Як я ставлюся до вигадок барона Мюнхгаузена

Related posts:

1. Моя улюблена книжка – ІІ варіант II варіант Улітку я прочитав книжку Рудольфа Еріха Распе “Пригоди барона Мюнхгаузена”. Мені дуже сподобався кумедний барон з його вигаданими пригодами. Я багато разів бачив мультфільм про Мюнхгаузена, але читання книги дало мені набагато більше задоволення. Адже я можу сам собі “малювати” в уяві мультики. У мене є декілька найулюбленіших історій: “Півконя”, “Верхи на ядрі”, “За волосся”, “Сирний острів”. На мою думку, це найкумедніші пригоди та найфантастичніші пригоди барона Мюнхгаузена. […]...
2. Заячий ювілей Це сталося в лісі. Адже там своє життя триває. Жив собі заєць. Спочатку він народився. Був маленький і безпорадний. І мама-зайчиха його годувала. Коли він підріс, вона навчила його самому добувати їжу. Таким чином заєць здобув домашню освіту. Дорослим він зарекомендував себе як розумний і розважливий заєць. Йому вдалося перехитрити не одного голодного вовка і дожити до славного ювілею. Зібрались різні звірі привітати зайця. Їжак подарував йому червоні яблука. Білочка […]...
3. Шкільні твори по добутках зарубіжних письменників РУДОЛЬФ ЭРИХ РАСПЕ Подвиги барона Мюнхгаузена. Неймовірні пригоди Мюнхгаузена – “самої правдивої людини на землі” – описані в книзі Р. Э. Распе “Пригоди барона Мюнхгаузена”. Про свої забавні випадки й подорожі Мюнхгаузен розповідає сам. Спокійне, мирне життя не для нього. Барон обожнює пригоди. Хто найкращий мисливець на світі? Звичайно, Мюнхгаузен. Одним пострілом він убив відразу десять качок. Зарядив рушницю шомполом і проткнув з ходу сім куріпок. Рішучість, сміливість і спритність […]...
4. Дивак і фантазер Мюнхгаузен – Бароне Мюнхгаузене! Ви розповідали, що переслідували незвичайного зайця. – Так була справа. Майже два дні я гнався за ним на коні, а заєць хоч би присів відпочити. – І ви що ж, ніяк не могли його наздогнати? – Якби тільки я не міг його наздогнати! Навіть моя вірна собака Діанка не допомогла мені наблизитися на відстань пострілу. – І чим же закінчилася ця історія? – Я так захопився погонею, […]...
5. На полювання із девізом: “хай живуть зайці!” Остап Вишня був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався із дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, ніжно-рожевими світанками. Своє найвище захоплення красою природи “поет полювання” передає у “Відкритті охоти”, у “Мисливстві” та інших гуморесках. Ці маленькі шедеври вражають органічним злиттям двох […]...
6. Дивак і фантазер Мюнхаузен – Бароне, а як же Ви утрималися на розпеченому ядрі? – Шановний Мюнхаузене, чи не заважала Вам альтанка з вербових гілок скакати на коні? – Чи не шкода Вам було лисицю, яку Ви вигнали з власної шкури? …Я бачу, як він посміхається у вуса і тут же знаходить влучну й дотепну відповідь. Ну зовсім, як Дмитро або Олег, що грають біля дошки цю роль, перевтілюючись у славетного барона. Вони переказують […]...
7. Професія На світі безліч професій. Що ж таке професія? Професія – це основний вид трудової діяльності. І яке ж задоволення ми відчуваємо, коли в руках улюблена праця. Тоді ти просто щасливий і красивий, бо твоя праця підноситься до творчості. Саме про це О. Довженко сказав так: “Найсвітліша краса людини в труді”. А Г. С. Сковорода доповнює тим, що праця повинна бути не з примусу, а за покликанням, за нахилом і обдаруванням. […]...
8. Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що вірить у чаклунство, гадання, передбачення долі за якимись особливими знаками… Завжди неповторною є новорічна ніч. Ми всі чекаємо від неї якихось дарунків. Опівночі б’є годинник, і кожен удар його віддаляє нас від старого і наближає до нового – омріяного, жаданого і, сподіваємося, щасливого. Звертаючись подумки до Нового року, просимо його бути до нас ласкавим, прихильним, віримо в його щедрість і милосердя. Я люблю чекання новорічного свята. Хата прибрана якось особливо і ніби сповнена чарівного сяйва. Терпко пахне соснова глиця, потріскують запалені свічечки. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Різдвяні свята несуть із собою цілу купу побажань, які виспівуються в колядках. Гості-колядники віншують господаря й господиню, зичать їм статків, багатого врожаю, благополуччя, ясної зірки над долею. Люди в цей час об’єднані взаємною любов’ю, щирістю, надіями на краще майбуття. Прекрасні риси українського національного характеру виявляються на повну силу. Це і гостинність, і доброзичливість, і всепрощення, і щедрість… У кожній хаті за столом добрі люди вітають одне одного, а всі побажання зводяться до того, щоб була злагода в державі, щоб на столі завжди займав почесне місце святий хліб, схожий своєю круглою формою на сонечко Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, заклопотаний, і світ дитинства – фантазій і мрій. Вони тісно переплітаються між собою. […]...
9. На полювання з девізом: хай живуть зайці! Остап Вишня був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався з дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, ніжно-рожевими світанками. Своє найвище захоплення красою природи “поет полювання” передає у “Відкритті охоти”, у “Мисливстві” та інших гуморесках. Ці маленькі шедеври вражають органічним злиттям двох […]...
10. Пригодницька повість В. Нестайка “Тореадори з Васюківки” Всеволод Нестайко – видатний дитячий письменник, твори якого відомі в Україні та світі. Повість “Тореадори з Васюківки” є дуже цікавою, у ній розповідається про пригоди двох кмітливих та веселих хлопців. Твір “Тореадори з Васюківки” – за своїм жанром пригодницька повість. Пригодницька література має певні особливості, які вирізняють її з-поміж інших. У центрі уваги читача знаходиться, як правило, гострий сюжет, події постійно розвиваються, обставини швидко змінюються. Пригодницька повість – це прозовий […]...
11. Опрацювання гуморески О. Вишні “Відкриття охоти” 4.2. Тема: Розповідь про відкриття полювання і сміни природи з його учасниками. 4.3. Ідея: Возвеличення краси природи, прагнення нею насолодитися, а не винищувати під час мисливства. 4.4. Основна думка: Полювання – це не смертельна загроза птахам і звірам, а спілкування з природою. 4.5. Жанр: Гумореска, усмішка. 4.6. Композиція. Експозиція: Розповідь про те, коли і яким чином відбуватиметься “відкриття охоти”. Зав’язка: Роздуми героїв про місце з полювання. Кульмінація: Гумористичні ситуації, які […]...
12. Твір За оповіданням В. Винниченка “Федько-халамидник” ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФЕДЬКА ТА ТОЛІ. В оповіданні “Федько-халамидник” письменник розповідає про двох хлопчиків-однолітків. Федько – син бідного робітника, а Толя – дитина з багатої сім’ї. Федько був чесним, ніколи не брехав, але був великим бешкетником, заважав хлопцям гратися, шкодив їм. Толя ж був тихим і смирним, ніколи не бешкетував. Федько, відчайдушний і сміливий, не побоявся по крижинах перебратися з одного берега на інший. Толя, често-любивий, захотів і собі похизуватися перед […]...
13. Осуд бездушності за оповіданням Є. Гуцала “Лось” В оповіданні “Лось” змальовані переживання хлопчиків, які зробили все, щоб врятувати звіра, а також прекрасні картини природи. На протязі всього твору ми бачимо, що автор – дуже гуманна людина. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на облетілий кущ. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. Люди підгодовували лося. Більш за все звір любив зустрічати вранішню зорю, і тоді здавалося, що […]...
14. Якби я була Попелюшкою У старій казці, яку написав французький письменник Шарль Перро, є гарна – прегарна героїня – Попелюшка. Усі дівчатка мріють про те, що й вона, – потра­пити на бал до королівського палацу і вийти заміж за прекрасного принца. З усієї казки вони бачать тільки її яскравий фінал, гарну сукню і карету, які начаклува – ла її тітонька-фея. Одного разу я перечитувала цю казку і подумала: “А якби я була Попелюш­кою?” Яка […]...
