9 клас
За мудрість всесвітню дурних академій
Платим найбільшим – життям молодим.
І. Драч
Сиві сутінки закутують теплою ковдрою землю. Вже натруджене сонце сховалося за обрій, і такий літній вечір розлився у напоєному ароматами серпневих щедрот повітрі. Скоро пан-господар місяць виведе на пасовисько отари зірок, і тихо полине над землею у вічність шепіт закоханих. Кожна клітинка мого тіла з захватом п’є казку згасаючого дня – останнього дня літа.
Ось і відгомоніло назавжди моє дитинство, щедре на мамину ласку, безкінечні
Треба працювати, щоб прокласти своїми знаннями шлях до університету. Чомусь б’ється об шибку душі сполохана думка, що лише це буде гарантом щастя. Напнута тятива віри, що знання приведуть до успіху.
А молодість? Час? Хай виграє він сивим конем на курних шляхах долі, хай осипається вишневим цвітом весняних садків, хай мчить!
А я сховаюся в келію праці й думок, порину в події минулого, буду пити, пити, пити з джерела знань.
“Попрацюй лишень рік, – каже мама, – а там надолужиш втрачене, час молодості не втече”. І я вірю добрим матусиним порадам, впускаю в душу її щедр слова. І ось я вже поринула у вир науки, забула мішуру свят, а будні в мене щедрі на велич людського генія, схований у книгах.
Я відкриваю замки незнаного, я відшукую скарби в таємницях інформації. Постійний брак часу, не вистачає доби на день життя. Швидше, швидше гони коней до палаючого сонячним вогнем літа, до вступних іспитів. І я міняю Довженка і Ремарка на політичні дискусії нашого буремного суспільства, я ховаю перли Сковороди на дно серця і впиваюся вічною мудрістю історичних праць Яворницького і Субтельного.
І вже загублена у лабіринтах свідомості ніжна лірика Лесі Українки і Ліни Костенко, а розум напружено всотує нові англійські слова. Я живу, пульсує надсадно час у скронях і серці.
Але іноді, дуже рідко, майже зовсім інколи, тоді коли буде шемрати під ногами золото осіні, чи коли раптово відчую ніжний і рідний запах матусиних рук я спитаю себе: “Куди ти поспішаєш? Куди несе тебе цей бездушний експрес часу? Які краєвиди залишаєш за вікном і чи вернеш до них колись?” І тоді стан: так сумно за втраченим часом, оксамитовим часом молодості, що так невпинно згасає у келіях наук. І знаю, що це голоситиме моє “я” за найважчою втратою душі – за втратою часу.





Related posts:
- “З усіх утрат втрата часу найтяжча” Час минає. Секунда за секундою складаються у дні, дні переходять у роки. Діти підростають, дорослішають, потім старіють. У них підростають уже свої діти та онуки. За мірками історії Всесвіту лише хвилина відділяє нас від трипільського гончара, що робив перші глиняні глечики. Глечики і досі роблять такими, та хто згадає того гончара? Історія пам’ятає правителів і воїнів, поетів і музикантів. Інколи лишаються на її сторінках імена простих людей, що здійснили щось […]...
- “Людина – найвеличніша з усіх істот. Людина – найнещасніша з усіх істот. Людина – найпідліша з усіх істот.” Ці слова І. Багряного в його романі “Сад Гетсиманський” передають дух жорстокої епохи в житті українського народу, епохи репресій та поневірянь, підозри та зради. Багряний узявся за розгляд такої непростої теми тому, що він сам був свідком цих подій: він був заарештований, довго знаходився у в’язниці, але йому все ж пощастило залишитися після всього цього живим. Отже, роман “Сад Гетсиманський” містить автобіографічні факти. Назву “Сад Гетсиманський” було взято Іваном Багряним […]...
- Згаяного часу конем не доженеш Був колись дитячий фільм, який називався “Казка про згаяний час”. У цьому фільмі злі чарівники збирали час, який згаяли хлопчики й дівчатка. Чарівники від того молодшали, а нерозумні школярі робилися старими. Дуже цікава і дуже повчальна казка. Це, звичайно, казка. Але все ж таки давайте замислимося: а що як згаяний нами час хтось дійсно накопичує? Що як це шкодить нам? Хвилина за хвилиною, година за годиною спливає час. Ти міг […]...
