Аналіз “Арфами, арфами…”

Related posts:

1. Арфами, арфами – ПАВЛО ТИЧИНА – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ПАВЛО ТИЧИНА Арфами, арфами Арфами, арфами – Золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами – Наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій! Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий… Стану я, гляну я – Скрізь поточки, як дзвіночки, жайворон, Як золотий, З переливами: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Любая, милая – Чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай Там […]...
2. П. ТИЧИНА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “АРФАМИ, АРФАМИ…”, “ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ”, “КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ…”, “Я СКАЗАВ ТОБІ ЛИШ СЛОВО…”, “ЗОЛОТИЙ ГОМІН”, “СКОРБНА МАТИ”, “ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ…”, “ДО КОГО ГОВОРИТЬ?”, “ХТО Ж ЦЕ ТАК ІЗ ТЕБЕ НАСМІЯТЬСЯ СМІВ?”, “ПОХОРОН ДРУГА” Тема. П. ТИЧИНА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “АРФАМИ, АРФАМИ…”, “ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ”, “КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ…”, “Я СКАЗАВ ТОБІ ЛИШ СЛОВО…”, “ЗОЛОТИЙ ГОМІН”, “СКОРБНА МАТИ”, “ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ…”, “ДО КОГО ГОВОРИТЬ?”, “ХТО Ж ЦЕ ТАК ІЗ ТЕБЕ НАСМІЯТЬСЯ СМІВ?”, “ПОХОРОН ДРУГА” Варіант 1 1. М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її… А “Природою життя”. Б “Неповторною музою”. В “Музичною рікою”. […]...
3. Перший весняний день – IІІ варіант III варіант Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні починається цикл народних весняних свят пов’язаних із стародавніми віруваннями, що супроводжуються піснями, іграми та хороводами. Наш народ створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком на голові. Вона бажаний і довгоочікуваний гість. Дівчата закликають весну піснями-веснянками, діти зустрічають солодким печивом у вигляді пташок-жайворонків. За давнім повір’ям вважається, що весну з вирію приносять на своїх крилах птахи. Щоб […]...
4. Перший весняний день Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні починається цикл народних весняних свят пов’язаних із стародавніми віруваннями, що супроводжуються піснями, іграми та хороводами. Наш народ створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком на голові. Вона бажаний і довгоочікуваний гість. Дівчата закликають весну піснями-веснянками, діти зустрічають солодким печивом у вигляді пташок-жайворонків. За давнім повір’ям вважається, що весну з вирію приносять на своїх крилах птахи. Щоб прискорити їх […]...
5. Тема 24. Павло Тичина – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 24. Павло Тичина Павло Григорович Тичина – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він мав на увазі насамперед те, що творчість одного з найкращих поетів минулого століття не просто напрочуд музична, але й передає одвічний космічний світлоритм, переливається і […]...
6. Аналіз поезії “Ви знаєте, як липа шелестить..?” Жанр поезії – пейзажна. це своєрідна форма художнього пі­знання людської душі. Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить..?” – пейзаж-паралелізм, що нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов’язуються душевними настроями, а події людського життя часто замальо­вуються як певна паралель до явищ природи. Духовна спорідненість ліричного героя зі світом природи пере­дається всією силою барв, мелодій, голосів рідної землі. Картини природи і людські почуття чергуються: Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні […]...
7. ЗНО – Павло Тичина – Література XX ст Література XX ст. Павло Григорович Тичина – це “шукання й шукання, праця й вимогливість і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший…” М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її музичною рікою. Він мав на увазі насамперед те, що творчість одного з найкращих поетів минулого століття не просто напрочуд музична, але й передає одвічний космічний світлоритм, переливається і плине, як музична ріка. Ранні […]...
8. Аналіз “Ви знаєте, як липа шелестить…” Вірш написаний 1911 року і, за деякими джерелами, є першим друкованим віршем Павла Тичини. 1911 рік – це лише період становлення майбутнього поета як особистості, рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належить до жодної збірки, лише пізніше входить до збірки “Сонячні кларнети”. Жанр: інтимна лірика. Темою вірша є вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, […]...
