Характеристика жіночих образів в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу”

Жіночі образи в романі Лермонтова “Герой нашого часу” – це не тільки гарний фон, який доповнює портрет головного героя, але й неповторні особистості. Бела і княжна Мері – дуже різні жінки, яких об’єднує кохання до одного чоловіка – Печоріна. Головний герой розкривається у стосунках з цими героїнями. Бела – дикунка, дитина Кавказу. Вона ще дуже юна, і тому недосвідчена та полохлива, немов сарна.

Автор підкреслює її екзотичну гарну зовнішність: чорні очі, тоненький стан, високий зріст. Печорін відразу захопився її незвичною красою та недоступністю. Ніби коштовну річ герой викрадає Белу.

Тримаючи дівчину у полоні, він усіляко намагається закохати її в себе. Бела спочатку протистоїть натиску молодого офіцера, але зрештою піддається його чарам. Її кохання – природне та чисте, як і вона сама. Відірвана від свого звичного життя, вона знайшла новий зміст життя у коханому. Але Печорін, наситившись коханням Бели, починає нудьгувати знову. Він робить висновок, що любов дикунки нічим не краща любові поважної дами.

Обидві однаково швидко набридають. До того ж неосвіченість та деяка обмеженість кавказької дівчини дратували героя. Тому він залишає Белу, не бажаючи більше навіть спілкуватися з нею. Ця байдужість обертається для Бели трагедією.

Княжна Мері Ліговська – це образ освіченої, культурної жінки, яка має почуття власної гідності. Але разом з цим вона добра, здатна на справжні почуття. З властивою їй мрійливістю Мері тягнеться до всього таємничого.

Саме тому вона спочатку цікавиться Грушницьким, який здається княжні романтичним героєм. Але справжнє кохання викликає у неї Печорін – такий таємничий і особливий чоловік. Молодий офіцер інтригує княжну своєю дивною поведінкою, відвертими оповідями про своє життя. Він видається її романтичним бунтівником, який протистоїть світові. Княжна Мері є досить сильною особистістю, здатною на активні дії заради кохання.

Незважаючи на суспільні умовності часу, вона першою зізнається у своїх почуттях Печоріну. Княжна знає навіть як умовити матір дати згоди на цей шлюб. Проте Печорін руйнує всі її плани.

Він намагається знайти хоч краплину любові до гарної княжни, але не може. Тому він відмовляє дівчині, хоча й не хоче зробити їй боляче. Герой хоче викликати Мері відразу до себе, аби полегшити її страждання.

Але Мері не може ненавидіти Печоріна. Отже, обидві героїні по-своєму привабливі особистості. На жаль, головний герой твору Печорін так і не зміг зв’язати своє життя з жодною з них.

На заваді цьому стала насамперед його постійна душевна спрага, пошук нових вражень і невміння цінувати прості природні почуття. Зважаючи на це він дійсно є “героєм” свого часу.





Характеристика жіночих образів в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу”

Categories: Шкільні твори