Я дуже люблю казки О. Пушкіна. Не раз уявляла своїх улюблених героїв і мандрувала з ними світом казок. Милуючись лебедем, я ще й досі вірю, що він ось-ось обернеться прекрасною царівною, а чорний кіт може розповідати казки, як у вступі до поеми “Руслан і Людмила”: Край лукомор’я дуб зелений, І золотий ланцюг на нім. Щодня, щоночі кіт учений На ланцюгу кружляє тім. “Руслан і Людмила” – одна з найулюбленіших моїх […]
Анекдот. Але не зовсім ясним з першого погляду представляється ставлення казки до анекдоту. Сутність анекдоту зводиться до несподіваного дотепному кінцю стислого розповіді. Структура анекдотів зовсім на суперечить жанровим ознаками казки. Аарне включив анекдоти у своїй покажчику казок в особливу рубрику, й у разі принципово він мав рацію. Він виділяє такі рубрики, як анекдоти про пошехонцах, про жінок, про жінках і дівчат, про хитрецах, про попах тощо. буд. Тоді як Аарне […]
А хто може відповісти на питання, за що любиш? Хіба я знаю? Просто він мені близький, може, то гени моїх пращурів даються взнаки. Як і він, я не знаю сільської праці. Тобто він знає, але не пише про це, а я просто не знаю. І наше село – то просто місце, де людина може залишитися наодинці з небом, із річкою, з полем, на якому золотавиться пшениця. Клен ты мой опавший, […]
Марко, король – персонаж сюжету про Тристане й Ізольду, дядько Тристана і чоловік Ізольди Білявої. М. – правитель Корнуельса. У Тинтажеле протікає дія ряду лицарських романів. Один раз до берегів королівства, де править Марко, пристає корабель норвезьких купців. Вони висаджують на берег юнака, що виявляється племінником М. Тристаном, сином його зниклої сестри. М. полюбив Тристана як рідного сина, що викликає постійне невдоволення баронів. Образ М. – один із самих цікавих […]
Твір за романом І. Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький” Урочисте слово “патріот”. А кого ним називають? Які моральні якості людини-патріота? Ці питання останнім часом викликають у нашому суспільстві суперечки, дискусії. Але, мабуть, не помилюся, якщо скажу, що в одному різних поглядів не буде: патріотом ніколи не назвуть зрадника. І як не переписувалися б підручники з історії, жодне покоління не напише хвалебних рядків про зрадників. Знайомлячись з однією із сторінок нашої історії, […]
“Батько українського театру” “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, […]
До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яка є філософсько-ідеологічним течією XVІІІ ст. і позначилася у всіх сферах мистецтва, в тому числі і в літературі. Для епохи Просвітництва були характерними такі завдання: просвіта населення, поширення культури наукового знання, поліпшення життя з допомогою культури. Епоха Просвітництва була характерною боротьбою за владарювання розуму, загальна рівність, починаючи з другої половини XVІІ ст. в Англії і до […]
Палац китайського імператора. Розмова імператора з камергером про солов’я. Соловей та імператор. Паперовий соловей. Гнів імператора. Пташка зламалася. Імператор і Смерть. Повернення солов’я. Розмова солов’я з імператором.
Ось і прочитана поема І. Драча “Чорнобильська Мадонна” – скорботна пісня поета про вибух на Чорнобильській АЕС, що вразив усю планету. Поема І. Драча викликала у мене і щемливий біль, і роздуми над життям, його проблемами, а головне – відчуття відповідальності за все у цьому світі. А ще мені хотілось вклонитись низько до землі всім тим, хто переживав ті страшні дні у зоні атомного вибуху, і тим, хто намагався відвернути […]
У гостях? Скажімо, не зовсім точно. По-перше, Чичикова ніхто не запрошував до себе, а по-друге, це була цілком ділова поїздка. Мета її – придбання фіктивних кріпаків, причому будь-що, але не за будь-яку ціну, а якнайдешевше. У реальності здійснення цієї фантастичної ідеї Чичиков уже переконався, успішно відвідавши чарівного Манилова, що навіть оплату купчої взяв на себе. Повертаючись з Манилівки, Павло Іванович заїжджає в трактир, щоб поїсти і дати відпочинок коням. Щасливий […]
Бридке каченя – казковий образ, в якому втілені уявлення автора про долю і призначення генія: всупереч всім обставинам він обов’язково доб’ється визнання і слави. Бридке каченя, що народилося в качиному гнізді, доводиться багато що зазнати в житті. Його вважають потворним, оскільки він зовсім не схожий на останніх мешканців пташиного двору, що “обмежують межі світу канавкою з лопухами”. Таким же потворним і ні на що не здатним він здається котові і […]
Цю визначну постать в історії становлення України, на її початках, будуть згадувати кожного разу як приклад справді державного мужа, який дбав про могутність держави, де кожний був захищений і міг сподіватися на майбутнє. На моє глибоке переконання, всім, хто прагне влади чи стає політичним лідером, варто було б спершу скласти іспит перед народом з предмета “Основи державотворення”, де за основу було б узято життєво важливі думки й повчання Ярослава Мудрого. […]
І. Парадоксальність Вайльда – прояв настроїв кінця XІX століття. ІІ. Естетизм Вайльда і парадокс як форма його втілення у романі. 1. Естетична програма Вайльда. 2. Мистецтво і мораль у романі. ІІІ. Заперечення моральності мистецтва – відображення декадентських поглядам автора. ІV. Смисл символіки роману.