- Чи підлягає владі часу кохання? Життя-це неймовірний циклічний процес. Наше життя-це час, час який наповнений дивовижними моментами, емоціями, відчуттями. І на жаль, цей час ми маємо змогу прожити тільки раз. Одним із найпрекрасніших відчуттів у нашому неповторному житті, я вважаю відчуття кохання. Саме кохання є найсвітлішим моментом нашого буденного часу. Та, мабуть у всіх нас виникає не важке питання, чи підлягає нездоланній владі часу відчуття кохання. На мою думку, справжнє кохання зустрічається не кожній людині […]...
- Особливості композиції, художнього часу, образу автора у романі М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Здавалося б, яка нормальна людина, читаючи книгу, ставить перед собою питання про композицію твору? Яка ж мені, відверто кажучи, різниця, де у творі зав’язка, а де кульмінація, як пливе художній час, коли я просто читаю. Якщо цікаво, навіть не читаю – проковтую, якщо так собі – часу на ознайомлення з твором, звичайно, піде більше. Так що питання про композицію, як водиться, іде осторонь від твору – тому що на уроці […]...
- Згаяного часу конем не здоженеш – ІІ варіант II варіант Не існує машини часу, щоб повернути його плин назад і виправити зроблені в минулому помилки, зробити те, що не встиг. Плин часу невпинний. Не можна ступити в одну воду два рази, казали давні греки. Та вода, в яку ти входив вперше, вже далеко. Тому треба цінувати час сьогодні, щоб не жалкувати за ним завтра. Бо вже завтра “сьогодні” стане минулим. Є люди, які за своє коротке життя встигають […]...
- Згаяного часу конем не здоженеш – І варіант I варіант Час – це наше життя. Іде час, ідуть і наші роки. Втрачати його не можна, якщо не хочеш, щоб даремно пройшло життя. Я вважаю, що треба усе розподіляти по хвилинах. У мене є розклад тижня, згідно з яким я роблю те, що запланувала. Я виконую домашнє завдання, гаптую, малюю фарбами, дивлюсь телевізор рівно стільки, скільки запланувала. Я думаю, що не можна тільки працювати. Відпочивати теж важливо, але тільки […]...
- Твір на тему “Герой нашого часу: образ Печоріна” Прочитавши роман Михайла Лермонтова “Герой нашого часу”, я спочатку здивувався. Чому автор у заголовку назвав Григорія Печоріна героєм? Чесно кажучи, зовсім він не герой. Ніяких героїчних вчинків він не здійснював. Так, Печорін хоробрий, але з цього мало користі для інших, та й для нього самого. Убив на дуелі друга, викрав, а потім розлюбив дівчину Белу, затримав вбивцю. Печорін виявив багато сміливості, але героєм його не назвеш. Потім я зрозумів, що […]...
- Характеристика образу Максима Максимовича в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Максим Максимович в романі Лермонтова “Герой нашого часу” виступає в якості оповідача. Автор не дає цілісної характеристики цьому героєві, обмежуючись окремими штрихами. Основна увага зосереджена на його розповіді про Печоріна – головного героя. Хоча дещо все ж таки Максим Максимович повідомляє і про себе. В нього немає сім’ї: більше дванадцяти років не отримував звістки від батьків, а гідної жінки на роль дружини так і не трапилось. Звичайно, йому подобалися різні […]...
- Протиставлення лихові війни щастя і краси мирного часу – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас Багато часу минуло з тої пори, як закінчилася війна. Але чутливу душу Платона Воронька ще хвилюють жахливі спомини. Поет знову звертається до тих кривавих днів і ночей. У поезії “Люблю я ліс” П. Воронько згадує, як цей “дрімотний ліс” приніс партизанові “жаданий захист і спочинок”. У цьому лісі кожне дерево є свідком героїчного подвигу партизанів. У вірші Воронька виникає мотив зв’язку між воєнними та мирними часами, між поколіннями: […]...
