ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ
Зміст і форма художнього твору
ОБРАЗ – форма пізнання реальної дійсності в літературі та мистецтві. Для науки характерна інша форма – понятійна. На відміну від поняття, що сприймається розумом, образ діє і на органи чуття, оскільки в ньому предмет зображення постає в кон-кретно-чуттєвій формі. Образ – конкретна і водночас узагальнена картина, яка створена за допомогою вимислу і має естетичне значення. Відтворюючи життя, письменник втілює свої ідеали в образи, котрі впливають на читачів, даруючи їм естетичну насолоду.
Вплив образу на естетичне почуття зумовлений тим, що в ньому втілене прекрасне. Існує кілька основних ‘видів літературних образів.
1) Образ-персонаж – найпоширеніший вид образів, оскільки основним предметом літератури є людина.
2) Образ-пейзаж – картина природи, яка може виконувати різні функції: фон дії, засіб розкриття внутрішнього стану героя, засіб соціальної характеристики.
3) Образ-інтер’єр – картина речей, яка може бути фоном дії, засобом характеристики героя та ін.
4) Образ-символ – образ узагальненого абстрактного поняття.
Існують ще й інші класифікації образів. Термін вживається і у вузькому значенні – як мовний художній засіб.
ТИП – образ-персонаж художнього твору, який поєднує широке соціально-психологічне узагальнення з яскравою виразністю індивідуальних рис. Саме широким узагальнюючим значенням відрізняється тип від персонажа. За^ законами художньої творчості кожен персонаж має бути типовим,
Втілювати в собі узагальнені риси конкретних людей. Відмінність між образом-типом і персонажем полягає у масштабі узагальнень. До образів-типів можна віднести численні образи, створені класиками світової і української літератури: не тільки Прометей, Гамлет, Дон Кіхот, Дон Жуан, а й такі, як Гобсек, Євгеній Онєгін, гоголівські поміщики, купці Островського, Чіпка з роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні”.
ПРООБРАЗ, або ПРОТОТИП,- реальна історична особа, факти життя якої покладено в основу створеного письменником художнього образу. Відповідність між образом і прототипом не буває абсолютною, оскільки образ є певним узагальненням, витвором творчої фантазії автора.
ТЕМА – основне питання, якому присвячений твір, в ширшому розумінні – явища життя, відображені в творі та висунуті в ньому проблеми. Характерною особливістю теми є її соціально-історична зумовленість. Письменник не вигадує теми, а бере їх із самого життя. Навіть так звані “вічні теми” несуть у собі відбиток епохи. Важливою особливістю теми є її актуальність і соціальна значущість.
Те, про що розповідається у творі, має глибоко цікавити, хвилювати суспільство. Саме цим визначається неминуча цінність творів видатних митців, зокрема таких українських письменників, як Т. Шевченко, Леся Українка, І. Франко. У кожному, навіть малому творі, є не одна тема, а кілька, що пояснюється складністю життя і неможливістю штучно виділити якусь одну проблему. Завдяки такій багатотемності досягається розкриття характерів персонажів.
Але при цьому у творі завжди є головна тема. У повісті М. Коцюбинського “Fáta morgana” головна тема – боротьба селян проти соціального гноблення, але є й інші теми: анархічні настрої селян, вплив робітничого класу на свідомість селян, родинні стосунки, кохання та ін. Тема органічно пов’язана з ідеєю твору і разом з нею складає його ідейно-тематичну основу.
ІДЕЯ – основна думка художнього твору. Безпосередньо, як правило, не формулюється, а формується всіма компонентами образної системи. Слід розрізняти задум автора й ідею: те, що хотів сказати автор, і те, що “сказалось у творі” . Приклади такої невідповідності: “Ревізор” М. Гоголя, “Напередодні” І. Тургенева та ін. У великому творі може бути багато ідей, але серед них є одна головна, якій підпорядковано весь його зміст.
У романі Л. Толстого “Війна і мир” головна ідея – народ є вирішальною силою війни.
КОНФЛІКТ – зіткнення, боротьба, що лежить в основі сюжету і зумовлює його розвиток. Розрізняють такі види конфлікту: соціальний, побутовий, психологічний, любовний. У великих творах звичайно поєднуються різні конфлікти. Конфлікт значного соціального значення іноді називають колізією, а любовний – інтригою.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Зміст і форма художнього твору – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ
Categories: Твори на різні теми