Війна! Якою б вона не була, – це найбільше зло на землі

Related posts:

1. Коли була війна? Твір за оповіданням Григора Тютюнника “На згарищі” Чи не забули ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи не забули ми, чого коштувала нашому народові ця війна? Справді, з уроків історії ми знаємо, що з 1941 до 1945 року наш народ пройшов через страшні випробування, через неймовірні страждання – через пекло Великої Вітчизняної війни. Сьогодні ми знаємо про події тих років з книжок та кінофільмів, з розповідей бабусь та дідусів, які лід час війни були дітьми і назавжди […]...
2. Коли була війна? – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Коли була війна? Чи пам’ятаємо ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи пам’ятаємо, якою ціною дістав народ перемогу в цій війні? Дійсно, з уроків історії ми пам’ятаємо, що з 1941 по 1945 роки радянський народ пройшов через важкі випробування та неймовірні страждання. Але ж сьогодні ми знаємо про події тих буремних років лише з розповідей старих людей, з книжок та кінофільмів. Іноді до школи запрошують ветеранів Великої Вітчизняної війни. […]...
3. Вона була, як голос України Творчість Ліни Костенко, безкомпромісної письменниці, хвилює кожного, бо завжди актуальна, сучасна. Сучасна навіть тоді, коли поетеса веде нас таємними стежками минувшини, адже пов’язує її з проблемами сьогодення. Вона турбується про духовний світ співвітчизників, які на шляху національного відродження не повинні забувати гірких та героїчних сторінок історії, аби не розгублені були ті моральні цінності, що віками створювалися народом. У зв’язку з цим необхідно відзначити велику роль історико-філософського роману у віршах “Маруся […]...
4. Коли була війна? Чи не забули ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи не забули ми, чого коштувала вона нашому народові? Сьогодні ми знаємо про події тих років з книжок та кінофільмів, з розповідей бабусь та дідусів, які під час війни були дітьми і назавжди запам’ятали той жах. який вона несла. Іноді до школи завітають зовсім старенькі ветерани Великої Вітчизняної, але їх, на жаль, так мало вже лишилося живих. Нещодавно я прочитала оповідання […]...
5. Війна – найбільше з лих Війна – найбільше з лих І виростають покоління, Котрі не чули тишини. О, найстрашніше з літочислень Війна – війною – до війни! / Л. Костенко / Історія людства рясніє війнами. Чи був хоч один день, коли ніде на планеті не точилася війна? Війни міждержавні і громадянські, локальні і світові, справедливі і загарбницькі. Ще за печерних часів люди воювали за їжу, за зручнішу печеру, за жінку. Пізніше – за іншу здобич, […]...
6. Ніколи в серці не зітреться суворий карб тих днів і тих подій “Ніколи в серці не зітреться суворий карб тих днів і тих подій…” Війна! Якою б вона не була, – це найбільше зло на землі. Від переможного травневого салюту минуло вже чимало часу, та в нашій пам’яті живуть і житимуть подвиги героїв, звершені у дні війни. Вони оспівані в багатьох творах митців нашої країни. Видатний український поет Микола Бажан пише про них у поемі “Нічні роздуми старого шахтаря”, що під час […]...
7. “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була…” Україні й українцям нелегка випала доля. Прекрасну землю, дану Богом, з тихими водами, ясними зорями, широкими степами та ланами доводилося захи­щати від різних ворогів. Бо приваблювали варварів і річки, і ліси, і поля – всі багатства нашої країни. Відстоювали люди свою землю з шаблею в руках від татарських, турецьких, литовських, польських та інших завойовників. Уявити важко, які знущання витримали українці, не бажаючи ставати на коліна, від кримських ханів, польської шляхти. […]...
8. “Я була тоді з моїм народом…” Три сторінки у “Роман-газеті”. Чверть століття – за датами, що стоять за віршованими рядками. Ще понад чверть століття мовчанки про цей твір. Така трагічна, моцартівська, назва – “Реквієм”. Я завжди уявляла собі цю жінку витонченою, дещо погордливою. Вишуканістю, літературним снобізмом віяло від її перших ліричних збірок – ще б пак, освіта, виховання, належність до інтелектуальної еліти, початок століття, любов Гумільова… Хоч усе це: освіта, виховання, належність до інтелектуальної еліти початку […]...