9. Мій улюблений вірш Павла Тичини Мені дуже подобається поезія “Арфами, арфами…”. Це рідкісна за мелодійністю поезія, за красою внутрішніх віддзвонів, за ніжним поєднанням почуттів. Цей вірш, здається, увібрав у себе всю красу українського фольклору, веснянок, гаївок: Любая, милая, – Чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай Там за нивами… Вірш “Арфами, арфами…” побудований на оптимістичних акордах. Поет відчуває себе в обіймах Всесвіту, а його ліричний герой прагне пізнати себе, знайти своє місце в житті, […]...
10. Аналіз “О земле втрачена, явися!..” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: патріотична. Провідний мотив: мрія про повернення на рідну землю. Віршовий розмір: ямб. Про твір: перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: “сонця хлюпочуться в озерах”, “світання тіні пелехаті над райдугою голосів”, “плескіт крил і хлюпіт хвиль”… Настрій ліричного героя емоційно під­несений, проте до жорстокої реальності читача повертає питання “де”, яке звучить […]...
11. Музичність поетичних образів Тичини Однією з головних особливостей чудової поезії П. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, велич часу, красномовно свідчать його твори: поема – симфонія “Сковорода”, фуга “Шуми, епоха наша!”, реквієм “Похорон друга”, “Дума про трьох […]...
12. Аналіз “Блакитна Панна” Поезія “Блакитна панна” – взірець пейзажної лірики. Поет М. Вороний оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності автор використовує біблійну урочисту лексику, метафори, мистецькі терміни. І це надає творові непо­вторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення. Тема: Має крилами Весна запашна, Лине все в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Ідея: Довгожданна, нездоланна… Ось вона – Блакитна Панна!… Художні тропи: Епітети: весна запашна, прозорих […]...
13. Аналіз вірша Б. Пастернака “Цей лютий! Час до сліз і віршів” Доля щедро наділила Бориса Пастернака різними талантами. Він був гарним музикантом, учився теорії музики і композиції, а також вивчав філософію. Але, здається, наперекір здоровому глузду він обирає літературу. Батько, Леонід Пастернак, відомий художник, академік живопису, підтримав сина, порадив йому без сумнівів віддатися новому захопленню – віршуванню. Літературний дебют Б. Пастернака відбувся у квітні 1913 року, коли в колективній збірці “Лірика” побачили світ п’ять його творів, в тому числі й вірш […]...
14. Аналіз “Любіть Україну” Безліч творів В. Сосюри присвячено патріотичній темі, протягом цілого життя він повсякчас сповідається в любові та клянеться у вірності рідній землі. Причому образ Вітчизни поступово розростається: від маленької Третьої Роти через степове роздолля Донеччини – до всього українського світу з неодмінними “ясними зорями” й “тихими водами”. Саме за незгасну любов до України неповторному Володьці судилося зазнати найбільше прикрощів, але жодні приписи чи й навіть вироки не змусили його відректися від […]...
15. Аналіз “О панно Інно” “О, панно Інно…” – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Мотив твору – не­стерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Ще в ранній юності Тичина романтично закохався водночас у двох чарівних сестер – Полю та Інну Коновал – доньок чернігівського поета Івана Коновала. У його домі часто відбувалися літературні вечори, куди приходив і двадцятилітній семінарист П. Тичина. Особливо запала в серце поетові Поля, але вона не […]...
16. Аналіз “Стилет чи стилос?” Вірш “Стилет чи стилос?..” дав назву першій збірці поета. Автор долучається до споконвічної естетичної дискусії: митець може витати в далекому від життя світі мрій, понадземної краси, незворушного спокою чи має боротися за вдосконалення реального світу наближення його до ідеалу, до Бога? Ці дві настанови символізують у вірші взяті з давнини образи – стилет і стилос. Протилежність настанов увиразнюють також прислівники “тут”,”там”. Ситуація вибору для митця надзвичайно складна: герой “пливе” по […]...