- Характеристика жіночих образів в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Жіночі образи в романі Лермонтова “Герой нашого часу” – це не тільки гарний фон, який доповнює портрет головного героя, але й неповторні особистості. Бела і княжна Мері – дуже різні жінки, яких об’єднує кохання до одного чоловіка – Печоріна. Головний герой розкривається у стосунках з цими героїнями. Бела – дикунка, дитина Кавказу. Вона ще дуже юна, і тому недосвідчена та полохлива, немов сарна. Автор підкреслює її екзотичну гарну зовнішність: чорні […]...
- Істина – дитя часу Роздуми над долею вченого за пєсою Б Брехта Життя Галілея Доля вчених у світовій історії здебільшого тяжка і трагічна. За давніх часів церква піддавала їх гонінню, спалювала на вогнищах, не визнавала їхнє вчення, змушувала відмовлятися від своїх переконань. Та й світська влада не поспішала вшановувати геніїв науки, якщо їхнє вчення не вписувалося в ідеологічні рамки провладного режиму. Кожна історична доба мала своїх геніальних вчених і першовідкривачів. Нелегко жилося вченим за доби Відродження, коли інквізиція придушувала кожен прояв вільнодумства чи незгоду […]...
- Використання вільного часу Використання вільного часу Вільні години… їх використовують по-різному. Одні ганяють у футбол, інші збирають фотографії кумирів, треті вчаться й читають книги. Страшно звучать слова: “згаяти час”, “згаяти вечір”. А час не зупинити. І якщо нічим гарним не цікавитися, то у людини замре душа, стане черствою, байдужою. А відпочиваючи цікаво, ми маємо змогу дізнатися про щось нове. Кожному треба замислитись, чи правильно витрачено дорогоцінні хвилини вільного часу, чи не втрачена можливість […]...
- Згаяного часу конем не здоженеш Не існує машини часу, щоб повернути його плин назад і виправити зроблені в минулому помилки, зробити те, що не встиг. Плин часу невпинний. Не можна ступити в одну воду два рази, казали давні греки. Та вода, в яку ти входив вперше, вже далеко. Тому треба цінувати час сьогодні, щоб не жалкувати за ним завтра. Бо вже завтра “сьогодні” стане минулим. Є люди, які за своє коротке життя встигають зробити більше, […]...
- “Маленька людина” у літературі післяреволюційного часу Об нещасну й знедолену, зухвалу жалість і жаль, писали найбільші майстри російської класичної літератури. Ми страждаємо разом із Самсоном Выриным, що тужить по дочці, але розуміє, що йому важко змагатися з багатим Мінським. Ми жалуємо “маленької людини” у творах Гоголя. У творах Достоєвського зіштовхуємося з безжалісною картиною миру, де немає місця жалю, де всі вирішують гроші. У такому світі шлях “принижен і ображених” закінчується загибеллю. Симпатію й співчуття викликала маленька […]...
- ПІСНІ ЧАСУ ЗЕЛЕНИХ СВЯТ: МАЇВКИ, РУСАЛЬНІ ТА ЦАРИННІ ПІСНІ Маївки – твори календарної обрядовості початку літа, назва яких, можливо, походить від “май” чи “маяти” або “мавки” . Ними супроводжувались описані обряди Зеленої неділі та пов’язані з нею ігрища молоді. Ці твори менш збережені і досліджені, ніж веснянки і гаївки. Найпоширенішим тут є мотив замаювання хат, подвір’їв: Звеселіло подвір’я Прийшло зелене іря… …Везе Касійко бука, Бука зелененького Для газди молоденького. Уся череда, уся, Тільки скотаря нема. Пішов скотар на зілля […]...
- Характеристика образу Печоріна в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Михайло Лермонтов в романі “Герой нашого часу” створює образ людини, яка є своєрідним дзеркалом сучасної йому дійсності. Цей персонаж схожий на Пушкінського Онєгіна, але в більшій мірі є філософом та навіть ідеологом. Григорій Олександрович Печорін за походженням являється дворянином, якого за нестриману поведінку відправляють на службу в заслання. Герой має незламну силу волі та активну життєву позицію. Він вважає себе розумнішим за інших людей і тому дозволяє собі принижувати оточуючих. […]...
