Зустріч з Яремою, або Як написати твір за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”

Уявіть собі далекі часи – XVІІ і XVІІІ століття, коли українські повстанці та гайдамаки воювали проти польської шляхти, яка поневолила українські землі. Найвищим проявом гайдамацького руху було повстання 1768 року, відоме під назвою “Коліївщина”, події якої й лягли в основу поеми “Гайдамаки”. Гайдамаччина була відповіддю на нелюдські жорстокості конфедератів. На чолі повстанських загонів гайдамаків стає Максим Залізняк. Він не був зроблений із заліза, як Залізний Дереворуб. Він звичайна людина, причому реальна, бо є відомості, що походив він із села Медведівки, був на Запоріжжі, в Очакові, наймитував.

Другий керівник повстання, теж зображений у поемі, – Іван Гонта, родом із села Розсішок, що належало польським магнатам Потоцьким. Гонта був надвірним козаком, а потім сотником надвірних козаків – озброєних воїнів, що служили в маєтках польської шляхти.

Повстання розпочалося в районі Мотронинсько-го монастиря у травні. Загони Залізняка вирушили на Умань. На бік повстання перейшов загін надвірних козаків на чолі з Гонтою, який був посланий для придушення повстання.

Гайдамаки захопили Умань. Боротьба охопила велику територію України: майже всю Київщину, Поділля, Волинь, Галичину, Прикарпаття. Панівні кола Польщі, які не могли самі розправитися з повстанням, звернулися до уряду Росії з проханням допомогти в придушенні його. Під час зустрічі з командуванням царських військ Залізняк і Гонта по-зрадницькому були схоплені, а їхні загони роззброєні.

Не вийшло з них “універсальних солдатів”! Залізняка, що був російським підданим, покарано батогами і заслано на вічну каторгу в Нерчинськ. В дорозі він утік, але втікача спіймали і знову відправили в Нерчинськ.

Не дійшовши до місця заслання, Залізняк знову втік. І знову його спіймали і нібито кинули до в’язниці в Москві, звідки знову він був відправлений в Нерчинськ. Є припущення, що Залізняк й звідти втік і брав участь у селянській війні, яку очолив Омелян Пугачов. Справжній невловимий месник! Гонта як польський підданий був переданий польській шляхті.

Його люто катували, а потім в селі Сербах стратили.

Але повернемося до поеми. Події в ній розгортаються двома сюжетними лініями. Основна – широке зображення гайдамацького повстання.

Друга – взаємини Яреми і Оксани. Поема складається із вступу, одинадцяти розділів і епілогу. У вступі поет висловлює свої погляди на життя, на мистецтво, заявляє про те, що героєм його поеми буде повсталий народ та його представник – наймит Ярема “у постолах”. Епілог є завершенням першої сюжетної лінії.

У ньому говориться про поразку гайдамаків та про їх нескореність. Величний голос Кобзаря йде в основному за народними переказами та піснями. Кобзар Волох порівнює Залізняка із сизим орлом, що літає попід небесами; називає прославленого ватажка батьком, а повстанців – його синами. Своїм керівником гайдамаки визнають тільки Залізняка. Максим завжди на чолі повстанців, які вірять йому: “Йде Залізняк Чорним шляхом, за ним гайдамаки”.

Залізняк походив із бідних – це теж не залишилося поза увагою поета. Устами кобзаря він говорить про ватажка: Нема в його ні оселі, Ні саду, ні ставу – Максим відважний. Він завжди йде попереду, перебуває в самій гущині бою, власним прикладом запалює повстанців на подвиги. Вперше бачимо Залізняка в Черкасах, коли він закликає гайдамаків до бою, до помсти.

Поет розповідає про його героїчні вчинки в Лисянці. Залізняк пройнятий глибокою ненавистю до ворога і разом з гайдамаками розправляється із шляхтою.

Залізняк – досвічений, вдумливий і вимогливий ватажок. Його вдача відзначається розумом, витримкою, спокоєм у найскладніших обставинах. Під час бою “їде собі, люльку курить, нікому ні слова”. І водночас для ватажка властиві відчайдушні бойові вчинки і молодечий запал. Він “і воює і гарцює з усієї сили”.

Чимось він нагадує Уокера – техаського рейнджера, вам не здається? Залізняк чуйно ставиться до повстанців, до Яреми, якого зустрів у бою, до хлопчика, що розповів, як карали шляхту в їхньому селі. За ці добрі вісті він дає останньому червінця.

Ватажок розуміє настрої повстанців, відчуває їхні потреби, турбується про них. Коли гайдамаки потомилися, пропонує відпочити:

Зустріч з Яремою

Ø “У ліс, хлопці! Вже світає, І коні пристали: Попасемо”.

В епізоді йдеться про те, як, довідавшись, що немає вже Гонти, “Залізняк заплакав вперше зразу; сльози не втер, умер неборака”. На чужомі полі, в чужу землю поховали його гайдамаки. Востаннє в поемі звучать слова про ватажка:

Сумно-сумно гайдамаки Залізную силу Поховали; насипали Високу могилу.

Ще один з ватажків – Гонта. Разом із Залізняком він закликає гайдамаків бити ворога. Щоб зрозуміти найповніше цей образ, прочитайте розділ поеми “Гонта в Умані”. Надзвичайно напруженою є сцена вбивства Гон-тою своїх дітей.

У розпалі бою до Гонти привозять двох його синів, що виховувалися в єзуїтів, а з ними разом і ксьондза. Прагнучи посіяти сварки між повстанцями, похитнути довір’я гайдамаків до свого ватажка, ксьондз звертається до Гонти:

“Гонто, Гонто! Оце твої діти. Ти нас ріжеш, – заріж і їх: Вони католики.

Чого ж ти став? Чом не ріжеш?..”

У трагічному становищі в душі Гонти борються два почуття: відданості присязі і любові до своїх дітей. Переважає вірність присязі, народові. Гонта піднімає руку на своїх дітей. В останню хвилину перед стратою він із глибоким болем у душі звертається до своїх синів:

Ø “Горе мені з вами! Поцілуйте мене, діти, Бо не я вбиваю, А присяга”.

Зворушливо передано картини похорону Гонтою своїх дітей і його вислів, що його сини загинули за Україну і він за неї загине. Повернувшись до повстанців, Гонта ще з більшим завзяттям карає ворогів. Карає за Україну, за дітей, за своє горе.

Ось що можна написати про образи ватажків. Але, звичайно, не переписати. У вас повинні з’явитися власні думки, які, може, будуть зовсім не такими.

Що можна написати у вступі? Якщо у вас ліричний настрій, можетг – написати, які думки викликає поема, що вам подобається і т. д. Якщо не дуже ліричний, тобто зовсім не ліричний, напишіть, про що цей твір, і що в ньому Шевченко зобразив не лише масові сцени, а й гайдамацьких ватажків. У висновку можете написати про значення цих образів.





Зустріч з Яремою, або Як написати твір за поемою Т. Шевченка “Гайдамаки”

Categories: Твори з літератури