Почнемо не зі смерті, а з народження, що припало на 23 березня. Рік значення не мав, тому що не він, а саме число визначає вибір імені при хрещенні. З цього все і почалося. Скільки не гортали календар – поблизу жодного нормального імені не виявилося. Доля обділила Башмачкіна з дня появи на світ, не подарувавши нічого, що б особисто йому належало. Ім’я – батька.
Прізвище – батька. Нікому не дано було знати, що Акакій Акакійович виявиться останньою, тупиковою гілкою свого фамільного древа. Але це було вже запрограмоване: адже не даремно після хрещення “він заплакав і зробив таку гримасу, наче передчував, що буде титулярним радником”. Отже, відомо минуле, визначено майбутнє. А поки Акакій Акакійович живе сьогоденням.
Але чи живе? Та ні – він служить. Безмовно, ревно. У департаменті. Неважливо, у якому.
Важливо – як. За страх і за совість. Але тільки цим поваги не заслужиш, хоч вік проходи у віцмундирі. Важливо – у якому. По ньому і визначають місце в суспільстві.
А яке місце в Акакія Акакійовича, якщо він “вічний титулярний радник”? Він насолоджується роботою, не одержуючи за це ніяких подяк – ні усних, ні письмових. Він зразковий працівник, але не від самовідданості, а “від робити нічого”. Забрати в нього роботу – все одно що забрати життя.
Ніколи нічого творчого він у роботу не вносив і панічно боявся навіть змінити відмінки слів. Шаблон, стандарт, точне виконання чиєїсь волі і чиєїсь фрази формує характер Башмачкіна. Життя його пливло розмірено доти, поки не продірявилася єдина шинель, стала більше схожа на капот.
З Башмачкіним і в шинелі ніхто не вітався, а вже у капоті… Цей капот остаточно вбивав людське достоїнство Башмачкіна, вже вбитого одноманітною роботою і життям, самотністю і неможливістю пошити нову шинель. Петрович вселив у нього надію, повернувши Акакія Акакійовича до реального життя, що вже вислизало з-під ніг. Тепер він жив мрією. У нього з’явилася мета.
Він начебто воскрес для нового життя в майбутній новій шинелі. У жертву їй він приносить відрізок життя від старої до нової шинелі. Він не п’є чаю, не запалює свічок.
Він рухається до заповітної мети навшпиньках, економлячи підметки. І ось – шинель готова! Нова шинель не просто одяг – вона символ! Це підсумок усіх його страждань і надій.
А може, і перепустка в інший, тепер доступний і йому світ… Уперше він “трохи посибаритствував”. Уперше за багато років відчув себе не частиною роботи, а частиною міста, у якому живе, частиною іншої, не паперової реальності.
Ця реальність і позбавить його життя. Реальні злодії зняли з нього реальну шинель. Шинель дала Башмачкіну почуття людської гідності.
Відняли її – і повернули в колишній принижений стан. І він починає нерівну боротьбу за повернення цієї своєї шинелі. Сили явно нерівні. Державна машина перемелює Башмачкіна.
Не він перший, не він останній. Витримати двобій з державною машиною та здобути перемогу неможливо, нереально. Акакій Акакійович – жертва цієї нерівної боротьби. Але він ще й жертва власного характеру, точніше, безхарактерності.
Він дозволив собі бути жалюгідним. Він працював над каліграфією, але не працював над собою і цим убивав себе щодня протягом багатьох років. Гоголь співчуває своєму герою, вболіває за нього. Але ж і сама людина, незважаючи на свою маленьку посаду, не повинна бути маленькою.
Він повинен завжди залишатися людиною.





Related posts:
- Хто винен у трагедії Акакія Акакійовича Башмачкіна? Так протікало мирне життя людини, що з чотирмастами платні вміла бути задоволеною своєю долею. М. В. Гоголь “Шинель” – остання з “петербурзьких повістей” Гоголя. Написана в 1839-1841 роках, у пору найвищого розквіту творчого генія письменника, “Шинель” продовжує тему “маленької людини”, що звучить у “Портреті”, “Невському проспекті”, “Записках божевільного”. Причому якщо Пушкін у “Станційному доглядачі” розповів про долю Виріна з позиції пана, нехай доброго і співчутливого, то Гоголь у своїх повістях […]...
