Весна, виявляється, кожного року різна: то вона довго спить, а потім враз пробудиться. А то, буває, уже й сніги зійдуть, уже й зелень готова вибухнути живим цвітом, а вона все ще чомусь зволікає. Та неодмінно відбувається одне: весна завжди настає.
Про це дуже образно написав у вірші “Весна” поет Богдан-Ігор Антонич: “росте Антонич, і трава росте”. Мені теж здається, що я починаю рости тоді, коли приходить весна, росту разом із деревами, травою, різними квітами. А ще в поета таке прекрасне спостереження: зірки з’являються на небі навесні, ніби хтось із рушниці вистрілює в небо. Можливо, весною вперше так яскраво починають сяяти зірки, ніби “зорі-кулі”.
Весна завжди багата на різні несподівані речі, коли раптом помічаєш те, чого раніше не помічав.
Ось наприклад, якщо дивитися на місяць крізь дерева, які ледь-ледь почали випускати бруньки, то справді він здається поділеним на шматочки: “на вільхах місяць розкльовують зозулі”. До речі, чому зозулі, адже вони прилітають пізніше за інших? Та тому, що зозулі своїм “ку-ку” віщують вік і підтверджують те, що весна – це життя, де все росте й буяє.





Related posts:
- Богдан-Ігор Антонич – співець української природи Богдан-Ігор Антонич – неповторний співець одвічного єднання людини і природи, їх глибинних зв’язків. Він пропонує читати велику книгу природи, бо саме в ній можна знайти відповідь на загадку нашого буття. Поет щодня радів сонцю, тішився деревами, дивувався красі квітки чи листка. Захоплено писав він про карпатську природу і лемківські села, вважаючи людину невід’ємною часткою навколишнього світу. Мотив злиття людини з природою звучить у його поезії “Весна”. Поет бачить себе як […]...
- Моя зустріч із прекрасним Зустрічі з прекрасним… їх так багато трапляється в житті, проте лише деякі запам’ятовуються надовго. Нещодавно я відвідала обласний краєзнавчий музей, де відбулася виставка видатного художника Геннадія Олімпіюка. У залі музею, де розташувалась експозиція, вранці було зовсім небагато людей, і мені пощастило побути віч-на-віч із чудовими полотнами цього непересічного художника. “Людина і її душа” – таку б назву я підібрала до цієї виставки. Художник із величезним замилуванням слідкує за кожним порухом […]...
- РІЗДВО – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ РІЗДВО Народився Бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях Принесли місяць круглий. Ніч у сніговій завії Крутиться довкола стріх. У долоні у Марії Місяць – золотий горіх....
- Зустріч з Тарасом Про цей пам’ятник важко розповідати, бо він відомий всьому світові. Він найкращий, неперевершений, єдиний такий у цілому світі. Але кожного разу, як я показую гостям Харків, я веду їх сюди. Іду, не готуючись до цієї зустрічі, не вибираючи найкоротшого шляху, найкращої точки огляду. Я іду тією дорогою, якою колись привів сюди мене, маленьку, мій батько, якою ми завжди приходимо сюди. Від нашого будинку не так вже й далеко – спочатку […]...
- Зустріч із письменником Харків – великий промисловий і культурний центр України. Я щасливий, що живу в цьому місті, де є багато музеїв, театрів, де живе багато цікавих людей: учених, письменників, художників. Нещодавно до нашого класу завітав харківський поет Юрій Іванович Стадниченко. Дружба цього поета з учнями нашої школи вже триває десятиліття. Поет любить спілкуватися з молоддю, а ми, учні, любимо слухати вірші у його виконанні. Ю. Стадниченко – письменник-патріот, який веде велику роботу […]...
- Моя улюблена пора року Моя улюблена пора року – весна, і я впевнена, що багато хто погодиться зі мною. Весна – час надії, щастя і кохання. Це час, коли природа прокидається від зимового сну. Сонце все вище піднімається в небі. І вже не так одразу, як узимку, а все повільніше й повільніше згасають вечірні сутінки. Ліс починає шуміти. Таємничий гомін іде день ніч. Від нього стає неспокійно на душі і на серці. Від теплого […]...