15. Осуд бездушності Оповідання “Лось” присвячене проблемам моралі. Таким поняттям, як добро і зло, чуйність та бездушність тощо. Герої оповідання – два хлопчики, які рятують лісову тварину від загибелі. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на кущ, з якого облетіло листя. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. Люди підгодовували лося. Більш за все звір любив зустрічати вранішню зорю, і тоді здавалося, що […]...
16. Гумористичне зображення полювання в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні “Мисливські усмішки” Остапа Вишні із задоволенням читають і дорослі, і діти. Перегортаючи сторінки збірки гуморесок, ми щиро сміємося над пригодами благородних, але, на жаль, безталанних мисливців, над їхнею невинною брехнею. Герої Вишні прекрасно розби’ раються в усіх тонкощах мисливської справи, у звичках звірів і птахів. А як вони влучно стріляють! “Та що мені картуз? П’ятака підкинь! Пір’я з твого п’ятака посиплеться”, – говорить один з героїв усмішок. Є про що […]...
17. Твір-переказ: Мій улюблений мультфільм Останнього разу, коли я ходила до кінотеатру, я дивилася там мультфільм. Це дуже цікавий комп’ютерний мультик, який називається “Шрек”. У ньому поєднані пригоди і кохання. І жарт. Отже, сюжет фільму такий. Десь у лісі жило страшне чудовисько на ім’я Шрек. Воно було жахливе зовні, але з доброю душею. Люди його ненавиділи і боялися. Одного разу Шрек порятував осла, який говорив людською мовою. Чудовисько і осел здружилися. Потім вони врятували прекрасну […]...
18. Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” – ІІІ варіант – ЄВГЕН ГУЦАЛО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Твори Євгена Гуцала правдиво і щиро розповідають про випадки з життя. В оповіданні “Лось” автор розповідає про старого звіра, який жив у заповіднику. Він оселився тут вже давно, прийшов з тайги, звик до людей. Одного разу звір прийшов на водопій і провалився в ополонку. Він намагався вискочити, але у нього нічого не виходило. У лося в душі виникло відчуття вірної загибелі. Таке відчуття у […]...
19. Зустріч у лісі Одного разу ми з подругою та з її батьком прогулювалися лісом. Час наближався до вечора, і ми вирішили, трохи посидівши, іти додому. І ось раптом ми з подругою мало не крикнули з переляку. У кущах, за декілька метрів від нас, промайнула сіра вовча спина і ми побачили, як вовк, величезний, сірий, побіг вперед лісом, наче не помічаючи нас. Я була дуже здивована і налякана, але батько подруги Олександр Степанович заспокоїв […]...
20. Якою повинна бути справжня праця Коли я казала своєму батькові про те, що хочу купити нові штани або туфлі, він звичайно зітхав: “Добре, я дам тобі грошей”. І тоді кілька тижнів підряд він працював у вихідні. Я завжди сприймала це як щось цілком нормальне. “Він же мій батько, він повинен забезпечити мене. А коли-небудь і я буду працювати, щоб забезпечити батькову старість. Але це буде колись, згодом…” – думала я. Можливо, я б ще довго […]...
21. Чи важко бути гарним другом? Дотепер мені здавалося: що ж отут важкого? Якщо друг тобі – друг, то це прекрасно, є з ким поділитися, а це так полегшує життя! І радості, і турботи – навпіл. Але одного разу стався випадок, який змусив мене задуматися: чи так вже легко бути гарним другом? Одного разу мій друг Вітька сказав мені, що поділиться зі мною “страшною” таємницею. Я пообіцяв йому, що збережу його таємницю від усіх. І отут […]...
22. З другом нічого не страшно. Твір за повістю “Пригоди Тома Сойєра” Багато всіляких пригод було в житті героїв Марка Твена – Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна. І в кожнім епізоді виявляється дружба хлопців. Мені хочеться згадати такий епізод. Одного разу Том прокинувся з думкою, що треба неодмінно знайти скарб. Але один він не піде на його розшуки, тут потрібен товариш. Найкращим товаришем для цього виявився Гек Фіни. Том відкрив йому свої таємні плани. Він сказав, що скарби звичайно закопують під будинком, […]...
