Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая
Тема уроку: Е. Йонеско “Носороги”. Символічний сенс сюжету. Сатирично-гротескне змалювання процесу “омасовлення” людей. Проблема втрати індивідуальності під тиском масової свідомості.
Сутність опору Беранже. Система образів.
Мета уроку: познайомити учнів із життям та літературною діяльністю французького драматурга XX ст. Ежена Йонеско – представника “театру абсурду”, розкрити зміст п’єси “Носороги”; розвивати вміння аналізувати твір; формувати світогляд учнів.
Епіграф: Я людина і буду нею до самого кінця. Е. Ионеско
ОбладнаннЯ: портрет Е. Ионеско; Е. Ионеско з дружиною і дочкою; ілюстрації до п’єси “Носороги” та інших творів; виставка творів драматурга.
Тип уроку: урок вивчення нового навчального матеріалу.
Хід уроку
І. Повідомлення теми, мети, епіграфа уроку.
ІІ. Актуалізація знань.
Бесіда за питаннями вчителя
1. Що таке “театр абсурду”? Коли він виник?
.
2. Хто став засновником “театру абсурду”? .
3. Хто запропонував цей термін? .
4. Як називав цей театр Е. Йонеско? . Що таке парадокс?
5. Яка головна думка цього театру?
.
ІІІ. Формування нових знань і способів дії.
1. Розповідь про митця
Вчитель. Сьогодні, друзі, ми здійснимо подорож до Румунії, побуваємо у Златині, де народився Е. Йонеско, в майбутньому драматург XX ст. Отож, вирушаємо у подорож. А допоможуть нам здійснити її знавці життя та творчості Йонеско. .
Повідомлення учнів.
1 учень. У 1950 р. в маленькому Паризькому “Театр де Нонтамбюль” була поставлена одноактна п’єса “Голомоза співачка” зовсім невідомого на ті часи автора-початківця Е. Йонеско, який працював коректором в одному із видавництв. Це був перший твір “театру абсурду”. Прем’єра цієї п’єси не зробила Йонеско відомим. Так само як і наступні його п’єси-притчі, або абсурдські фарси – “Урок”, “Стільці”, “Жертви богу” – ще не знайшли свого глядача.
Ситуація змінилась у 1954 р., коли була поставлена перша об’ємна п’єса “Амадей, або Як його позбутися”. Довгоочікуваний успіх прийшов. “Театр абсурду” владно заявив про себе, а Йонеско відразу перетворився на живий міф.
2 учень. Румунсько-французький драматург, класик театру абсурду Е. Йонеско народився в Румунії у Златині в сім’ї румунського адвоката і француженки. Ежен – так його звали по-французьки. Французька мова стала для нього рідною. Відразу після народження хлопця батьки переїхали до Парижа.
Маленький Ежен досліджував різні кутки міста, записуючи свої думки і переживання спочатку в щоденник, а пізніше – у вигляді маленьких п’єс.
3 учень. У 1926 р. він повертається до Румунії, коли йому було 13 років. Закінчив Бухарестський університет, працював викладачем французької мови, спробував свої сили в літературній критиці.
У 1938 р. назавжди виїхав у Францію, де через півтора десятки років йому судилось стати всесвітньо відомим драматургом “театру абсурду”.
У 1936 – 1941 рр. – драматург живе в Марселі. З 1945 р. працює редактором періодичних видань. Визнання прийшло до Йонеско в 1956 р., коли видатний французький драматург Жан Ануй назвав його п’єсу “Стільці” шедевром. Великий успіх мала п’єса “Носороги” . З 1970 р. Йонеско – член французької Академії. Окрім п’єс, писав есе і оповідання, а також лібрето для опер.
Помер у 1994 р. в Парижі.
Вчитель.
Е. Йонеско написав, крім названих, й інші п’єси: “Безкоштовний убивця”, “Повітряний пішохід”, “Король помирає”, “Ігри в убивство”, “Макбет”, “Урок”, оповідання есе, критичні статті. Після закінчення війни він пише п’єси, в яких у зви чайній атмосфері змішуються невдоволення і агресія, як призводять до катастрофи. При цьому Йонеско шукає про тиріччя між словами і подіями.
Свої драми характеризува як “антитеатр”, засобами якого хотів показати на сцеь незрозумілий і хаотичний світ. Таким чином Йонеско зклав основи “театру абсурду”.
Клас поділяється на 4 групи, кожна з яких отримує своє завдання:
Знайти в тексті п’єси елементи “театру абсурду” . Знайти в тексті приклади використання гротеску. Виписати в зошит фантастичні елементи. Для чого вони використовуються у творі?
Прочитати в особах уривок із п’єси. Пояснити, як ви зрозуміли прочитане.
ІV. Підсумки уроку.
Драма “Носороги” продовжує певні художні “ходи” п’єси “Урок”, водночас створює стихію розумної гри, спрямовуючи глядацьку увагу у бік певних основоположних сюжетів сучасної історії. З надзвичайною майстерністю Йонеско видобуває художню ситуацію, що в ній, з одного боку, постає водночас і елегантна, і моторошна алегорія такого катастрофічного омасовлення людей, а з другого, їхня вперта спроба або не помічати цієї катастрофи, або ж одразу пристосовуватися до неї. “Носороги” подають феномен стадності ніби у подвійній експозиції – тут і неухильне перетворення людей на носорогів, але тут і їхнє намагання заплющити очі на таке перетворення. Напевне, зовсім не випадково дія “Носорогів” розгортається в статичних декораціях французької провінції, яка при всіх своїх достоїнствах час від часу демонструвала “оносороження” у тих чи інших напрямах масової істерії.
Поважна норма зразкових громадян раптово перетворюється на вовчу зграю, охоплену жадобою якоїсь “расової” іншої крові.
Художній світ, створений письменником, прозаїчний і населений звичайними людьми. Трагедії героїв – дрібні й абсурдні. І водночас цей світ, при всій своїй буденності, – фантастичний, бо найнеймовірніше відбувається в житті звичайному. Світ письменника сповнений жаху, безнадії, мороку.
Фантастичне в п’єсі переплітається з прозаїчним зображенням буденності, що створює особливий світ твору – складний, дисгармонійний, як і саме життя.
V. Домашнє завдання.
Відповісти на запитання: 1. Що було причиною перетворення людей у носорогів? 2. Чому Беранже не перетворився у носорога?
Олена Макара. учитель вищої категорії Цуманськоі ЗОШ N1 1 ступеня Ківерцівського району Волинської області
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Урок вивчення п’єси Е. Ионеско “Носороги”
Categories: Твори з літератури