- Зустріч з Яремою, або Як написати твір за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки” Уявіть собі далекі часи – XVІІ і XVІІІ століття, коли українські повстанці та гайдамаки воювали проти польської шляхти, яка поневолила українські землі. Найвищим проявом гайдамацького руху було повстання 1768 року, відоме під назвою “Коліївщина”, події якої й лягли в основу поеми “Гайдамаки”. Гайдамаччина була відповіддю на нелюдські жорстокості конфедератів. На чолі повстанських загонів гайдамаків стає Максим Залізняк. Він не був зроблений із заліза, як Залізний Дереворуб. Він звичайна людина, причому […]...
- Зустріч у лісі Одного разу ми з подругою та з її батьком прогулювалися лісом. Час наближався до вечора, і ми вирішили, трохи посидівши, іти додому. І ось раптом ми з подругою мало не крикнули з переляку. У кущах, за декілька метрів від нас, промайнула сіра вовча спина і ми побачили, як вовк, величезний, сірий, побіг вперед лісом, наче не помічаючи нас. Я була дуже здивована і налякана, але батько подруги Олександр Степанович заспокоїв […]...
- Зустріч із кобзарем Зустріч із кобзарем Із чим асоціюється у вас слово “кобзар”? Я не погрішу, коли спробую відгадати. Це щось таке з давнини, коли ще жив Шевченко, або коли ще козацька вольниця гуляла Запоріжжям. Чи зображення на картині сліпого дідуся з кобзою в руках, а поруч з ним – хлопчик-поводир? Про кобзарське мистецтво чули у школі всі, дехто навіть може згадати прізвища найвідоміших кобзарів, наприклад Остапа Вересая чи Федора Кушнерика. А запитати […]...
- Мій вихідний день. Несподівана зустріч Я люблю у вихідний гуляти лісом. Там так затишно, чудово. А скільки несподіванок трапляється на кожному кроці! Одного разу між гілками дерев я помітила руденьку красуню білочку. Це була моя мрія – побачити білочку. Вона не хотіла спускатися нижче, тому що боялася людини. Спостерігаючи за твариною, я милувалася її руденьким хутром, кінчики якого були значно світліші. Пухнастий хвостик був темнішого кольору, а кінчик був білий, наче хто вмочив його у […]...
- Твір – роздум Моя зустріч з “Велесовою книгою” Нещодавно на уроці української літератури я познайомилася з дуже цікавою пам’яткою нашого народу – “Велесовою книгою”. Вона була знайдена в хаті білого офіцера. “Велесова книга” має вигляд пронумерованих дощечок, на яких вирізаний текст. Деякі дощечки “Велесової книги” розповідають про життя праслов’янського народу у давні часи, коли території, на яких жив праслов’янський народ, постійно займали різні кочові племена – кімерійці, скіфи, сармати. Вони поневолювали праслов’ян, грабували і вбивали людей. Але праслов’яни […]...
- Твір “Їжачок та заєць: зустріч осіннього дня” Осіннього дня ми виїхали до лісу. Був сонячний, але вже холодний день. Навкруги лежало жовте та буре листя. Я присів на галявинці. І враз завмер, бо побачив на відкритому місці руденького зайця! Він сидів просто переді мною! Заєць не відразу мене побачив. Відомо, що ці звірятка добре бачать усе з боків, а прямо перед собою недобачають. В цю секунду листя зашуруділо та з-під нього виліз великій їжак з чорненькою мордочкою […]...
- ПЛАНИ – С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ ПЛАНИ “Світ не родив такого волоцюги!” I.”Хата, як примара”. II. Вечеря надворі під яблунею. III. Здивування сусіда. IV. Тарас знайшовся. V.”Де це ти був?” VІ. Розповідь Тараса про залізні стовпи. Весна в душі 1. Весна в природі і весна в душі. 2. Найдивніша мова природи. 3. Не залишаймося […]...
- Образ ліричного героя у творчості Богдана-Ігоря Антонича Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. Кожен день приносить щось нове у світ, який нас оточує. Щаслива та людина, яка вміє […]...
