Трагізм образу матері в поемі Тараса Шевченка “Наймичка”

Мабуть, немає в українській літературі трагічнішого образу, ніж образ матері в поемі Шевченка “Наймичка”. Сам втративши матір неповних дванадцяти років, поет крізь усе життя проніс трепетне почуття любові і ніжності до Жінки, Матері, Берегині.

Тому і не може бути нічого гіршого, страшнішого для матері, аніж втрата власної дитини, плоті від плоті і крові від крові своєї. Але ще чорніша мука – бути разом із дитиною, день у день, рік у рік – і не мати змоги визнати її за свою дитину. Страшніших тортур не могли б придумати найлютіші кати.

Тому й згоріла дочасно Ганна, героїня “Наймички”. Фінал цього твору завжди викликав у мене душевний щем.

Мовби втрачаєш власну дорогу людину. Навіть зараз, не читаючи поеми, я можу пригадати останні рядки цього твору: “Прости мене! Я каралась Весь вік в чужій хаті… Прости мене, мій синочку!

Я… я твоя мати”. Та й замовкла… Зомлів Марко, Й земля задрижала.

Прокинувся… до матері А мати вже спала!

Ці воістину вражаючі своєю трагічною силою рядки висловили основну думку поеми: нелюдські пекельні муки мусить терпіти нещасна жінка, що втратила свого сина волею обставин. Вона знову знайшла його, але це вже чужа дитина, і словом “мама, матуся” він називає іншу жінку.

Щовечір небога Свою долю проклинає, Тяжко-важко плаче…

А як хотілось бідній Ганні пишатися своїм сином! Парубок виріс такий статний, такий гарний, з добрим серцем і щирою душею.

Трагізм становища героїні полягає не тільки у тому, що вона наймичка в домівці власного сина. Ганна згодом стає бабусею. Але і онук теж не її! І даруючи увагу і ласку своїм рідним, вона змушена приховувати кровну з ними спорідненість.

Немічна, важко хвора, нетерпляче чекає Ганна повернення свого синочка з чумакування, щоб відкрити страшну таємницю, яку пронесла через усе життя. Вона вважає себе винною перед сином, адже пустила його в світ безбатченком.

Шевченко, який сам пережив драму самотності і відчай сироти, як ніхто інший зміг передати це у своїх творах. І, звичайно, одним із найяскравіших образів був образ матері в поемі “Наймичка”.





Трагізм образу матері в поемі Тараса Шевченка “Наймичка”

Categories: Твори на різні теми