Ця поема є вершиною лірики найславетнішого азербайджанського поета середніх віків – Нізамі Гянджеві. Це гімн чистому і величному коханню, яке є запорукою щасливого життя на землі.
Твір було замовлено поету ширван-шахом Ахсатаном як віршовану обробку старої арабської легенди про кохання юнака Кейса до дівчини Лейли, що стало трагічним для них обох. Нізамі творчо підійшов до написання поеми, змінивши деякі деталі, не повторюючи попередників.
Кохання стає для Меджнуна всім – навіть самим життям. І це, незрозуміле для інших велике почуття, робить його в очах інших божевільним. Батько Меджнуна – дуже заможна людина, і здавалося б, нерівність у походженні та багатстві не с перешкодою на шляху закоханих. Та суворі закони життя кочовиків-арабів, поняття про честь, стриманість і своєрідний кодекс поведінки йдуть врозріз із поведінкою Меджнуна-поета.
Тому батько Лейли й відмовляє сватам Меджнуна.
Прощати похибок араб не звик
Тому, хто сам себе на глум прирік.
Вражає своїми почуттями і лист Лейли до Меджнуна, насичений порівняннями та образами, притаманними східній поезії. І з нього ми дізнаємося про силу, глибину почуттів Лейли, її людяність. Такими самими почуттями пронизано і лист-відповідь Меджнуна:
Любов без відгук, любов смутна
Не варта і найменшого зерна.
Хай буде так. В крові душа моя,
А ти живеш – і тим щасливий.
Спопеляючий вогонь пристрасті, напруга і страждання, які довелося пережити, передчасно зводять Лейлу в могилу, а Меджнун божеволіє. Так доля і життєві обставини розпоряджаються великим почуттям. Але рядки поеми:
Не владні над коханням смерть і час, і відстані немає поміж нас свідчать про всеперемагаючу силу кохання, над яким не владна навіть смерть.





Related posts:
- Вічна тема кохання у поемі Гянджеві Нізамі “Лейла і Меджнун” Ця поема є вершиною лірики найславетнішого азербайджанського поета середніх віків – Гянджеві Нізамі. Він, як і інші його сучасники мусульманського східного ренесансу – Хайям, Рудакі, Фірдоусі, був не тільки поетом, а й філософом, астрономом, математиком, фізиком, географом. Ці знання Нізамі використовував у своїй творчості. Поема “Лейла і Меджнун” – гімн чистому і величному коханню, яке є запорукою щасливого життя на землі. Цей твір було замовлено поету ширван – шахом Ахсатаном […]...
- Цитатна характеристика Оксани в поемі “Гайдамаки” Т. Шевченка Оксана – героїня поеми “Гайдамаки” українського класика Тараса Шевченка. Ця дівчина прекрасна, як зоря, дуже ніжна та сердешна. Вона здатна на велике кохання, хоч вибрала звичайного “сіромаху” Ярему, а сама – донька титаря, тобто, заможного селянина. Різниця у матеріальному становищі Оксану не мучить. Для неї існують тільки почуття. “Попід гаєм, мов ласочка, Крадеться Оксана. Забув; побіг; обнялися. “Серце!” – та й зомліли. Довго-довго тiлько – “серце”, Та й знову нiмiли. […]...
- Характеристика образу степанової матері в поемі “Бояриня” Лесі Українки Степанова мати і в Москві поводиться як природна українка: не відмовляється від національного одягу, пишається тим, що її чоловік “в козацькому жупані вік дожив”, не може звикнути до немилої їй чужини. Але вона змушена коритися тому, проти чого протестує її серце. Саме з її вуст злітають трагічні слова: Адже ми тут зайди, – З вовками жий – по-вовчи й вий. Але коли це стосується її дітей, Степанова мати ладна поступитися […]...
- Характеристика образу князя Ігоря у поемі “Слово о полку Ігоревім” “Лучче ж би потятим бути, Аніж полоненим бути”. “Слово…” Кожний народ має свої погляди на морильні якості людини. ІЦ погляди передаються з покоління в покоління, шліфуються і збагачуються. Одним із найбільших скарбів українського народу є середньовічна поема “Слово о полку Ігоревім”. Наш народ може пишатися своїми літературними і мистецькими традиціями, адже “Слово…” – це єдина пам’ятка Київської Русі, яка здобула всесвітню славу. З поеми ми дізнаємося про життя українського народу […]...