Давньоіндійська епічна поема “Рамаяна” була створена понад дві тисячі років тому. У її основі – усна народна поезія, міфи, легенди, що відбили первісні уявлення людей про природу і людину, про моральність і справедливість, про добро і зло. “Рамаяна” для індійців – це наставляння в правильному житті, а її герой Рама – ідеал людини, приклад мужності і вірності, утілення шляхетності і справедливості. Індуси вірять у те, що, зблизившись душею із шляхетністю […]
Найбільш відомим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. У повісті змальовано наших далеких предків – українських верховинців із Тухольської долини, які зуміли героїчно оборонити рідний край від жорстоких татаро-монголів. У зображенні історичного минулого письменникові допомогли художня вигадка та народна творчість, зокрема відома в Галичині і в Закарпатті легенда про […]
Маленька крапелька величної держави – моє село, багато є таких! Зазнало лиха, бідувань і слави Воно живе і вічно буде жить! Нашому селу літ триста п’ятдесят, різні версії є про його назву. Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна правила нашим селом. Мала маєток, Роганку-річку, а в ній карасі, і лини, й окуні. І церква […]
У новелі “Я ” М. Хвильовий створює картину життя людей у революційні часи, змальовує викривлення їхніх душ та ідеалів. У центрі новели людина, чия душа трагічно розколюється навпіл: людське гинуть під впливом жорстокості, під впливом “ідеї”, яка стає важливішою за все. Важливо, що героя оточують другорядні персонажі, які лише поглиблюють та погіршують його стан, його внутрішній конфлікт із самим собою. Сам головний герой називає їх “сторожами його душі”. Проте вони […]
У ній представлені люди, кинуті на саме дно життя. Вони кинуті туди суспільством, в якому одні, маючи все, володарюють, вва тануть себе господарями життя, а інші не мають нічого і стають в’язнями своєї нещасливої долі. Отже, Горький малює нам брудну нічліжку, господарем якої є лицемірний і жадібний старий Костильов. У цій нічліжці живуть люди самих різних верств суспільства. Тут ми бачимо колишнього артиста, слюсаря Кліща, який все ще сподівається вибратися […]
Олексій Федотович Коломієць – один із найвідоміших українських пись-менників-драматургів. У його талановитих п’єсах відображається правда нашого сучасного життя. Художня палітра митця багатоманітна, яскрава за своїм змістом і образними барвами. У кожному своєму творі драматург намагається бути новатором, порушує актуальні проблеми сучасності. На літературній ниві Олексій Коломієць виступив 1960 року, опублікувавши свою першу збірку оповідань “Біла криниця”. У ній, як проліски під сніжним покривом, пробивалася творча індивідуальність майбутнього драматурга. Псикологічна поглибленість, […]
Чим прислів “я відрізняється від приказки? У яскравій художній формі прислів’я виражають закінчене судження переважно повчального характеру. Приказка побудована як незакінчена думка. Вона міс – шть натяк на висновок. Сі. Що таке казка? Які типи фольклорних казок вам відомі? Чарівні казки розповідають про фантастичні пригоди або перетворення; казки про тварин, де головні герої – тварини, які наділені людськими якостями; побу – гові казки розповідають про кумедні, іноді несподівані життєві ситуації, […]
Ежен Йонеско народився 26 листопада 1909 року в румунському місті Слатін. Його батько був румуном, а мати – француженкою, відтак Йонеско був пов’язаний з двома національними культурами. Дитинство він провів у Франції, а роки юності – у Румунії. 1929 року він поступив на літературний факультет Бухарестського університету, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною, з якою прожив разом довге життя. Деякий час Йонеско викладав французьку мову, а румунською він видав на […]
Гобсек Естер ван – персонаж 11 творів Людської комедії, головна героїня. Э. – дочка Сари Гобсек по прізвиську Прекрасна Голландка, онучатої племінниці Гобсека. Э. наділена бездоганною красою: атласна шкіра, тонка, як китайський папір, синьо-сірі очі під надбрівними дугами виключно чіткого малюнка, волосся, в розбещеному виді що доходять до землі. У очах і вигляді Э. “через 18 століть після вигнання знову заблищав Схід”. Обравши услід за матір’ю ремесло куртизанки, Э. досягла […]
Тарас Шевченко – геніальний син українського народу. Крізь усе своє життя він проніс боротьбу проти пригноблення людей, проти знущання, намагався захистити знедолених людей. Почалось це ще з дитинства. Він народився у сім’ї кріпака. Поки родина працює, малий Тарас потроху знайомиться зі світом. Гуляє в полі, у лісі, усе йому цікаво, все хочеться зрозуміти. Одного разу він дуже налякав рідних, коли не повернувся увечері додому. Малий Тарас заблукав, на щастя, йому […]
Пpиpода. Її таїни. Це цілий світ, зі своїми законами… Hезабутні дні, пpоведені М. Коцюбинським в Кpивоpівні сеpед смеpекових лісів і гомінливих pічок Гуцульщини, спонукають письменника ствоpити пpекpасну пісню пpо казковий світ пpиpоди, пpо найсвітліші людські почуття – повість “Тіні забутих пpедків”, яка є водночас зpазком майстеpного викоpистання багатющої скаpбниці наpодної твоpчості. Як і в казках, легендах, пеpеказах, так і в повісті М. Коцюбинського оживають ліс, гоpи, Чеpемош, незвичайні геpої. Оживає […]
Ім’я Олександра Солженицина, довгий час колишнє під забороною, зараз зайняло своє місце в історії російської літератури радянського періоду. В 1989 році в нашій країні був опублікований цикл добутків “Архіпелаг ГУЛАК”, аналізуючи який, можна розкрити сутність теми “Кати й жертви”. Солженицин не приховує своєї ворожості до тих радянським, партійним керівникам, а тим більше до керівників НКВД і прокуратури, які самі стали об’єктом жорстоких репресій в 1937 і 1938 роках. У першому […]
