Патріотичний пафос вірша П. Тичини “Я утверждаюсь”

Related posts:

1. Твір Утвердження нездоланності рідного народу в поезії П. Тичини “Я утверждаюсь” Утвердження нездоланності рідного народу в поезії П. Тичини “Я утверждаюсь” Творчість Павла Тичини нерозривно пов’язана з історією українського народу. Велика любов до рідного краю та співвітчизників надихала митця на вражаючі силою таланту твори. Однією з таких поезій є вірш “Я утверждаюсь”, написаний у трагічні для України роки Великої Вітчизняної війни. Поет утверджує незламність, непереможність українського народу, який живе і буде жити, бо сила його-в Правді: Я єсть народ, якого Правди […]...
2. Утвердження нездоланності рідного народу в поезії “Я утверждаюсь” Творчість Павла Тичини нерозривно пов’язана з історією українського народу. Велика любов до рідного краю та співвітчизників надихала митця на вражаючі силою таланту твори. Однією з таких поезій є вірш “Я утверждаюсь”, написаний у трагічні для України роки Великої Вітчизняної війни. Поет утверджує незламність, непереможність українського народу, який живе і буде жити, бо сила його – в Правді: Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда […]...
3. Патріотичний пафос балади А. Міцкевича “Світязь” Адам Міцкевич – геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Син небагатого шляхтича-адвоката, він ще з раннього дитинства бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав народні пісні, легенди, казки, мотиви й образи яких лягли пізніше в основу його чудових творів – балад, віршів, поем. ” Батьківщина поета – хутір Заосьє біля містечка Новогрудок. Край дитячих літ назавжди залишився у серці майбутнього поета як одна з […]...
4. Героїчно-патріотичний пафос “Енеїди” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувалися ко-оацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична імперська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови і традицій. Відсутність державного захисту, соціальний і національний гніт гальмували духовний розвиток народу. Але художня література живилася соками народної мудрості, гумору […]...
5. Патріотичний пафос повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” “Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак?” М. Гоголь Не знайшовши у своєму оточенні позитивних характерів, здатних стати зразками для наслідування, Гоголь звернувся до минулого, до XVІ-XVІІ століть. Майже дев’ять років він писав свою історичну повість “Тарас Бульба”, що вийшла 1842 року. У цьому творі відбито епоху героїчної боротьби українського народу за своє національне звільнення. Центром визвольного руху стала Запорозька Січ, організація волелюбного українського козацтва, що знаходилася в […]...
6. Пафос боротьби і перемоги народу у Великій Вітчизняній війні в творчості П. Тичини Треба було мати мужнє серце, чесний, світлий розум і залізний характер, щоб через марево багровочорних хмар війни, через терші невдачі і відступи, через кров матерів і дітей наших бачити майбутню перемогу. І поет, вихований соціалістичним суспільством, Комуністичною партією, в ті гіркі дні побачив нашу перемогу і в осяйній красі доніс до читача, переконуючи, що ми “свою країну – правдою відому – ще більш прикрасим квітами життя!”. У тяжку весну 1942 […]...
7. Героїчно-патріотичний пафос “Енеїди” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася в той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувалися козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною II Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична імперська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови й традицій. Відсутність державного захисту, соціальний і національний гніт гальмували духовний розвиток народу. Але художня […]...
8. Патріотичний пафос поезій “Катерина” і “Додому” Л. Кисельова Кожна країна має офіційні символи, існують також символи і неофіційні. Так, літературний герой, природний об’єкт, рослина або тварина в різні часи ставали символами тих чи інших держав. Цікаво поміркувати, що ж є символом України. Напевно, Дніпро. А ще – Запорозька Січ і образ козака. Звісно, калина – невід’ємна частина фольклору. Може, образ сліпого старця-бандуриста. Якщо говорити про літературу, україн­ська культура тримається на символі Шевченка – ця непересічна особистість давно вже […]...
9. Патріотичний пафос драми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” У тривожні роки погляди митців часто зверталися в далеке минуле нашої Батьківщини, шукаючи там відповідей на питання. І тоді герої минулого ставали поряд з героями сучасності, будили почуття любові до рідної землі і відповідальності за долю Вітчизни. Іван Франко писав, що історичні твори з’являються тоді, коли в них виникає потреба і коли люди знаходять у них відповіді на гострі питання сучасності. Ця закономірність яскраво простежується на прикладі драми І. Кочерги […]...
