Вишиванка

Related posts:

1. Як одягалась українська дівчина Українська дівчина одягала спершу сорочку, на неї спідницю чи плахту, потім запаску, зав’язувалася поясом і наостанок одягала керсетку. На ноги чобітки або ошатні черевики, на голову – віночок, на шию намисто, дукачі. Дещо про сорочку. Тканина сорочки, вишивка і навіть колір ниток, вважалося, мали чарівну силу. Виготовляли полотно за допомогою прядок, мотовил, веретен, станків для ткання і прикрашали їх магічними знаками сонця, поля, води. Ці знаки нібито відлякували злі, ворожі […]...
2. За швацькою машинкою Перш ніж приступити до роботи за звичайною швацькою машиною, слід добре вивчити її конструкцію, зокрема окремих вузлів, послідовність роботи, а вже потім продовжити навчання. Читаючи інструкцію, зверніть увагу на розділ “Призначення машини”, де чітко виписано всі її можливі функції, це знадобиться в практичному застосуванні. Починати навчання краще на “Чайці” – звичайній, без електричного приводу швацькій машині. Не треба поспішати – краще спробувати для вироблення навичок попрацювати на холостому ходу з […]...
3. Розсипався бісер, як макове зерно Прикраси з бісеру відомі ще з давніх часів. Хто й коли першим придумав нанизувати маленькі кульки й тоненькі скляні трубочки та прикрашати ними одяг, – невідомо, віки надійно зберігають цю таємницю. Можливо, це був якийсь мрійник, що хотів аби все жіноцтво на світі мало можливість оздоблювати свій одяг та виготовляти різні прикраси. Якийсь час це мистецтво було забуте, подекуди лише зберігали його, виготовляючи браслети, гердани, намисто та ще вишиваючи різні […]...
4. Ловля верховотки Верховотка це риба смейства карпових що має малі розміри, та проживає в річках та проточних озерах наших вод. Вона хоч і малий трофей, але має одну особливість вона є смачною. Тому її багато хто хоче вполювати. Верховодку ловлять різними способами. Одним із них це ловля на муху ловоти таким способом потрібно та муху насаджують на невелекий гачок і знімають грузило щоб муха плавала по поверхні води. Це слід робити томущо […]...
5. Український рушник Український рушник Вишитий рушник… Він стає першою сходинкою до щастя молодих, ним зустрічають гостей і прикрашають оселі. З давніх-давен це незмінний елемент побуту українського народу. Рушник оспівано в піснях, думах, баладах. Здавалося, ми все про нього знаємо. Та ні. Тільки тепер, вивчаючи свою спадщину, дізнаємося, що різне призначення давало рушникам різні назви: божник, подарунковий, утирач. Часто у вишивці використовували рослинні мотиви – дубове листя, виноградне гроно, а також зображення соловейка, […]...
6. Усі різні – усі рівні Який загадковий світ у своїй грандіозній картині – поєднання людських всесвітів. Кожен із нас відрізняється один від одного зовнішністю, темпераментом, кольором шкіри, здібностями і найголовніше – своїм внутрішнім світом. Я такий же, як і всі, і я ні на кого не схожий. Я один – єдиний такий. Мій внутрішній світ неповторний, яким би він не був. Так само є неповторним світ тих, хто поруч зі мною. Людина має не тільки […]...
7. “І на тім рушникові…” – – III варіант III варіант Рушник завжди відігравав велике значення в житті українського народу. Саме ця оздоба виконувала багато функцій. По-перше, рушник вважався оберегом, який захищав хату та ЇЇ господарів від лиха. По-друге, рушник використовували при певних обрядах. Дівчина подавала рушник парубку, який сватався до неї. На весіллі рушником зв’язували молодим руки. Дівчина починала вишивати рушник ще з дитинства. Рушниковий орнамент був не випадковий, бо вишивані візерунки несли певне значення, що теж вважалося […]...
8. Моє ставлення до героїв оповідання Федько-халамидник – ІІІ варіант – ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Коли я прочитав оповідання, то знайшов багато спільного у способі життя описуваних хлопців і моїм. Мені теж, як і їм, завжди дуже подобалося бігати з друзями під літнім дощем, стрибати через калюжі і ловити ротом краплини теплого дощу. Таке приємне відчуття, коли краплинки лоскочуть щоки, вмивають їх! А ще я з друзями люблю робити паперових зміїв різних кольорів, а потім відпускати їх у небо […]...