9. Зразок твору на тему: Війна 1812 року у романі “Війна і Мир” Лев Миколайович Толстой, коли був учасником Севастопольської оборони, став свідком поразки російської армії. Під час військових дій, Толстой побачив всі жахи війни, поведінка людини на війні, а також ті страждання і позбавлення, що війна приносить людству. Письменник побачив що таке справжній патріотизм. Побачене під час військових дій і отриманий Толстим досвід, яскраво виявилися в творі “Війна і мир”. У своєму творі великий російський письменник зобразив події двох воєн: 1805 – […]...
10. “Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” Ми є нащадками тих, хто заснував нашу рідну Україну. Який глибокий зміст вкладено у ці слова: “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Скільки випробувань випало на долю українського народу! Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними своєї держави! Протягом багатьох століть “загарбницькі душі” намагалися завоювати нашу землю. Справжні українці мужньо відстоювали права своєї держави, захищали її […]...
11. Найвищою цінністю для Генріха Белля була людина, людське життя Саме гуманізм є найпривабливішою рисою його творчості. Гуманізм високохудожніх і глибокозмістовних творів Белля привернув до нього увагу читачів усього світу: його книги перекладено 48 мовами. Про величезну міжнародну популярність Белля свідчить і той факт, що у 1972 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури. Генріх Белль завжди відстоював ідею миру між народами, брав участь у громадських акціях, спрямованих проти атомного озброєння, виступав із публіцистичними станнями, боровся за перемогу людяності […]...
12. Сенс назви роману Л. М. Толстого “Війна і мир” Твір Л. М. Толстого “Війна і мир” – російська національна епопея. За словами Ромена Ролана, це широка епопея нашого життя, новітня “Іліада”, в якій Л. Толстой пройшов “від роману окремих особистостей до роману армій і народів, … в яких зливаються в одне волі мільйонів людей”. Великий художник-реаліст показав у романі всю націю у найважливіші історичні часи з 1805 до 1825 рік. У назві втілено протиставлення двох понять: бойові дії і […]...
13. “В його душі була мета, ясна і проста – народ і Україна…” Як відомо, цивілізація розвивається лише тоді, коли кожне наступне покоління робить крок уперед, дбаючи про рідну землю, про свій народ. Воно повинно осмислити поклики попередників і внести власну часточку в розвиток свого краю. Це глибоко розумів Іван Семенович Нечуй-Левицький, бо сам усе життя трудився для рідної культури, був справжнім патріотом і подвижником. Він був переконаний, що, коли в Україні буде якнайбільше освічених, національно свідомих і працьо-витих людей, в серці кожного […]...
14. Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі Україна відома своїми героями, вірними захисниками батьківщини. Одним із таких народних героїв є козак Морозенко. У пісні про нього “Ой Морозе, Морозенку…” описуються такі події. У Морозенка була мати – жінка, заради якої, передусім, він жив, про яку піклувався. Але він був змушений піти воювати, бо татари загрожували мирному життю його країни. Козацьке військо виступило на поле. Очолював хоробрих воїнів Морозенко. Але татар було більше, ніж козаків. Морозенко потрапив у […]...
15. Я була тоді з моїм народом АННА АХМАТОВА 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА “Я була тоді з моїм народом…” Роки сталінізму озвалися диким болем і нелюдськими стражданнями у долях людей. Багатьох духовно скалічили, винищили, зламали. Вплив сталінізму – цього жахливого монстра – перенесла Анна Ахматова. Сина Ахматової, Льва Гумильова, декілька разів заарештовували. Під впливом цих подій народився чудовий твір – поема “Реквієм”. Читання цієї поеми вражає розум і душу, дає урок мужності і душевної стійкості. […]...
16. Якою ціною далася старшині перемога у творі “А світанки тут тихі” Кожен образ, на мій погляд, є носієм певної риси, з якою народилася і померла героїня. Так, говорячи про Лізу, автор неодноразово звертає увагу читача на її самотність: самотня в юності, “самотній крик”, “лякала самотність”. Дівчина прожила з відчуттям самотності. Такою ж самотньою була її смерть. Отже, Ліза – це самотність. А в Соні Гурвич письменник виділяє непомітність. Саме такі непомітні дівчата здійснили немало подвигів в ім’я Батьківщини, своїх рідних, коханих. […]...
