Випадок, який я ніколи не забуду

Related posts:

1. Подія в моєму житті яку я ніколи не забуду Одного разу я разом з батьками їздив у заповідник “Асканія – Нова”. Подорож обіцяла бути цікавою. Ми приїхали туди і замовили екскурсію на спеціально обладнаному автомобілі. Нам розповідали про заповідник, про зникаючі види тварин і рослин в цьому заповіднику. Виявилось що у Асканії знаходиться вид троянд, якого немає ніде більше в світі!. Також в Асканії є зникаючий вид ховрахів, який зберігся тільки там. Нас завезли в надзвичайної краси ботанічний сад. […]...
2. Який зв’язок існує між характером і професією У світі багато різних професій, як і багато людей з різними характерами. Мої друзі, наприклад, хочуть обрати різні спеціальності. Хтось мріє бути лікарем сто жахається крові і всього такого а хтось, навпаки, про-Хтось хоче бути бухгалтером, а хтось ненавидить сидіти весь день та рахувати цифри. Він прагне цікавої роботи, яка пов’язана з переїздами та спілкуванням з багатьма людьми. Є, так би мовити, суто жіночі та суто чоловічі професії. Як, наприклад, […]...
3. День, що я не забуду Я хочу розповісти не про свій незабутній день. Цю розповідь я почув від своєї бабусі, яка тоді навчалася в другому класі. Але мені дуже сподобалося і запам’яталося все, про що вона розказала. Цього дня вона хвилювалася, тому що готувалася до контрольної роботи. Зібралася до школи, як завжди: портфель, чорнильниця-непроливайка і якась їжа із собою. Школа знаходилася далеко – чотири трамвайні зупинки треба було пройти пішки, трамваї наприкінці війни ще не […]...
4. Твір В нас єдина мета – Укpаїна свята, Hездоланна ніким і ніколи В нас єдина мета – Укpаїна свята, Hездоланна ніким і ніколи Сувеpенна… Вільна… Така наша Укpаїна нині. Саме за нашої пам’яті з Укpаїни-колонії наpодилася Кpаїна. Складним, довгим, теpнистим виявився шлях нашої Батьківщини до деожавності. Минуле нашої деpжави – тяжке, кpиваве й тpагічне… Київська Русь…Hезpівнянні pядки “Слова о полку Ігоpевім…” pозповідають нам пpо неспокій на землі pуській, пpо набіги кочових завойовників, пpо боpотьбу наpоду за волю: Тоді по pуській землі pідко […]...
5. Випадок з життя Віра – моя подруга. У її житті сталася дивна подія. Одного разу у відчинені балконні двері її кімнати влетів птах, як з’ясувалося, – канарка. Як птах міг опинитися на волі, ніхто не знав. Новим місцем її мешкання стала кімната Віри. Батьки моєї подруги купили для канарки клітку. Поставили клітку на широке підвіконня, пофарбоване в білий колір. Коли сонце освітлювало підвіконня, від нього відбивалося сяйво. Це дуже подобалося канарці, і вона […]...
6. У нас єдина мета – Україна свята – нездоланна ніким і ніколи 11 клас “У нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи” Українська земля пройшла війни та мир, поразки та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною матір’ю українців, які свято шанують і люблять її. І я вірю, що ця любов не зміниться з плином років, а з висоти на нас завжди дивитиметься лагідне зоряне українське небо. […]...
7. “В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи” Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води. В годину щасливу і в радісну мить, Любіть у годину негоди. Серед найсвітліших людських почуттів – любов до неньки, що дала життя, і до Вітчизни-матері. Україна… Край невимовної краси і тяжкої недолі, неповторної пісні і волелюбного лицарства, край з багатою і на радість, і на криваві сторінки історією. Але найбільше багатство кожної землі – її вірні дочки і сини, […]...
8. Цікавий життєвий випадок Цікавий життєвий випадок Місто, в якому я жив до приїзду в Харків, розкинулось на красивому березі Каховського водосховища. Колись тут не було ні водосховища, ні самого міста, а тільки великі зелені луки та степ з невисокими пагорбами. .1 текла тут велика, могутня ріка – Дніпро. Коли на Дніпрі побудували водосховище, то затопились при цьому острови і значна частина луків. На нових берегах Дніпра виросли міста, а на відкритих від води […]...
