Поема “Кому на Русі жити добре” займає центральне місце у творчості Некрасова. Вона стала своєрідним художнім підсумком більш ніж тридцятирічної роботи автора. Всі мотиви лірики Некрасова розвинені в поемі, заново осмислені всі проблеми, що хвилювали, використані вищі його художні досягнення. Некрасов не тільки створив особливий жанр соціально-філософської поеми. Він підкорив його своїй надзадачі: показати картину, що розвивається, Росії в її минулому, сьогоденні і майбутньому.
Почавши писати “по гарячих слідах”, тобто відразу після реформи 1861 року, поему про звільнення, відродження народу, Некрасов значно розширив первісний задум. Пошуки “щасливців” на Русі повели його із сучасності до джерел: поет прагне усвідомити не тільки результати скасування кріпосного права але й саму філософську природу понять “щастя”, “воля”, “честь”, “спокій”, тому що поза цим філософським осмисленням неможливо зрозуміти суть теперішнього моменту і побачити майбутнє народу. Принципова новизна жанру пояснює фрагментарність поеми, побудованої із внутрішньо відкритих глав.
Об’єднана способом-символом дороги, поема розпадається на історії, долі десятків людей. Кожний епізод сам по собі міг би стати сюжетом пісні або повести, легенди або роману. Усі разом, у єдності своїй, вони становлять долю російського народу, його історичний шлях від рабства до волі. Саме тому лише в останній главі з’являється образ “народного заступника” Гріши Добросклонова – того, хто поведе людей на волю.
Авторське завдання визначило не тільки жанрове новаторство, але й усю своєрідність поетики твору. Некрасов багаторазово звертався в ліриці до фольклорних мотивів і образів. Поему про народне життя він цілком будує на фольклорній основі. В “Кому на Русі жити добре” у тім або іншому ступені “задіяні” всі основні жанри фольклору: казка, пісня, билина, сказання. Яке ж місце і значення фольклору в поемі?
У фольклору свої особливі ідеї, стиль, прийоми, своя образна система, свої закони і свої художні засоби. Сама ж основна відмінність фольклору від художньої літератури – відсутність в ньому авторства: народ складає, народ розповідає, народ слухає. Авторська література звертається до фольклору, коли необхідно глибше проникнути в суть загальнонародної моралі. Коли сам добуток звернений не тільки до інтелігенції, але і до народу. Обидва ці завдання ставив перед собою Некрасов у поемі “Кому на Русі жити добре”.
Поема написана “вільною” мовою, максимально наближеною до простонародного мовлення.
Стих поеми дослідники називають “геніальною знахідкою” Некрасова. Вільний і гнучкий віршований розмір, незалежність від рими відкрили можливість щедро передати своєрідність народної мови, зберігши всю її влучність, афористичність і особливі приказкові звороти. Органічно вплести в тканину поеми сільські пісні, приказки, голосіння, елементи народної казки, мистецьки відтворити й задерикуваті мовлення підпитих на ярмарку мужиків, виразні монологи селянських ораторів, нісенітні-самовдоволені міркування самодура-поміщика.
Барвисті народні сцени, повні життя й рухів, безліч характерних осіб і фігур – все це створює неповторне багатоголосся некрасівської поеми, у якій як би зникає голос самого автора, а замість нього чутні голоси й мова незліченних його персонажів.





Related posts:
- Жанр і композиція поеми М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Некрасов працював над поемою більше 13 років. За цей час багато чого змінилося в поемі – від первісного задуму і до сюжету. Галерея сатиричних образів численних панів не була завершена, Некрасов залишив тільки попа і поміщика Оболдуєва. На перше місце поет поставив народ, відомості про життя якого Некрасов збирав довгий час. Поема “Кому на Русі жити добре” стала поемою про долю народу і його тяжкий стан. Написана в той час, […]...
- “Серце народне” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” У всіх своїх добутках Н. А. Некрасов звертається до народу. І поема “Кому на Русі жити добре” не виключення. Некрасов писав про народ і для народу. Героєм своєї поеми Некрасов обрав не окрему особистість, а всі “мужицьке царство”. “Кому на Русі жити добре” – істинале народна поема, широке епічне полотно. Некрасов не ідеалізує народ, але в той же час ми бачимо, скільки парфумівний краси й величі в його героях, простих […]...
