Віктор Миколайович Забіла – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС

Віктор Миколайович Забіла

Творчість Віктора Миколайовича Забіли була позначена сумною зіркою нещасливого кохання. Дівчину, до якої він сватався, віддали за іншого. У своїх поезіях він виливав увесь біль кохання, яке проніс крізь життя, тугу за щастям та сумні роздуми про майнову нерівність, що руйнує долі людей.

Талант Віктора Забіли, прониклива глибина і ліризм його віршів, гарна мова і близькість поетики до народнопісенної – все це привернуло увагу літераторів до його творчості.

Сам поет не переймався друкуванням своїх віршів,

тому широкого розповсюдження його поезія не набула, і скоріше мала камерний характер. Деякі твори В. Забіли з’явилися в альманасі “Ластівка” 1841 року та в “Черниговских губернских ведомостях” 1857 року. Збірка “Співи крізь сльози” існувала в рукописних списках, і тільки її частина була надрукована окремим виданням на початку 40-х років XIX століття.

Ця збірка збереглася лише в одному примірнику, знайденому Є. П. Кирилюком.

Знайомства В. М. Забіли в літературно-мистецькому колі сприяли розвиткові його творчості та посиленню інтересу до його творів. Він приятелював з Т. Шевченком, спілкувався з художником В. Штернбергом, з уславленим композитором М. Глінкою. Ритміка поезій В. Забіли була близька до пісенної і сприяла тому, щоб його твори були покладені на музику. Дві його поезії – “Соловей” і “Гуде вітер вельми в полі” – поклав на музику М. Глінка. Це одні з найкращих його романсів.

До деяких своїх пісень В. Забіла сам писав музику. Відомо також, що мелодію до вірша “Човник” склав Т. Шевченко. ?



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Віктор Миколайович Забіла – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС

Categories: Твори на різні теми