17. Мир і війна Мир і війна Скільки існує світ – стільки й існують війни. Світ ділили, переділяли, знову ділили… Жодна держава не існує вічно: то приєднується до чогось, то відділяється, то її знищують. Іде безкінечний переділ світу. І над цими глобальними катаклізмами хтось стоїть, комусь не йметься все захопити, підпорядкувати собі, володіти. На жаль, війни роблять не народи, а лише окремі постаті. Стільки історій існує про те, як із-за дрібниці починалися кровопролиття. Так […]...
18. Народ у романі-епопеї Л. М. Толстого “Війна і Мир” 1867 рік. Л. М. Толстой закінчив роботу над епохальним романом своєї творчості “Війна і мир”. Автор зазначав, що у “Війні і мирі” він “любив думку народну”, поетизуючи простоту, доброту та моральність російської людини. Цю “думку народну” Л. Толстой розкриває, зображуючи події Вітчизняної війни 1812 року. Не випадково Л. Толстой описує війну 1812 року лише на території Росії. Історик і художник-реаліст Л. Толстой показав, що Вітчизняна війна 1812 року була війною […]...
19. Людина на зачумленій землі Шкільний твір По романі А. Камю “Чума”. Протягом всієї тисячолітньої історії людство освоїло багато страшних уроків. Вічні цінності виявилися хибкими, людина – сповненим егоїзму й непомірних бажань, природа – втіленням апокаліпсиса. Але тільки XX століття принесло людству щире розуміння даремності життя. Друга світова війна відкрила й продемонструвала найстрашніше, що є в природі людини, істоти мислячого. Зблякли ікони нової філософії. Навчання Ніцше й Шопенгауера дало виродливу недоспілу мораль. У такому випадку […]...
20. Велика Вітчизняна війна головна тема літературного життя Велика Вітчизняна війна стала головною темою літературного життя Росії. Недарма для російського народу, наших дідусів і бабусь досі актуальними є і назавжди залишаться слова: “Смертний бой не ради славы, Ради жизни на Земле.” “Я жив, я прийшов з війни живий та здоровий. Але скількох я недолічився… Скільки людей встигли мене прочитати й, можливо, полюбити. А їх немає в живих. Це була частина мене… І я з ними щось втрати: О. […]...
21. “Сильнішою, ніж вона є, я не можу її зробити!” До кінця свого життя Ганс Крістіан Андерсен зберігав дві найцінніші речі – олов’яного солдатика й троянду. Це були подарунки від дітей, які від щирого серця подякували казкареві за його талант. Дитинство майбутнього літератора було нелегким, навіть злиденним, алі наполегливість, працьовитість зробили диво – згодом у Європі, а пізніше й у рідній Данії великого казкаря вітали цілі юрби його шанувальників, навіть сам король, єпископи й герцоги виявляли до нього свою прихильність. […]...
22. Народ у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” 1867 рік. Л. М. Толстой закінчив роботу над епохальним романом своєї творчості “Війна і мир”. Автор зазначав, що у “Війні і мирі” він “любив думку народну”, поетизуючи простоту, доброту та моральність російської людини. Цю “думку народну” Л. Толстой розкриває, зображуючи події Вітчизняної війни 1812 року. Не випадково Л. Толстой описує війну 1812 року лише на території Росії. Історик і художник-реаліст Л. Толстой показав, що Вітчизняна війна 1812 року була війною […]...
23. Хто з героїв окрадений найбільше? Хто з героїв окрадений найбільше? Драма “Украдене щастя”, написана І. Франком 1891 року – це шедевр світової драматургії, в ній неперевершений талант письменни ка органічно поєднався із глибоким знанням життя народу. Коли читаєш цю п’єсу, постійно відчуваєш хвилювання і внутрішнє напружен ня, неначе знаходишся поруч із живими героями, стаєш співучасником трагічних подій, що так зримо і яскраво змальовано у творі. Ось, мабуть, чому я й досі знаходжусь під враженням цієї […]...
24. Дружба – найбільше багатство Багато є скарбів: і матеріальних, і духовних. Кожна людина на своєму життєвому шляху прагне знайти щастя, що вважається найбільшою неперехідною цінністю. Щастя буває різним. Для одних щастя – гроші, розкіш. Інші його бачать у сімейному житті, хтось – у повсякденній роботі. Це все важливо мати. А чи не найголовніше мати надійних друзів? Філософ, людина великої мудрості, Г. С. Сковорода навчав: “Друг вірний – захист міцний”. Справді, як важливо, коли в […]...