Силабічне віршування – система віршування, в основу якої покладена рівна кількість складів при невпорядкованому вільному розташуванні наголошених та ненаголошених. С в. характеризується також парним римуванням, переважно паракситонним, метричною константою, тобто коли наголос припадає на клаузулу та на відповідний склад перед цезурою, котра ділить, віршовий рядок на дві рівновеликі частини: Неначебто списи, // колосся по полю, Люди колосся /І стинають без болю. С в. притаманне поезії, що базується на мові з […]
Веселий час – дитинство! Сповнене пригод, справжніх переживань і почуттів, воно назавжди залишається в нашій душі світлим образом, що з теплотою згадуємо в дорослому житті. Бо такого в нас більше ніколи не буде, а воно було найкраще, найправдивіше, най-дивовижніше. Такий незгладимий слід залишило дитинство і в душі Всеволода Нестайка, бо тільки людина, яка вміє зберегти в пам’яті миті дитячого життя, могла написати “Тореадорів з Васюківки”. Повість описує пригоди друзів Івана […]
Мова сьогодні піде про людину, яка була люблячим сином, вірним другом, неординарною особистістю, справжнім громадянином своєї держави, – це відомий американський письменник Джек Лондон. Його ім’я завжди пов’язують із захоплюючими оповідями про сильних та мужніх людей, яскравих особистостей. Його герої не вигадані письменником. Цих людей він знав, бачив, з ними пройшов через важкі випробування. Ірвін Стоун зазначав, що “Джек Лондон був одержимий жагою правди”. Матеріал для своїх творів він брав […]
Уже сам початок байки підказує нам, що добра не буде, що за справу взялися недолугі виконавці. Адже перше слово – Осел, тобто баєчний образ недалекого розумом, але упертого “діяча”. А далі все гірше та гірше: Козел завжди символізує завзяту дурість. Мавпа – то символ дурості енергійної. А до Ведмедя дібрано епітет, який не залишає жодної надії на цю сильну особу – клишоногий. Та що вдієш, коли наші герої, не маючи […]
У п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревський змальовує життя українського селянства повно і багатогранно. Проте зауважимо, що для-цього він обрав сюжет, у якому діє зовсім небагато персонажів. Але майстерне поєднання цікавого сюжету, актуальних проблем морально-етичного та психологічного характеру і прекрасних яскравих постатей головних дійових осіб роблять драму довершеним зразком української драматургії, однією з “перших ластівок” поступу українського театрального мистецтва. Поруч із головним образом Наталки у творі діють мати Наталки Горпина Терпилиха, […]
Світ почуттів і пристрастей у ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Понад сто років шедевр інтимної лірики Івана Франка, його лірична драма “Зів’яле листя” бентежить серця читачів, обпікає вогнем пристрастей, болем нерозділеного кохання, дарує естетичну насолоду. Коли її читаєш, то майже фізично відчуваєш, через які страждання й випробування пройшов великий Каменяр, що був людиною тонких і багатих почуттів. І хоч в історію України він увійшов як гордий і непохитний “вічний […]
Багато випробувань випало на долю нашої країни протягом всього її існування. Але однією з найстрашніших подій став голодомор тридцять третього року. У світовій історії не було зафіксовано голоду, подібного тому, що пережила Україна. За підрахунками вчених, ця трагедія прирекла на смерть від голоду більше восьми мільйонів людей. А в тих, хто вижив, назавжди залишаться в душі жахливі спогади про найдовший рік їхнього життя. Болючі спогади виношував у своєму серці і […]
Головний герой роману – Печорін – жив у тридцяті роки дев’ятнадцятого століття. Цей час можна охарактеризувати, як роки похмурої реакції, що настала після розгрому декабристського повстання 1825 року. У цей час людина передової думки не міг знайти застосування своїм силам. Невіра, сумнів, заперечення стали особливостями свідомості молодого покоління. Ідеали батьків вони відкинули ще “з колиски”, а разом з цим засумнівалися і в моральних цінностях як таких. Ось чому В. Г. […]
Тема роману “Обломів” – зображення російської дійсності напередодні реформи 1861 року. Ідея роману не новий: головний герой Обломів – “зайва людина”, ледачий, марний, а тому й нещасний. Добролюбов у статті “Що таке обломовщина?” ставить його в один ряд з Онєгіним, Тентетниковим, Печориним, Бельтовим і Рудиним. Критик відзначає риси принципової подібності в цих різні на перший погляд героях. При цьому Обломів не абсолютне повторення літературних попередників, Гончарів зображує його в нових […]
Поясніть, що таке балада? Слово “балада” походить від прованського “танцювати”. Балада – назва різних поетичних жанрів, які змінювалися протягом століть. У середньовічній поезії це народна танцювальна пісня любовного змісту з обов’язковим повтором-рефреном. Потім з балади зник рефрен, вона перестала бути танцювальною і перетворилася на пісню про благородне кохання. У XІX столітті балада вже являла собою сюжетну пісню з драматичним змістом. Що таке літературна балада? Балада – це сюжетна пісня з […]
Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість “Інститутка”, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору та примусили працювати нарівні з дорослими. Важко їй було у старої пані, і зовсім нестерпним стало життя при панночці. “Прийду було її […]
“Усі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива родина нещаслива по-своєму…” Так починається роман Л. М. Толстого “Анна Кареніна”. Тож це роман про сім’ю, про маленьке людське коло рідних людей, яке живе у великому світі, спілкується з цим світом, але взагалі творить своє, відмінне від нього середовище. Толстой немов заглядає у шпаринку: що там робиться, у цьому маленькому колі? Адже ніхто своє родинне життя не оприлюднює: ось, дивіться, моя […]
Роман Михайла Стельмаха – про часи Великої Вітчизняної війни, але не лише про них. Саме у переломні моменти історії найвиразніше проявляються духовні сутності людей. Цей роман – про велич людського духу і ницість дрібних людців, про смерть в ім’я великого і безсмертя народу, про торжество правди і поразку кривди. Всі ці проблеми вирішуються письменником через показ образів звичайних людей: трудівників і ледарів, героїв і боягузів, тих, що здатні грудьми затуляти […]