17. Літературний аналіз вірша Лєрмонтова “Як небеса, твій погляд блищить” Уже із самого початку, без усякого вступу, автор починає описувати головне у вірші, що говорить про те, що він не хотів чекати, щоб виразити всі свої емоції із приводу теми вірша, відразу показати людям, що він хотів имсказать. Як небеса, твій погляд блищить… …Як небеса, звучить і тане Твій голос молодої… – Лєрмонтов порівнює погляд і голос коханої людини з небом і поцілунком. За твій єдиний погляд Я радий віддати […]...
18. Весняні мотиви у ліриці Лесі Українки У кожного поста є улюблена пора року, яку він оспівує, яка надихає його. У творчості Лесі Українки, здається, найчастіше зустрічається мотив весни. Весна постає у багатьох символічних значеннях. Часом це протиставлення осіннім настроям і суму. Згадаймо: Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота! Так починається один із найвідоміших віршів “Сопіга $репі зрего”, мотив яко­го – надія і сподівання щастя – стає провідним для всього написаного, для всьо­го […]...
19. Аналіз “Молюсь і вірю…” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: філософська. Провідний мотив: молодечий оптимізм, відчуття польоту. Віршовий розмір: ямб. Вірою, надією, оптимізмом сповнені поетичні рядки вірша М. Рильського “Молюсь і вірю…”. Голуби в небі, дзвінкий сміх коханої людини поруч, вітер, простір, води – хіба це не щастя? Ліричний герой упевнений у собі, світ він уже називає своїм дитям і готовий жити, поки “дозволить дух життя”. Бог, природа й він сам виступають […]...
20. Аналіз “Засвіт встали козаченьки” Авторство пісні “Засвіт встали козаченьки” приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги. У пісні “Засвіт встали козаченьки” говориться про те, що козак, вірний своєму обов’язку, вирушає в дорогу – захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, […]...
21. Аналіз “Заповіт” Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте “причини, що породили твір, крилися в тій суспільно-політичній дійсності, яку спостерігав і вивчав поет у 30-40-х […]...
22. Аналіз гуморески “Чухраїнці” Остапа Вишні – аналіз твору У 1926 році Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалася великою популярністю і за три роки витримала п’ять видань. Але знову з творами цієї збірки широке коло читачів змогло познайомиться лише в 90-х роках. Головна її тема – розвиток рідної мови, і розкривається вона багатогранно: це і збереження чистоти мови, і розширення сфер її вживання, і грамотність та шляхи її досягнення. Такі питання були надзвичайно актуальними у 20-х роках, коли […]...
23. Музичність поетичного слова Павла Тичини Однією з головних особливостей чудової поезії П. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика, супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, велич часу, красномовно свідчать його твори: поема – симфонія “Сковорода”, фуга “Шуми, епоха наша!”, реквієм “Похорон друга”, “Дума про трьох […]...
24. Аналіз “Катерина” “Катерина” – типовий український сюжет. Назвали “байроновою поемою” за раптовий початок і кінець. Тема: доля жінки-матері у тогочасному суспільстві. Ідея: гнівний осуд панської розбещеності, співчуття жінці-матері, захист знедолених. Ідея вільного кохання. Композиція: чергування епічних та ліричних мотивів. Катерина – образ України. Іван – образ байстрюка. Офіцер – негідник. Колізія: трагічна. Поема “Катерина” написана 1838 p. Уперше була надрукована в “Кобзарі” 1840 р. За жанром це реалістична соціально-побутова поема з елементами […]...