25. “Аби ти щаслива була, Україно…” за поезією П. Воронька Біографія кожного поета є справжнім джерелом його подальшої творчості, витоком почуттів та ідей. Так сталося й з біографією Платона Воронька. Ця людина великої душі й оптимізму мала героїчну долю, завжди була у вирі життя. Поет часто звертається до теми Батьківщини, до теми рідної землі. Ліричний герой його віршів завжди висловлює думки й почуття самого поета. Наприклад, клянеться у вірності Україні: Усі мої сили, наснагу високу, Й життя я віддам до […]...
26. Якою я бачу формулу українського Відродження Десять років минуло відтоді, як наша Україна з гідністю проголосила про свою незалежність. Мабуть, для держав із давно існуючим традиційним устроєм десять років – це мить, незначна частина їхнього минулого. Інша ж справа – десятиліття для нашої країни, декілька попередніх століть після Переяславської ради виснажили, розтрощили національний потенціал українців. Згадаймо заборону нашої історії, мови, культури, науки! Згадаймо, як святе право на власну державність було зведено до рівня кримінального злочину! Двічі […]...
27. Особисті міркування. Трагедія генія. В чому вона? Доля творчої спадщини кожного письменника складається по-різному. Велику роль у цьому відіграють суспільно-політичні умови й оточення, в якому народжується і формується талант письменника. Видатний поет XX століття, талановитий, оригінальний, та, на жаль, майже зовсім ще не оцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець, незрівнянний перекладач з вірменської, грузинської, татарської, болгарської та інших мов, невтомний популяризатор кращих досягнень світової культури на Україні. Творча особистість Павла Григоровича Тичини була багатогранною і […]...
28. “Війна руйнує наші душі” Перша світова війна стала першою світовою трагедією XX століття, вона не тільки забрала життя мільйонів людей, а десятки мільйонів залишила каліками. Трагедія її полягала і в тому, що вона зруйнувала душі цілого покоління. Прогресивні письменники першими відчули, які моральні наслідки має війна. У творчості Еріха Марії Ремарка, Ернеста Хемінгуея зображуються герої, які пройшли війну і вийшли з неї фізично не ушкодженими, але на все життя війна залишається в їхній душі. […]...
29. Трагедія генія. В чому вона? Молодому Павлові Тичині життя здавалося набагато простішим, ніж воно є насправді. Тому рання лірика поета присвячена природі, рідному краю, пошуку світової гармонії. Перше переосмислення світу прийшло до Тичини з громадянською війною. Братовбивча війна показала, що світ зовсім не досконалий, далекий від гармонії. І якщо в ранній творчості Тичини головні дійові особи – трава, гаї, небо, вітер, то після невдалої революції поет більше уваги приділяє Україні, її громадянам, скорботам і радощам […]...
30. Якою я уявляю школу майбутнього У майбутньому школа буде збудована з прозорого матеріалу. Школярі будуть учитися, сидячи на прозорих стільцях за прозорими партами. Від цього в класах буде дуже багато світла. А якщо батькам заманеться поди­витися на нас, то треба буде лише пройти повз шкільний будинок. Шкільних предметів у школі майбутнього буде наба­гато більше, ніж сьогодні, але уроки продовжуватимуться не більш як чверть години. Учителів не буде. Замість них кожного з учнів буде навчати персональний […]...
31. Мир на землі Вірш Симоненка “Салюти миру” нагадує нам, кому ми повинні дякувати за своє дитинство під мирним небом. Що несе з собою свято Перемоги? Гордість за народ-переможець, наш народ? Сльози і сум за загиблими? Це свято відзначається навесні 9 травня. Коли все навкруги цвіте, повниться надією і життям. У вірші звучить гордість за переможців – живих та загиблих. Чується в ньому і смуток: багато дочок і синів України не повернулися з тієї […]...
