Зображення “вульгарності вульгарної людини” в оповіданнях А. П. Чехова

1. Інтерес Чехова до внутрішнього миру людини. 2. “Гусениці” і “метелика” оповідань. 3. Духовне збідніння особистості в добутках письменника.

У комах з гусениці виходить метелик, а в людей навпаки. А. П. Чехов Творчість А. П. Чехова, найбільшого письменника XX століття, вплинуло на всю світову літературу.

Цей вплив простирається від реформування драми до впровадження в літературу прийомів психологізму. Теми добутків А. П. Чехова різноманітні. Це й короткі гумористичні оповідання, і сложнейшие психологічні драми. Але незалежно

від жанру й сюжету всі добутки письменника показують нам внутрішній мир людини в його взаємодії з іншими людьми, собществом.

Подібного роду інтересом продиктоване написання ряду добутків, у центрі яких ми бачимо історію “опошлення” людини, його духовного падіння. Письменник намагався проникнути в суть даного. явища, показати поступове перетворення “метелика” в “гусеницю”.

Парадоксально, але факт. Показовим добутком такого плану є оповідання “Ионич”. Головний герой, доктор Старців, одержав призначення в лікарню маленького провінційного містечка Парубок повний світлих надій, прагнень. Він хоче допомагати людям, хоче змінити їхнє життя до кращого, але життя міста С. тече за своїми законами.

Обивателі не розуміють прагнень молодого доктора й обходять його стороною.

Один раз Дмитро Ионич був запрошений на вечерю в будинок “самої утвореної” сім’ї міста. Це була сім’я Туркиних. У кожного члена сім’ї – свій “талант”: глава сімейства показує фокуси й жартує, господарка пише романи, а дочка думає себе великою піаністкою, вона грає на фортепіано.

Потім з’ясується, що фокуси й жарти Івана Петровича ті самі, романи Віри Йосипівни про те, чого “ніколи не було в житті й не могло бути”, а гра Катерини Іванівни нагадує падіння каменів, вона не торкає душу.

Але саме в цій обстановці доктор Старців спочатку почуває спокій і умиротворення. Йому теж хочеться мати схожий будинок, він навіть вирішує закохатися в Котика, але нічого із цього не виходить. Пізніше, коли доктор Старців стане просто Ионичем, коли полюбить уважати гроші, їздити у власному екіпажі, він скаже: “А все-таки добре, що я тоді на ній не женився”. І потім, зустрівшись із Катериною Іванівною, що зізнається, що великої піаністки з її не вийшло, Ионич не змінить своїм устояним життєвим принципам. Його не торкають страждання інших людей, він грубий із хворими, його більше займає гра в карти й підрахування своїх грошей. Він і зовні змінився, став схожий на язичеського бога, розжирів, страждає задишкою.

Пішки він уже не ходить, а їздить на трійці з бубонцями.

Йому дали кличку – “поляк надутий”, хоча Старців, по зауваженню автора, “ніколи поляком не був”. Але він уже свій у цьому місті, такий, як і всі мешканці Інше оповідання А. П. Чехова “Ганна на шиї” – представляє історію з іншим сюжетом, але історії дуже схожі. Ганна, як і Ионич, спочатку повна очікувань і надій. Але вмирає мати, батько впадає в пияцтво, а їй необхідно містити молодших братів.

Нестаток змусив неї вийти заміж за літнього чиновника Вона його не тільки не любить, але й перестає навіть поважати.

Він виявився людиною жовчним, скупим. Звертався з нею, як ссобственностью, і при будь-якому зручному випадку давав неї зрозуміти, що “взяв” він її з “убогості”. Героїня оповідання виявляється в обстановці задушливої, це приводить її до переконання, що треба жити по тимі законам, які їй диктує суспільство.

Виявившись на балі й “зробивши враження”, Ганна з подвоєною силою починає “надолужувати упущене”. Вона заводить романи з місцевими знаменитостями й навіть із самим графом, начальником чоловіка. І чоловік нічого не сміє сказати Ганні, тому що хоче одержати орден святої Ганни, сподіваючись на милості заступників дружини. Життя головної героїні оповідання перетворюється в круговорот задоволень.

Але в житті за все треба платити, як ні банально це звучить.

Якщо ти живеш за законами суспільства, то ти будеш мінятися, хочеш ти цього чи ні. Ти не залишишся колишнім, внутрішньо ти будеш іншим, таким, яким тебе бажає бачити твоє оточення Саме це й відбувається з Ганною. Коли майно її батька описують, а його самого і її братів виставляють на вулицю.

Ганна залишається байдужої. А. П. Чехов затверджує, що життя в ім’я світлої мети, в ім’я людських ідеалів можлива тільки в тому випадку, якщо в людині є сили протистояння міщанської відсталості, “обивательському болоту”. Якщо людина не тверда у своїх переконаннях, то почнеться процес його опошлення, омещанивания. Життя втратить усякий зміст Доктор Старців перетвориться в “Ионича”, а повна світлих мріянь і надій дівчина – в “Ганну на шиї”.

Бездуховне життя, на яку себе прирекли герої оповідань Чехова, позбавила їхньої здатності почувати й думати.

Відбулося найстрашніше, що може трапитися з людиною – омертвіння людської душі. І Старців, і Ганна відгородили себе від активного життя, вони, по суті, у фіналі добутків – пристосованці Відступаючи перед дійсністю, вони приходять у табір тих, кого ненавидять і від кого хотіли піти. Гидотно й аморально корисливість Ионича, трагична й безглузда доля Ганни. А. П. Чехов, створюючи ці образи, ставить перед читачами проблему відповідальності кожної людини за своє життя.

Письменник жагуче призивав: “Бережіть у собі людини!” Образи Ионича з однойменного оповідання й Ганни з оповідання “Ганна на шиї” показують нам, яким може стати людина, якщо він не буде пручатися ліні, егоїзму, вульгарності, обивательському існуванню. Попередження Чехова про те, що побут “расчеловечивает” людини, а бездумне існування вбиває душу, актуально й у наші дні, тому що абсурдністьісторії, що твориться людиною “,” стає усе більше явною У наше століття, що названий “століттям високооплачуваної бездарності”, створюється “суспільство споживання”. Відбувається підміна щирих духовних цінностей явним мнимими.

Тому необхідно протистояти насильству, бездуховності, аморальності, вульгарності людських відносин.

Необхідно працювати над собою, щоб не стати бранцем тужливого й вульгарного існування Письменник початку XX століття А. Білий сказав про творчість А. П. Чехова дивні й пророчі слова: “Якщо творчість Чехова часом і могло нам здаватися товарним поїздом, і ми поспішаємо за експресом, у теперішню мінуту варто зізнатися в тім, що багато хто з нас залишилися далеко за зі своїми “експресами”, а “товарний поїзд”, перегнавши, урізався життям у невимірні далечіні щиросердечних просторів”. Творчість Чехова необхідно нам сьогодні, щоб зрозуміти своє призначення в житті, щоб зробити правильний вибір убік розвитку й удосконалювання своєї душі



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Зображення “вульгарності вульгарної людини” в оповіданнях А. П. Чехова

Categories: Твори з літератури