Кафка, Кафка, Кафка… Знаєте, чесно кажучи, мені його жаль. Зламана людина, яка боялася світу. Письмовий стіл для нього був єдиним другом. Людей він сторонився, у родині жив, як “більш чужий, аніж найчужіший”, жінок боявся. Дивно, що людина з таким похмурим поглядом на життя, із таким відстороненим ставленням до людей могла привернути до себе увагу читачів усього світу. Комфортно Кафка почувався тільки у своїй кімнаті за зачиненими дверима. Так, ми на […]
М. В. Гоголь належить до числа найбільших діячів російської класичної літератури. Вершиною творчості письменника є поема “Мертві душі” один з видатних добутків світової літератури, по визначенню Бєлінського, “утвір, вихоплений зі схованки народного життя”. У поемі знайшли своє вираження всі основні особливості таланта автора Чичиков центральний герой поеми, довкола нього відбуваються всі дії, з ним зв’язані всі діючі особи. Сам Гоголь писав: “Тому що що не говори, не прийди в голову […]
Світ який – мереживо казкове! Світ який – мереживо казкове! Світ який – ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця. Світе мій гучний, мільйонноокий, Пристрасний, збурунений, німий, Ніжний, і ласкавий, і жорстокий, Дай мені свій простір і неспокій, Сонцем душу жадібну налий! Дай мені у думку динаміту, Дай мені любові,’ дай добра, Гуркочи у долю мою, світе, Хвилями прадавнього Дніпра. Не шкодуй добра мені,, людині, […]
М. В. Гоголя можна назвати вічним мандрівником і трудівником. Що змушує його їхати у такі далі від рідних місць? У Москві він відчуває втому фізичну й душевну, тому часто їздить за кордон, туди, де є “ненатоплене тепло”. Мабуть, дійсно, “велике бачиться на відстані” краще. За кордоном він плідно працює над головним твором свого життя – поемою “Мертві ДУШІ”. Письменник, відвідуючи мальовничі місця Європи, піднімаючись на гору Монблан чи дивлячись на […]
Читаючи пушкінський роман у віршах “Євгеній Онєгін”, мимоволі захоплюєшся вмінням поета милуватися красою, бачити її в усьому. Тут і краса непокірної природи Росії, і краса Петербурга, і краса старовинної дворянської садиби. Сцени театральної зали і дійства, що у ній відбувається, краса людей, їхнього одягу рухів і внутрішнього світу. Це якась дивна гармонія, яку відчувають усі, хточитає пушкінські рядки. Вже перший погляд, який кидає автор на свого героя, має пояснити читачу, […]
4.1. Орієнтовний план до характеристики образу героя. І. Михайло Решето – звичайний пакульський підліток. ІІ. Портрет і зовнішність хлопця ІІІ. Риси характеру героя: чесність і порядність; відкритість та доброта; гуманність і благородство; працьовитість та відповідальність; щирість і порядність. ІV. Головний персонаж твору “Ирій”: прагнення до високого покликання; має власну думку і може обгрунтовано її висловити; здатен на самопожертву; Вміння любити і сприймати це щире почуття; вболівання за долю інших; шанобливість […]
Мені раніше не дуже подобалось читати. Мені здавалося, що це марна витрата часу. Соромно сказати, але ще в 5 класі я читав дуже повільно, а деякі слова навіть по складах, міг неправильно поставити наголос. А іноді й зовсім спотворював слова при вимові, через що зміст робився зовсім незрозумілим. Але це було у 5 класі. Завдяки урокам літератури моя техніка читання значно поліпшилась. І я зрозумів: щоб дружити з книгою, треба […]
На підвіконнях нашої школи стоять квіти. Батьки придбали або виростили їх власноруч і принесли влітку, перед святом 1 вересня. Але через тиждень частина горщиків була забруднена: в них з’явилися папірці, жуйки, листки були обірвані, зламані, квіточки валялися на підлозі. Невже учні не розуміють, що красу потрібно берегти? Адже все це створюється для нас! Виходячи на перерву, ми дихаємо чистішим повітрям, тому що саме квіти допомагають його очищувати. Ми також бачимо […]
Значущість і декларативність характеру вірші підкреслювалися й особливим шрифтом, яким воно було надруковано. Це один з найглибших добутків російської поезії про співвідношення гражданственности й мистецтва. За образом громадянина вгадувалися вчителі й друзі поета, великі громадяни Росії – Бєлінський, Чернишевський. Але це не просто повчання. У суперечці, що ведуть поет і громадянин, розставлені не всі крапки над “і”. Поет Н. А. Некрасов висловив багато болісних і гірких сумнівів, у яких, безперечно, […]
Любов і ненависть – мов близнюки у характері Дмитра Павличка. Такий він і в поезії. Трибун, що кидає прокляття на голови ворогів: “Великих днів незрячі свідки, кому потрібні ви, кому?” – і поряд: “Ріка крізь гори мусить повернути, щоб на Вкраїні закінчити путь”. І винувате зізнання дружині: “Ти досі без моєї похвали обходилась, моя ясна любове”. Д. Павличко прийшов в українську літературу на початку 50-х років і довго був чи […]
“Україна в огні”… Коли читаєш, стає моторошно від тих злочинів, що робили німці на нашій землі, стає страшно від того зла, що робили самі українці, зраджуючи себе і свою Батьківщину. Але все це – неприхована правда війни, неприхована правда історії українського народу. І написати цю історію так рельєфно, так достовірно міг тільки справжній майстер. Ім’я цього майстра – Олександр Довженко. Родина Запорожців… Навіть прізвище знайшов автор таке, щоб ще раз […]
Микола Васильович Гоголь народився 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Навчався у Полтавському повітовому училищі, згодом – у Ніглинської гімназії вищих наук. У 1828 році переїхав до Петербурга. З 1834 року – ад’ютант-професор по кафедрі загальної історії при Петербурзькому університеті. Вже з початку своєї творчої діяльності Гоголь ввійшов у річище російської демократичної літератури, що розвивалася в напрямі народності й гуманизму, широко використовував українську літературну й фольклорну […]