9. Він тебе не вкусить ЗачЕпити рукою паВутину. Павутина – це творіння павука. На наших подвір”ях чи в садках найчастіше її плете павук-хрестовик. При його вигляді часто стає моторошно. Багато хто відверто боїться цих павуків. Але чи варто їх боятися? Звичайно ж ні. Хоч і виробляють ці павуки отруту, але вона небезпечна лише комахам, якими він живиться. А павутина служить їм для добування їжі. Павутина дуже красива. Якщо її необерехно зруйнувати, то павук знову її […]...
10. Українська вишивка. Рушники Історія народної вишивки на Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Дані археологічних розкопок та свідчення мандрівників і літописців доводять, що вишивання як вид мистецтва на Україні існує з незапам’ятних часів. Вишивкою, за свідченням Геро – дота, був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, які датуються Viст., при дослідженні показали ідентичність не лише одягу, а й вишивки українського народного костюма XVIII-XIXст. Арабський мандрівник Хст. н. […]...
11. Який віночок – такий голосочок Який віночок – такий голосочок В Україні здавна існував народний звичай: дівчаткам, починаючи з трьох років і до заміжжя, надівали на голову вінок, де кожна квітка мала своє магічне значення. Сюди належали безсмертник, мак, барвінок, ромашка, квіти яблуні та інші. На картині художника К. Трутовського “Надівають вінок” ми бачимо малу дівчинку, вбрану в святковий одяг і намисто. Старша сестра вбирає квітами малу дівчинку: відбувається гра в дорослу. Мала запишалася і […]...
12. Що я можу зробити власноруч Мені дуже подобається щось робити самій. Адже так добре, коли з твоїх рук з’являється щось гарне й оригінальне! Я дуже люблю бісероплетіння й часто роблю для себе та подружок браслети й намиста. А ще – маленьких звіряток. Я їх дарую друзям як сувеніри або залишаю в себе, прикрашаю ними кімнату. Іноді я можу щось пошити – щоправда, досить просте. Спідницю собі або вбрання для сестриччиної ляльки. Сестричці дуже подобаються сукні, […]...
13. Вірування українців Науковці, відтворюючи історію України, користуються інформацією з різних джерел: літописи, дослідження археологів, свідоцтва давніх мандрівників і торговців… І виходить, що з часів Володимира Великого ця історія, наче коралі й дукати на нитку, нанизує події на проблему офіційної релігії. Першим за ту нитку взявся князь Володимир; у пошуках ідеологічної основи майбутньої держави ві” встановив пріоритет загальнослов’янських богів перед душами предків. Яке ж намисто сплелося за тисячу років? Другою перлиною стало православ’я […]...
14. Мережила скатертину Історія народної вишивки в Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг ще давніх скіфів. Художнє оздоблення полотна – традиція українського народу. Дослідники з’ясували – ще до виникнення Київської Русі були відомі мережані вироби, що використовувалися для прикрашання одягу та інших предметів побуту. Техніка вишивання має близько 100 варіантів, як і кількість відтінків кольорів. Учені переконані, що завдяки вишивці ми зможемо прочитати мудрість давніх […]...
15. Хлопчик, який вірив у диво I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК 7 КЛАС ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК Хлопчик, який вірив у диво Є книги, які неможливо забути, бо вони наповнюють душу чистим світлом. І починаєш вірити у диво. Саме такою є автобіографічна повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”, сповнена дивовижного ліризму і казкового настрою. Особливо запам’ятовується образ головного героя – Михайлика. Хлопчик надзвичайно тонко відчуває красу природи, вірить у різноманітні дива, що […]...
16. Як ми потрапили під грозу Як ми потрапили під грозу Якось теплим вересневим днем ми з друзями ходили до лісу. Припікало гаряче сонечко. Над нами світилося прозоре й чисте блакитне небо. Від подиху легенького вітерця шелестіло жовтогаряче листя. Ліс стояв урочистий. Сонячні промінці падали на листя, створюючи гармонійну й святкову атмосферу. Ми дуже старанно шукали грибів, але не знайшли їх. Мабуть, з причини того, що довго не було дощу й земля потріскалася та пересохла. Скоро […]...