10. Високий пафос вірша “Гріє сонечко” ІВАН ФРАНКО 8 клас Співчуваючи селянам, розуміючи їхнє нужденне становище, І. Франко завжди намагався полегшити їх життя. Своїми творами він боровся за утвердження нового справедливого суспільного ладу. Показовим у цьому плані є вірш “Гріє сонечко”. Натхненно і захоплено оспівує І. Франко весняне пробудження природи: Гріє сонечко! Усміхається Небо ясне, Дзвонить пісеньку Жайвороночок… Вісник весни закликає селянина до праці: Встань, орачу, встань! Сій в щасливий час Золоте зерно! І. Франко проводить паралель між […]...
11. Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн Пеpегоpтаємо стоpінки “Кобзаpя”,знайомі й незнайомі. Знайомі з дитинства і наче зовсім нові, коли іх гоpтаєш на pізних вітpах часу. Адже поет говоpить до нас кpізь гомін, віяння і болі нашого часу. Він стає сучасником, бо слово любові не стаpіє і не в’яне. Він заглядає в саму душу глибоко-глибоко. “Сон”. Вже з пеpших pядків поеми пеpед читачами постає обpаз коханоі Укpаіни, бідноі вдови-вітчизни і пpоpочий обpаз іі сина-поета, що, наче птах, […]...
12. Пафос поезії воєнного лихоліття У грізні роки Великої Вітчизняної війни “під гул кривавий” на бій з ворогом йшло й художнє слово, що прирівнювалося до зброї і діяло безвідмовно. Прозові й поетичні твори, народженні духовним піднесенням, надавали захисникам рішучості відстояти рідну землю від нападника, разом з бійцями наближали перемогу. Діти йдуть, сміються… Матері з квітками Гей, радійте, люди, це наш день прийшов. Вірю я, так буде, знаю я, так буде, Сніг стече кривавий, у яри, […]...
13. Суспільно-політичні передумови написання Т. Шевченком вірша “Заповіт” Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая І. Літературне народження вірша “Заповіт”. У листопаді 1845 р. Шевченко збирався у подорож за завданням Археографічної комісії. Але невдовзі захворів. Хворим лежав у Переяславі у свого знайомого лікаря А. О. Козачко вськопИ Тут 25 грудня Т. Шевченко написав знаменитий “Заповіт”. ІІ. Головна думка поезії. (Вірш починається звертанням поета до народу. У ньому висловлюється палка любов до трудящих, до рідної землі, віра в те, […]...
14. Моє розуміння вірша О. Пушкіна “Пророк” Моє розуміння вірша О. Пушкіна “Пророк” Вірш “Пророк” був написаний у липні-вересні 1826 року після сумнозвісних подій – страти п’яти керівників декабристського повстання. В основі вірша традиція алегоричного використання біблійних мотивів, де образ співця синонімічно наближувався до образу біблійного пророка. Такі образи вже зустрічалися у попередніх віршах О. Пушкіна, зокрема у вірші “Наслідування Корану”. Пророк посланий для того, щоб говорити істину людям. Але як? Щоб зрозуміти це, розглянемо образи вірша. […]...
15. Антивоєнний пафос повісті І. Багряного “Огненне коло” Уперше повість “Огненне коло” з’явилася 1953 року у Німеччині у видавництві “Україна”. Задумана вона була як перша частина великого роману і має підзаголовок “Повість про І трагедію під Бродами”. У ліпні 1944 року поблизу міста Броди, що на Львівщині, Червона армія оточила й знищила корпус дивізії січових стрільців “Галичина”. Ця дивізія мала зупинити головний наступ радянських військ у районі Броди-Зборів. Діяльність цієї дивізії була лише частиною довготривалої та складної визвольної […]...