- Характеристика образу Оксани в поемі “Бояриня” Лесі Українки Головною героїнею драми “Бояриня” є Оксана. Цей образ твору досить складний для розуміння. Батько й мати виховали свою дочку у дусі палкої любові до України. Лише щире кохання до молодого московського боярина Степана, з яким вона взяла шлюб, змусило молоду козачку покинути Батьківщину і рідних. Чому ж навіть перші дні перебування Оксани в Москві принесли їй образу, розчарування, біль і гірке переживання? Опинившись у Москві, Оксана відразу зрозуміла, що становище […]...
- Характеристика образу руської землі у поемі “Слово о полку Ігоревім” Кожна людина носить у своєму серці найдорожчі слова, найщиріші почуття, найпевніші поняття. Але є слово, яке зігріває серце кожному. І слово це – Батьківщина. Можна підібрати до нього безліч синонімів, безліч ніжних назв. Наша Батьківщина – Україна. Давні предки називали її Київською Руссю або просто Руською землею. Вони так само любили свою батьківщину, як і ми зараз. Можливо, тому з таким трепетом перечитуємо ми “Слово о полку Ігоревім”, знайомимось зі […]...
- Образ повсталого народу у поемі “Гайдамаки” Тяжке життя, злидні, боротьба за свою власну волю… Ми не знайомі з цими словами краще наших далеких предків. Хіба ми росли в кріпацтві, чи без рідного батька, який міг не повернутися з війни? Такі речі викликають у нас хвилювання та страх і навіть важко уявити собі життя наших предків. Але ми повинні знати своє минуле, бо кажуть: “Без минулого, немає майбутнього”. Звернувшись до творчості Тараса Шевченка, я прочитав його твір […]...
- Характеристика образу Ярославни у поемі “Слово о полку Ігоревім” Жіноча доля… Споконвіків призначенням жінки вважалося бути берегинею. Народжувати й виховувати дітей, берегти домашнє вогнище, працювати в полі, догоджати чоловікові, бути охайною і красивою. Прості жінки виконували цю місію з честю. Княгиня Ярославна з вищого світу, але й на її долю лягли нелегкі випробування. Євфросинія Ярославна – дочка Ярослава Володимировича галицького, друга дружина Ігоря, який одружився з нею 1184 року. Ярославна закохана в свого чоловіка, і ось цього щастя подружнього […]...
- Образ актора в романтичній поемі “Паломництво Чайльд Гарольда” Поема Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда” – це ліричний щоденник поета. У ній він показав своє ставлення до життя, свої філософські погляди. Максималізм поета-романтика, його непримиренне ставлення до недосконалості, його невтомне прагнення до нових вражень, “інших світів”, де, ймовірно, можна досягнути високого ідеалу, надихали на створення поеми-подорожі. Португалія, Іспанія, Албанія, Греція, Швейцарія, Італія постають перед читачем в яскравих картинах, сповнених і захоплення, і болю. Проблеми свободи й рабства, сенсу людського життя, […]...
- Характеристика образу Степана в поемі “Бояриня” Лесі Українки Вихованець Києво-Могилянської академії Степан – український інтелігент другої половини XVII ст., що втратив свою національну культуру і перейняв чужу. ” Син колишнього козака, а згодом московського боярина, Степан потрапляє в козацьку слободу з російськими боярами, гостює в родині представника козацької старшини Олекси Перебійного. Зустрівшись із його дочкою, закохується в неї. Оксана відповідає йому взаємністю, і вони, побравшися, вирушають до Москви, аби “звити там своє кубельце”, завести свої порядки та звичаї. […]...
- Уславлення любові козаків до Вітчизни в поемі “Гамалія” Подвиги народних героїв, їхні благородство і звитягу українки оспівували в багатьох народних думах, історичних піснях. Захоплює слава українського лицарства і поетичну уяву Тараса Шевченка. Восени 1847 року Тарас Григорович вирушив у морську подорож до Швеції й Данії. Подорож ця дала нам один із шедеврів його ранньої творчості – поему “Гамалія”. Гамалія – головний герой поеми – це узагальнений образ козацького ватажка, який пливе в самісіньке лігво до ворога, щоб визволити […]...