Серед письменників давньої української літератури найвидатнішим полемістом кінця XVІ – початку XVІІ століття був Іван Вишенський. На жаль, біографічних відомостей про цього письменника-полеміста дуже мало: лише те, що був він людиною освіченою, а в 30-35 років постригся в ченці, став монахом-аскетом, переселився у Грецію на Святу гору, на Афон. На Афоні І. Вишенський почав свою літературну діяльність як письменник-полеміст, твори якого пробуджували в народі антикатолицькі й антифеодальні настрої. Спадщина І. […]
У М. В. Ісаковського є вірш: Враги сожгли родную хату, Сгубили всю его семью. Куда ж теперь идти солдату, Кому нести печаль свою? Дуже схожу на цю сімейну трагедію почув М. Шолохов у перший післявоєнний рік. Одного разу біля річкової переправи письменник зустрів чоловіка з хлопчиком. Вони закурили, розговорилися. 1 чоловік, прийнявши Шолохова за свого брата-шофера, розповів про тяжку долю. Ця зустріч схвилювала письменника, і він задумав написати оповідання. Але […]
“Ти” і “Я” – Гоголь і Шевченко – два генії, два з’явища, що творять разом цілісність у розвитку української духовності і в розвитку національної літератури одного відтинку історичного буття народу. І не лише в сенсі “ти смієшся, а я плачу”, себто емоційного ставлення до дійсності, а в суті перетворюючій і народотворчій. Дивно “плакав” Шевченко і дивно “сміявся” Гоголь. Шевченко сльозою випікав національну млявість, байдужість, інтелігентську зарозумілість, слізно молив Бога злити […]
Микола Зеров – визначний літературознавець пореволюцінної України, блискучий і відважний критик та полеміст, лідер славетної плеяди поетів, званої “неоклясиками”, першорядний майстер сонетної форми і незрівнянний перекладач античної поезії. Народився 26 квітня 1890 року у місті Зіньків на Полтавщині. Батько його Кость був учителем, також займав посади в системі народної освіти. Микола Зеров учився в Охтирській гімназїї до 1903, середню освіту завершив 1908 року в київській гімназії. Закінчив з добрим успіхом […]
“Заповіт” Історія написання Гостюючи на Переяславщині в грудні 1845 p., Шевченко серйозно захворів. У нього виникла невесела думка сказати людям останнє слово. Композиція, ідейний зміст За формою “Заповіт” – монолог. Складається з шести строф, які об’єднані попарно й утворюють ніби три сходинки, кожна з яких має свою провідну думку. Перші – вражають простотою, буденністю. Простежується логічний ланцюжок: слово “поховайте” – образ труни – висока могила – уся Україна, зігріта любов’ю […]
А, батюшка, признайтесь, что едва Где сыщется столица, как Москва. О. Грибоєдов Москва… как много в этом звуке Для сердца русского слилось! Как много в нем отозвалось! О. Пушкін Москва дала Росії Грибоєдова і Пушкіна. Це їхня мала батьківщина, і не дивно, що життя героїв їхніх творів пов’язане з Москвою. Сьогодні вам покажуть будинок Фамусова, що зберігся в центрі міста, і сьогодні можна проїхати по столиці за маршрутом, яким колись […]
Повстання 14 грудня 1825 м. застало Пушкіна в Михайлівськім. Звістка про поразку декабристів, серед яких було багато його друзів, глибоко вразила поета. У його паперах зберігся малюнок: шибениця з п’ятьма фігурками повішених і поруч незакінчена фраза: “И я б міг…” Новий цар – Микола І – вирішив звільнити Пушкіна з посилання, розраховуючи залучити його на свою сторону. У поета навіть з’явилися ілюзії щодо доброзичливості пануючи, його готовності до якихось перетворень, […]
“Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”,- зазначав Олесь Гончар. Це справді був “мужній талант”, який неголосно, делікатно відстоював свої гуманістичні принципи в літературі, власні погляди на її призначення. Прискіпливі літературні критики не раз дошкуляли письменникові гострими і несправедливими судженнями, закидали, що пише і не про те, і не про […]
Природа в житті людини відіграє як матеріальне, так і духовне значення. Матеріальне, бо власне природа дає нам їжу, житло, одяг. І здавалося б, ця думка дуже проста, тому, дотримуючись цього погляду, людина повинна б бути вдячною природі. Якщо немає такого почуття, то принаймні треба розуміти таку просту річ: не доглядаючи, не удобрюючи поле, нічого сподіватися, що наступного року в тебе буде хліб на столі. Духовне значення природи в житті людини, […]
За радянських часів Шевченка представляли мало не атеїстом, який відобразив це у своїх творах, і, в основному, цитували його рядки про те, що він “проклене Бога”, коли він у відчаї звертався: Чи Бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе? Так, ці рядки з віршів Шевченка, але ми не можемо стверджувати, що Шевченко відкидав Бога чи зневажливо ставився до віри, до християнських заповідей. Факти з його життя та багато інших творів […]
Одним з основних питань творчості О. С. Пушкіна було питання відносини особистості й держави, а також, що випливає звідси проблема, “маленької людини”. Відомо, що саме Пушкін серйозно розробив цю проблему, що згодом “підхопив” і М. В. Гоголь, і Ф. М. Достоєвський Поема Пушкіна “Мідний вершник” виявляє вічний конфлікт – протиріччя між інтересами особистості й держави. Пушкіна вважав, що цей конфлікт неминучий, принаймні, у Росії. Неможливо керувати державою й ураховувати інтереси […]
Но пораженье от поведи Ти сам не должен отличать. Б. Пастернак У передмісті Гавани, в рибальському селиші Кохімарі, встановлено погруддя з таким написом: “Ернест Хемінгуей. Автор “Старого і моря”. Так вдячні рибалки, з якими письменник часто зустрічався і риси яких втілив в образі свого героя Сантьяго, висловили своє захоплення суворою правдивістю, життєвістю літературного твору Хемінгуея. Старий рибалка Сантьяго – людина, що прожила нелегке життя. “Геть усе в ньому було старе, […]