16. Аналіз вірша Самійленка Патріоти У творчості Володимира Самійленка переважають сатиричні та гумористичні вірші. В них поет висміює лінь, неробство, пусті балачки своїх співвітчизників. До таких поезій належать і “Патріоти”. Вірш був написаний у 1894 році. Основний віршовий розмір – двохстопний ямб, римування перехресне. Основною ідеєю поезії є засудження людей, які не припиняють говорити про свою любов до батьківщини, однак, на практиці нічого не роблять. Сюжет вірша доволі простий. Двоє юнаків дискутують про любов до […]...
17. Вірша Пам’ятник у російській літературі …у смутні мінути я утішав себе тим, що поет не вмирає й що Пушкін мій завжди живий для тих, хто, як я, його любив, і для всіх що вміють відшукувати його, живого, у безсмертних його утворах… І. І. Пущин Перший вірш “Пам’ятник” написав Квінт Гораций Флакк, давньоримський поет блискучої епохи імператора Серпня Він був сином вольноотпущенника, одержав гарне утворення в Римі, брав участь у громадянській війні у військах Брута, після […]...
18. Музичність поетичного слова Павла Тичини Однією з головних особливостей чудової поезії П. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика, супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, велич часу, красномовно свідчать його твори: поема – симфонія “Сковорода”, фуга “Шуми, епоха наша!”, реквієм “Похорон друга”, “Дума про трьох […]...
19. Патріотичний зміст збірки М. Рильського “Слово про рідну матір” І. Перше знайомство народу окупованої України із твором. ІІ. Патріотичний пафос збірки. 1. Спорідненість поеми “Слово про рідну матір” зі “Словом о полку Ігоревім”. 2. Відтворення історії України у “Слові про рідну матір”. ІІІ. Багатогранний образ України – центральний образ збірки....
20. Мій улюблений вірш Павла Тичини Мені дуже подобається поезія “Арфами, арфами…”. Це рідкісна за мелодійністю поезія, за красою внутрішніх віддзвонів, за ніжним поєднанням почуттів. Цей вірш, здається, увібрав у себе всю красу українського фольклору, веснянок, гаївок: Любая, милая, – Чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай Там за нивами… Вірш “Арфами, арфами…” побудований на оптимістичних акордах. Поет відчуває себе в обіймах Всесвіту, а його ліричний герой прагне пізнати себе, знайти своє місце в житті, […]...
21. Глибина і щирість почуттів закоханості, вірності, світлої радості у віршах Тичини Якось П. Г. Тичина сказав про Т. Шевченка та І. Франка: “…цілий всесвіт їхні душі творчо поглинали – і водночас на всесвіт світили самі…” Подібне можна сказати і про самого П. Тичину. Видатний поет ХХ століття, талановитий, тонкий, оригінальний та, на жаль, майже зовсім неоцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець – таким був Павло Тичина. Поступово, але неухильно, поет знаходив свою, тільки йому притаманну, манеру письма. Кожний вірш […]...
22. Максим Рильський має великі заслуги в розвитку українського вірша Його поезія напрочуд багата і різноманітна віршовими розмірами, ритмічним ладом, строфікою. Він мужньо і послідовно відстоював право класичних форм поезії на існування в радянській літературі. Суворі закони канонічних форм поезії, як не раз відзначав Рильський, не дають місця порожній балаканині, дисциплінують думку поета і владно велять йому зосередитись на головному образі. Своїм поетичним досвідом він переконливо довів живучість і необхідність таких форм, як сонет, октава, терцина. Рильський переніс на український […]...
23. Образ України у творчості Тичини Мабуть, не помилюся, коли скажу, що все життя Павла Тичини, вся його творчість були присвячені рідній землі і рідному народові. Вони надихали поета на нові досягнення. Перші звертання до України, сповнені любові й відданості, прозвучали у вірші Тичини-підлітка. Він висловлює свої почуття, милуючись природою рідного краю: Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка. Хвилюють, малюють, квітують поля – Добридень тобі, Україно моя! Поет народився в часи занепаду […]...
24. “Я стверджуюсь… бо я живу” Вірш “Я утверждаюсь” датований 1943 роком. Це був час, коли Україна звільнилася від фашистської окупації. Тичина разом з письменниками старшого покоління знаходився в евакуації, був далеко від фронтів війни, але його серце проймалося стражданнями від вістей про горе й муки рідного народу. У щоденнику воєнних літ поет писав: “Одколи почалася війна, свого не можу духа заспокоїть. І ті до мене вопіють, що на дні моря, і вкинуті в колодязь”. У […]...