- Образ Катерини в однойменній поемі Шевченка Катерина… В уяві відразу ж постає овіяний смутком образ Катерини з однойменної поеми Шевченка. У латаній свитині, з дитиною на руках, “на плечах торбина, а в руках ціпок”. Ціпок, яким захищала вона себе, свого сина від злих собак, злих людей, злої долі. Та хіба ж захистить він її, одиноку і гнану всіма, від жорстокого життя? Звичайно, ні. Тому й фінал поеми закономірний. З останніми словами: Прийми, Боже, мою душу. А […]...
- Оспівування визвольної боротьби у поемі “Паломництво Чайльд-Гарольда” Романтична поема “Паломництво Чайльд-Гарольда” – один з найкращих здобутків лірико-романтичного напряму в літературі. В основі поеми лежить ліричний щоденник самого поета. Образ героя, якого Байрон спочатку хотів назвати Бюрюном, відбивав майже нсзамасковані автобіографічні риси. Чайльд Гарольд відчуває велике розчарування в навколишньому, безпросвітний сум. утому й пересиченість. Конфлікт його з усім існуючим непримиренний, але він не втручається в хід подій, усвідомлює себе жертвою долі. У песимізмі га розчаруванні Гарольда знайшли відображення […]...
- Характеристика образів борців за вільну Україну в поемі “Бояриня” Лесі Українки 1665 року гетьманом Правобережної України став Петро Дорошенко. Це була талановита й розумна людина. Сам гетьман не визнавав штучного поділу України на Лівобережну і Правобережну, він закликав лівобережних козаків пристати до нього. 1667 року було підписано Андрусівське перемир’я. Гетьман із турками звільнив правобережну територію України. Польща визнала Україну незалежною українською державою. У цей час проти Дорошенка виступив Іван Сірко, який вважав турок і татар найзаклятішими ворогами України. Але пізніше Сірко […]...
- Образ Яреми Галайди в поемі Шевченка “Гайдамаки” Ярема Галайда, хоч не історична особа, але існував насправді. Це засвідчують записані народні перекази та пісні. Сам Шевченко в “Передмові” до поеми пише: “Галайда уполовину видуманий”. Що значить “уполовину”? Шевченкознавці пояснюють це ось як: “Це треба розуміти так, що “видумана” поетом любовна сюжетна лінія Яреми-Оксани, а не самий герой поеми”. Вперше зустрічаємось з Яремою в корчмі, де над ним, наймитом-попихачем, знущається загребущий і жорстокий Лейба. Але за наругу, за коверзування […]...
- Картини народного побуту в поемі “Енеїда” Понад двадцять п’ять років писав І. П. Котляревський свою поему “Енеїда”. Цю поему можна з усією відповідальністю назвати “головною справою його життя”. В ній він зміг осмислити багато найважливіших сторінок життя України, змалювати українську культуру і побут, створити живий, правдивий образ українського козака. Багато привабливих сторінок у цій поемі. Та по-справжньому вражають своєю живописністю і повнотою картини народного побуту. Так, часто бачимо ми наших героїв-троянців за столом, соснові дошки якого […]...
- Образ автора в романтичній поемі Джорджа Байрона “Паломництво Чайльда Гарольда” Поема Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда” – це ліричний щоденник поста. У ній він показав своє ставлення до життя, свої філософські погляди. Поета, з одного боку, захоплює краса, яскравість і багатоплановість людської особистості, а з іншого.- він заперечує одну за одною всі основи європейського життя, не знаходячи в них високого й вічного. Максималізм поета-романтика, його непримиренне ставлення до недосконалості, його невтомне прагнення до нових вражень, “інших світів”, де, імовірно, можна досягнути […]...
- Образ жінки-селянки в поемі Некрасова “Мороз, Червоний ніс” Тема російського жіноцтва була наскрізною у творчості М. О. Некрасова. Дружин декабристів поет зображує в поемі “Російські жінки”; трагічну долю старої матері-селянки відтворено в поемі “Орина, мати солдатська”. Про трагічне і безправне становище російської селянки Некрасов пише в одному з кращих своїх творів – у поемі “Мороз, Червоний ніс”. Некрасов вирішив зобразити не тільки тяжку долю російської селянки, а й показати її велич, самовідданість, терплячість. Поет хотів, щоб читач відчув […]...
