Вартості і вади українського національного характеру

Related posts:

1. Основні риси українського національного характеру 9 клас Одну націю від іншої відрізняє зовнішність, мова, традиції, культура у широкому розумінні цього слова. Але, крім того, кожна нація, як і людина, має свій характер. Цей характер, з одного боку, формується під впливом різних зовнішніх чинників: територія, що належить нації, вплив сусідніх народів, історичні події тощо. Але, з другого боку, характер нації і впливає на її історію, культуру. Можна провести паралель з людиною. Характер її формується під впливом […]...
2. Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” – І варіант ІВАН БАГРЯНИЙ 8 клас Й І варіант До недавнього часу ми нічого не знали про творчість Івана Багряного, бо за правдиве змалювання жахів сталінських репресій твори письменника були заборонені, у нашій країні їх не друкували. Але зараз ми маємо можливість дізнатись, як було насправді. Про тяжку долю українців, про їхнє прагнення вистояти і зберегти свої національні святині розповідає нам роман Багряного “Тигролови”. Головний герой твору – Григорій Многогрішний. Від своїх славних предків-козаків […]...
3. Змалювання типових рис українського національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі “Тигролови” показав Європі образ українця, представника зневаженої нації, яку розтинали жахливими голодоморами, драконівськими репресіями, але вбити не змогли. Роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній тайзі не вигадані Іваном Багряним, а ним пережиті. При змалюванні життя українців у Сибіру письменник використав власні враження від відвідин Зеленого Клину. Тут живуть українці, колишні втікачі й вигнанці, які були колись розкуркулені радянською владою. У […]...
4. Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” – ІІ варіант ІВАН БАГРЯНИЙ 8 клас Й II варіант Твір І. Багряного “Тигролови” має усі прикмети пригодницького роману: персонажі чітко розмежовані на позитивних і негативних, захоплюючий сюжет, мисливські пригоди, кохання і, звичайно, щасливий кінець. До цього жанру зверталися і яскраві представники зарубіжної літератури, однак твір І. Багряного посідає окреме місце. Автор створює жанр українського пригодницького роману, українського всім своїм духом, усіма своїми ідеями. Основний сюжет твору складає історія заслання “державного злочинця”, його втечі з […]...
5. Наталка Полтавка – утілення національного характеру “Українська опера на дві дії” – так визначив автор жанрову приналежність “Наталки Полтавки”. Цей твір за своїм значенням стоїть на рівні “Енеїди” того ж Івана Котляревського й навіть на рівні “Кобзаря”. Розробка теми “вічної жіночності” стала однією з провідних і найбільш значущих в українській літературі. Наталка Полтавка – це співуча й красива дівчина, яка вміє бути вірною, наполегливою, роботящою. Її кохання до Петра є взірцем високого й незмінного почуття. На […]...
6. Змалювання типових рис національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” Змалювання типових рис українського національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” . Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі “Тигролови” показав Європі образ українця, представника зневаженої нації, яку розтинали жахливими голодоморами, драконівськими репресіями, але вбити не змогли. Роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній тайзі не вигадані Іваном Багряним, а ним пережиті. При змалюванні життя українців у Сибіру письменник використав власні враження від відвідин Зеленого Клину. Тут живуть […]...
7. Зображення деформації українського характеру під впливом марксистсько-ленінської ідеології Мабуть, одним з найстрашніших нещасть для будь-якого народу є зміна укладу життя, традицій і звичаїв через зміну ідеології, накинутої зверху, позиченої в іншого народу, чужої для національної ментальності та свідомості. На жаль, український народ зазнав деформації національного характеру в XX столітті. Це’ сталося під впливом радянської ідеології. Людей змушували відректися від їхньої віри, забути мову, звичаї, традиції, змінити своє життя згідно з бажаннями ідеологів. Душа і свідомість поставали проти таких […]...
8. Найяскравіші риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко Герої роману “Маруся Чурай” живуть і діють у відблиску всеохоплюючого образу – історичної України, яка піднялась на священну війну за свої права, державність і незалежність. Ліна Костенко розкрила далеке, сховане у віках коріння того руху, який відчутно активізувався і поширювався у надрах радянської тоталітарної системи, підкресливши тим, що державність і незалеж-ність – одвічна мрія українського народу. Ліна Костенко у цьому творі найбіль-шою мірою довела, що українській ментальності притаманні не тільки […]...