- Пролог поеми Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Вся поема Некрасова “Кому на Русі жити добре” – це розпалюється, що поступово набирає силу мирський схід. Для Некрасова тут важливий сам процес, важливо, що селянство не тільки задумалося про сенс життя, але й відправилося у важкий і довгий шлях правдошукацтва В “Пролозі” зав’язується дія. Семеро селян сперечаються, “кому живеться весело, привільно на Русі”. Мужики ще не розуміють, що питання, хто счастливее – піп, поміщик, купець, чиновник або цар, – […]...
- Сюжет і композиція поеми Кому на Русі жити добре Некрасова Н. А Тема поеми Некрасова “Кому на Русі жити добре” – зображення післяреформеної Росії протягом десяти-п’ятнадцяти років після скасування кріпосного права. Реформа 1861 року є надзвичайно важливою подією в російської історії, тому що вона кардинальним образом змінила життя цілої держави й усього народу. Адже кріпосне право визначало економічну, політичну, культурну ситуацію в Росії приблизно триста років. А тепер воно було скасовано й звичне життя порушене. Некрасов формулює цю думку в поемі так: […]...
- Аналіз поеми Некрасова “Кому на Русі жити добре” “За слівце” протягом 20-ти років накопичував він матеріал для цієї книги, а потім 14 років працював над текстом твору. Підсумком цього колосального праці стала поема-епопея “Кому на Русі жити добре”. “Щасливий народ?” – Це головне запитання, котре непокоїло поета все життя, стояв перед ним і при створенні поеми. Поет не обмежується прямою відповіддю – зображенням народного горя і лих, а прагне з’ясувати, в чому сенс людського щастя, які шляхи його […]...
- Сюжет, герої, тематика поеми Некрасова “Кому на Русі жити добре” Зображення післяреформеної Росії. Некрасов писав поему протягом двадцяти років, збираючи матеріал для неї “по слівцю”. Поема надзвичайно широко охоплює народне життя. Некрасов хотів зобразити в ній всі соціальні шари: від селянина до царя. Але, на жаль, поема так і не була закінчена – перешкодила смерть поета. Головна проблема, головне питання добутку вже ясно видний у заголовку “Кому на Русі жити добре” – це проблема щастя Поема Некрасова “Кому на Русі […]...
- Як розуміють щастя герої й автор поеми Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре”? 1. Поняття щастя. 2. Основна ідея поеми “Кому на Русі жити добре?”. 3. Типи щастя 4. Авторське розуміння щастя – Гриша Добросклонов як народний заступник. Щастя – поняття сугубо індивідуальне. У кожної людини щастя своє, відмінне від інших. Для когось бути щасливим – значить перебувати в гармонії з навколишнім світом і людьми; для когось – бути зрозумілим і вірно сприйнятим близькими Для деяких поняття “щастя” є складним і багатогранним, що […]...
- Аналіз поеми Кому на Русі жити добре Некрасова Н. А Аналіз поеми Кому на Русі жити добре Форма подорожі-пошуку дозволяє Некрасову показати широку панораму народного життя. Російська післяреформена дійсність повна протиріч. Селян “звільнили”, але рабство залишилося. Поміщики як і раніше пригноблюють народ. Але протиріччя гніздяться й у самому народі: з одного боку, це великі трудівники; з іншого боку – забита, відстала, неосвічена маса. Бунтарський дух незбагненним чином уживается з терпінням і покірністю. Майбутнє зв’язується в поемі з образом Гриши Доб-Росклонова. […]...
- Проблема народного щастя у поемі М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Поему “Кому на Русі жити добре” Некрасов задумав як “народну книгу”. Він почав писати її в 1863 році, а закінчував смертельно хворим в 1877 році. Поет мріяв, щоб його книга була близька селянству. У центрі поеми – збірний образ російського селянства, образ охоронця рідної землі. Поема відображає мужицькі радості і прикрості, сумніви і надії, спрагу волі й щастя. Всі найважливіші події життя селянина вмістилися в цей твір. Сюжет поеми “Кому […]...
- Задум поеми “Кому на Русі жити добре” На початку 60-х років приступає Некрасов і до роботи над добутком, що сам уважав справою свого життя, що, по власних словах автора, двадцять років збиралася по слівцю, – над поемою “Кому на Русі жити добре”. По суті ж, задум “Кому на Русі..”, одержав розвиток ще в одному напрямку. Ми маємо на увазі пошуки героя російського життя, що почасти реалізувалися в Грише Добросклонове. Це питання виявилося центральним і в історико-революційних поемах, […]...