25. Аналіз вірша М. Ю. Лєрмонтова “Смерть поета” Вірш “Смерть поета” складається з двох частин. Перша частина – елегія, а друга – сатира. У цьому вірші Лєрмонтов звинувачує у смерті Пушкіна не тільки Дантеса, а й усе суспільство. На думку Лєрмонтова, причина загибелі Пушкіна в тому, що поет приречений на самотність і не міг цього винести. Він впадає в чужий йому світ і гине. Пушкін загинув, тому що “Повстав проти думок світла…”. Світське суспільство не розуміє “його вільний, […]...
26. Майстерність зображення настроїв людини у збірці Тичини “Сонячні кларнети” Павло Тичина – видатний український поет, публіцист, перекладач, учений. Враження дитинства, яке пройшло серед народу, наснажували першу пісню поета співчуттям до людини, що працею здобуває свій хліб. Уже в перших творах Тичини, які виявляють пристрасну любов поета до людини і природи бачимо глибоко оптимістичне відчуття життя і його оспівування. Перша збірка віршів П. Тичини “Сонячні кларнети” вийшла друком 1918 року. До неї ввійшли кращі з ранніх творів, а також написані […]...
27. Аналіз вірша С. А. Єсеніна “Синій туман. Снігове роздолля” Тема вірша “Синій туман. Снігове роздолля “- філософське осмислення життя і місця людини в ній. Ці питання вже давно хвилюють Єсеніна, і він намагається їх розгадати, але, на жаль, це призводить лише до страждання. Поет говорить про те, як ліричний герой повернувся в свій будинок, із якої він пішов дуже давно, минули роки, він подорослішав, і на нього налинули спогади, і він зрозумів те, як багато втратив у житті, “таємно […]...
28. Аналіз “Всякому місту – звичай і права” У вірші “Всякому місту – звичай і права…” Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт — як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить – ні царя, ні мужика, і постати перед нею спокійно може лише той, у кого “совість, як […]...
29. Аналіз вірша С. А. Єсеніна “Не шкодую, не кличу, не плачу” Тема вірша – призначення людини, його зрілий погляд на прожите життя, її осмислення. Перед ліричним героєм постає проблема догляду юності, і він не хоче з цим погоджуватися, але все-таки він приходить до вирішення змиритися з втратою минулого. В основі вірша лежить антитеза, поет використовує її для передачі сенсу, протиставляючи весняні яблука до осіннього золота в’янення, тобто дитинство і зрілу життя. Він постійно заперечує можливість повернення у дитинство, він не хоче […]...
30. Аналіз вірша О. Блоку “Осіння воля” Олександр Блок “знайшов” себе в літературі, створивши цілий ряд чудових добутків про батьківщину. Інтерес до даної теми символізує розквіт, творчу зрілість письменникО. У віршах, присвячених Росії – її складної історії й долі, – виражається те непідроблене почуття вдячності й любові, побожного замилування й захвату, що поет харчує до чого по-справжньому близькому й рідному, від чого неможливо відмовитися, що постійно тягне до себе й допомагає переборювати негоди. Це Росія “фабрична”, батьківщина, […]...
31. Аналіз поеми П. Тичини “Похорон друга” 22 червня 1941 року… Фашисти вчинили напад на нашу землю. Настав час грізних випробувань для нашого народу. Павло Григорович Тичина, передчуваючи цю страшну війну, писав: Розстановка ж сил у світі і жорстока, і складна. Що Європа в ближнім літі стрепенеться аж до дна. Під впливом нових обставин творчість Тичини змінюється. Перебуваючи в той час в Уфі, столиці Башкирії, п’ятдесятирічний поет працює в культурних закладах, виступає з доповідями, проводить збори, наради, […]...
32. Аналіз вірша До моря Пушкіна А. С Первісний варіант вірша “До моря” був написаний Пушкіним у південному посиланні, в Одесі. Вернувся до цього послання поет уже в “новій” посиланні – у Михайлівськім, в 1824 році. Цей вірш завершувало собою романтичний період творчості Пушкіна. У цьому добутку досить відчутні елегійні мотиви. Причому, як відзначає В. А. Грехнев, в елегійному розчаруванні в Пушкіна з’єднуються три різні життєві сфери – філософське, історичне й конкретно-біографічна, і взаємопроникнення цих сфер зберігається й […]...