9. Зображення народного життя, побуту, національного характеру українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Картини минулого яскраво оживають на сторінках соціально-побутової повісті Нечуя-Левицького. який збагатив нашу літературу творами про українську старовину, змальовуючи детально прекрасні місця над Россю, побут та звичаї селян. Поряд з чудовими картинами природи виростають і болючі проблеми пореформеного села, жорстока боротьба за приватну власність, за “твоє” і “моє”. І ця боротьба розділила сім’ю Кайдашів, штовхає сина проти батька, невісток проти свекрухи. Порушено віковічну традицію українського народу – ввічливе ставлення до старших. […]...
10. Які риси російського національного характеру втілені в Івані Север’яновичі Флягине? Сбирается із силами російський народ И вчиться бути громадянином. Н. А. Некрасов У повісті Н. С. Лєскова “Зачарований мандрівник” розповідається історія головного героя – Івана Север’яновича Флягина, життя якого – ланцюг незвичайних, іноді навіть неймовірних пригод. Не випадково перший варіант повести називався “Чорноземний Телемак”. Телемак – це син гомеровского Одиссея. Повзрослев і надивившись на безсоромне поводження наречених Пенелопи, він відправився шукати по світлу свого батька, занадто довго що не вертався […]...
11. Образ Наталки яскравий тип національного характеру Надрукована була п’єса тільки в 1838 році, але в рукописних копіях стала поширюватися ще в 20-х роках XІX століття. Було також багато таких людей, які напам’ять усю п’єсу. З великим успіхом і не раз вона йшла на сценах Петербурга, Москви, Кишенева, Мінська, Риги, Талліна, Вільнюса, багатьох міст і ибіру, Середньої Азії та Кавказу, її ставили і російські трупи. Під час вистави у Варшаві на прохання глядачів драму показували двічі на […]...
12. Маруся Чурай – втілення українського жіночого характеру Ліна Василівна Костенко – одна з найвидатніших ук­раїнських поетес XX століття. Її перу належать кілька відомих поетичних збірок. До сьогодні Ліна Костенко веде активну публіцистичну й громадську діяльність. Твір поетеси, який заслуговує на особливу увагу, називається “Ма­руся Чурай”. “Історичний роман у віршах”, – так сама авторка визначила жанр цього твору. Історія Марусі Чурай відома нам з історичних джерел XVII століття. Дівчина – авторка багатьох пісень – отруїла свого коханого, покаравши […]...
13. Риси національного характеру героїв роману “Маруся Чурай” Ліни Костенко Роман “Маруся Чурай” Ліни Костенко – яскраве явище сучасної української літератури. Поклавши в його основу баладу “Ой не ходи, Грицю” і пов’язану з нею легенду про піснетворку Марусю Чураївну, Ліна Костенко однак не обмежилася показом лише особистого життя своєї героїні, а майстерно вплела його в бурхливі соціально-полїтичні події української історії періоду Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Тож цілком природно, що всеохоплюючий образ, який підпорядковує собі інші, відблиск якого проймає […]...
14. Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем української національної революції” – Павла Тичини. Павло Тичина вийшов на творчий шлях поетом-оптимістом, поетом-сонцелюбом, його […]...
15. Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини У червні 1917р. внаслідок лютневих подій у Росії було проголошено відновлення державності України. Це загальнонародне піднесення з приводу проголошення волі України П. Тичина передає у поемі-ораторії “Золотий гомін”. Розкута, без видимої сюжетної лінії, поема націлена на створення єдиного мажорного символу – образу української волі. Міфологічні та філософські символи поєднані в ній з новітніми національними символами. Цей складний поетичний твір документально свідчить про те, що найширші маси українства побачили в проголошенні […]...
16. Остап Вишня про негативні риси українського характеру в гуморесці “Чухраїнці” Великі надії покладав Остап Вишня на культурне відродження 20-х років, українізацію. І 1926 року він видав збірку “Українізуємось”. Відчувається стурбованість гумориста щодо проблем розвитку української мови. Він розмірковує про збереження н чистоти, розширення сфер вживання, про шляхи досягнення грамотності. В гуморесці “Чухраїнці” з сумною іронічною посмішкою говорить Остап Вишня про менталітет українця, ного негативні національні риси. Скільки в ній пркорості, болю через егоїзм, інертність думки й дії рідного народу. Для […]...