- Цікава зустріч Нещодавно наша вчителька влаштувала в класі вечір-зустріч. Вона запросила до нас свого колишнього однокласника. Тепер він відомий журналіст і мандрівник. Олена Вікторівна запропонувала йому розповісти нам щось цікаве, і він залюбки погодився. Слухати Олександра Олексійовича було дуже цікаво. Уже багато років він їздить по всій країні й за кордон і пише потім статті й оповідання на основі побаченого. Його розповіді дійсно захопливі. Він був і у Криму, і на Далекому […]...
- Моя улюблена пора року – IV варіант 6 клас IV Варіант Моя улюблена пора року – весна, і я впевнена, що багато хто погодиться зі мною. Весна – час надії, щастя і кохання. Це час, коли природа прокидається від зимового сну. Сонце все вище піднімається в небі. І вже не так одразу, як узимку, а все повільніше й повільніше згасають вечірні сутінки. Ліс починає шуміти. Таємничий гомін іде день ніч. Від нього стає неспокійно на душі і […]...
- Твір Зустріч із Григорієм Сковородою Зустріч із Григорієм Сковородою У Сковородинівку ми приїхали з батьками на кілька днів у гості до тітки Марії, яка вже була на пенсії і весь час порпалася то на городі, то коло курей. Після звичайних радісних привітань і обіду в колі родичів я вирішив прогулятися до Сковородинівських місць, там завжди було так затишно, привітно і красиво. …Підходжу до Сковородинівського дуба, де на барельєфі видно зображення відомого філософа. Сідаю неподалік і […]...
- Несподівана зустріч На день народження мені батьки подарували собаку. А тварини потребують догляду, тому в мої обов’язки входило гуляти з собакою вранці та ввечері. Теплого літнього вечора ми з Дружком, так звали мою собаку, йшли стежкою у міському парку. На майданчику для тварин вже не було нікого. Дружок весело бігав біля мене, а потім раптом насторожився – і побіг у протилежний бік, де почав весело гавкати. Цікавість змусила і мене підійти туди, […]...
- Моя зустріч з “Велесовою книгою” 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Нещодавно на уроці української літератури я познайомилася з дуже цікавою пам’яткою нашого народу – “Велесовою книгою”. Вона була знайдена в 1919 р. офіцером Ізен-беком в одному з родових маєтків дворян на межі між Україною і Росією. Довгий час офіцер зберігав її в себе, нікому не показуючи, але потім розповів про знахідку своєму знайомому Миролюбову. Зацікавившись незвичайною пам’яткою, вчений присвятив багато років переписуванню розшифруванню дощечок, […]...
- Народний календар: Червень Червень у народному календарі починався із древнього обряду, язичеського походження, хрещення зозулі, дякували весні, зустрічали літо, піддобрювали природу на добрий урожай. Червень – місяць росту всього рослинного миру. Велике значення має день сонцестояння, коли день сонячний досягає свого піка й потім іде на спад Місяць червень славний ростом. Цвітуть сади, луги зеленіють травою, у полях колоситься жито, ліс ховає в тернистих куточках гриби. На самому початку літа проходить обряд хрещення […]...
- Мій улюблений український поет Богдан-Ігор Антонич 11 клас Мій улюблений український поет Богдан-Ігор Антонич Богдан-Ігор Антонич являється унікальним в українській поезії. Народився він на Лемківщині в селі Новиці і до гімназії говорив на своєрідному Лемківському діалекті. У гімназію вступив польську, тому що української поблизу не було, і вчився на польській мові. А в сімнадцять років уступив до Львівського університету вивчати слов’янську філологію і тільки тоді оволодів українською мовою. От у цей короткий період – від сімнадцяти […]...
- Образ ліричного героя, його емоцїі і почуття у творчості Антонича Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. Кожен день приносить щось нове у світ, який нас оточує. Щаслива та людина, яка вміє […]...
- “Вишні” Богдана-Ігоря Антонича: роздуми поета про джерела своєї творчості Лірика Б.-І. Антонича, в основу якої покладено багатошарову метафору, складна для розуміння широкими колами читачів. її сприйняття потребує великих інтелектуальних зусиль та неабиякої уяви. Вірш Антонича “Вишні” був не надто схвально сприйнятий читачами і критиками після його опублікування. Читачі не знайшли в цій поезії звичних атрибутів класичного вірша: строфи, риму, розміру. Не зрозумілі їм були й метафори поета: Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, На вишнях тих, що […]...
