Цитатна характеристика Оксани в поемі “Гайдамаки” Т. Шевченка

Оксана – героїня поеми “Гайдамаки” українського класика Тараса Шевченка. Ця дівчина прекрасна, як зоря, дуже ніжна та сердешна. Вона здатна на велике кохання, хоч вибрала звичайного “сіромаху” Ярему, а сама – донька титаря, тобто, заможного селянина.

Різниця у матеріальному становищі Оксану не мучить. Для неї існують тільки почуття.

“Попід гаєм, мов ласочка, Крадеться Оксана. Забув; побіг; обнялися. “Серце!” – та й зомліли.

Довго-довго тiлько – “серце”, Та й знову нiмiли. “Годі, пташко!” “Ще трошечки, Ще… ще… сизокрилий!”

Автор називає Оксану “ясочкою”, “голубкою”. Вона дуже дорожить Яремою, вірить, що він розбагатіє, боїться його втратити: “У Київ поїдеш с панами, знайдеш собі шляхтяночку, забудеш Оксану!”

Батька Оксани, титаря, вбивають конфедерати, солдати польського короля. Зомлілу дівчину вони хапають та забирають із собою. Починається гаряча пора – Коліївщина, час кривавого народного повстання проти королівської влади, конфедератського насильства.

Ярема кидається Оксану рятувати, і це

йому вдається, бо Оксана зуміла вижити. Серед чужих людей вона згадує коханого:

“В вікно поглядає На Лисянку засвічену. “Де то мій Ярема?” – Сама думає. Не знає, Що він коло неї, У Лисянцi, не в свитині – В червонім жупані, Сидить один та думає: “Де моя Оксана? Де вона, моя голубка Приборкана, плаче?” Тяжко йому…”

Після того, як Ярема знаходить її та рятує, Оксана розповідає бабусі в монастирі, де козаки знайшли для неї притулок, що вона витерпіла, як користувалися нею конфедерати, як збезчещена дівчина хотіла закінчити життя самогубством, адже в ті часи її доля вважалася дуже соромницькою: “Страшно сказать: я думала занапастить душу – якби не вiн, може б… може, і занапастила…”.





Цитатна характеристика Оксани в поемі “Гайдамаки” Т. Шевченка

Categories: Шкільні твори