- Жіночі образи в романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” Роман “Герой нашого часу”, написаний Лермонтовим в 1839-1840 роках, являє собою перше реалістичне прозовий соціально-психологічний і філософський твір в російській літературі. Час написання роману припало на період реакції, яка настала в країні після розгрому грудневого повстання. Основним завданням Лермонтова було намалювати портрет людини тієї епохи, тобто героя свого часу, образ якого складено з пороків всього сучасного авторові покоління. Новаторством Лермонтова стало зображення центральної фігури роману – Печоріна – зсередини. Особливу […]...
- Образ Печоріна у романі “Герой нашого часу” Герой роману – людина сильної волі, відважна, яка не ховається від небезпеки, а сміливо дивиться вперед і йде назустріч бурям і тривогам, щоб знайти своє справжнє призначення, зіграти свою роль у житті і заповнити душевну порожнечу хоча б діяльністю без певної мети. “Герою нашого часу” – наче портрет, але не однієї людини: це портрет, складений з недоліків усього нашого покоління, в повному їх розвитку. Авторові “просто весело було малювати сучасну […]...
- Апокаліпсис нашого часу – за творчістю Ю. Клена ЮРІЙ КЛЕН 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЮРІЙ КЛЕН Апокаліпсис нашого часу Завдяки тому, що Україна отримала незалежність, наша культура переживає справжній бум знахідок. Ми згадуємо забуті імена письменників і поетів, істориків і науковців, які протягом багатьох років намагалися витравити з пам’яті українців. Однією з таких постатей є Юрій Клен – літератор-інтелігент, справжній патріот Батьківщини. Юрій Клен – це літературний псевдонім Освальда Бургардта. Літератор був людиною мирної професії – вчителем, але […]...
- М. Лєрмонтов. Передмова до “Героя нашого часу” Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая “У будь-якій книзі передмова є перша і водночас остання річ; вона або пояснює мету твору, або виправдовується перед критикою”, – так писав М. Лєрмонтов у своїй передмові до “Героя нашого часу”. Письменник, якому довелося натрапити на грубе нерозуміння свого роману читацькою публікою, вважав, що для того, щоб уникнути подібних нісенітниць, і потрібні передмови. Стосовно свого роману він прямо сказав у передмові: “Герой нашого […]...
- Марсель Пруст: у пошуках втраченого часу Марсель Пруст: у пошуках втраченого часу І. Жива легенда французької літератури. ІІ. Родина Пруста і початок творчості. був єдиним сином відомого лікаря і вченого. Мати походила із заможної родини. З дитинства він був хворобливим, і його оберігали від зайвого навантаження, тому дещо давалося йому легко. Він закінчив ліцей, вивчав юриспруденцію в Сорбонні, відвідуючи при цьому світські салони й раути. З 1892 року активно друкується у журналі “Фігаро”. 1886 року видав […]...
- У чому причина трагедії Печоріна? Твір по роману”Герой нашого часу” Творчості Лєрмонтова притаманні дві основні риси – це сум та іронія. Причому ці дві риси переплітаються, взаємодіють і доповнюють одна одну. Мене вражає, як Лєрмонтов у деяких творах про кохання пише з неповторною іронією, а про світле і ніби позитивне – з невимовним сумом. Ця особливість творчості Лєрмонтова відобразилась і в його романі “Герой нашого часу”. Я не можу стверджувати, що знаю життєвий шлях Лєрмонтова. Адже ми не можемо дізнатися […]...
- Образ Печоріна у романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Герой роману – людина сильної волі, відважна, яка не ховається від небезпеки, а сміливо дивиться вперед і йде назустріч бурям і тривогам, щоб знайти своє справжнє призначення, зіграти свою роль у житті і заповнити душевну порожнечу хоча б діяльністю без певної мети. “Герою нашого часу” – наче портрет,, але не однієї людини: це портрет, складений з недоліків усього нашого покоління, в повному їх розвитку. Авторові “просто весело було малювати сучасну […]...
- У просторі вільного часу Всім нам однаково одміряно кожного дня 24 години. З цих днів складається місяць, рік, життя, і від того, як людина буде використовувати кожен такий день, залежатиме її життя. Час – це велике багатство, яке треба розумно використовувати. Одна людина за годину-дві між важливими справами знайде кілька цікавих відомостей в книжках, може зайнятись спортом, посадити квіти або дерево. Інша за цей самий нас ледве встигає дати ладу своєму зовнішньому вигляду або […]...