- Народний календар: Лютий Лютий місяць зимовий, холодний з хуртовинами й заметілями, але сонце в ясні дні починає непомітно пригрівати, від того лютий у народному календарі одержав назву – місяць бокогрей. У цьому місяці на саме Сретенье – зима з весною зустрічається, а закінчується місяць лютий більшими народними гуляннями на свято широкої Масниці Сонце в лютому починає пригрівати, від цього й назва місяця – бокогрей. Дні стають длинее, справа до весни йде. Стежать уважно […]...
- Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах. У поезії “Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа і говорить, що Бог народився у його краї: Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. А лемки, що здавна живуть у Карпатах, принесли в дарунок круглий місяць, який у долоні Марії мов золотий горіх. […]...
- Аналіз “Різдво” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: філософська. Провідний мотив: таїнство різдвяного вечора. Віршовий розмір: хорей. Біблійну легенду про народження Христа Б.-І. Антонич розкрив по-своєму. Син Божий має людську подобу, то чому б йому не народитися “в лемківськім містечку Дуклі”? А замість пастухів прийдуть лемки й принесуть у дарунок “місяць круглий”, котрий буде у Матері Марії, як золотий горіх. І це не треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості […]...
- Моя рідна вулиця взимку Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли зовсім стемніло, ми з братом вийшли прогулятись. Сніг рипів під ногами, бо був сильний мороз. У світлі ліхтарів сніг іскрився […]...
- Твір “чи бодобаеться тобі весна?” Прийшла довгожданна весна, моя улюблена пора року. Я дуже льблю дзвінкий, радісний, зворушливий пташиний спів, що лине у блакитному чистому небі. Я люблю навіть перший подих весни у таненні снігу, маленьких струмочках, прозорих калюжках, краплинках води. Чарівна весна увійшла у парки і сквери, наповнила новим життям бруньки дерев, кушів. Вже зазеленіла трава, з’явилися яскраві духмяні квіти, розцвіли білим цвітом сади! За це любить весну кожен і я особисто. Весна красна, […]...
- Літній ранок Прокидаюсь рано, сонце тільки краєчок показало з-за обрію. Вибігаю на ганок і посміхаюся сонцю: “Ура! Літо, канікули!” Швиденько хапаю риболовні снасті. До річки спускаюсь вузенькою стежкою. А довкола на траві тремтять крапельки роси. Збиваю їх босою ногою. Як приємно! Річка з’явилася переді мною зненацька. Я навіть затамував подих від цього видовища. Широка, тиха, а над водою підіймається туман, густий, як молоко. Здається, що ріка парує, що це жива істота. Берег […]...
- Весняні мотиви у ліриці Лесі Українки У кожного поста є улюблена пора року, яку він оспівує, яка надихає його. У творчості Лесі Українки, здається, найчастіше зустрічається мотив весни. Весна постає у багатьох символічних значеннях. Часом це протиставлення осіннім настроям і суму. Згадаймо: Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота! Так починається один із найвідоміших віршів “Сопіга $репі зрего”, мотив якого – надія і сподівання щастя – стає провідним для всього написаного, для всього […]...
- Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Творчість Антонича – цілісний, складний і цікавий світ інтелектуала, котрий за 27 років свого життя […]...
- Твір на тему “прийшла весна” Прийшла довгожданна весна, моя улюблена пора року. Я дуже льблю дзвінкий, радісний, зворушливий пташиний спів, що лине у блакитному чистому небі. Я люблю навіть перший подих весни у таненні снігу, маленьких струмочках, прозорих калюжках, краплинках води. Чарівна весна увійшла у парки і сквери, наповнила новим життям бруньки дерев, кушів. Вже зазеленіла трава, з’явилися яскраві духмяні квіти, розцвіли білим цвітом сади! За це любить весну кожен і я особисто. Весна красна, […]...