17. “Мина Мазайло” М. Куліша: українізація й шляхи побудови національного суспільства Складні почуття наповнювали душу Миколи Куліша, коли він починав писати свою п’єсу “Мина Мазайло”. Усім серцем прийняв він революцію, мріяв про “голубий соціалізм”, який так палко проголошував його Малахій. Але дійсність 20-х рр. минулого століття вносила сум’ятицю в його душу: гостро постала національна проблема. Українцям, їх культурі, мові не вистачало місця на власній Україні. Куліш пише комедію, темою якої є, за його словами, “міщанство й українізація”. Службовець Мина Мазайло прагне […]...
18. Творчість Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення Іван Петрович Котляревський… Хто ж він такий? Український письменник, який перший у вітчизняній літературі звернувся до джерел народної мови, зробив її літературною, пішов шляхом реалізму й народності. Він увів нові жанри: епічну травестійно-бурлескну поему, оперу, водевіль. П’єси Котляревського сповнені непідробного гумору, високої поетичності, щирої любові до народу. Це нев’янучі квітки у всенародному вінку шани великому українському письменнику-гуманісту. Живе народне слово у XVI-XVIII ст. уже було представлено у творах письменники, та […]...
19. Вади людини й суспільства в творах українських байкарів Байка – найцікавіший жанр літератури, і виникла вона в процесі постійної боротьби добра і зла, любові та ненависті, правди і кривди. Байка завжди захищала інтереси скривджених і пригноблених, висміювала паразитичне життя панів, показувала суперечності кріпосницької системи, засуджувала соціальну нерівність. До жанру байки зверталися Г. Сковорода і Л. Боровиковський, І. Франко і ТІ Гулак-Артемовський, Є. Гребінка і Л. Глібов. Талановитий український байкар П. Гулак-Артемовський свій твір “Пан та Собака” спрямував проти […]...
20. Твір на тему – Ідея національного духовного відродження у творчості Тараса Шевченка Нарешті утверджено державу, Україна подолала перехрестя епох, твердо стала на дорогу цивілізованого розвитку, планомірно й неухильно переходить до нових форм суспільного життя. Послідовно й мужньо йшов крізь віки до цієї славної події український народ, в ім’я волі він жертвував усім: шматком важко заробленого хліба, родинним спокоєм і своїм життям. В ім’я незалежності єднався та збройно ставав на захист своєї землі від численних поневолювачів. Однак до цього моменту – утворення держави […]...
21. “Енеїда” І. Котляревського – енциклопедія життя українського суспільства XVІІ-XVІІІ ст І. “Енеїда” І. Котляревського – безсмертна перлина української літератури. ІІ. Український національний колорит поеми. 1. Дух козацької вольниці. 2. Національне вбрання українців. 3. Українські страви. 4. Звичаї та обряди. 5. Свята та розваги. 6. Інтер’єр української хати: світлиці, сіни, двір, піч. 7. Імена героїв та географічні назви. ІІІ. “Енеїда” І. Котляревського – посібник із народознавства....
22. Твір: Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ліриці Павла Тичини Ім’я видатного українського поета Павла Тичини відомо кожному. Його поезії, особливо рання лірика, знайомлять нас з незвичайним світом, в якому панують ідеали свободи та національного визволення. І постає перед нами романтичний герой, ім’я якому – український народ, заради якого автор ладен віддати все, із-за якого у нього рветься душа. Україна, рідна земля, Батьківщина… А що може бути краще для Батьківщини, ніж свобода, ніж “струмок серед гаю як стрічечка”,’ніж коли “хвилюють, […]...
23. Якими були погляди Г. С. Сковороди на існуючу дійсність, людські вади? Г. С. Сковорода негативно ставився до сучасного йому життєвого устрою, в якому прості люди були безправними, позбавленими волі через ярмо кріпацтва. У таких сатиричних творах, як “Всякому місту – звичай і права”, “То яка ж є то слава нині?”, “Поспішай, гостю, поспішай”, “Осінь нам приходить, а весна пройшла”, в оді “Похвала бідності” письменник дотепно й гостро висміює вади різних верств суспільства: брехню, розпусту, гонитву за чинами й багатством, пияцтво, зажерливість, […]...
24. Які риси характеру я хочу в собі виховати Які риси характеру я хочу в собі виховати Мабуть, це питання слід пов’язати із отим вічним питанням дорослих на кшталт “Яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш?” або “Ким мрієш бути?”. У молодших класах, коли мене це діставало це питання, я відповідав, що моя мрія – бути таким, як Карабас-Барабас або Бармалей. Але то було усе несерйозно і необмірковано. Згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. Я посварився […]...