25. Драматична історія вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” Драматична історія вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” Наприкінці Великої Вітчизняної війни В. Сосюра написав вірш “Любіть Україну”. Вірш згодом увійшов до збірки “Щоб сади шуміли”. Головним чином через змалювання пейзажних малюнків рідного краю автор поезії натхненно прославляє свою велику любов до Батьківщини. Він відтворює образ “вишневої” України, змальовує красу її природи, звитяжну історію, волелюбний народ з багатою культурою і солов’їною мовою. У цьому вірші вилились думки і почуття, що сповнюють […]...
26. Літературний аналіз вірша Лєрмонтова “Смерть поета” Вірш “Смерть поета” складається із двох частин. Перша частина – елегія, а друга – сатира. У цьому вірші Лєрмонтов обвинувачує в смерті Пушкіна не тільки Дантеса, але й все суспільство. На думку Лєрмонтова, причина загибелі Пушкіна в тім, що поет приречений на самітність і не міг цього винести. Він кидається в далекий йому мир і гине Пушкін загинув, тому що “Повстав він проти думок світла…”. Світське суспільство не розуміє “його […]...
27. Майстерність зображення настроїв людини у збірці Тичини “Сонячні кларнети” Павло Тичина – видатний український поет, публіцист, перекладач, учений. Враження дитинства, яке пройшло серед народу, наснажували першу пісню поета співчуттям до людини, що працею здобуває свій хліб. Уже в перших творах Тичини, які виявляють пристрасну любов поета до людини і природи бачимо глибоко оптимістичне відчуття життя і його оспівування. Перша збірка віршів П. Тичини “Сонячні кларнети” вийшла друком 1918 року. До неї ввійшли кращі з ранніх творів, а також написані […]...
28. Поет, народ і Батьківщина Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! – Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті – це головні ознаки творчості Тичини цього періоду. Все це присутнє і у вірші “Я утверждаюсь”, написаному 1943 […]...
29. Зміст вірша Блока “Фабрика” У сусідньому будинку вікна жолти. По вечорах – по вечорах Скриплять замислені болти, Підходять люди кворотам. Так починається вірш “Фабрика”. Слова “жолти” відразу привертають увагу своєю орфографією. А. Блок говорив, що в поезії немає нічого випадкового, ні одній комі. Отож: епітет “жовтий” використовує поет для вираження почуттів негативних – відрази, осуду. Інший “мовець” епітет вірша – “чорний”. “Недвижний хтось, чорний хтось” – втілення страшних сил, насильства, наруги над людьми, причому […]...
30. Мої враження від вірша Т. Шевченка “На панщині пшеницю жала…” Вірш “На панщині пшеницю жала…” має ще другу назву – “Сон”. У ньому Шевченко розповідає про долю селянки, яка уві сні бачить свого малого сина вже дорослим, щасливим, бо він уже вільний, одружений, має діточок. Мати від усього серця радіє за сина, але саме ця радість примушує її прокинутись, повернутися у сьогодення. Але уже нема з чого радіти. Тут мале дитя на руках, якого треба годувати, треба відробляти панщину на […]...
31. Твір Могутня сила вірша І. Франка “Каменярі” Могутня сила вірша І. Франка “Каменярі” І. Я. Франко – наш геніальний поет, який оспівував людину, її силу. Вірш “Каменярі” часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки своїм обсягом, скільки значущістю поставлених проблем. Змальовуючи збірний образ закованих каменярів, їх невимовно тяжке становище, автор указує й нате, що дає змогу знести цей “страшний тягар”. Це “любові жар”, що пломеніє в очах кожного. Каменярі […]...
32. Гармонія людини та природи за віршами П. Тичини “Де тополя росте…”, “Гаї шумлять…” Видатний український поет Павло Тичина написав багато віршів, які ввійшли до скарбниці літературної класики. Як поет-новатор Тичина створив цікавий образ ліричного героя, закоханого в природу. Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш “Де тополя росте…”, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною та природою: Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Ліричний герой цього […]...