- Характеристика образу Печоріна в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Михайло Лермонтов в романі “Герой нашого часу” створює образ людини, яка є своєрідним дзеркалом сучасної йому дійсності. Цей персонаж схожий на Пушкінського Онєгіна, але в більшій мірі є філософом та навіть ідеологом. Григорій Олександрович Печорін за походженням являється дворянином, якого за нестриману поведінку відправляють на службу в заслання. Герой має незламну силу волі та активну життєву позицію. Він вважає себе розумнішим за інших людей і тому дозволяє собі принижувати оточуючих. […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі “Євшан – зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди ввійшло в українську літературу. Але тридцять років твори його не могли зустрітися з читачем. Творчість М. Вороного не вписувалась у прокрустове ложе літератури того часу. Його хотіли бачити прямим і однозначним, рівним і однотипним. Але він був різнобарвним, багатотемним, непостійним, неповторним, то сумним, то життєрадісним. Він хотів, як і Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, вивести українську літературу на європейський і світовий рівень. Поезія М. Вороного […]...
- Проблеми історичної пам’яті народу в поемі “Євшан-зілля” Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка примушувала не одне покоління українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Щоб з мовчазної згоди своїх байдужих дітей не стала Україна країною без минулого і майбутнього. Як полум’яний патріот Вітчизни Микола Вороний – своєрідна, складна й суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття – завжди намагався “іти за віком”. Поет вболівав за […]...
- Особисті трагедії в поемі “Дванадцять” Думка Блоку про несумірність “особистих трагедій” з величчю происходящего своєрідно відгукнулася в історії Петрухи. Не можна сказати, що поет засуджує Петруху. Скоріше він жалує його. І щиросердечне борошно цього зневіреного, “безглуздого”, що збилося зі шляхи людини, і його жагуча, задушлива любов з надсадними спогадами про “хмільні нічки” і “вогненних очах” – все це не могло не бути близько поетові, що завжди знаходили джерело високого натхнення в темах трагічної пристрасті й […]...
- Постать гетьмана Івана Мазепи в однойменній поемі Сосюри Ім’я та діяльність Івана Мазепи завжди привертали і привертають увагу багатьох істориків, критиків, літературознавців, письменників. Найчастіше його показували як підступного зрадника, властолюбця, прокляту церквою і Богом. І лише незначна частина авторів, відступаючи від загальноприйнятої думки, відтворювала справжнього Мазепу – борця за свободу своєї країни. Одним із них був Сосюра – автор глибокопатріотичної поеми “Мазепа”. Початок її вперше був надрукований у журналі “Життя і революція” за 1929 рік. І хоча в […]...
- Образ співця в поемі Лесі Українки “Давня казка” У творчості Лесі Українки важливе місце посідає тема ролі митця і мистецтва. Цій темі присвячено декілька віршів та поема “Давня казка”. Як поет Леся Українка завжди займала активну позицію в житті, тому тема поета і поезії не була для неї сторонньою. Головним героєм поеми “Давня казка” є поет, що “мав талант до віршів не позичений, а власний”. Він був звичайною людиною, але його пісня “розходилась по світу стоголосою луною”. До […]...
- Тема материнства в поемі “Наймичка” Однім з найзворушливіших образів у шевченковій творчості, зокрема у великій книзі “Кобзар”, є образ матері. Не можна поминути ті чулі, ласкаві слова, якими наш безсмертний Шевченко ушанував матір, ту просту селянську жінку, яка своєю щирою ласкою тільки й загоювала страждання дітей серед неволі й злиднів. Сам він у дитинстві тільки й зазнав щастя, доки жива була його мати й своєю ласкою гріла й тішила чулого хлопчика. Але рано вмерла мати, […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Микола Вороний – своєрідна, складна і суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття. Поет, перекладач, артист, режисер та історик українського театру, мистецтвознавець, він був багатогранною творчою особистістю. Поетична спадщина Вороного виразно відбиває суспільні, естетичні погляди поета, який гаряче любив свою Україну. У циклі “З хвиль боротьби” поет щиро вболіває за долю рідного краю і тих, хто його відцурався. Особливо виразно ця тема звучить у поемі Вороного “Євшан-зілля”. Твір […]...