25. Основна риса характеру ліричного героя творів Василя Стуса – стоїцизм 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ В. СТУС Основна риса характеру ліричного героя творів Василя Стуса – стоїцизм Василь Стус. Великий українець і великий поет XX століття. Поет трагічної, але гордої долі. Його ім’я сприймаємо як символ незнищенності людського духу, як взірець національної гідності. Та попри все “поезія В. Стуса, – зауважує Ю. Шевельов, – наскрізь людська й людяна, вона повна піднесень і падінь, […]...
26. Ідея національного духовного відродження у творчості Шевченка Утверджено державу. Україна здолала перехрестя епох, твердо стала на широку дорогу цивілізованого розвитку, планомірно і неухильно переходить до нових форм суспільного життя. Послідовно і мужньо крізь віки йшов до цієї славної події український народ. В ім’я волі і свободи він жертвував усім – шматком важко заробленого хліба, родинним спокоєм і своїм життям. В ім’я незалежності єднався і збройно ставав на захист своєї землі від численних поневолювачів. Але до цього моменту […]...
27. Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” В. ПІДМОГИЛЬНИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА В. ПІДМОГИЛЬНИЙ Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. Підмогильного “Місто” Роман В, Підмогильного “Місто” з’явився у Харкові 1928 року. Це перший урбаністичний роман в українській літературі, який відрізнявся від уже відомих зразків проблематикою, новими героями, манерою оповіді. Хоча розповідь у творі ведеться від третьої особи, але світ ми бачимо таким, яким його сприймає головний герой Степан Радченко. Тому […]...
28. Романтичний ідеал національного визволення та свободи у ранній ліриці Павла Тичини Павло Тичина прийшов у літературу зовсім юним і приніс своє радісне світовідчуття, що вибухнуло в ній раптово “Сонячними кларнетами”. Поява цієї збірки розцінювалася тоді як справжня революція в українській поезії. Вона вийшла з тісних рамок традиційної поетики, несла в собі свіжу образність, пошуки цікавих форм. Її автор був тоді сповнений надій, щасливого передчуття близької всеочисної грози. Він вірив у революцію зі всім шалом юності, і тому сприймав її спрагло, з […]...
29. ТолерантністьТвір-роздум з елементами дослідження публіцистичного характеру У Україні проживають люди 134 національностей. Кожна має свою самобутню культуру, історію, традиції. Але всім нам слід бути толерантними по відношенню один до одного. “Толерантність – це гармонія в різноманітті. Толерантність – пошана, ухвалення і розуміння багатої різноманітності культур миру, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності”. Це визначення ми знаходимо в “Декларації принципів толерантності” ЮНЕСКО. На думку моїх однолітків, толерантність – привілей сильних і розумних, таких, що не […]...
30. Якою я бачу формулу українського Відродження Десять років минуло відтоді, як наша Україна з гідністю проголосила про свою незалежність. Мабуть, для держав із давно існуючим традиційним устроєм десять років – це мить, незначна частина їхнього минулого. Інша ж справа – десятиліття для нашої країни, декілька попередніх століть після Переяславської ради виснажили, розтрощили національний потенціал українців. Згадаймо заборону нашої історії, мови, культури, науки! Згадаймо, як святе право на власну державність було зведено до рівня кримінального злочину! Двічі […]...
31. Як стати розумнішим? інформаційного характеру) Інтелектуальна гра “Дебати” давно прижилася в нашій школі. Грають у цю гру від найменшого віку до випускників. Теми для дебатів вибирають відповідного до віку. Дебати – це вміння сперечатися, спираючись на знання та факти. І виявилося, що успішними в цій грі можуть бути не тільки “хорошисти”, а й “середнячки”. Бо головне у цій грі – думати. І думати швидко. Наступний момент – продемонструвати свою ерудицію та вміння говорити. Говорити слід […]...
32. Звичаї та обряди українського народу спрямовані на охорону природи Чим далі повертатися в історію будь-якого народу, тим ближче він знаходився до природи. Це ж саме можна сказати і про український народ. Чи це гуцули, які мешкали серед давніх Карпат, чи це лісові мешканці Полісся, чи це українці півдня. Одних кормив ліс, інших земля, третіх моря та ріки. Весь побут так чи інакше базувався на використанні природних багатств. Тому не дивно, що більшість звичаїв і традицій досить тісно пов’язані з […]...