- Образи правдошукачів у поемі H. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” 1. Семеро мандрівників, що шукають щасливої людини. 2. Єрмил Гирин. 3. “Кріпосна жінка” Матрена Тимофіївна. 4. ГриГорей Добросклонов. Тема пошуку щасливої частки й ” правди-матінки” займає значне місце у фольклорній традиції, на якій опирався Н. А. Некрасов, створюючи поему “Кому на Русі жити добре”. Мандрівництво відігравало особливу роль у культурі народу: подорожуючи до святих місць, мандрівники найчастіше ставали збирачами переказів, спостерігали за повсякденним життям представників всіляких шарів суспільства, а потім […]...
- Зміст поеми “Кому на Русі жити добре” Зміст поеми “Кому на Русі жити добре” не однозначний. Адже питання: хто щасливий? – викликає й інші: що таке щастя? Хто гідний щастя? Де потрібно його шукати? І ці-те питання “Селянка” не стільки закриває, скільки відкриває їх, на них наводить. Без “Селянки” не все ясно ні в частині “Мізинок”, що писалася до “Селянки”, ні в частині “Бенкет на увесь світ”, що писалася після її. В “Селянці” поет піднімав глибокі шари […]...
- Авторська позиція в поемі “Кому на Русі жити добре” Над своїм добутком “Кому на Русі жити добре” Микола Олексійович Некрасов працював багато років, віддавши йому частина своєї душі. І протягом усього періоду створення цього добутку поета не залишали високі подання про доконане життя й доконану людину. Поема “Кому на Русі жити добре” – підсумок багаторічних роздумів автора про долі країни й народу. Отже, кому ж на Русі жити добре? Саме в такий спосіб порушує питання поет і намагається на […]...
- Поміщики й “люди холопського звання” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” У поемі “Кому на Русі жити добре” Некрасов виступив гнівним викривачем про щественно-політичний лад Росії й виніс йому строгий вирок. Поміщики представлені в поемі очами селян, без усякої ідеалізації й співчуття. Сатирически зобразив Некрасов паразитическую життя поміщиків до реформи, коли “дихали груди поміщицька вільно й легко”. Пан, що володів “хрещеної собственностью”, був повновладним царьком у своїй вотчині, де всі йому “покорствовало”. Ні в кому протиріччя, Кого хочу – помилую, Кого […]...
- Пейзаж у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Аналізуючи поему Некрасова “Кому на Русі жити добре”, ми відзначимо насамперед її сюжетно-композиційну своєрідність. Складається із чотирьох щодо самостійних частин, поема позбавлена єдиного “структурного” сюжету, сюжету в нашім звичному поданні про нього. Як зауважує Ю. В. Лебедєв, нам важливий тут не зовнішній, а внутрішній сюжет – все більше прояснення у свідомості селян самого поняття “щастя”. Відповідно, особливу значимість у поемі здобувають і пейзажі Поема відкривається казковим прологом, де відразу ж […]...
- Композиція поеми “Кому на Русі жити добре” Поема “Кому на Русі жити добре” побудована на основі строгого й стрункого композиційного плану. У пролозі поеми в загальних контурах вимальовується широка епічна картина. У ній, як у фокусі, виділені фігури епічних мандрівників. Вся частка, другорядне усунуте, увага зосереджена на вихідній епічній події. Обставини, що викликали суперечка й рішення мужиків, не розвинені Саме місце дії – Підтягнута губернія, Терпигорєв повіт, Пустопорожня волость – вище тої або іншої приватної місцевості. Як […]...
- Ідейний задум поеми позначений “Кому на Русі жити добре” Зображення народу в поемі Некрасова “Кому на Русі жити добре” “Кому на Русі жити добре” – поема-епопея. У центрі її – зображення післяреформеної Росії. Некрасов писав поему протягом двадцяти років, збираючи матеріал для неї “по слівцю”. Поема надзвичайно широко охоплює народне життя. Некрасов хотів зобразити в ній всі соціальні шари: від селянина до царя. Але, на жаль, поема так і не була закінчена – перешкодила смерть поета. Головна проблема, головне […]...