- Розкриття проблеми “Вождь і народ” у поемі “Мойсей” Поема І. Франка “Мойсей” належить до найкращих творів поета. Одна з найголовніших тем поеми – взаємовідносини ватажка і народних мас. Уже сорок років пророк Мойсей веде свій народ до незримої цілі – до обітованого краю. Люди, захоплені ідеєю, повірили Мойсею і пішли за ним. Але пройшло надто багато часу, і народ зневірився. Усі перестали чекати дива і зайнялись звичайними, буденними справами. Один лише Мойсей, “дідусь слабосилий”, палає незгасимим вогнем. Наприкінці […]...
- Тpагізм обpазу матеpі в поемі Т. Г. Шевченка “Hаймичка” Сеpед усіх людських законів є один невмиpущий у своїй благоpодності – закон жеpтви. Всі ми більшою чи меншою міpою жеpтвуємо людям щось своє: час, знання, любов… Hайвища самопожеpтва – в матеpинстві, а та даpує нам не лише свій час і безмежну любов – вона віддає все життя, всю себе, кожну мить сеpдечної теплоти. Обpаз матеpі – добpої, щедpої на любов і ласку – постає пеpед нами із твоpів Таpаса Шевченка. […]...
- Роздуми І. Франка над долею рідного народу у поемі “Мойсей” І. Структура поеми. ти епічної. Щоб зрозуміти потужну силу думки й емоційний накал “Прологу”, треба осягнути, осмислити другу частину, в основу якої покладено біблійну історію про Мойсея.) ІІ. Зміст притчі про Мойсея у поемі. 1. Біблійна притча. відійде, виросте номо покоління – діти волі, які цінуватимуть свободу над усе. Саме їх, людей і новим мисленням і психологією, Мойсей і виведе до Палестини.) 2. Що об’єднує образ автора та Мойсея. ІІІ. […]...
- Образ автора в романтичній поемі Джорджа Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда” Поема Байрона “Паломництво Чайльд Гарольда” – це ліричний щоденник поета. У ній він показав своє ставлення до життя, свої філософські погляди. Максималізм поета-романтика, його непримиренне ставлення до недосконалості, його невтомне прагнення до нових вражень, “інших світів”, де, ймовірно, можна досягнути високого ідеалу, надихали на створення поеми-подорожі. Португалія, Іспанія, Албанія, Греція, Швейцарія, Італія постають перед читачем в яскравих картинах, сповнених і захоплення, і болю. Проблеми свободи й рабства, сенсу людського життя, […]...
- Трагізм образу матері в поемі Тараса Шевченка “Наймичка” Мабуть, немає в українській літературі трагічнішого образу, ніж образ матері в поемі Шевченка “Наймичка”. Сам втративши матір неповних дванадцяти років, поет крізь усе життя проніс трепетне почуття любові і ніжності до Жінки, Матері, Берегині. Тому і не може бути нічого гіршого, страшнішого для матері, аніж втрата власної дитини, плоті від плоті і крові від крові своєї. Але ще чорніша мука – бути разом із дитиною, день у день, рік у […]...
- Людина і доля у поемі Дж. Г. Байрона “Мазепа” Доля – одне з центральних понять романтизму. Кожен романтичний твір є сповіддю про долю і фатум у житті людини або держави. Український гетьман Мазепа, герой однойменної поеми Дж. Байрона – образ скоріше романтичний, історичний. Цю поему дослідники вважають чи не найкращим твором англійського поета-романтика, хоча усі події, зображені у ньому – суцільна вигадка, від уяви, який не має майже нічого спільного з реальним історичним героєм. Героєм Байронового твору Мазепа став […]...
- Зображення трагічної долі жінки-матері в поемі “Наймичка” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ …І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї матері святої. Т. Шевченко Людині дуже важко жити у світі без матері, без її любові та чутливого серця, яке зрозуміє всі болі і турботи своєї дитини. Образ матері – доброї, щедрої на любов і ласку – постає перед нами із творів Тараса Шевченка. Втративши маму дев’ятилітнім хлопчиком, великий Кобзар усе життя тужив за найдорожчою людиною. […]...