33. Простота – найкраща риса характеру людини ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Простота – найкраща риса характеру людини “Ми плачемо тому, що нам сумно, але й сумно нам тому, що ми плачемо”, – писав відомий американський психолог початку XX століття В. Джеймс. Ці слова підтверджують мудрість, що зміст визначає форму, але і від форми залежить зміст. Це важливо пам’ятати, коли замислюєшся над формами своєї поведінки, роздумуєш над тим, що має стати звичкою і що наповнить твій внутрішній світ. […]...
34. Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” – IІІ варіант ЛІНА КОСТЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛІНА КОСТЕНКО Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” ІІІ варіант Минуле дивиться на нас кривавими очима і ніби запитує: чи зможемо ми зберегти мир на Землі, чи зможемо зберегти власну волю, щоб ніколи більше не відчувати на собі страшних часів поневолення і розпачу, коли ти стаєш наймитом у власній хаті. Ліна Костенко тому і написала свій неперевершений роман у віршах […]...
35. Розкриття російського характеру у творах Буніна Багато що в російській людині захоплює Буніна. У сліпому співака Родіона він підкреслив “смак, чуйність, міру”, особливе розуміння життя: співав Родіон так, “як і має співати той, чиє народження, працю, любов, сім’я, старість і смерть як би служіння… “І таких героїв, які відчувають життя як високе і щасливе покликання, у Буніна чимало. Не випадково одним з головних критеріїв оцінки людини Бунін вважає “спрагу жити”, яка протистоїть самотності і страху смерті. […]...
36. Уміння зберегти власну гідність – важлива риса характеру людини Гідність – це риса характеру, яку в людині знищити неможливо. Втративши гідність, людина перестає бути Людиною. Вона перетворюється на суспільну іс­тоту, яка сліпо виконує команди господаря, яка не має особистої думки або боїть­ся її висловити. Людина без гідності намагатиметься приховати свою індивідуальність, боятиметься вирізнятися із суцільної сірої маси таких же суспільних істот, як вона сама. З часом вона взагалі втратить свою особливість, несхожість, неповторність і перетвориться на звичайний гвинтик, яких […]...
37. Героїчне минуле українського народу у творах Тараса Шевченка Тарас Шевченко – геніальний український поет, художник, мислитель, ідеї якого одухотворюють і кличуть до свободи. Він любив свй народ, оспівував його мудрість, працьовитість, щире серце, боровся за його волю. Тому і став національним пророком, українським Мойсеєм, що вивів свою націю з рабства і просвітив їй шлях до незалежності. Однією з головних тем творчості Шевченка усіх періодів була героїчна історія України. Твори поета на історичну тематику різноманітні за своїм змістом. Частина […]...
38. Трактування праці як найважливішого чинника національного відродження БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас Усе життя Б. Грінченко був невтомним трудівником. Змолоду обравши собі долю “робітника без відпочинку”, він, за словами М. Чернявського, “більше працював, ніж жив”. Праця була для письменника синонімом життя. І це підтверджується всією його творчістю. У вірші “До праці” автор стверджує: “Праця єдина з неволі нас вирве”. Поет закликає однодумців: Нумо до праці брати! Годі лякатись! За діло святеє Сміло ми будемо йти! І незважаючи на те, що […]...
39. Досягнуте розуміння характеру народної казки до 40-му рр 19 століття У 1821 року з’являється “Словник давньої і нову поезію” М. Осголопова, щось на кшталт літературної енциклопедії – тут міститься стаття і казці. У ній вперше робиться спроба відмежувати казку з інших жанрів: від роману, поеми і притчі, т. е. Саме з тих жанрів, із якими її, як ми бачили, об’єднували. Бовдурів дає вже й визначення казки, де на кількох першому плані висувається неправдоподібність. “Казка є розповідь вигаданого події. Вона можливо, […]...
40. Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” Іван Франко – великий син України, чия слава не меншає з роками. Навпаки, кожний новий ювілей Каменяра наближає до нас його думки, образи, мрії. Мені здається, що Франко і подібні до нього діячі заслужили визнання багатьох поколінь українців передусім своєю відданістю народові, рідному краю. Вони допомагали Батьківщині своїми творами, викликали у земляків бажання змінити життя, добитися щастя й волі. Саме це, на мою думку, зробив Іван Франко своєю поемою “Мойсей”.’ […]...