17. Осінній ліс – IІ варіант II варіант Коли заходить розмова про осінній ліс, то всі одразу згадують жовте листя, що шуршить під ногами. Особливий запах – запах сухого листя і пожовклої трави. Дуже красивий килим з жовтого та червоного листя! Але в цей час життя не зупинилось. Природа готується до довгого зимування. У той час, коли ми милуємося чорними деревами з жовтим листочком на фоні яскраво-синього неба, під нашими ногами у траві бігають різні комашки, […]...
18. На вернісажі 9 клас Сонячне проміння ллється крізь відчинене вікно, щойно зазеленілим листям шепотять дерева, повітря сповнене свіжості, насичене ароматами весни. Навколо все кудись поривається, спішить, мабуть, назустріч новому життю, де мрії стають дійсністю. Ні! Не всидіти вдома! Хіба можна залишитися в кімнаті в цей весняний день, сповнений сонячного сяйва!? Як легко дихається на вулиці! Яка краса навкруги! Очі самі здіймаються вгору, вдивляються в блакитне небо. Душа в цей час потребує краси, […]...
19. Сімейний звичай Сімейний звичай У нашій сім’ї існує давній звичай: кожна жінка повинна вишити рушник своїм дітям. Я часто милуюся вишиванками, що залишилися від моїх прабабусь. Для мене мама теж вишивала рушник. А я, затамувавши подих, спостерігала за цим дійством. Голка швидко миготіла в матусиних руках. А до різнокольорових ниток, які ненька вміло вплітала у візерунок, додавалися ще й промінчики сонця, що заглядало у вікно, біля якого зазвичай майструвала мама. Край рушничка […]...
20. Конвалія – чарівна квітка весни 6 клас Чудові лісові рослини не можуть не зачаровувати. Такою є й конвалія. Милує око її розкішний цвіт. Її білі дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Конвалія росте здебільшого в лісах і рідше – в степу. Цвіте в травні – на початку червня. Рослина має цікаву будову. На стрункій стеблині 15-25 см заввишки схиляються пуп’янки, нижче – схожі на глечики квітки. Конвалія має всього два листки і довгі підземні кореневища, […]...
21. Шовкові мережива 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Шовкові мережива Якось, вийшовши на балкон, я побачив, що увесь куток затягнутий павутиною. Вона була туго напнута між стінами і виблискувала на сонці. Павука, хазяїна павутини, я не побачив, тому вирішив, що він покинув наш балкон. Узявши віник, я акуратно зняв цю сітку, а наступного дня вона з’явилася знову. Старший брат допоміг мені зловити павука в скляну банку, я відніс нашого гостя подалі від будинку і […]...
22. Популярність пісенної спадщини Дмитра Павличка Андрій Малишко у своїй книзі “Думки про поезію” писав: “Для пісні в нас всюди почесне місце, бо вона посестра життя, порадник, і пірний-друг, і суворий суддя. Людина хоче з нею журитися і радунатися, мислити і працювати”. Написавши ці слова, поет влучно охарактеризував таку рису українського народу, як пісенність, велику любов українця до пісні. Серед українських поетів-піснярів XX століття неабияке місце займає Дмитро Павличко – поет щедрого і своєрідного обдаруванмн. Це […]...
23. Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть – IІІ варіант 6 клас IІІ варіант Культура мовної поведінки – своєрідне дзеркало, в якому відображуються культура, інтелект, духовність людини. Щодня, зустрічаючись із знайомими, слід вітатися. Це не тільки вияв увічливості. У цих словах виявляємо свою людську сутність. Ми говоримо один одному: здрастуйте, доброго здоров’я. Цим висловлюємо своє ставлення до найбільшої цінності – людини. Не сказати людині “здрастуйте” – значить виявити свою невихованість. Це слово має чудодійну властивість. Воно пробуджує почуття взаємного довір’я, […]...
24. Ріка мого краю Борисфен. Так звалася ця ріка в давнину. Багато на­родів побувало на її берегах. Наш Дніпро бачив і карава­ни торгових човнів, і запеклі битви, і сльози, і кров. Усе змила дніпровська вода, усе знесла за собою. Дніпро – третя за довжиною ріка в Європі. Довші за неї лише Волга й Дунай. Дніпро впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. Цікавою особливістю цієї ріки є те, що вона має пороги – виходи горних […]...