- Печорін герой свого часу Роман “Герой нашого часу” – вершина творчості Лєрмонтова. Робота над цим твором продовжувалася з 1837 по 1840 рік. У 1841 році друге видання було доповнене передмовою. У ній автор відповідав своїм критикам, які стверджували, що Печорін – порочне явище, нетипове для російського життя, наклеп на молодь Росії. Образ Печоріна – одне з найбільших художніх відкриттів російської літератури.. На думку Лєрмонтова, “це портрет, складений з пороків усього нашого покоління в повному […]...
- Жанр роману “Герой нашого часу” Образ самотнього, розчарованого людини, ворогуючого з суспільством, проходить через усю творчість Лєрмонтова. У ліриці і в ранніх поемах цей образ дано в романтичній манері, поза соціального середовища і реального побуту. У “Герої нашого часу” проблема сильної особистості, яка не знає спокою і не знаходить застосування своїм силам, вирішена реалістичними засобами письма. У романтичних творах зазвичай причини розчарування героя не розкривалися. Герой носив у своїй душі “фатальні таємниці”. Нерідко розчарування людини […]...
- “Історія душі людської” у романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” У передмові до роману “Герой нашого часу” Лєрмонтов визначає свою письменницьку завдання – намалювати “сучасної людини”, “портрет, складений з пороків усього нашого покоління”. Бєлінський назвав роман “сумною думою про наш час”. Особливість роману в тому, що портрет часу малюється як історія однієї людської душі. Сам Печорін, розмірковуючи про своє життя, знаходить у ній багато спільного з долею свого покоління. “Ми не здатні більш до великих жертв ні для блага людства, […]...
- Моральна проблематика в романі “Герой нашого часу” У будь-якому суспільстві існували свої незмінні моральні закони. Людини, що порушив їх, вважали вже неповноправним членом цього товариства. Печорін порушував ці підвалини багаторазово. Взагалі Печорін особистість аж ніяк не однозначна. Лермонтов сам наполягає, що Печорін – вже не романтичний герой, яким його хотіла бачити публіка. Володіючи цілком романтичної зовнішністю – “середнього росту; стрункий, тонкий стан його і широкі плечі доводили міцне складання, здатне переносити всі труднощі кочового життя і зміни […]...
- Печорін і інші герої роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Печорін. З ним ми знайомимося в першій же повісті роману, але знайомимося не безпосередньо, а дізнаємося про нього з вуст Максим Максимович. Потім у повісті “Максим Максимович” нам про Печоріна розповідає сам автор, а потім ми читаємо “Журнал Печоріна”, де, як мені здається, повністю і всебічно розкривається характер і душа Печоріна. Так що ж являє собою ця людина? Печорін – молодий чоловік, який жив спочатку в Петербурзі, але якому набридла, […]...
- Твір По романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Час… Це воно встало непереборною стіною між двадцятими й тридцятими роками минулого століття. Час відкинув назад шумні суперечки про майбутнє Росії, мрії, радість очікування прийдешніх змін. Усе залишилося там, за тридцятим липня 1826 року – страшним днем страти декабристів. Не почуєш більше слова “воля”; “серед бур порожніх нудиться юність” Лєрмонтова і його однолітків. У п’ятнадцять років Лєрмонтов, спереду в якого було ціле життя, писав: До чого глибокі пізнання, спрага слави, […]...
- Історія душі людської у романі “Герой нашого часу” У передмові до роману “Герой нашого часу” Лєрмонтов визначає своє письменницьке завдання – намалювати “сучасної людини”, “портрет, складена з пороків усього нашого покоління”. Бєлінський назвав роман “смутною думою про наш час”. Особливість роману в тім, що портрет часу рисується як історія однієї людської душі. Сам Печорин, міркуючи про своє життя, знаходить у ній багато загального з долею свого покоління. “Ми не здатні більше до великих жертв ні для блага людства, […]...
- Жіночі образи у романі М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Чи спадало вам на думку, обговорюючи характер та вчинки Григорія Олександровича Печоріна, героя свого часу, подивитися на жіночі образи у романі не як на зло; що робить образ головного героя більш яскравим та повним, (і як на самостійне явище – теж героїнь часу? А чому б ні? Я, звичайно, маю на увазі не екзотичну Белу чи нарисовий образ ундини з “Тамані”, а зовсім реальних жінок певного класу – княжну Мері […]...