9. Випадок на зупинці Теплого літнього вечора ми з подругою поверталися з концерту. Людей на зупинці було багато, всі поспішали додому, хотіли першими зайти в автобус. Люди штовхалися, деякі навіть ображали інших, повчали. А осторонь від натовпу стояли дві бабусі. Вони дивилися на нас, молодих, і спокійно чекали, коли зможуть поїхати з цієї зупинки. У їх погляді було німе питання: “Куди ви так поспішаєте? Ще встигнете! Не ображайте гідність людей!” Нам із подругою стало […]...
10. Цікавий випадок з життя Коли я влітку жив у бабусі, стався один цікавий випадок. У бабусі був красивий чорний кіт Мурчик. Він був дуже розумний, але мав незалежний характер. Він вільно гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідських котів та навіть їх господарів. Якщо його брали на руки, він відразу виривався і міг подряпати. І ось одного разу Мурчик зник. Раніше він іноді пропадав на ніч, щонайбільше на добу. А тут не з’являвся вдома […]...
11. Випадок на морі Нарешті ми з сім’єю біля моря. Як добре, що можна цілий день відпочивати. Мама поряд і не поспішає нікуди, тато вчить мене плавати. Ми разом плануємо день, розважаємося. Дні, на жаль, летять швидко. Я вже добре вивчила місцевість, тому батьки іноді відпускали мене погратися з іншими дітьми на невеликий майданчик. Там завезли спеціально для дітей пісок, бо навколо була галька, і ми з радістю будували замки. Ось і того дня […]...
12. Виправляти власні помилки ніколи не пізно ГАЛИНА МАЛИК “НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ АЛІ В КРАЇНІ НЕДОЛАДІЇ” 5 КЛАС ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ ГАЛИНА МАЛИК “НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ АЛІ В КРАЇНІ НЕДОЛАДІЇ” Виправляти власні помилки ніколи не пізно Аля – дівчинка хороша, але трішечки безвольна й безвідповідальна. Найбільшою вадою її характеру було невміння доводити почате до кінця. Коли недороблених справ набралася сотня, Недочеревик відправив її у чарівну країну Недоладію. Від побаченого там дівчина жахнулася. Та й що б ви сказали, якби побачилиозеро без води чи риб, які прогулювалися берегом цього […]...
13. Рибалка – Випадок із життя Мій тато-завзятий рибалка! Він їздить на річку з вудочками по неділях в будь-яку пору року. Але сумує, що ми з мамою не завжди їдемо з ним. І от якось влітку ми всією сім’єю поїхали на рибалку. Поки ми з татом розбирали снасті, мама збирала поблизу хворост для вогнища-тато ж обіцяв юшку! Поки тато розставив вудки, ми з мамою розвели вогнище біля річки на галявині. Навкруги було дуже гарно, бо світанок […]...
14. Випадок у супермаркеті 8 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Випадок у супермаркеті Батьки вважають мене достатньо дорослим, а тому довіряють ходити в супермаркет і купувати продукти на всю сім’ю. У магазині я зустрічаю різних людей, спостерігаю за тим, як вони поводяться. Одного дня я стояв у черзі до каси і звернув увагу на стареньку жінку, яка тримала в руках кошик з продуктами. Там була четвертинка буханця, маленькийшматочок ліверної ковбаси, пакетик найдешевших цукерок. Бабуся […]...
15. Старенька Випадок з життя Одного дня ми з сім’єю проводили вихідний день на пляжі. Діти купалися в морі і будували замки на піску. Раптом вдалині показалася маленька старенька, її сиве волосся розвівалося на вітрі, одяг був брудним і обірваним. Вона щось бурмотіла про себе, підбираючи з піску якісь предмети і перекладаючи їх у сумку. Батьки покликали дітей і веліли триматися їм подалі від старенької. Коли вона проходила мимо, раз у раз нагинаючись, щоб щось […]...
16. Як я готував обід – Твір-розповідь про випадок з життя Це було одного разу, коли моя мама зранку поїхала в село допомогти бабусі. Я ж, бажаючи, щоб мама по приїзді додому відпочила, вирішив сам приготувати обід. Добре вимивши руки, закотив рукава сорочки, щоб не заважали, підв’язався маминим фартухом. Неслухняний чубчик сховав під хустку, бо мама завжди казала: “Світити волоссям під час обіду не можна”. Спершу я хотів приготувати тільки локшину. Налив у каструлю молока, одразу ж поклав локшину, прикрив посудину, […]...
17. Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала Одним з найяскравіших автобіографічних творів Лесі Українки є вірш “Давня весна”. Цей вірш входить до циклу “Мелодії”. Весь цикл складається з 12 віршів. Вони писалися протягом 1893 і першої чверті 1894 p., коли поетеса жила в Києві. У 1899 році були надруковані у збірнику “Душа і мрії”. У віршах циклу багато суму, туги, бо сумним було життя поетеси, сумним було життя народу. Скільки глибокого болю в таких її рядках: Хотіла […]...
18. Ніколи не перебільшуй Навряд чи кому спаде на думку подружитися з мухою. Ця двокрила комаха – переносник інфекції, набридлива, гидка, її торкання до тіла досить неприємне. А до чого тут слон? Чому цього великого ссавця тропічних країн із довгим хобо­том і двома бивнями зробили героєм приказки? Усі ми розуміємо: муху перетворити на слона неможливо. Проте можна на­вмисне перебільшити якусь дрібну подію або факти для того, щоб комусь дошку­лити, завдати неприємностей. Про таке перебільшення […]...
19. Цікавий випадок Коли мені виповнилося чотири роки, тітка подарувала мені малюсіньке жовте курчатко. Я міцно пригорнула цю чарівну пухнасту істоту до себе і з цієї хвилини майже не розставалася зі своїм подарунком. У дитсадок я не ходила, жила в будинку з великим двором і садом, тому мені легко було майже не випускати курча з рук. Я носила його в кишені свого фартуха, відпускала ненадовго на травичку, загородивши з усіх боків той шматочок […]...
20. Ніколи в серці не зітреться суворий карб тих днів і тих подій “Ніколи в серці не зітреться суворий карб тих днів і тих подій…” Війна! Якою б вона не була, – це найбільше зло на землі. Від переможного травневого салюту минуло вже чимало часу, та в нашій пам’яті живуть і житимуть подвиги героїв, звершені у дні війни. Вони оспівані в багатьох творах митців нашої країни. Видатний український поет Микола Бажан пише про них у поемі “Нічні роздуми старого шахтаря”, що під час […]...
21. “Куди йдемо? Який лишаєм слід?” Уже перші книжки Ліни Василівни Костенко засвідчили: на небосхилі української поезії спалахнув дужий талант. Поетеса постала перед читачами чесною і безкомпромісною, мислячою і самобутньою. Вона – справжній майстер, вимогливий художник слова. Одразу ж відкинула Ліна Костенко все дріб’язкове і звернулася до головного, насущного – загальнолюдського. “Не треба думати мізерно”, – стверджує вона. Відтоді ніякі заборони і дискримінації не змогли зупинити пера авторки. Поетеса порушує важливі питання ролі митця в суспільстві, […]...
22. Герой повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, який мені найбільше сподобався Читаючи повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, я познайомилася з героями, які дуже майстерно змальовані на її сторінках: трудівник Омелько Кайдаш, прохана Маруся Кайдашиха, суворий Карпо, веселий та лагідний Лаврін, гарна й бриклива Мотря. Але більше за всіх мені сподобалася красуня Мелашка. “Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи намальовані, веселі, […]...
23. Випадок із життя Улітку мене часто будив дріб дятла. Я вставав, підходив до вікна і прислухався, звідкіля доноситься переривчастий дріб. Побачити дятла було не так-то просто. Біля нашого будинку багато різних дерев. Тут і тополі, і клени, а просто напроти вікна моєї кімнати – стара береза. Вона досить висока, з товстим стовбуром. Дятел міг бути і на березі, а міг – і на сусіднім дереві. Дятли в наших краях не дивина. Особливо багато […]...
24. Твір Громадянин. Який він? Громадянин. Який він? Часто замислюємося ми над питанням: яким повинен бути справжній громадянин. На мою думку, це людина, яка добре володіє українською мовою, шанує традиції свого народу, бо це цінності, що передаються в спадок із покоління в покоління. Навіть якщо доводиться такій людині на деякий час виїхати, то вона плекає в своїй душі вогник любові до своєї Батьківщини, мови. Кожен повинен обов’язково шанувати своїх батьків, бо без цієї поваги не […]...
25. Твір “Випадок із життя” Це розповідь про тварину. Випадок цей трапився з моєю двоюрідною сестрою Маргаритою. Вона дуже хотіла домашнього улюбленця. Але батьки відмовилися подарувати його. Мама з татом сказали, що собаку ніде тримати в маленькій квартирі. Від хом’яка буде багато сміття, а кіт буде точити кігті об меблі. Сестра, звичайно, засмутилася. Стояла зима. Одного вечора Марго почула дивний шурхіт біля вікна. Нібито хтось хотів потрапити до хати будинок та стукав по склу. Сестра […]...