23. Будильник Сказати правду, будильник я ненавиджу з раннього дитинства. Зовсім малень­ким я прокидався найчастіше, коли мене будила мама словами: “Уставай, будиль­ник уже дзвонив”. Одного разу я спробував відмовитися і сказав мамі, що дзво­ника не чув. Тоді вона взяла огидний маленький прилад, підкрутила щось, і він иронизливо задзеленчав. Мені цей дзенькіт не сподобався. Я вирішив, що, коли будильник не дзвонитиме, мене не будуть будити, може, і вихідний улаштують. Адже у вихідні про […]...
24. Пригоди кота Кузі Жили-були собі тітонька й дядечко. Якось вирішили вони завести собі кота. Пішли на базар і купили… Ні! Не самовар! А кота! Був собі котик біленький, лапки і хвостик чорненькі, вушка стирчали сіренькі, а мордочка була кругленька. І такий він був ласкавий і чепурненький, що тіточка з дядечком вирішили забрати його до себе жити. Назвали котика просто – Кузя. Котик ріс – ріс і виріс. Вушка в нього стали великими, лапки […]...
25. Я пишаюся своїми батьками Вранці ми з татом займаємося на спортмайданчику. Одного разу ми поверталися після чергового тренування. У безлюдному місці в трансформаторній будці ми побачили собаку породи колі, так звану шотландську вівчарку. У неї була довга руда шерсть з білими цятками. З усього було видно, що хазяї з якоїсь причини кинули її. Завезли в безлюдне місце й поїхали. Рано-вранці людей поблизу не було. Ми зрозуміли, що собака голодна, вона тремтіла, жалібно дивилася нам […]...
26. Чи завжди потрібно казати правду? Чи завжди потрібно казати правду? Що обманювати негарно, відомо всім. А якщо ти не хочеш казати правду, коли тебе про неї запитують?.. Наприклад, щоб не хвилювати старших якими-небудь неприємними новинами. Отримав у школі погану оцінку, але батьки сьогодні були дуже зайняті та не поцікавилися успіхами у школі. А ти також нічого не сказав. Але ж не збрехав, не сказав, що оцінка відмінна. Поки згадають, можна й оцінку виправити… Ось що […]...
27. Ян я навчилася читати Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я дізна­лася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядь­ка Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки, Мама чи­тала мені вірші, казки, оповідання. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. Одного разу мама сказала: “Я роз­повім тобі казку про букви і звуки”. Вона дістала великі […]...
28. Як я навчився плавати Як я навчився плавати Улітку я гостював у бабусі в селі. Там у мене є друг Вітько. Він мій одноліток. Одного разу ми вирушили з ним на човні порибалити. Ставок у селі не дуже глибокий, біля берега рибу не спіймаєш. Треба відплисти подалі. Ми так і вчинили. Випливли на середину ставка, закинули вудки, чекаємо. Не клює. Минула, мабуть, ціла година. Раптом мій поплавець занурився у воду. Я став тягнути – […]...
29. Кульова блискавка Одного разу я вийшов прогулятися до Центрального ринку. Раптом почався сильний дощ. Я був у новій шкільній формі, але не взяв із собою парасольки. Щоб не промокнути, я сховався під високим дубом. Там я стояв та чекав, коли вже закінчиться дощ. Я сподівався, що він закінчиться також швидко, як і почався, але він, навпаки, ставав усе сильнішим. Аж ось, нарешті, він припинився, і я подумав, що можу йти. Я зробив […]...
30. Чим мені сподобався твір П. Куліша “Орися” Оповідання Пантелеймона Куліша “Орися” надзвичайно вразило мене. Автор розповів нам про романтичну, казкову історію знайомства Орисі і козака. Вона пов’язана з легендою, яку розповів старий Грива дівчатам, коли ті їхали прати білизну на річку. Грива розказав про те, як князь одного разу у пущі побачив дуже вродливу дівчину і захотів одружитися з нею. Дівчина відмовила йому. Князь сказав, що вб’є усіх турів, яких пасла ця дівчина. Тури, тікаючи від злої […]...
31. Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо немов протиставлення характерів і вчинків цих двох хлопчиків. Федько є заводієм всіх хлопчачих розваг і […]...
32. Возвеличення людського гуманізму і осуд бездушності в оповіданні “Лось” Оповідання Євгена Гуцала “Лось” вразило мене не тільки чудовими картинами природи, гуманним ставленням автора до тварин, а й майстерним відображенням переживань хлопчиків, які зробили все можливе, щоб врятувати лісового красеня. Лось потрапив до заповідника із тайги, звик до людей, до того, що його підгодовують. Одного разу з ним трапилося нещастя. Він, долаючи спрагу, прийшов до ополонки, щоб напитися, і “цієї миті річка під ним затріщала”. На допомогу лосю прийшли хлопці, […]...