- Трагедія Акакія Акакійовича Башмачкіна Повість “Шинель” – один з останніх творів М. Гоголя петербурзького циклу, написаного на початку 1840-х років. Петербург Гоголя – це місто контрастів. Там “крім ліхтаря, все дихає обманом”, тріумфує вульгарність, а таланти гинуть. Краса розкішних палаців і гранітних набережних, вишукано вбрані дами й благородні кавалери, що прогулюються спокійно містом, – це лише один із проявів Петербурга. Адже існує й інший, зовсім не привабливий для вищого світу Петербург – місто дрібних […]...
- Характеристика образу Акакія Акакійовича в повісті М. Гоголя “Шинель” Головний герой повісті Миколи Гоголя “Шинель” – типовий образ “маленької людини” в літературі. Його життя – це сіре існування людини, яка ні до чого не прагне, яка не вміє себе захистити від несправедливості. Ім’я героя носить символічний зміст. Акакій перекладається як “незлобливий”. Те, що він Акакій Акакійович, – означає максимальну незлобливість, сумирність. Прізвище Башмачкін натякає на просте походження героя. Зовнішність героя непримітна, без цікавих ознак. Він низенький на зріст, трохи […]...
- Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель” Реалізм і романтизм у творчості М. Гоголя. Стиль М. Гоголя особливий, він полягає у поєднанні реального і романтичного, навіть містичного. У його повістях “Миргород”, “Вечори на хуторі біля Диканьки” ми бачимо яскраве, реалістичне зображення українського села, козацького життя і водночас – зображення містичних персонажів. Улюбленцями читачів стали відьма Солоха, Чорт, Панночка, Вій. Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель”. У цій повісті також можна знайти поєднання реалістичного […]...
- Хто винен у смерті Грегора Замзи І. Головний герой та його сім’я. ІІ. Як сталося перетворення. ІІІ. Хто переживає через перетворення. ІV. Ставлення сім’ї до Грегора-комахи. V. Хто винен у смерті Грегора Замзи?...
- Зображенні в повісті М. Гоголя “Шинель” трагічної долі “маленької людини” Микола Гоголь в повісті “Шинель” розповів трагічну історію “маленької людини”. До цієї теми зверталося чимало письменників, але саме Гоголь надав їй особливої загостреності. Письменник суворо викривав вади суспільства. Хто ж така “маленька людина”? Це нічим непримітна людина, яка не вміє себе захистити від несправедливості. Разом з тим вона не має високих поривань, її цілком влаштовує тихе, непримітне життя. Головний герой повісті “Шинель” – яскравий приклад “маленької людини”. Символічними є його […]...
- Відповіді до теми: повість М. Гоголя “Шинель” 1. Хто такий Акакій Акакійович Башмачкін? Він – чиновник якогось департаменту, “вічний титулярний радник”, ревний служака, нікчемна людина, яка отримує мізерну платню, котрої не вистачає на життя. 2. Що означає його ім “я? Дитину мали охрестити Трйфілієм, Дулою чи Вархасієм, Павсіхахієм чи Вах тисієм. Тому його матуся обрала для сина батькове ім’я – Акакій, що означає “непоганий”. 3. Де живе герой повісті Гоголя “Шинель” і чому саме він відчуває себе […]...
- Твір-мініатюра: “Мої роздуми над повістю М. Гоголя “Шинель” Російська література з її гуманістичною спрямованістю не могла пройти повз проблеми і долі простої людини. Умовно в літературознавстві вона стала іменуватися темою “маленької людини”. Біля її витоків стояли М. Карамзін і О. Пушкін, М. Гоголь і Ф. Достоєвський. У своїх творах “Бідна Ліза”, “Станційний доглядач”, “Шинель” та “Бідні люди” вони розкривали читачам внутрішній світ простої людини, її почуття і переживання. Чому ж Ф. Достоєвський виділяє М. Гоголя, як першого, хто […]...
- Реальність петербурзького побуту в повісті М. Гоголя “Шинель” Повість М. Гоголя “Шинель” входить до циклу повістей, що дістали назву “Петербурзьких”. Усі їх об’єднує насамперед образ міста – одного з найпрекрасніших, найвишуканіших і майже неймовірних. Він, абсолютно реальний, конкретний, відчутний, раптом перетворюється на міраж, на місто-примару. Я відчула це білою червневою ніччю, коли вперше відвідала це місто. Здійнялися мости над Невою: ліворуч Миколаївський, праворуч – Палацовий, а між ними, обличчям до ріки і спиною до міста – “кумир на […]...