- Різноманіття народних типів у поемі H. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” 1. Кращі людські якості, що втілилися в образах людей з народу. 2. Образ Матрени Тимофіївни Корчагіної. 3. Голота й холопи. 4. “Селянський гріх”. У своїй поемі “Кому на Русі жити добре” Н. А. Некрасов показує велику панораму народного життя, характерів і доль. Мотив мандрівки сімох селян, що задалися метою з’ясувати, кому ж “привільно, весело живеться на Русі”, автор увів у поему не випадково. Адже в шляху мандрівники зустрічаються із самими […]...
- Поняття про щастя в поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Некрасов писав свою поему більше 13 років, але ще більше часу витратив на те, щоби “по слівцю”, як він сам виразився, збрати всі відомості про російський народ. Поет показав не тільки всі сторони селянського життя з її виснажливою працею, оскорблениями й гнобленнями з боку влади, але й протиставив їм клас крепостников. Поема має єдиний значеннєвий центр. Це подання про щастя. У поняття “щастя” поет вкладає трохи значений. Моральне зміст щастя […]...
- Образи селян у поемі H. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” І. Образи селян і селянок у лірику. 2.Герої поеми “Кому на Русі жити добре”. 3. Збірний образ російського народу. Селянська Русь, гірка народна частка, а також сила й шляхетність російського народу, його вікова звичка до праці – одна з основних тем у творчості Н. А. Некрасова У віршах “У дорозі, “Школьник”, “Трійка”, “Залізниця”, “Забуте село” і безлічі інших з’являються перед нами образи селян і селянок, створені автором з більшим співчуттям […]...
- Російська жінка в поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Частка ти! – російська доленька жіноча! Навряд чи сутужніше знайти. Н. А. Некрасов З раннього років я полюбила поезію Н. А. Некрасова. Він все своє життя служив “великим цілям століття”. Його муза – рідна сестра знедолених. Особливо дороги мені вірші, присвячені безвихідності частки російської жінки-селянки. Мені здається, що це кращі вірші поета, що говорять про гірку, багатостраждальну долю жінки-трудівниці. Образ жінки-трудівниці, “страждальниці, створений поетом, назавжди западає в душу. Жінка-селянка випробовувала […]...
- Російське селянство в поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Поема Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” створювалася протягом більше десяти років, Основна проблема, що цікавила поета, – положение російського селянина при крепостном праві й після “звільнення”. Про сущности царський маніфест Н. А. Некрасов говорить словами народу: “Добра ти, царська грамота, так не про нас ти писана”. Картвані народного життя написані з епичесякий широтою, і це надає право назвати поему енциклопедією російського життя того часу. Малюючи численні образи […]...
- Аналіз тексту поеми “Кому на Русі жити добре” – Пролог Мужикам, споконвічним трудівникам, що одержали скатертина-самобранку, навіть думка не приходить про дарове багатство, і вимовляють вони в чарівної птахи лише свій мужицький, скромний “прожитковий мінімум”: хліб, квас, огірочки. І лише для того, щоб доведаться до сенсу життя, до суті людського щастя. Адже заспорили й, заговорившись, що відійшли “верст тридцять” від місця зустрічі а від своїх сіл – ще далі мужики хотіли лише “до сонця відпочити” у лісі, а потім повернутися […]...
- Характеристика героїв Кому на Русі жити добре Некрасова Н. А Веретенников Павлуша – збирач фольклору, що зустрівся мужикам – шукачам щастя, – на сільському ярмарку в селі Кузьминском. Цьому персонажеві дається дуже мізерна зовнішня характеристика, трохи відомо і про його походження. За рахунок такої невизначеності образ В. набуває узагальнювального характеру. Жива зацікавленість в долях селян виділяє В. З середовища байдужих спостерігачів за життям народу, красномовно викритих в монологу Якима Голого. Перша ж поява В. в тексті супроводжується безкорисливим вчинком: він […]...
- Іронія і сатира у поемі Некрасова “Кому на Русі жити добре” Селяни – беззахисні жертви поміщиків. Вони терплять багато несправедливостей, але, скаржитися їм нікому. “Високо бог, далеко цар”, – говорить Мотрону Тимофіївні старий Савелій. Цар, який тримав у своїх руках державну владу, не захисник народу. Царська влада представляється селянинові у вигляді двох страшних лих – поборів і рекрутчини, що залишала сім’ю без годувальника. Сам цар не з’являється в поемі, зате народові добре відомі царські слуги: чиновники, поліцейські, військові начальники. У розділі […]...