33. Порівняльна характеристика Федька та Толі В оповіданні “Федько-халамидник” письменник розповідає про двох хлопчиків-однолітків. Федько – син бідного робітника, а Толя – дитина з багатої сім’ї. Федько був чесним, ніколи не брехав, але був великим бешкетником, заважав хлопцям гратися, шкодив їм. Толя ж був тихим і смирним, ніколи не бешкетував. Федько, відчайдушний і сміливий, не побоявся по крижинах перебратися з одного берега на інший. Толя, честолюбивий, захотів і собі похизуватися перед хлопцями. Федько не байдужий до […]...
34. Не подумали Теплого літнього ранку двоє друзів Мишко та Андрій вирушили на рибалку. Навколо панувала тиша. Лише чути далеке кумкання жаб, яке посилювалось з наближенням до річки. На траву вже випала роса, над річкою стояв невеликий туман. Хлопці спокійно йшли звичною для них стежиною. Аж раптом Мишко зупинився і Андрій, не очікуючи такої зупинки, вдарився в спину товариша. Біля самого берега, трохи прихований очеретом, погойдувався на хвилях човен. Це ж скільки риби […]...
35. Олесь Гончар Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 року в селі Суха, тепер Кобеляцького району Полтавської області. Після закінчення школи вступив до Харківського технікуму журналістики. З 1937 року О. Гончар почав друкуватися в українській пресі. 1938 року він вступив на філологічний факультет Харківського університету. У перші дні війни пішов добровольцем на фронт у складі студентського батальйону. Брав участь у багатьох боях. Був двічі поранений. Улітку 1942 року в районі Бєлгорода, будучи […]...
36. Вчителько моя, я тобі уклоняюсь Щасливий той, кому Бог подарував Учителя. Так, саме Учителя – з великої літери. Я знаю, що кожен із нас за шкільний вік зустрічає чимало вчителів. Одні з повагою запам’ятовуються, від других пам’ять відвертається, треті пройшли немов стороною… Та ось одного разу увійде в клас Учитель – і в цю мить життя твоє назавжди зміниться, ти побачиш себе іншими очима, будеш намагати ся стати кращим, розумнішим і добрішим. Це означає, що […]...
37. Твір “Їжачок та заєць: зустріч осіннього дня” Осіннього дня ми виїхали до лісу. Був сонячний, але вже холодний день. Навкруги лежало жовте та буре листя. Я присів на галявинці. І враз завмер, бо побачив на відкритому місці руденького зайця! Він сидів просто переді мною! Заєць не відразу мене побачив. Відомо, що ці звірятка добре бачать усе з боків, а прямо перед собою недобачають. В цю секунду листя зашуруділо та з-під нього виліз великій їжак з чорненькою мордочкою […]...
38. Колядки у минулому і зараз Різдво – одне з найдавніших свят. Зі старих часів народ любить і шанує це свято. Саме тому свято Різдва супроводжують старовинні народні звичаї. Вечір напередодні Різдва незвичайний. У народі кажуть, що який Свят-вечір, такий і майбутній рік. Ось чому в українців виник звичай обов’язково бажати один одному щастя напередодні Різдва. Українці – співучий народ і щастя бажає у формі пісні. Так виникли різдвяні колядки. У давні часи хлопці та дівчата […]...
39. “Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі – усмішку. Усмішка як жанр – прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що їх використав Остап Вишня у своїх усмішках. Це великий цикл “Мисливські усмішки”, описи картин із народного життя. Звертається Остап Вишня […]...
40. Як я готував обід про випадок з життя Це було одного разу, коли моя мама зранку поїхала в село допомогти бабусі. Я ж, бажаючи, щоб мама по приїзді додому відпочила, вирішив сам пригготувати обід. Добре вимивши руки, закотив рукава сорочки, щоб не заважали, підв’язався маминим фартухом. Неслухняний чубчик сховав під хустку, бо мама завжди казала: “Світити волоссям під час обіду не можна”. Спершу я хотів приготувати тільки локшину. Налив у каструлю молока, одразу ж поклав локшину, прикрив посудину, […]...