образ Чіпки Варениченка в соціально-психологічному “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший соціально-психологічний роман української літератури, результат тривалої копіткої праці Панаса Мирного та його брата Івана Білика. Темою твору є зображення села в пореформений період. Власне, І. Білик запропонував П. Мирному поглибити соціальний аспект і психологічно вмотивувати вчинки головного героя Чіпки Варениченка. Роман мав шість редакцій і в кожній із редакцій зазнавав вдосконалення як з боку ускладнення композиційної побудови, так і з боку змалювання […]...