26. Який герой українських дум мені найбільше сподобався У думах найчастіше оспівуються визначні події нашої історії і висловлюється захоплення народу видатними історичними діячами. Я прочитав багато народних дум, але найбільше мені сподобались ті, в яких прославлено воїнів-козаків, захисників своєї Вітчизни. Це думи про козака Голоту, а також Самійла Кішку. Мене захоплює весела вдача та сміливість козака Голоти, який не боїться гуляти полем килійським поблизу татарського міста Килій та перемагає у битві татарина. Мені дуже подобається Самійло Кішка. Цей […]...
27. Собака, який навчив людей відданості й вірності 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Собака, який навчив людей відданості й вірності Останніми днями по телебаченню декілька разів показували один і той самий сюжет: великий пес на зупинці зустрічає і проводжає маршрутні таксі, обнюхує машини, уважно розглядає пасажирів. Небайдужі люди побудували будку, але він тільки їсть і не відходить від зупинки ні вдень, ні вночі. Дехто брав собаку додому, але він щоразу тікав, і люди знов бачили його на звичному місці. […]...
28. Міф, який мені сподобався Я прочитав декілька давньогрецьких міфів, найбільше мені сподобався “Нарцис”. Це історія прекрасного юнака, але Пихатого і гордого, який нікого ніколи не любив, нехтував іншими. За це його покарала богиня краси і кохання Афродіта. Як саме вона це зробила? Якось прийшов Нарцис до струмка і побачив у воді своє відбиття. Ось тут і наздогнала його кара Афродіти, яка примусила юнака закохатися в своє зображення. Про все забув Нарцис: і про їжу, […]...
29. Равлик на парковій стежці. Твір-оповідання про випадок з життя Кілька днів поспіль лив дощ. Я не виходила з дому. Стоячи на балконі, я слухала його шум, дивилася з вікна на каламутні потоки, які неслися по дворовому асфальту. Стовбури дерев були чорними, здавалося, вони просочені вологою. Сумно було. Уранці визирнуло сонце, небо сяяло блакиттю, і, як це буває влітку, волога миттю почала випаровуватися. Нарешті можна прогулятися. Я поспішила у парк. Де-не-де на стежках були калюжі, але й вони танули майже […]...
30. Хлопчик, який вірив у диво I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК 7 КЛАС ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК Хлопчик, який вірив у диво Є книги, які неможливо забути, бо вони наповнюють душу чистим світлом. І починаєш вірити у диво. Саме такою є автобіографічна повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”, сповнена дивовижного ліризму і казкового настрою. Особливо запам’ятовується образ головного героя – Михайлика. Хлопчик надзвичайно тонко відчуває красу природи, вірить у різноманітні дива, що […]...
31. Берегти природу – обов’язок кожного – ІІ варіант ІІ варіант Люди живуть на планеті більше двох тисяч років. За цей час не завжди до природи ставилися обережно, особливо у період бурхливого розвитку прогресу. Від цього самого прогресу висохли моря й річки, через винищення лісів порушилась гармонія у рослинному та тваринному світах, через бруд, який потрапив у воду, загинула риба у річках. Тому ми, діти, повинні допомагати дорослим не тільки берегти природу, але й відновлювати її. Вирощувати квіти, годувати […]...
32. Як я готував обід про випадок з життя Це було одного разу, коли моя мама зранку поїхала в село допомогти бабусі. Я ж, бажаючи, щоб мама по приїзді додому відпочила, вирішив сам пригготувати обід. Добре вимивши руки, закотив рукава сорочки, щоб не заважали, підв’язався маминим фартухом. Неслухняний чубчик сховав під хустку, бо мама завжди казала: “Світити волоссям під час обіду не можна”. Спершу я хотів приготувати тільки локшину. Налив у каструлю молока, одразу ж поклав локшину, прикрив посудину, […]...
33. Підтримайте або спростуйте тверджен­ня: “Щастя – це казкова жар-птиця, за якою женеться людина і яку ніколи не впіймає” Мабуть, скільки у світі є людей, стільки й можли­вих варіантів відповідей на запитання, що таке щастя, бо кожна людина розуміє його по-своєму. Розуміння людиною щастя залежить від її духовності. Починаючи з античності, поняття щастя нале­жить до філософських категорій. Усі філософи схо­дяться на тому, що щастя є поняттям не матеріаль­ним, а внутрішнім. Тобто людина щаслива, якщо вона внутрішньо на це здатна. Якщо звернутися до народної мудрості – афо­ризмів, прислів’їв та приказок, […]...