- Соціальні й моральні проблеми “смутного’ часу Соціальні й моральні проблеми “смутного” часу Володимир Винниченко увійшов в історію України як активний полі-тичний діяч і письменник світового рівня, що силою художнього слова відбив соціальні струси початку XX століття. Стихія бунтів і зворушень, зіткнення влади з народом давали йому надзвичайно цікавий і багатог ранний матеріал для написання яскравих творів. За висловом І. Франка, Винниченко вміє ловити життя на “гарячім вчинку” і зобразити його в цікавій, хвилюючій, гостросюжетній і драматичній […]...
- Твір за мотивами роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Для мене “Герой нашого часу” – роман, що не ставиться до повчальної й повчальної літератури. Він мене й зацікавив саме тим, що автор задає філософські питання, але на них не відповідає, надаючи читачеві можливість самому вирішити, що вірно, а що ні. Головний герой роману, з одного боку, – збіговисько “пороків усього покоління в повному їхньому розвитку”. А з іншого боку – особистість, що коштує на сходинку вище на сходах розвитку […]...
- Роль композиції роману “Герой нашого часу” у розкритті характеру Печоріна Не відомо, що б міг створити видатний російський поет М. Ю. Лермонтов, якщо прожив би хоч трішечки більше, ніж відвела йому доля. Адже в двадцять п’ять років він зумів не лише створити образ героя свого часу, спираючись на життєві враження, а й зробив при цьому глибокий аналіз усієї російської дійсності. Так з’явився у світовій літературі образ Печоріна – передової людини тридцятих років дев’ятнадцятого століття. Цей образ виник не на порожньому […]...
- Дайте характеристику жіночім персонажам роману Михайла Лєрмонтова “Герой нашого часу” Образи жінок у романі “Герой нашого часу” грають велику роль у розкритті характеру головного героя – Печоріна. Адже найтонші грані його душі, його вади та позитивні сторони найяскравіше можна побачити, коли герой взаємодіє з жінками, в яких закоханий, чи які закохані у нього. Найяскравіший жіночий персонаж “Героя нашого часу” – це Бела. Вона прекрасна донька гірського князя, викрадена Печоріним. Бела дикунка, неосвічена. Проте вона – уособлення гордості та почуття власної […]...
- Які мотиви лірики М. Лєрмонтова я бачу в “Герої нашого часу” М. Ю. Лєрмонтов – поет покоління 30-х років XІX століття. “Очевидно, – писав Бєлінський, – що Лєрмонтов поет зовсім іншої епохи і що його поезія – зовсім нова ланка в ланцюзі історичного розвитку нашого суспільства”. Епоха лихоліття, політичної реакції після повстання декабристів у 1825 році, розчарування в колишніх ідеалах породила такого поета, як М. Ю. Лєрмонтов, поета, який своєю головною темою обрав тему самотності. І тема ця проходить через усю […]...
- Чорнобиль не має минулого часу Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними лісами славилась чорнобильська земля. Та тільки – до жахливої позначки, до радіаційної межі, проораної квітневої ночі 1986-го. Звідтоді ця земля стала називатись зоною – скаліченою, непридатною для життя місцевістю. І якщо від атомної катастрофи здригнулись серця всіх землян, то слово “зона” не перестає боліти у цих серцях уже шістнадцять років і ще надовго лишиться в пам’яті людства. Аварія на Чорнобильській АЕС стала новою віхою […]...
- Система образів у романі “Герой нашого часу” Перше, на що звертає увагу читач при читанні “героя нашого часу”, – порушення хронологічної послідовності в ході оповідання. Роман складається з описів різних епізодів у житті Печорина зовні практично не зв’язаних між собою. Починає роман повість “Бела”, далі треба “Максим Максимич потім – “Тамань”, “Князівна Мері” і “Фаталіст”, тоді як у житті головний герой спершу їде на Кавказ і зустрічає контрабандистів – “Тамань”, потім приїжджає в Пятигорск, де розвертається дія […]...
Categories: Шкільні твори