25. Доповідь на морально-етичну тему “Що таке подвиг?” Кожна людина по своєму впливає на своє оточення. Оскільки людське життя складається з різноманітних дій, то деякі, найцінніші, ми вважаємо подвигами. Прийнято, що людина є тим, що вона чинить. І подвиг для кожного має своє, відмінне від інших, значення. Це ж залежить від людини, погодьтеся. Для когось і потопаючу людину врятувати – не подвиг. А іншому подолати власні лінощі та взятися за пилососа вже за щастя, і здається, ніби подібні […]...
26. Бережи природу У лісі птахи та звірі у себе вдома. А ти гість. У гостинах потрібно вміти себе поводити. Усе живе пов’язане між собою. А раз так, то все живе потрібно берегти, починаючи з маленького кущика або тендітної, дрібненької квіточки. Зламана гілка плаче нечутними гіркими сльозами. Мальовничі береги річок перетворюються на яри й урвища. У ставках зникла риба. У лісах часто виникають пожежі. Під час пожежі спалахує хмиз, сушняк. Варто лише торкнутися […]...
27. Народ скаже, як зав’яже Те, яку велику роль відіграє слово у житті, люди зрозуміли давно. Це знайшло своє відображення у фольклорі, українських прислів’ях і приказках. Дуже влучними висловами наш народ вміє охарактеризувати цілу гаму почуттів, що виникають у різних життєвих ситуаціях, від спілкування з тією чи іншою особою. Народне прислів’я каже: “слова ласкаві, та думки лукаві”. Навіть не потрібно надто напружувати уяву, щоб зрозуміти, що йдеться про хитру, улесливу людину, котра в очі говорить […]...
28. Знання – сила Знання людині потрібні для розширення її світогляду. Саме знання допомагають людині жити та розвиватися як особистості. А й справді, знання – це сила, яка допомагає відчиняти двері будь-куди, тобто можливості. Але людина, яка не прагне до пізнання, ніколи не побачить всю красу та велич світу, не зможе відчути їх на собі. Ми вживаємо їжу для підтримання гарного самопочуття та одержання енер­гії. Знання ж – це живлення для нашого мозку та […]...
29. Композиційна будова поеми Данте “Божественна комедія” “Божественна комедія” Данте написана на початку XIV століття. Вона поєд­нала в собі досягнення філософської, релігійної, художньої думки середньовіч­чя й новий погляд на людину, її унікальність і необмежені можливості. “Комедією” свою поему назвав сам Данте, бо в середньовічній поетиці комедією називався кожен твір із сумним початком і благополучним кінцем. А ось епітет “Божественна” був доданий 1360 року Джованні Боккаччо – першим біографом поета. Російський поет Йосип Мандельштам казав, що для читання […]...
30. Мої обереги У кожної людини є свої обереги, які ще називають талісманами. Слово “оберіг” мені ближче, бо “талісман” походить з арабської мови й означає “щось таємниче, загадкове”. Які ж у мене є обереги? Я вважаю, що насамперед мене оберігає той хрестик, який мені дали під час хрещення. Хоча якщо добре поміркувати, то оберігає не сама символічна прикраса, а те, що я вірю в добро і в те, що воно повертається до мене, […]...
31. Переказ з творчими завданням на тему: Гроза надходила Мить, коли між землею і небом пролетів вихор, іще гарячий, як подих розжарених степів, застала Степаниду край городу, біля горішнього краю гаду: вона схилялася понад черенцями чорної смородини, які нарізала й нисадила напровесні. За вихором продріботіла над самою землею одірвана од гурту хмара, і :і неї пішов лапатий, рідкий дощ. Степанида навіть не подумала критися од нього. Бона зірвала кілька листків, шкарубких, спечених гарячим духом од грунту, й розтерла їх […]...
32. Грошові п’явки – бізнес ідея Трохи призабуті за часів розквіту традиційної медицини, п’явки зараз повернули собі колишню популярність. Вони лікують практично всі хвороби, зокрема мігрень і радикуліт. Точний механізм їх впливу на організм до кінця невідомий, проте це не заважає вам зробити свій бізнес на розведенні та реалізації п’явок. Розведення медичних п’явок вимагає обов’язкового отримання дозволу від держави, оскільки п’явки визнані лікарським препаратом. Також необхідно привести в порядок приміщення у відповідність з усіма санітарно-гігієнічними нормами. […]...