33. Аналіз “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” Турбота поета про долю рідного слова, “чужинцям кинутого на сміх”, особливо гостро поставлена у поезії […]...
34. Музичність поетичних образів Павла Тичини Однією з головних особливостей чудової поезії II. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, велич часу, красномовно свідчать його твори: поема – симфонія “Сковорода”, фуга “Шуми, епоха наша!”, реквієм “Похорон друга”, “Дума про трьох […]...
35. Аналіз поетики Некрасова другої половини 50-х років ХІХ століття Одним з наочних ознак суспільного підйому, що почався, був вихід у світло збірника віршів Некрасова в 1856 р. Поет включив у нього кращі добутки, створені їм за 10 років. Збірник відкривався віршем “Поет і громадянин”, у якому Некрасов викладав свої погляди на призначення поезії в житті, виступав захисником високоідейного цивільного мистецтва, затверджував думку про єдність революційного слова й справи. Необхідно враховувати, що Поет і Громадянин у вірші Некрасова не антагоністи. […]...
36. Аналіз вірша Бернса Роберт Бернс – відомий поет не тільки в себе на батьківщині, у Шотландії, але й в усьому світі. Рядка з його віршів стали для шотландців гаслами, багато віршів Берні задумав як пісні, і тепер їх співають не тільки на нього батьківщині Поезія Бернса проста, але дуже витончена й повна життєвих сил і веселощів, вона близька до народних пісень і балад Сина селянина все життя цікавили людська сутність, поняття про мораль, […]...
37. Аналіз вірша Н. А. Некрасова “Селянські діти” Я впевнений, що за всіх часів і у всіх народів діти, на відміну від дорослих, схожі між собою. Дітлахи, що дивляться на нас зі сторінок вірша Н. А. Некрасова “Селянські діти”, не занадто відрізняються від нас: вони такі ж бешкетні, цікаві, щирі, веселі, непосидючі Село, ліс, річка, воля – так для них щодня був би святом, якби… А отут і з’являється “інша сторона медалі”, те, що відразу проводить між нами […]...
38. Образ природи у віршах П. Тичини Чарівна, мальовнича природа України не може залишити байдужою жодну людину, здатну сприймати прекрасне, а тим більше поетів, душа яких відкрита для всього тонкого, красивого. Не один вірш присвятили вони рідним вербам, лукам, річкам, і слова ці наповнені щирою любов’ю до рідного краю. Справжнім співцем природи був і Павло Тичина, творчість якого була гімном праматері природі, яка сповнює людину силами і надихає на прекрасне. Особливу увагу образам рідної природи приділяє він […]...
39. Філософський зміст образу весни у вірші О. Блока “Весно, весно, без меж і без краю” Філософський зміст образу весни у вірші О. Блока “Весно, весно, без меж і без краю” Вірш “Весно, весно, без меж і без краю” – один із ранніх віршів О. Блока, коли поет, захоплюючись філософією Соловйова, намагався через образи-символи зрозуміти світ і передати його суть у творчості. Образ весни – центральний символ вірша. Його зміст практично невичерпний. Це і пора року, коли все оживає. Але це й образ самого життя, яке […]...
40. Аналіз “До Основ’яненка” Найбільшим болем Т. Шевченка була поневолена, пригноблена Україна, в минулому – батьківщина славного запорозького козацтва. Поет думає над тим, як наштовхнути народ на думку про активніший опір, про неприпустимість покірного існування у панському ярмі. Тому звертається до свого старшого товариша по перу Г. Квітки-Основ’яненка із закликом писати про минулу славу козацьку, будити серця людей, адже “все гине, – Слава не поляже; Не поляже, а розкаже. Що діялось в світі. Чия […]...