- Образи селянських жінок у поемі “Кому на Русі жити добре” Образи селянських жінок, виведених поетом у добутках, написаних до поеми “Кому на Русі жити добре”, здаються тільки ескізами до намальованого на весь зріст портрету Матрени Тимофіївни. Якщо в 40-х роках, та й пізніше Некрасов зображує в селянських жінках переважно терпіння, затурканість, покірність, то тепер поет показує зародження в російській селянці гніву, прагнення позбутися від покірності, смиренності як сумної спадщини вікового рабства. Матрена розповідає семи мандрівникам глибоко хвилюючу повість свого життя […]...
- Поема Кому на Русі жити добре як народна епопея По жанрі “Кому на Русі жити добре” – поема. Вона схожа на древню епічну поему і найбільше нагадує епопею, що розповідає про події всенародно-історичного значення, таку, як “Іліада” і “Одиссея” Гомера. Тому “Кому на Русі жити добре” можна назвати народною епопеєю, або, по влучному виражениюп. Н. Сакулина, “Одиссеей” нового часу. По-перше, головною рисою епопеї нового часу є те, що вона втілює в собі долі народів, сам історичний процес. Класичні епопеї […]...
- Образ Батьківщини, Росії в поемі “Кому на Русі жити добре” Але в них є внутрішній сюжет, генеральна ідея, усе до себе що зводить. Ця ідея, одна з головних ідей усього некрасовского творчості, є ідея материнства. У поезії Некрасова мати завжди була безумовним, абсолютним початком життя, втіленою нормою й ідеалом її. У цьому змісті мати є головний “позитивний” герой некрасовской поезії Сам образ Батьківщини, Росії в поета незмінно з’єднується з образом матері. Батьківщина-Мати, матінка^-русь – саме від Некрасова, через його поезію […]...
- Поема Некрасова “Кому на Русі жити добре”: тема народного бунту Савелій – “богатир святорусский”, “З величезної сивої гривою, Чай двадцять років не стриженої, З величезною бородою, Дід на ведмедя змахував”. По силі він точно був схожий з ведмедем, у молодості полював на нього голими руками. Майже все своє життя С. провів у Сибіру на каторзі за те, що живцем закопав у землю жорстокого німця-керуючого. Рідне село С. перебувала в лісовій глухомані. Тому селяни в ній жили відносно вільно: “До нас […]...
- Селянська тема в поемі “Кому на Русі жити добре” Поема Кому на Русі жити добре вершина творчості Н. А. Некрасова. Він сам називав її своїм улюбленим дітищем. Своїй поемі Некрасов віддав довгі роки безустанної праці, вклавши в неї всі відомості про російський народ, накопичені, як говорив поет, по слівцю протягом двадцяти років. У жодному добутку російської літератури не проявлялися з такою силою й правдою характери, звички, погляди, надії російського народу, як у цій поемі Сюжет поеми дуже близький до […]...
- Епопея народного життя поема “Кому на Русі жити добре” Н. А. Некрасова по праву можна вважати народним поетом, адже не випадково настільки різноманітні, складні по своїй художній структурі мотиви його лірики об’єднані темою народу. Вірші розповідають про життя селян і міської бідноти, про важку жіночу частку, про природу й любов, про високий гражданственности й призначенні поета. Майстерність Некрасова полягало насамперед у реалізмі, у правдивому зображенні дійсності й у причетності самого поета до народного життя, прихильності й любові до росіянина […]...
- Роздуму семи епічних мужиків у поемі “Кому на Русі жити добре” Роздуму семи епічних мужиків… стали загальнонародними. Краса епічної замкнутості дії підтримується словами Григорія Добросклонова про мету його життя, які навіть у формі вираження збігаються із суперечкою семи мужиків у пролозі. Ціль життя Григорій бачить у тім, “щоб… кожному селянинові жилося привільно-весело на всій святій Русі”, або, як сказано в авторському оповіданні, Григорій “буде жити для счастия вбогого й темного рідного куточка”, для счастия, що так наполегливо шукають сім мандрівників В […]...
- Що зближає поему Кому на Русі жити добре й фольклорний добуток? Існує чотири основних розходження фольклорного добутку й добутку художньої літератури. По-перше, фольклорний добуток – результат колективного творчості, а літературний твір – створення індивідуальному, приналежному одному конкретному авторові. По-друге, фольклорний добуток століттями існує в усній формі, передається з покоління в покоління, кожний виконавець, по своєму бажанню, може вносити у фольклорний добуток деякі зміни; літературний твір незмінно, неваріативно, тому що пишеться автором. По-третє, у фольклорному добутку відбивається народна, дуже узагальнена, точка зору […]...