34. Цитати до образу фігурки з твору І. Калинця “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” Ігор Калинець, автор казкового оповідання “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” ,додає до твору підзаголовок “трохи казка”, бо Хлопчик-фігурка існує насправді і є ніби символічним образом нашого натхнення та фантазії), а от пригоди, описані в багатьох його життєписах, дійсно казкові. У такий спосіб письменник хотів показати читачам, як важливо не втрачати віру в те, що диво може відбутися в будь-який час в реальному житті, і як прекрасно стане тоді, коли в кожного […]...
35. Метеорит. Твір-розповідь про випадок із життя Одного разу ми з хлопцями пішли купатися на річку. Раптом ми побачили на небі зірку, яка швидко падала. “Загадай бажання, – сказав Юрась. – Моя мати каже, що як загадаєш бажання в той час, коли падає зірка, це бажання здійсниться”. “Бажаю, щоб про мене написали в газеті”, – подумав я і всміхнувся. Я не вірив у ці прикмети. Мій тато казав, що це забобони та обскурантизм. Аж ось зірка зникла, […]...
36. Реклама оповідання І. Калинця “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” Прочитавши казкове оповідання І. Калинця “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” ви отримаєте змогу познайомитися з історією звичайної школярки Ганнусі, завдяки багатій уяві якої з’являється на світ головний герой твору – Хлопчик-фігурка, побачити, як звичайний малюнок на трамвайному склі, який був намальований дівчинкою просто так, від нудьги, заради забави, раптово оживає. Більше цього, ця дивна фігурка починає діяти самостійно і втручається у життя своєї авторки, яка вдихнула в нього життя. Хлопчик цей […]...
37. Герой кіноповісті “Україна в огні”, який справив на мене найглибше враження” Кіноповість відомого драматурга і письменника О. Довженка “Україна в огні” є багатопроблемним і багатоплановим твором. Звернення автора до загальнолюдських цінностей і моральних проблем робить цей твір хвилюючим і близьким для всіх поколінь, в тому числі і для сучасного. У кіноповісті найбільш складним і найбільш цікавим для мене є образ Олесі Запорожець. Цю героїню письменник наділив найкращими рисами української дівчини: “Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстерниця квітів, чарівних вишивок і […]...
38. Памфлет І. Багряного “Чому я не хочу вертатися до СРСР?” – документ, який розпочав розвінчання сталінського режиму Під час війни радянські люди потрапляли на Захід різними шляхами і з різних причин. Серед них багато було військовополонених, яких тримали в таборах смерті, остарбайтерів, яких примусово вивозили на роботу; втікачів з Радянського Союзу, яких режим переслідував за їхні погляди і переконання. Після розгрому фашистської Німеччини і звільнення більшість цих людей із радістю поверталися додому. Але, ступивши на рідну землю, вони знову потрапляли за грати. Держава звинувачувала одних у тому, […]...
39. Будь-який справжній витвір мистецтва відображає форму присутності людини в світі ЗРАЗКИ ТВОРІВ-РОЗДУМІВ ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ Будь-який справжній витвір мистецтва відображає форму присутності людини в світі Справжнім твором я вважаю той, який пройшов крізь шар часу, крізь світогляд різних століть, той, який зачепив найчуттєвіші струни людської душі. У центрі уваги будь-якого твору завжди людина. Людина, тому що саме вона є матеріалом для створення будь-якого твору мистецтва. Людина, тому що саме вона є творцем досконалих творів мистецтва. Саме людські почуття, надії, […]...
40. Пригостила яблучком сорока. Твір-оповідання про випадок з життя Кажуть, колись наша школа мала розкішний фруктовий сад. У ньому росли і вишні, і абрикоси, але переважали яблуні. Поступово сад дичавів, за ним припинили доглядати, деякі дерева повирубували. Якимось дивом уціліла стара яблуня – високе розложисте дерево, з розкішною густою кроною. Повесні вона пишно цвіте біло-рожевим кольором, розливаючи ніжний аромат, приваблюючи бджілок. Коли опадають пелюстки, земля під яблунею наче вкрита снігом. Поступово білий колір змінюється на зелений колір яблуневого листя. […]...