- Розкажіть про долю “маленької людини” та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя “Шинель” У повісті “Шинель” Гоголь розповів про долю “маленької людини”, тобто незначущої у суспільстві особистості, яка виглядає мізерною, бо не має ані влади, ані грошей, ані слави. Але “маленька людина” насправді не є мізерною – це така ж людина, яка здатна відчувати, страждати, іі почуття, біди та радощі не менш важливі, аніж в героя чи аристократа. Гоголь змалював образ чиновника нижчого рангу – Акакія Акакієвіча Башмачкіна Він проживає у бідності, його […]...
- Шинель характеристика образу Башмачкина Акакія Акакиевича Башмачкин Акакій Акакиевич – центральний персонаж повести про зниклу шинель, “вічний титульний радник” , “Маленький чоловічок з лисиною на лобі”, трохи більше п’ятдесяти років, служить переписувачем паперів “в одному департаменті”. У основу сюжету покладений повністю переосмислений анекдот про чиновника, який довго копив на рушниці, втратив його під час першого ж полювання, захворів і помер би, якби товариші по службі не зібрали по підписці гроші на нову рушницю. Образ А. А. […]...
- Доля “маленької людини” у повісті “Шинель” Тема твору “Шинель”, – це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину. Головний персонаж твору – Акакій Акакійович Башмачкін. Підкреслюючи типовість життєвих доль “маленьких людей”, Гоголь навмисно дає нам непевні характеристики Акакія Акакійовича: в “одному департаменті”, “один чиновник”, “трохи рябуватий”, “трохи рудуватий” влаштувався на службу, і “цього ніхто не міг пригадати”. Його життя вже запрограмоване чиновницькою ієрархічністю стосунків у суспільстві. Чиновник щоденно […]...
- Маленька людина з гоголівсьної “Шинелі” …І квітня 2009 року – 200 років від дня народження Миколи Гоголя, письменника родом з України, який писав російською мовою дія читачів Росії. Здається, немає у світі людини, яка б не чула імені Миколи Гоголя. Для більшості його ім’я асоціюється із міфологічними гіпертрофованими носами, страшилками про Вія та Панночку, громовим скриком Тараса Бульби, оперою “Черевички” та знаменитою німою сценою з “Ревізора”… Створивши цілу галерею яскравих образів, Гоголь подарував світу одразу […]...
- Реалістичні та романтичні елементи в повісті М. Гоголя “Шинель” Творчості М. Гоголя властиве поєднання романтичних та реалістичних рис, що відобразилося і в його повісті “Шинель”. Головним героєм твору є Акакій Акакійович Башмачкін, чиновник, який працював в одному з петербурзьких департаментів. Вже у Виборі персонажа простежується вплив реалістичних тенденцій на стиль письменника. Як відомо, реалізм характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму […]...
- Трагізм долі “маленької людини” в повісті М. Гоголя “Шинель” Тему “маленької людини” в російській літературі, крім Гоголя, опрацьовували також інші письменники, зокрема Пушкін, Достоєвський, але у гоголівській “Шинелі” вона прозвучала особливо потужно, викриваючи вади тодішнього суспільства. “Маленька”, тобто пересічна людина, розкривається в образі Акакія Акакійовича вже з перших сторінок повісті, а далі, обростаючи деталями та фактами, постає у повному масштабі. Гоголь, навіть змальовуючи портрет героя, використовує так звані “напівознаки”: “дещо рябуватий, дещо рудуватий, дещо навіть на вигляд підсліпуватий…” Інтереси […]...
- Поєднання елементів романтизму і реалізму в повісті М. Гоголя “Шинель” Микола Гоголь вдало вмів поєднувати у своїх творах елементи романтизму та реалізму. Яскравим прикладом є його повість “Шинель”. Головний герой – Акакій Акакійович Башмачкін – дрібний чиновник звичайного петербурзького департаменту. Він є типовим прикладом “маленької людини”. Такий вибір героя відповідає напрямку реалізму, характерними рисами якого є правдиве і всебічне відображення дійсності. Автор описує побут героя, його службові обов’язки досить правдоподібно і без романтичних прикрашень. Читач дізнається про одяг, звички героя, […]...
