Новий тип драматичного конфлікту у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”

Говорячи про Чехова-драматурга, обов’язково кажуть про нього як творця нового театру, про його новаторство в створенні сюжету, зображенні персонажів, про підтекст, роль авторських ремарок. Новаторство Чехова – в глибокому психологічному аналізі характерів.

Герої його просто живуть, розмовляють, вирішують буденні питання. Чехов писав: “Люди обідають, тільки обідають, а в цей час складається їхнє щастя та розбивається їхнє життя”. Зовнішні ефекти не приваблюють Чехова.

Такі епізоди він виносить поза сцену. Особливу роль у чеховських п’єсах відіграють паузи. Вони створюють певне емоційне напруження. Протестуючи проти ходульних героїв, літературщини, надуманих сюжетів, усталених театральних амплуа, Чехов основним принципом своєї естетики робить принцип – як у житті.

Він відмовляється від прямолінійності характеристик: ангел чи негідник, тобто здебільшого у Чехова немає однозначності і визначеності. Насамперед він прагне дати уявлення про внутрішню складність людського характеру, можливість для нього і злетів, і падінь.

Характерною особливістю

чеховських п’єс також вважається наявність в них підтексту, або, як ще кажуть, “підводної течії”. Підтекст надає мові багатства змісту, художньої переконливості, конкретності та емоційної насиченості. Це прийшло в мистецтво з життя.

Адже ми навіть у звичайну, ділову мову вкладаємо певний підтекст. У чеховському театрі підтекст стає основним прийомом, що свідомо використовується як один з найсильніших засобів зображення.

В останній п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” на першому плані – проблема моральних втрат і надбань людини. Вишневий сад тут – не просто садиба з плодовими деревами, не якась матеріальна цінність, яку можна купити чи продати. Це цінність естетична й моральна. Протиприродно й антигуманно знищувати пам’ять про минуле, красу, ідеали, традиції.

Ніякі гроші не зможуть компенсувати моральні втрати. Продано не просто вишневий сад. Знищено все краще в житті Ранрвської і Гаєва. Ось чому вони плачуть, ось звідки відчуття життєвої катастрофи. І справа не лише в їхній непрактичності.

Вони просто не можуть навіть подумати, припустити, що можна продати Дім, Сад, Батьківщину. Розорення не уникнути – це об’єктивний хід історії. В цьому й трагізм ситуації.

Але проблему поставлено. Вишневий сад у п’єсі Чехова переростає в символ краси, чистоти, гармонії. Втрата його прирівнюється до втрати щастя. Цим п’єса і стає близькою кожній людині, викликає роздуми про рідний дім. Новаторська драматургія Чехова здобула визнання.

Сьогодні вона стала класичною драматургією.





Новий тип драматичного конфлікту у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”

Categories: Твори з літератури