- Твір Тpагізм обpазу матеpі в поемі Т. Г. Шевченка Hаймичка Тpагізм обpазу матеpі в поемі Т. Г. Шевченка “Hаймичка” Сеpед усіх людських законів є один невмиpущий у своїй благоpодності – закон жеpтви. Всі ми більшою чи меншою міpою жеpтвуємо людям щось своє: час, знання, любов… Hайвища самопожеpтва – в матеpинстві, а та даpує нам не лише свій час і безмежну любов – вона віддає все життя, всю себе, кожну мить сеpдечної теплоти. Обpаз матеpі – добpої, щедpої на любов і […]...
- Зображення незламності народу в поемі “Кавказ” Одним з найяскравіших, найпристрасніших творів великого українського поета є поема “Кавказ”. Хоч там і не йдеться про нашу Батьківщину, проте ми, проймаючись болем кавказьких народів, щиро бажаючи їм перемогти лютого ворога – самодержавну Росію, замислюємося також і про долю рідного народу, про його боротьбу за власну свободу. Поет заповідав своїм співвітчизникам ніколи не миритися з неправдою і насильством, тому щиро вітав незламність і мужність горців, які із зброєю в руках […]...
- Образ Катерини в поемі Т. Г. Шевченка “Катерина” Українська жінка, її характер, її душа, її доля були темою багатьох віршів та поем Т. Г. Шевченка. Достатньо лише перелічити такі з них, як “Тополя”, “Причинна”, “Слепая”, “Відьма”, “Сова”, “Наймичка”. Одним із вражаючих образів є образ довірливої Катерини із однойменної поеми. Трагедія Катерини – це рядова, дуже поширена і за тих часів, і, на жаль, за всяких часів, трагедія зрадженої довіри. Проста, щира, відкрита, з чистим серцем дівчина зустрічає офіцера. […]...
- Уславлення любові козаків до рівної землі в поемі “Гамалія” Т. Шевченка Ще здавна Україна зазнала нещасливої долі. Вона стільки разів потрапляла під гніт інших країн, потерпала від нападів татар, турків та інших загарбників. Татари жорстоко вбивали людей, палили села, їхні вороні коні топтали нашу рідну землю, знищували все живе. Україна плакала, плакала гіркими слізьми за своїми дітьми, мовчки терпіла біль від вогню, від тупоту ворожих коней, обпікала її кров українців, якої було багато пролито по всій Україні. Нещасна Україна шукала захисту, […]...
- Історична правда і художній вимисел у поемі І. Франка “Іван Вишенський” Історична правда і художній вимисел у поемі І. Франка “Іван Вишенський” У 1990 році І. Франко створює одну з найвеличніших своїх поем – “Іван Вишенський”. Присвячена Агатангемові Кримському, поема ввійшла у збірку “Із днів журби”. Про сюжетну канву твору автор писав у передмові до окремого видання 1911 p.: “Основа поеми – печерне життя і смерть Вишенського – тільки в одній часті моя поетична функція, бо про своє печерне життя згадує […]...
- Образи ватажків гайдамацького руху в поемі “Гайдамаки” Кожна епоха творила свій образ Т. Г. Шевченка. І хотіла його словами говорити від імені народу про себе. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, нами світосприймання, наше минуле, нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух, пам’ять. Отже, Шевченко – у нас більше, ніж великий поет, він національний пророк. Пророк, згідно з біблійною традицією, – носій демократичного світопочуття, гуманістичний обличитель світового зла, поборник добра і […]...
- Трагічна доля матері в поемі “Катерина” – IV варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ IV варіант Українська жінка, її характер, її душа, її доля були темою багатьох віршів та поем Т. Г. Шевченка. Достатньо лише перелічити такі з них, як “Тополя”, “Причинна”, “Слепая”, “Відьма”, “Сова”, “Наймичка”. Одним із вражаючих образів є образ довірливої Катерини із однойменної поеми. Трагедія Катерини – це рядова, дуже поширена, на жаль, за всяких часів, трагедія зрадженої довіри. Проста, щира, відкрита, з чистим серцем […]...
Categories: Твори на різні теми