Святослав – князь київський, котрий багато зробив для розквіту Київської Русі, її захисту, могутності. У літописах говориться про те, що вперше Святослав взяв участь у битві з ворогами ще зовсім маленьким хлопчиком. З юного років привчав князь Ігор свого сина до ратного ремесла, брав його іноді на поле бою. Все життя Святослава минуло в походах, у боротьбі з усіма тими, хто зазіхав на землю росіянку… Київський князь був дуже невибагливий […]
Кожна епоха по-своєму представляє ідеал людини. На нього впливають різні чинники, здебільшого соціальні. І найвидатніші постаті намагаються вдихнути життя в ідеал своєї епохи. Так, Лев Миколайович Толстой, хоча і вірив у людську простоту і правду, зображував велику людську єдність і людину на фоні цієї єдності. Проте ця людина була представником панівного класу. Всі твори Толстого розкривають проблеми людини. Тому найбільш вагомі постаті, зображені автором, проходять через своєрідний психологічний мам. У […]
Творчість письменника, кінорежисера і актора В. М. Шукшина привертає увагу гостротою постановки споконвічної проблеми про сенс життя, про неминущі духовні цінності людини – її моральні ідеали, честь, борг, совість. У його добутках одне із провідних місць займають долі людей незвичайних, зі складними характерами – “чудиков”, як він їх називає, що прагнуть осягти рухи власної душі, сенс життя. Такий головний герой оповідання “Чудик”. Автор наполегливо підкреслює його чудакуватість, що відрізняє героя […]
Твір за поемою “Чорнобильська мадонна”. 26 квітня 1986 року… День як день… Весна… Дерева в цвіту – все біле! Все зелене! У річках прибуло води: вона така прозора, чиста – скоріше б купатись. Усі кудись поспішають: дорослі – на роботу, до магазинів, студенти й учні – до навчальних закладів, матері ведуть своїх малят у дитсадки… Усі вдихають повітря, воно таке тепле. І не віриться, що десь там, у Чорнобилі, сталася […]
“Тютчеву досить декількох рядків; сонячні системи, мрячні плями “Війни й миру” і “Братів Карамазових” стискає він в один кристал, в один алмаз. От чому критика так нещадно б’ється над ним. Його досконалість для неї майже непроникно. Цей орешек не так-те легко розкусити: око бачить, а зуб неймет. Тлумачити Тютчева – перетворювати алмаз у вугілля”, – писав Д. Мережковский. Сьогодні, через багато років, ми беремо на себе сміливість знову узятися за […]
Кожного літа я їду до бабусі в село Лісова Стінка. Уже сама назва говорить про те, у якій мальовничій місцевості я відпочиваю. Ліса навколо старі, листяні, вони справді ніби стіною оточують село. Місцеві мешканці пасуть худобу на узліссях, у самому лісі збирають гриби, ягоди і горіхи. Цього літа і я вперше спробувала себе в ролі пастушки. Господарство в бабусі велике: корова, три кози, кури. Раніше, коли я просила бабусю дозволити […]
Ось воно перед нами, місто пряників Пульзніц, розташоване серед височин Айербергу, Шведенштейну та Охорнер Бергу. Униз від сільської вулиці з’являється воно густим плетивом червоних гострих дахів. Ми хочемо спуститись до нього, бо воно ховає в собі багато таємниць. У восьми пряничних пекарнях та у народному підприємстві печуть тут протягом року мешканці Пульзніца свої пряники. Додаток до назви Ріенег мають маленькі пряники, тому що у середні віки всі цінні іноземні прянощі, […]
Олена Пчілка – знаний літературний майстер. Найулюбленішим її оповід-ням для мене є “Сосонка”. Це історія про людську несправедливість. Авторка п казує дві родини – селянську та панську. Головним героєм твору є хлопчик із лянської сім’ї Івась. Його доля дивним чином переплітається із долею малень Сосонки, яку вони разом із батьком повезли до міста на торговище. Селяни, спродавши деревце у дім до панів, самі стають свідками негідного лоЛ водження із Сосонкою. […]
Мова – душа народу, вона його цвіт і зав’язь, без неї дерево національного життя в’яне і засихає. Відберіть у народу мову – і він гине як народ, як нація. Згадаймо вірш В. Сосюри “Юнакові”: О мова рідна! Їй гаряче Віддав я серце недарма. Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема. Не може жити країна без мови, як не може жити людина без серця, без душі. Тому й бережуть народи […]
Яке чудове українське сонце! Які веселі в Нас люди! Нічого не змінилося в українському характерові за кількасот років. Щоб упевнитися в цьому, не треба подорожувати машиною часу. Досить ще раз поглянути на картину видатного художника Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Так, славні запорожці були великими дипломатами. Проте їхня дипломатія завжди лишалася веселою та трохи підперченою. Подивіться, як регочуть козаки, навмисне ображаючи пихатого турецького султана! Один схопився за живіт, […]
У повісті “Дитинство” М. Горький розповів про свої дитячі роки, у яких чи не головне місце займала його бабуся. Чудна, дуже повна, з великою головою, з величезними очима, пухким червонуватим носом. У житті хлопчика бабуся з’явилася, коли вмер його батько, і до кінця своїх днів вона завжди була поруч. Хлопчик бачить і розуміє, що внутрішньо бабуся красивa, вона м’яка, ласкава, добра, що намагається зрозуміти й допомогти в будь-якій ситуації. При […]
Робінзон врятовує життя одному з полонених, що перебували в дикунів. Робінзон побачив у підзорну трубу дикунів. З ними були три полонені. Двох дім куни з’їли, один втік. Робінзон вбив переслідувачів, а хлопця врятував. Зовнішній вигляд врятованого хлопця. ІІ. Найкращі риси П’ятниці. зачитуються юні читачі у всьому світі. Ці романи захоплюють романтикою мандрів, дивовижними пригодами, мужніми Дік Сенд – головний герой роману “П’ятнадцятирічний капітан”. Дитинство Діка. Сирота, який виріс у дитячому […]
Архип Тесленко ввійшов в історію української літератури як співець селянської бідноти, правдивий і безпосередній виразник настроїв народних мас. Зубожіння, пролетаризація селянства – як наслідок капіталістичної експлуатації, визвольні прагнення сільської бідноти – основні теми творів Тесленка. Соціальні конфлікти і контрасти він зображував з позицій революційного демократа. Вже перші оповідання Тесленка були пройняті гарячим протестом проти безправ’я і визиску трудящих мас. Герої оповідань “За пашпортом”, “Хуторяночка”, “Дід Омелько”, “Наука” – це зубожілі […]