- Сенс назви новели Г. Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Символічним втіленням добра, людяності, мудрості постають герої новели Григора Тютюнника “Три зозулі з поклоном”. Цей трагічний, щемливо ліричний твір має присвяту: “Любові Всевишній присвячується”. Епітет “Всевишній”, який в українській мові вживається лише у сполученні зі словом Бог, підкреслює велич найбільшого людського почуття – кохання. Золотоволоса Марфа сильно, пристрасно, жагуче любила Михайла, серцем вгадувала день, коли приходив лист від нього. Випросивши листа, “пригортає його до грудей, цілує в зворотну адресу…”. От […]...
- Маруся Чурай – дівчина з легенди Легендарною називають Марусю Чурай. І це справді так. Дівчина з Полтави лишила після себе багато ліричних пісень, які й досі в народі користуються популярністю, зокрема, “Ой не ходи, Грицю”. На мою думку, дівчина стала відомою, навіть легендарною, через свої пісні, які із задоволенням співали козаки, вирушаючи в похід. Це, насамперед, стосується пісні “Засвіт встали козаченьки”. До речі, дехто співає “засвистали козаченьки”, це неправильно; а слово “засвіт” означає “за світла”, тобто […]...
- Богдан-Ігор Антонич Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині. Його батько – сільський священик Василь Кіт, що змінив прізвище незадовго перед народженням єдиного сина. Дитячі роки Антонича припали на час Першої світової війни, коли його батьки були змушені 1914 року переселитися до Відня, а 1919 року – на Пряшівщину, до Чехословаччини. Хлопець спочатку навчався вдома, а з 1920 року – у Сяноцькій гімназії, яку він […]...
- Обдурили квочку Вітька Самохін, мій приятель, такий самий школяр, як і я. Кажуть, що він ша – іапут: частенько замість уроків вештається то у парку, то взагалі іде до лісопарку. Збирає якісь рослини, розшукує гніздо якоїсь пташини. Я не вважаю, що мій приятель шалапут, хоч школу відвідувати треба – куди ж без школи! Річ у тому, що Вітька цікавиться орнітологією – це така наука, яка вивчає життя пташок. Вітька вам розповість, коли […]...
- Філософська лірика Богдана-Ігора Антонича І. Антонич – непересічна постать в українській літературі. . Матір на хвилинку відволікли, і хлопчик несподівано зник Мати в розпачі кинулася шукати сина, а хлопчик тим часом повернувся до дому. На питання стурбованого батька, де мама, Богданко відповів: “Тату, и маму загубив!” Він і в зрілому віці вирізнявся філософським мисленням, легко писав свої по езії, прокинувшись вранці, іноді відбивав олівцем зрозумілий лише йому ритм своєї поезії. Він мав звичайну зовнішність […]...
- Поетичне зображення пори року у віршах В. Сосюри “Зима”, “Люблю весну” Багато поетів у своїх творах зображували природу, її неповторну велич та красу. Справжнім її співцем вважати В. Сосюру. Коли читаєш його вірш “Зима”, здається, що навіть влітку від кожного рядка віє холодом. Я собі уявляю велетенського білого коня, який “б’є об землю копитами”, та відчуваю завивання вітру. Чеше вітер коси білі, Розплітає їх… У полі панує завірюха, і в її володіннях все живе здається безсилим: Стомлено крилом махає В білій […]...
- Різдво Б.-І. Антонич Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи з собою місяць. Відтворюючи лемківський колорит, автор вживає діалектизми: Народився бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий. Глибоко символічний образ лемківської Марії, що тримає в долонях золотий горіх місяця: Ніч у сніговій завії Крутиться довкола стріх. У долоні у Марії Місяць – золотий горіх. Батьківщина – центр усіх внутрішніх […]...
- Народний календар: Березень Березень переломний місяць зими з весною. Про березень говорили, як про місяць на який доводиться злам зими. Дивилися на погоду, думали, як до наступаючого тепла готуватися, господарство після зими приводити впорядок. У березні ще багато снігу, але сонця стає більше, усюди грають струмки, на небі пропливають перші купчасті хмари. По народних прикметах: дивляться – який бути весні, ранн або пізньої зустрічають Червону весну й починають замислюватися про врожайність майбутнього літа. […]...
Categories: Твори з літератури