32. Що таке війна на прикладі твору “Повісті полум’яних літ” О. Довженка Що таке війна, ми знаємо з розповідей дідусів або навіть прадідів, зі старих кінофільмів або з таких книжок, як “Повість полум’яних літ” О. Довженка. Читаючи її коиваві сторінки, підіймається з глибини душі страшний гнів, гнів за знівечені людські долі, за сплюндровану Батьківщину. Але й росте гордість за простих і разом з тим непростих людей. Скільки довелося їм пережити, скільки вистраждати, скільки крові й сліз довелося пролити на суворих шляхах війни. […]...
33. Наша честь – вона найголовніша у селі! “…Наша честь – вона найголовніша у селі!” 1901 року Ольга Кобилянська завершує роботу над повістю, яку назвала влучно – “Земля”, що стала вершиною творчості письменниці. У ній гармонійно переплелося суспільне й особисте, вічні проблеми любові й страждання, добра і зла. Відчуваєш, з якою емоційністю і теплотою О. Кобилянська переймається долею кожного героя, разом з ним страждає і сподівається. Думаю, що саме тому в читачів виникає глибока довіра до всього, що […]...
34. Якби я була Попелюшкою У старій казці, яку написав французький письменник Шарль Перро, є гарна – прегарна героїня – Попелюшка. Усі дівчатка мріють про те, що й вона, – потра­пити на бал до королівського палацу і вийти заміж за прекрасного принца. З усієї казки вони бачать тільки її яскравий фінал, гарну сукню і карету, які начаклува – ла її тітонька-фея. Одного разу я перечитувала цю казку і подумала: “А якби я була Попелюш­кою?” Яка […]...
35. Твір про людську пам’ять, про те, як вона допомагає вдосконалитися людині Закон життя жорстокий – все народжене коли-небудь зникає. Та це не повинно лякати людей. Навпаки: треба вірити, що життя прекрасне і постійно рухається вперед. Ніщо на світі не зникає безслідно. Людина успадковує пам’ять віків, надбання попередніх поколінь, давні традиції, вірування. Ми смертні, але безсмертний народ і безсмертя – в наступності поколінь. Мудрість віків зберігається у книжках та історії, а багатство народної душі – в пам’яті, у серці, у вчинках. Нам […]...
36. ХЛІБ – НАЙБІЛЬШЕ БАГАТСТВО ТВІР-РОЗДУМ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ. Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження – духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття – завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство – хліб. Коли хліба обмаль – його не може замінити ні золото, ні […]...
37. “Була б шия, а ярмо знайдеться” Твір зароманом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Автори подають широку передісторію села Піски ще з часів заселення Лівобережної України. ” А літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було. Там стояло невеличке сільце, або краще невеликі хутірці розсипались по балці, як стоги сіна зимою по степу… Огорожі – ніякої. То тепер тільки стали городи обгороджувати, а […]...
38. Яка байка Крилова мені найбільше сподобалася Творчість Івана Андрійовича Крилова займає значне місце в розвитку російської літератури й культури кінця XVІІІ – початку XІX століття. У його добутках з’єдналися традиції колишніх часів і риси зовсім нового мистецтва. Оригінальний жанр віршованої байки дозволив письменникові досить відкрито виражати свій погляд на події й вдачі сучасного йому суспільства. І він виражав свої думки мовою, найбільш наближеним до народного розмовного мовлення Моральні повчання поета-байкаря були звернені до широкої аудиторії й […]...
39. Вулиця, якою ходиш щодня Великий німецький поет і мислитель Гете поставив одного разу собі таке питання: “Що складніше за все побачити?” Виявляється, що складніше за все побачити не минуле, покрите багатовіковим пилом, і не майбутнє, що окутане туманом невідомості. Ні, не це. На своє питання мудрий Гете відповів: “Те, що лежить перед самими твоїми очима”. Щодня мій шлях лежить вулицею Раднаркомівською, коротенькою вулицею в центрі Харкова. Довгі роки вона була для мене просто дорогою. […]...
40. “Думка народна” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” До ідеї написання найбільшого твору свого життя – роману-епопеї “Війна і мир” Л. М. Толстой прийшов не одразу, а від повісті “Декабристи”, де розповідалося про події 1856 року, тобто про епоху повернення з Сибіру героя твору. І Толстой відступив від вже початого: особистість героя, як пояснив письменник у нотатці-передмові до роману, відсувалася в його уяві на другий план, а на перше місце виступала сама епоха, що передувала 1812 рокові, та, […]...