Г. Аполлінер – поет-новатор. Г. Аполлінер – французький поет, Один з найяскравіших представників світового авангарду. У своїх віршах прагнув досягти синтезу різних проявів духовного і повсякденного буття, об’єднання панорами зовнішнього світу і сповіді ліричного “я”. Об’єднання в одній площині швидкоплинність людського життя і вічності буття у вірші “Міст Мірабо”. Води Сени “прагнуть” під мостом Мірабо – місцем зустрічі закоханих. Не одне покоління на ньому зізнавалися любові. У вірші поет порівнює […]
Опису природи в пушкінській прозі так само прості й короткі, як і опису зовнішності, домашньої обстановки, побуту героїв. От, наприклад, один з пейзажів у повісті “Капітанська дочка”: “Навколо мене простиралися сумні пустелі, пересічені пагорбами і ярами. Усе було покрито снігом. Сонце сідало”. Інший пейзаж ще більш короткий: “Сонце сіяло. Сніг лежав сліпучої пеленою на неозорому степу”. Основний пейзаж повести – картина бурану: “Ямщик поскакав; але все поглядав на схід Коня […]
Коли я в дитинстві проходила повз кіностудію імені О. Довженка, мене завжди вражав її великий фруктовий сад. Особливо навесні, коли яблуні та груші цвіли, й сад перетворювався на велике біло-молочне запашне море, нібито зима повернулась у місто й сніжною хугою пелюстків полонила його. Якось я спитала г батька: “Звідки взялось тут таке диво?” І почула відповідь, що цей сад посади Олександр Петрович Довженко. “Якщо людина за своє життя посадила дерево […]
У світлі концепції Юнга зрозуміліше стає зміст наступного висловлення Жолковского: “Дійсно, як міг читати й писати Борхеса, а виходить, і бути їм якийсь лже-профессор псевдо-3., коли й сом без п’яти хвилин нобелівський лауреат на питання, воно чи є знаменитим Борхесом, відповідав “Іноді”, і в кожному із трьох напівпереможених професором 3. оповідань знайшов привід підкреслити, що писавший їх Борхес – це не зовсім той Борхес, що у них фігурує?” Відповідь Борхеса […]
Вода! Ти не маєш ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе не опишеш, тобою насолоджуються, не знаючи тебе. Ти не просто необхідна для життя: ти і є життя. З тобою в нас розливається таке блаженство, яке не пояснити почуттями. Ти повертаєш нам усі сили, на які ми вже й не сподівалися. Твоя милість відкриває в нас пересохлі джерела серця. Ти найбільше в світі і найменш тривке багатство, ти, така чиста […]
Велике щастя для людини – користуватися благами природи, насолоджуватися її красою. Здавалося б, життя скрізь прекрасне. Але звідки ж тоді береться жорстокість, бездушність, підлість? Охороняти ліси, гаї, сади – зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало. Багато творів він присвятив природі. Його оповідання “Лось” наштовхнуло мене на роздуми про добро і зло. У лося багато ворогів: ведмідь, рись, вовк, а іноді й людина. Такою людиною в […]
Романтизм – це художній напрямок, що виникає на початку XІX у Європі й триває до 40-х років XІX століття. Романтизм спостерігається в літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, поводженні, одязі, психології людей ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ РОМАНТИЗМУ Безпосередньою причиною, що викликала поява романтизму, була Велика французька буржуазна революція. Як це стало можливо? До революції мир був упорядкований, у ньому існувала чітка ієрархія, кожна людина займала своє місце. Революція перевернула “піраміду” суспільства, нове ще не […]
І. Головна тема оповідання М. Коцюбинського “Дорогою ціною” . ІІ. Остап і Соломія – головні герої оповідання: 1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі. 2. Соломія – жінка, що уміє боронити себе. ІІІ. Дорогою ціною здобути бажану волю.
1. Згадайте вірш Гейне “Мені згадавсь зловісний сон…” із циклу “Страждання юності” . Чи можна назвати опис сна засобом, характерним для романтичних творів? Так, поети-романтики трактували сон як перехід до іншої реальності, яка віщує певні події реального життя. “Сон” використовувати і Гейне, і Міцкевич, і Пушкін. 2. У якому творі Г. Гейне оспіваний символ Германії? У вірші про чарівну красуню Лорелею, золотоволосу діву, яка сидить на скелі над Рейном і […]
1882 рік… З кількох губерній селяни зібралися в Одесі, звідси їх везтимуть пароплавом на нові землі”, у новий, ще нікому не відомий край. Важкий морський шлях чекає на сміливців: через Індійський океан аж до гирла Амура. Але нічого не поробиш, жити в Україні немає ніякої можливості: землі не вистачає, волі, яку так усі люблять і цінують, нема. Отож… …Рідну землю покидали, уклін їй складали, береги сльозами поливали і довго-Довго руками […]
Кандид – вихованець вченого німця, повчального його “теологокосмологоглупологии”. Фабульний стержень – пошук К. полюбленої Кунигунды. Учитель К. – доктор Панглосс, буквалистски і з рідкісним педантизмом що наслідує тезу Лейбніца – “все тільки до кращого в цьому самому прекрасному зі світів”. Незважаючи на сумні уроки життя, що множаться, Панглосс залишається непоправним оптимістом, у вуста якого вкладені банальності або абсурдні аргументи, що доводять, що навіть лиха і хвороби були для людства благом. […]
Політичний світогляд О. С. Пушкина зложилося вже в юнацький, чицейский період. На формування його поглядів великий вплив зробив Царскосельский ліцей. Викладачі прагнули розвити у своїх вихованцях почуття цивільної честі, служіння Батьківщині й народу У ліцеї виріс гениальний поет Пушкін, звідси виніс він свій ясний погляд на мир і людей, понимание тогоого, що будь-яка людина, независимо від соціального походження, повинен бути вільним. І головний подоля, що побачив молодий поет, – це […]
