“Він слугував народові своєму, боліючи душею разом з ним”. Значення творчості Михайла Коцюбинського

Михайло Коцюбинський – одна з найвидатніших постатей в історії української літератури. “М. Коцюбинському належить одне з найпочесніших місць: після Шевченка, поруч з Іваном Франком, Лесею Українкою, Стефаником – щодо краси й глибини своїх творів іншого письменника такого ми не знайдемо”, – писав Павло Тичина. Коцюбинський завжди брав гострі теми, сучасні, описував прекрасну природу, основну увагу все ж приділяв людині – сміливій, діючій і сильній.

Улюбленою темою письменника було майбутнє життя людства. Письменник твердо вірив у “світлу будучність для нашої землі”, закликав боротися за щастя народу: “Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці. Щастя не дається дурно…”.

Коцюбинський близький нам своєю вірою у творчий геній трудового народу. “Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали”, – говорить письменник устами Прокопа Кандзюби, персонажа повісті “Fata morgana”.

Творчість М. Коцюбинського – взірець класичного реалізму, художньої майстерності, школа для багатьох молодих митців. Письменник уміло розкривав психологію своїх героїв, створював пейзажі з соціально-психологічним забарвленням. Він глибоко знав і вивчав життя, був кровно пов’язаний з народом, самовіддано йому служив. М. Рильський у “Чернігівських сонетах” писав:

Глибоким зором і пером тонким Він слугував народові своєму, Боліючи душею разом з ним. Життя і кров, а не сюжет і тему Він залишив на білих сторінках – І слів його не обернуть на прах.

У передреволюційні роки основною темою творів М. Коцюбинського була тема протесту проти існуючого суспільного ладу, показ пробудження свідомості трудящих мас. Ці волелюбні прагнення народу уособлюються в образах Остапа й Соломії із оповідання “Дорогою ціною”. У повісті “Fata morgana” знайшли відображення різні форми селянського руху. Повість розкрила правду про віковічну ненависть до експлуататорів, про бажання селян розквитатись за багатолітній гніт і поневіряння.

Ліричний герой новели “Intermezzo” має автобіографічні риси, але він не тотожний Коцюбинському. Він втілює ідейно-етичні якості всіх кращих митців своєї епохи. Саме новела “Intermezzo” з її ліричним героєм дала Коцюбинському нове ім’я – Сонцепоклонник.

Його творчість промовляє і зараз до читачів художніми образами виняткової краси, розповідає про життя і мрії народу, допомагає виховувати в людях почуття патріотизму, людяності, добра, милосердя.





“Він слугував народові своєму, боліючи душею разом з ним”. Значення творчості Михайла Коцюбинського

Categories: Шкільні твори