- Хто винен у трагедії Федорчуків? Повість Ольги Кобилянської “Земля” справляє сильне враження на сучасного читача. Незважаючи на те, що для нас проблеми українського села кінця XІX ст. втрачають свою актуальність, психологізм повісті та зображені події змушують замислитися над вічними питаннями життя та смерті, злочину й покарання, любові та ненависті. Марійка та Івоніка Федорчуки все своє життя присвятили землі. Доклавши всіх можливих зусиль, вони стали заможними господарями та виховали двох синів – Михайла й Саву. Склалося […]...
- “У сильного бекилий винен завсігди…” Твір за байкою І. Крилова “Вовк і Ягня” Уявіть собі спекотний полудень. Біля струмка – Ягня. Тільки-но воно нахилилося, щоб водички напитися, як чує грізний голос. Озирнулося бідолашне – Вовк стоїть та й каже: “Як, нахабо, смієш ти мутити потік цей прохолодний мій, напій піском бруднити?..” Серденько у Ягняти затріпотіло. Подивився він довкола – нікого поблизу. Виходить, допомоги чекати нізвідки. А Вовк страшний. Ягня те, може, попереджали дорослі досвідчені знайомі, що зустрічі з Вовком небезпечні, але воно було […]...
- ” Учта, варта смерті”. Так Екзюпері називає війну Коли ви хочете переконати того, хто не зрікається війни, що війна жахлива й огидна, не вважайте його за варвара – перш ніж судити когось, постарайтесь його зрозуміти. Задля того, щоб скуштувати хліба серед товаришів, ми готові прийняти війну. Але, щоб мати це тепло, щоб пліч-о-пліч пориватись до тої самої мети, зовсім нема чого воювати. Ми ошукані. Війна й ненависть нічого не додають до радощів загального стрімкого руху. Ви маєте рацію, […]...
- Хто винен у трагедії Жульєна Сореля? 1830 року вийшов у світ роман Стендаля “Червоне і чорне”. Твір має документальну основу: Стендаля вразила доля молодої людини, засудженої до страти,- Берте, що стріляв у матір дітей, гувернером яких він був. І Стен-даль вирішив розповісти про молоду людину, яка не змогла знайти свого місця в суспільстві XIX століття. Чому? Про це я скажу трохи згодом. Головний герой роману – юнак із провінції, наділений глибоким розумом і уявою, але бідний […]...
- Символи Кохання і Смерті у романі Е. Золя “Кар’єра Ругонів” Роман французького письменника Еміля Золя “Кар’єра Ругонів” – роман на – пралістичний, із психологічним дослідженням таємних рухів душі його героїв. Однак символи у ньому використані письменником для поглиблення ситуацій, її ія підсилення і виокремлення як головного, так і деталей. Емоційна піднесень іь, романтика, патетика революції мають інші виміри, барви, символи, ніж тональність міщанського побуту, ницість буржуазного буття. Кохання і Смерть – дві великі рушійні сили, немов злилися у тексті роману […]...
- Взаємозв’язок “жаги життя’ і “відчуття смерті’ у художньому світі і. Буніна Взаємозв’язок “жаги життя” і “відчуття смерті” у художньому світі і. Буніна У кожного, мабуть, є свій час для того, щоб замислитися над сенсом життя і смерті. Світова філософія багато й мудро говорить про це. Але яскравіше й зрозуміліше про це завжди говорили письменники. Адже вони пізнали світ через людські долі. Таким є і І. Бунін. Багато з його оповідань закінчуються трагічно. Часом здається, що думка про конечність буття – провідна […]...
- “І дальше смерті – рідна Україна” Вірш “Весь обшир мій – чотири на чотири” датований 1965 роком. Ще попереду арешти, тюрми, заслання, але Василь Стус ніби передчуває свою долю. І цьому були причини. Коли знайомишся із життєвим шляхом поета, на перший погляд здається, що все для нього складалося вдало. Закінчивши школу, вчився у педагогічному інституті; недовге вчителювання у середній школі перервав призов до лав Радянської Армії. Потім переїзд до Києва, навчання в аспірантурі Інституту літератури АН […]...
- “Виконання своєї роботи’ – гідний спосіб кинути виклик смерті Роман Альбера Камю “Чума” – це хроніка одного тяжкого року у звичайному місті Орані, французькій префектурі на алжирському узбережжі. У цьому місті, як і в інших містах світу, люди багато працюють, але в житті їх цікавить тільки комерція, гроші. Втіхи, розваги, кохання, спілкування з друзями вони відкладають на суботу і навіть не здогадуються, що десь є зовсім інше життя. Серед людського натовпу в Орані особистість почуває себе одинокою, хворий чи […]...