- Образ Матрени Тимофіївни в поемі “Кому на Русі жити добре” Частина, названа “Селянка”. Взагалі цей образ займає особливе місце у всій поезії Некрасова. Російська жінка завжди була для Некрасова головною носителькою життя, вираженням її повноти, як би символом національного існування. От чому Некрасов з такою увагою вдивлявся в її долю, художньо досліджував її в поемі онароде. Адже мова йшла про самий корінь життя, об неї, може бути, головному стані. Тому-Те поет приділив стільки уваги, як, напевно, жодному кандидатові в щасливі, […]...
- Ідейно-художня своєрідність поеми О. Блока “Дванадцять” У січні 1918 року О. Блок створює саму знамениту свою поему – створює за кілька днів, у єдиному натхненному пориві. Звичайно вимогливий до себе, він, оцінюючи свій твір, пише: “Сьогодні я геній”. Надрукована у лютому поема викликала бурхливі і суперечливі відгуки. Про неї говорили скрізь. Багато чого в ній здавалося неприйнятним побратимам по літературі. Вибухом обурення була вона зустрінута з боку російської інтелігенції. Бунін обрушився на автора із гнівною критикою, […]...
- Художня своєрідність поеми А. А. Блоку “Дванадцять” “Дванадцять” – поема перевороту. Не тільки й не стільки поема, що описує загальну атмосферу, що панує в гинущей після революції країні, скільки поема перевороту в душі, що гине, самого поета. Ця поема – глузування над “революцією”. Блок у кожному слові, у кожному звуці висміює в неспроможній злості кривавий розгул стихії: Злість, смутна злість Кипить у груди… Чорна злість, свята злість… Сам він не може вплинути яким-небудь кардинальним образом на історичний […]...
- Художня й жанрова своєрідність поеми С. Єсеніна “Ганна Снегина” Поема “Ганна Снегина” написана в стихотворной формі, але її особливістю є злиття епічного й лирического жанрів у єдине нероздільне ціле. У поемі немає наскрізної дії, немає послідовного викладу збитий. Вони дані окремими епізодумі, автора цікавлять його собственние враження й переживання від зіткнення із цими подіями. Чирический герой поеми виступає і як оповідач, і як герой добутку, і як учасник подій предреволюционного й революційного часу. Поема починається й закінчується ліричним акордом […]...
- Образ жінки-селянки в поемі Некрасова “Мороз, Червоний ніс” Тема російського жіноцтва була наскрізною у творчості М. О. Некрасова. Дружин декабристів поет зображує в поемі “Російські жінки”; трагічну долю старої матері-селянки відтворено в поемі “Орина, мати солдатська”. Про трагічне і безправне становище російської селянки Некрасов пише в одному з кращих своїх творів – у поемі “Мороз, Червоний ніс”. Некрасов вирішив зобразити не тільки тяжку долю російської селянки, а й показати її велич, самовідданість, терплячість. Поет хотів, щоб читач відчув […]...
- Відповіді до теми: творчість М. Некрасова 1. Який вплив мали дитинство і юність поета на його творчість? Ф. Достоєвський сказав про Некрасова, що його серце було поранене ще на початку життя. Ця рана ніколи не загоювалась, вона була початком і джерелом всієї пристрасної і страдницької поезії Некрасова. 16-річний юнак на власному досвіді відчув, що таке голод і поневіряння, коли, обравши свій шлях у житті, залишився без батькової підтримки. Був у Некрасова і спомин із раннього дитинства: […]...
- Аналіз поеми Некрасова “Залізниця” У Росії відбувається посилений ріст капіталістичного виробництва. Виростають зловісні постаті нових експлуататорів: купців, фабрикантів, підрядників, фінансових ділків. “Народні заступники” першими піднімають голос протесту проти нелюдських форм експлуатації на фабриках і заводах, на будівництві залізниць. У 1860 році М. А. Добролюбов написав статтю “Досвід відучення людей від їжі”. У ній революційний демократ показав, що навіть таке прогресивне справа, як будівництво залізниць, перетворюється на засіб нестримної наживи окремих хижаків за рахунок пограбування […]...
- Відгук на оповідання Панаса Мирного “Морозенко”
- “Водяне суспільство” у романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу”
Categories: Твори з літератури