33. Велика сила природи Для кожного з нас краса природи перш за все пов’язана з пейзажами рідного краю. Залишаються в пам’яті, серці, душі червоні кетяги калини і трепетні тополі. Незабутня Леся Українка писала замріяно й задушевно про красу рідної землі: Скується краєвидів плетениця, Розтопленим сріблом блищать річки, – То ж матінка природа-чарівниця Розмотує свої стобарвнії нитки. Кожен біологічний вид – неповторне дітище природи з притаманними лише йому біологічними властивостями. Струнка білокора береза не може […]...
34. З дитинства: дощ Голобородько Я уплетений весь до нитки У зелене волосся дощу, Вплетена дорога до батьківської хати, вплетена хата на горі, як зелений птах, Уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою, Уплетена річка, наче блакитна стрічка в Дівочу косу, Уплетена череда корів, що спочивають на Тирлі. А хмара все плете зелене і холодне волосся дощу. Але усім тепло, Усі знають: дощ перестане, І хто напасеться, хто набігається, Хто нахитається, Хто насидиться на горі, […]...
35. Повість “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства Відомий український поет Максим Рильський любив повторювати: “Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього”. Це справді так, бо навіть сьогодення не можна до кінця зрозуміти, не осмисливши витоків своєї історії та культури. Підручники з історії – важливе джерело наших знань. Та крім них, є ще художня література, яка додасть цим знанням яскравості й неповторності. Особливо це стосується народознавства, з його розмаїттям національних звичаїв, багатством духовних традицій. А кращої […]...
36. Днепр Дніпро Дніпром вважається найбільшою рікою України. Він починається за межами країни, на Валдайській височині, де і витікає з невеликого болота, маленьким струмком. Цей струмок чимраз починає ставати ширшим, і стає річкою. Взявши з собою протоки Прип’ять і Десну, Дніпро стає великою судноплавною рікою. На високому правому березі Києва зеленіють парки, сади, видніються високі будівлі міста. Лівий берег низький, рівний, поріз лозою, вербами, осокорами. Через Дніпро видніються величні мости. Недалеко від […]...
37. Прославлення героїв у поемі Гомера “Іліада” “Іліада” Гомера – поема, написана майже півтори тисячі років тому. Ніяк не йдуть з пам’яті картини великих битв, що розігралися під стінами Трої. Ахіллес, Гектор, Патрокл… Усіх називає поет героями. Але що значить для древніх греків бути героєм? Виявляється, греки вкладали в поняття героїзму зовсім інший сенс, ніж ми. Для нас герой – це людина, яка вчинила якийсь подвиг. І не важливо, заради чого вона діяла. Героями ми назвемо і […]...
38. Щастя знає, кого шукає Щастя в коленого своє. Для дитини щастя – це нова іграшка або навіть цукерка, для молодої людини – складений іспит чи вдало знайдена робота, для зрілої – сімейний добробут, достаток, для старої – піклування дітей та онуків. Цей перелік можна продовжувати безкінечно, бо скільки людей – стільки й думок з приводу питання про щастя. Але, напевно, кожна людина знає, що щастя не дається просто так, його треба заробити. Про багатьох […]...
39. Я – громадянин України Що означає бути громадянином держави? Чи доводило­ся тобі замислюватися над цим? Громадянин України – це не лише той, хто має синій паспорт, прикрашений тризубом. Це не лише той, хто бере участь у виборах, цікавиться життям власної держави тощо. Кого ж тоді слід вважати справжнім громадяни­ном нашої незалежної Батьківщини? На мій погляд, для того щоб відчути себе громадяни­ном України, треба перш за все перейнятися її історією. Згадаємо й скіфів-орачів, і походи […]...
40. Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Микола Вороний – своєрідна, складна і суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття. Поет, перекладач, артист, режисер та історик українського театру, мистецтвознавець, він був багатогранною творчою особистістю. Поетична спадщина Вороного виразно відбиває суспільні, естетичні погляди поета, який гаряче любив свою Україну. У циклі “З хвиль боротьби” поет щиро вболіває за долю рідного краю і тих, хто його відцурався. Особливо виразно ця тема звучить у поемі Вороного “Євшан-зілля”. Твір […]...