- “І в смерті з рідним краєм поріднюсь…” Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших українських поетів XX ст., який самозречено і відважно утверджував ідеали правди, добра, справедливості, захищав і відстоював національну гідність українців. На засланні, у таборах пройшли десять останніх років життя поета. І хоча влада знущалася із сина України, він все своє життя, свої страждання і надії пов’язував тільки з долею свого народу. Він, виколисаний маминою піснею, шевченковим словом, ніс у життя слово правди і […]...
- Питання життя й смерті у творчості Шукшина Можна, імовірно, говорити про джерела, такого відношення до питань життя й смерті, так уже й сказано дуже багато. Шукшин цього завдання перед собою не ставить. Він просто малює картину, дивну але своїй проникливості й значущості, і ясно, що старий з ого відношенням до “вічного” проблемам – це втілення однієї з тих моральних безумовностей, з яких виходить письменник у дослідженні життєвих явищ Однак життя є життя. І Шукшин цілком усвідомлює тому, […]...
- “Народе мій! До тебе я ще верну і в смерті обернуся до життя”. Життя й доля Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших поетів двадцятого століття. У першій половині 60-х років він пише твори, багато друкується, працює редактором газети, вступає до аспірантури Інституту літератури. З початком періоду застою все змінилося і в житті країни, і в долі В. Стуса. Погляди письменника не збігалися з офіційними, тому з роботи був звільнений, з аспірантури виключений, твори його не друкувалися. А потім мордовські табори і вироки, які приголомшують […]...
- Відповіді на білет № 24 ДПА-2013 9 клас “Світова література” 1. Назвіть вічні образи у світовій літературі. Охарактеризуйте один на вибір. Образи, які звуться “вічними” у літературі, представляють собою такі образи, які стали втіленням певних загальнолюдських рис, стали називними для певного типу людей, явищ. Наприклад, Дон Кіхот став втіленням безкорисливої любові до справедливості, Обломов – символом лінощів, а Плюшкін – уособленням скупості, скнарості. “Вічні образи” – Велике надбання людської культури, класичної літератури. Образ Прометея, Створений в трагедії давньогрецького драматурга Есхіла […]...
- “Як добре те, що смерті не боюсь я” – програмний та етапний вірш Василя Стуса І. Життєві принципи В. Стуса. І! Біблійні мотиви. ІІІ. Ліричний герой твору – борець! ІV. Призначення поета на землі. Слава – це народне визнання, вдячність людей за віддане їм життя, за написані для них поезії.)...
- У чому зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель”? Зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель” полягає в тім, що справедливість, що Акакий Акакиевич Башмачкин не зміг знайти при житті, все-таки восторжествувала після смерті героя. Примара Башмачкина зриває шинелі зі знатних і багатих людей. Але особливе місце у фіналі займає зустріч із “однією значною особою”, що після служби вирішила “заїхати до однієї знайомої дами, Кароліні Іванівні”. Але в шляху з ним трапляється дивна подія. Зненацька чиновник відчув, що […]...
- Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне починається у цьому оповіданні так: влітку, у велику спеку, поліцейський наглядач Очумєлов крокує містом, базаром, у шинелі, за ним – городовий з решетом конфіскованого агрусу. Пожвавлення настає з появою ще однієї діючої особи – з’являється майстер Хрюкін у ситцевій накрохмаленій сорочці і розстебнутій жилетці. Так одяг відразу “говорить” про своїх господарів: шинель одягнуто В спеку, дешева сорочка з ситцю, але накрохмалена, […]...
- Життя на межі смерті – головна філософська проблема роману Василя Барки “Жовтий князь” Сьогоднішнє покоління у величезному боргу перед предками й нащадками, адже понад півстоліття замовчувалася найстрахітливіша трагедія українського народу – штучний голод 1933 року. Цей борг повертає деякою мірою творчість письменників діаспори. Василь Барка належить до тих митців, які жили і працювали в еміграції. Най-відоміший твір, що приніс йому славу, – роман “Жовтий князь”. У ньому автор понад усе прагнув показати світові болючу правду про радянську тоталітарну систему, яка нищила все світле […]...
- Вираження трагедії голокосту в поезії “Фуга смерті” Криваві соціальні трагедії ХХ ст., жахливі події Другої світової війни сформували світогляд, який називають “апокаліпсичним”. Одна з головних тез Целанової творчості, яка розвивається у більшості його поетичних творів, – після Освенциму люди приречені жити у відрізку часу, коли останній акт історії вже завершився, а Страшний Суд відкладений на невизначений строк. Провідний принцип поетики Целана – асоціативна образність. Образи його поезії впливають скоріш емоційно, ніж спонукають до роздумів. Але целанівські вірші […]...