В сім’ї вольній, новій Якщо людина не має мрії – її життя буде обов’язково сумним і порожнім. Мрії бувають різними: від дуже егоїстичних особистих, до тих, що передбачають щастя для всіх людей. Якщо останні збігаються з мріями та сподіваннями інших, може статися диво – вони перетворяться на реальність. Саме такими були мрії славетного українського Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка, самого народного з поетів, що колись жили і писали в Україні. […]
Наша пісня, наша дума Не вмре, не загине… Т. Шевченко “Роздавав Бог скарби усім країнам, але забув Україну. Підійшла вона до нього та спитала: “А що ж мені даси, батьку?” Замислився Бог, адже роздав уже всі свої скарби, і сказав: “Нехай буде пісня…” І стала пісня частиною життя України…” Не менше значення мали для українського народу й думи. Бо в піснях і думах – уся наша духовна міць, наша історія, […]
Це поєднання в п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок. Автор зумів зобразити й подати у невимушеній, майже комедійній формі надзвичайно гостру проблему сімейного життя. У центрі п’єси – нібито щаслива сім’я: Нора і Торвальд Хельмери. Вони разом вже вісім років, мають трьох гарненьких діточок, затишний будиночок та певні статки. Нора обожнює чоловіка і дітей. Що ще, здавалося б, треба для щастя? Але, придивившись, ми бачимо, що це щастя ніби награне, […]
Творчість Карпенка-Карого – це набагато більше, ніж проста комедія. Це не розважальні твори, а твори повчальні, глибокі й не прості. Драматург не просто намагається зобразити певні соціальні явища, а й дати їм пояснення, проаналізувати, детально дослідити. Соціальио-психологічна комедія – дуже складний жанр, бо все це не смішно, це серйозно, відтак і вимагає неймовірної відповідальності з боку автора. Розсмішити – не відповідально, дати оцінку, навчити, проаналізувати – відповідально. Герасим Калитка, головний […]
Сьогодні дочитав книгу польського письменника “Хрестоносці”. Ніколи більше не мріятиму про лицарські часи. Виявилося, що звання лицаря – то звання розбійника з битого шляху. Проте деякі риси баронів-розбійників викликали в мене повагу. Насамперед, це наявність ідеалу, яким повинен бути лицар. Цьому ідеалу відповідав франкський граф Роланд. Скоріше, він сам і був цим ідеалом. По-перше, він виконував свої обов’язки перед сюзереном і був вірним васалом. Через те він охоче виконує смертельно […]
Нещодавно ми читали оповідання “Федько-халамидник”, яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження. Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків – Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків. Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусідам. Проте Федько заслужив повагу однолітків, бо був справжнім другом і […]
Книгу “Темні алеї” прийнято називати “енциклопедією кохання”. І. А. Бунін у цьому циклі оповідань намагався показати відносини двох з різних сторін, у всьому різноманітті проявів. “Темні алеї” – улюблене дітище письменника, створюване багато років. Тут втілилися роздуми автора про любов. Це була та тема, якої Бунін віддавав усі свої творчі сили. Книга настільки ж багатогранна, як сама любов. Назва “Темні алеї” взято Буніним з вірша М. Огарьова “Звичайна повість”. Мова […]
Образ гуцула, що протиставляється панночці, оповивається поетичним серпанком. Це помітно при показі його життя, побуту і змалюванні портрета. Гуцул – людина праці, сповнена життєвої енергії і відваги. Він наївно безпосередній і бурхливо чутливий. Завжди в турботах про господарство, він цілеспрямований, не знає хворобливих реф-лексій, як панночка. Виріс він на свободі, змалку звик до “пишного виду гір” і з природою зжився нерозлучно. Тут він почуває себе повним паном. Становище “заможного газди” […]
Особливістю творчого методу Д. Н. Толстого у романі “Війна й мир” є не просто психологізм і деталізація портрета, а зображення персонажів у всьому спектрі їхніх щиросердечних рухів, почуттів і станів. “Є живописці, які знамениті мистецтвом уловляти відбиття лучачи на швидко, що котяться хвилях, тріпотіння світла на шелестких листах, переливи його на мінливих обрисах хмар: про їх по перевазі говорять, що вони вміють уловляти життя природи. Щось подібне робить графа Толстої […]
Занурюючись у глухі печери власної душі, ми даремно шукаємо там світла, даремно блукаємо в пітьмі сумнівів і коридорах легкої псевдовіри, але ось після чергового внутрішнього розп’яття, облите сльозами пам’яті приходить Прозріння – світло завжди було з нами там, нагорі, де всі істини прості, де є любов, праця, свобода. Такий шлях – від спокою-смерті до духовного вибуху – пройшов Іван Вишенськии, художньо осмислений та інтерпретований Франком в однойменній поемі. У його […]
І. Пам’ятник Івану Франку на Личаківському кладовищі у Львові. ІІ. Вірш “Каменярі” – гімн будівникам нового суспільства. 1. Образ каменярів, “в одну громаду скутих” . 2. Художнє значення образу каменярів. ІІІ. Здійснення мрії Франка у наш час.
У 1916 році Василь Стефаник написав новелу “Марія”, яка була присвячена світлій пам’яті Івана Франка. В ній знайшли художнє втілення роздуми письменника про долю народу, про його складні шляхи до визволення з-під колоніального гніту. Під враженням подій Першої світової війни, яка впродовж кількох років несла смерть і мирному населенню Галичини, слово Стефаника знову ожило, теми і мотиви його творів залишилися “сільськими”. Проте настрій і тон новел, прагнення персонажів стали іншими. […]
4.2. Тема: Розповідь про відкриття полювання і сміни природи з його учасниками. 4.3. Ідея: Возвеличення краси природи, прагнення нею насолодитися, а не винищувати під час мисливства. 4.4. Основна думка: Полювання – це не смертельна загроза птахам і звірам, а спілкування з природою. 4.5. Жанр: Гумореска, усмішка. 4.6. Композиція. Експозиція: Розповідь про те, коли і яким чином відбуватиметься “відкриття охоти”. Зав’язка: Роздуми героїв про місце з полювання. Кульмінація: Гумористичні ситуації, які […]