33. Мелодійність та музичність поезій П. Тичини Кожен письменник має свій особливий стиль. Кожен поет по-своєму сприймає навколишній світ і по-своєму передає побачене та пережите у своїх поезіях. в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання. Творчість Павла Тичини – чи не найкраще підтвердження цієї закономірності. Його поезії важко сплутати з творами інших митців. Знайомлячись із творами П. Тичини, я помітив, що особливе значення в […]...
34. Шляхами П. Тичини Павло Тичина належить до самобутніх, складних і незвичайних поетів української літератури XX ст. В епоху нових соціальних перетворень молодий Тичина змальовує буремні події того часу за допомогою символічно-планетарних образів. Плуг уособлює могутню силу революційних перетворень. Цей плуг переорює землю, готуючи її до нових засівів на оновленій землі. Тичина дуже вірив в свободу, в революцію, в свій народ. Саме поняття народу набуває у нього чіткої соціальної визначеності і цілком реального життєвого […]...
35. Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем української національної революції” – Павла Тичини. Павло Тичина вийшов на творчий шлях поетом-оптимістом, поетом-сонцелюбом, його […]...
36. Різноманітна поетика П. Тичини періоду Вітчизняної війни Події Вітчизняної війни – фашистський розбій на рідній землі, доблесні подвиги воїнів, героїка народу, незламність Батьківщини, дружба народів, міжнародне значення Вітчизняної війни – вимагали відповідних художніх форм втілення. Поезія П. Тичини відзначається жанровою різноманітністю: бойові пісні, гімни на честь Батьківщини, Червоної Армії, сумні роздумирозповіді про страждання Вітчизниматері, яка стогне в пазурах загарбників, реалістичні розповіді про героїв боротьби з фашизмом, сатиричні куплети типу частушки й гнівні викривальні вірші, які бичують мерзенність […]...
37. Цивільний пафос віршів Єсеніна Російська земля з’являється перед поетом як сумний “покійний куточок”, “батьківщина лагідна”, “сторона ковилової пущі”. Увесь світ для нього пофарбований у світлі, райдужні тони. Російський орач, російський селянин, ще зовсім недавно такий земної й мирний, перетворюється у відважним, гордого духом богатиря – велетня Отчаря, що тримає на своїх плечах “нецілований мир”. Есенинский мужик – Отчарь наділений “силою Оники”, його “могутние плечі – що граніт-гора”, він “несказанен і мудрий”, у мовленнях його […]...
38. Драматизм творчої біографії Павла Тичини Василь Стус, який досліджував творчість Павла Тичини, писав: “Доля Тичини воістину трагічна. В історії світової літератури, мабуть, не найдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням”. Так, творча біографія Павла Григоровича Тичини позначена драматизмом, хоча починалася вона досить спокійно і впевнено, не передбачаючи ніяких трагедій. Павло Тичина вперше надрукувався двадцятирічним юнаком. Його перша збірка “Сонячні кларнети” […]...
39. Краса пейзажної лірики П. Тичини Поет Павло Григорович Тичина був надзвичайно талановитою і обдарованою людиною: прекрасно малював, мав чудовий голос, грав на багатьох музичних інструментах. І поетом він був незвичайним, самобутнім. Уже перша збірка поета “Сонячні кларнети” одразу здобула визнання читачів. Це збірка пейзажних малюнків-акварелей, це гімн землі, що звучить світло й урочисто. До цієї збірки увійшов і вірш “Гаї шумлять”, що став перлиною української пейзажної поезії. У вірші яскраво і гармонійно поєднуються людські почуття […]...
40. Патріотичний дух “Слова про похід Ігорів” “Слово про похід Ігорів” являється найвизначнішою пам’яткою культури Київської Русі. Твір написаний невідомим автором, але пройшовши крізь віки він не перестає збуджувати в серцях читачів вир палкої любові до рідної землі, до своєї Вітчизни. Події, які автор зображує в поемі були досить тяжкими у віхах історії слов’янського народу. Адже це роки, на які припала феодальна роздробленість та занепад потужної держави Київська Русь. А причиною послужила затьмареність руських князів пошуками наживи, […]...