- Народе мій, до тебе я ще верну, і в смерті обернуся у життя Українська поезія тісно пов’язана з багатостраждальним життям нашого народу. Сьогодні повергаються імена тих, хто пройшов довгий час від забуття до безсмертя. Непересічний талант, трагічна доля, відчайдушна боротьба в тоталітарній державі “розвиненого соціалізму” за національну незалежність українського народу, відродження духовності. Це – Василь Стус. В атмосфері постійної тривоги жив він і формувався як поет. Мене вражає його незборима сила духу, цілісність, почуття патріотизму. Відірваність від рідної землі тільки посилила відчуття синівського […]...
- Аналіз “Як добре те, що смерті не боюсь я” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: патріотична і філософська. Провідний мотив: незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір: ямб. У поезії-заповіті “Як добре те, що смерті не боюсь я…” Стус точно передбачає свою долю: незламність перед мучи-телями-суддями, концтабір, загибель у неволі на далекій чужині й славне повернення на Батьківщину по смерті. “Сувора простота проступає крізь ці мужні рядки… Зійшли з душі поета сумніви, давні образи, досади, […]...
- Переказ добутку Шинель Гоголя Н. В План переказу 1. Характеристика Акакия Акакиевича. 2. Акакий Акакиевич замовляє собі нову шинель. 3. Грабіжники знімають шинель із бідного чиновника. 4. Акакий Акакиевич шукає правди в приватного пристава, у генерала. 5. Чиновник умирає від горя. 6. Примара чиновника лякає перехожих. Переказ В одному департаменті служив один чиновник: низенького росту, трохи рябоват, трохи рудуватий, підсліпуватий… Він був те, що називають вічний титулярний радник. Прізвище чиновника було Башмачкин. Ім’я його було Акакий […]...
- Як добре те, що смерті не боюсь я – ВАСИЛЬ СТУС – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВАСИЛЬ СТУС Як добре те, що смерті не боюсь я Як добре те, що смерті не боюсь я І не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що перед вами, судді не клонюся В передчутті недовідомих верств. Що жив, любив і не набрався скверни, Ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, І в смерті обернуся до життя Своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, […]...
- Концепція “смерті автора” Ролана Барта в літературознавстві Теорія літератури рясніє моментами дискусійними. Багато думок і концепцій вчених між собою рішуче розходяться, подеколи виявляючись несумісними. “Різнобій думок, позицій, точок зору учених закономірний і, мабуть, не може бути усунений в принципі, бо розуміння суті літературної творчості багато в чому залежить від тієї культурно-історичної ситуації, в якій воно виникло і отримало обгрунтування, і, звичайно ж, від світоглядної орієнтації літературознавців, яка буває найрізноманітнішою” – пише В. Халізев. За словами сучасного ученого […]...
- Твір по повісті Гоголя “Шинель” Повість Гоголя “Шинель” належить до циклу добутків за назвою “Петербурзькі повісті”. Цей цикл є новим кроком у розвитку російського реалізму. Продовжуючи тему “маленької людини”, підняту Пушкіним в “Станційному доглядачі”, Гоголь описує трагічну долю бедних, забитих людей. Разом з тим у їхньому житті він знаходить багато поетичного. Повести петербурзького циклу пронизані гуманізмом, живим співчуттям письменника до маленького скривдженим людям. Доля кожного з них – це або смішна, хоча й невесела, комедія, […]...
- Апокаліптичне бачення подій Другої Світової Війни у вірші “Фуга смерті” Одна з найтрагічніших подій ХХ століття – Друга світова війна – лишила глибокий слід у свідомості мільйонів людей, які живуть на різних континентах і говорять різними мовами. Масштаби цієї трагедії не мали аналогів у світовій історії. Як ніяка інша подія, ця війна набула різноманітного трактування у літературі. Видатного австрійського поета Пауля Целана події тих років торкнулися безпосередньо. Він народився у 1920 році у Чернівцях у родині небагато єврейського комерсанта. Після […]...
- Твір на тему – Трагедія та велич материнської долі у творчості Т. Г. Шевченка
- Народний герой Григорій Добросклонов
Categories: Твори з літератури