Занурюючись у глухі печери власної душі, ми даремно шукаємо там світла, даремно блукаємо в пітьмі сумнівів і коридорах легкої псевдовіри, але ось після чергового внутрішнього розп’яття, облите сльозами пам’яті приходить Прозріння – світло завжди було з нами там, нагорі, де всі істини прості, де є любов, праця, свобода.
Такий шлях – від спокою-смерті до духовного вибуху – пройшов Іван Вишенськии, художньо осмислений та інтерпретований Франком в однойменній поемі. У його образі передові світоглядні позиції могутнього Каменяра
При першій появі Іван Вишенськии постає похилим, зморшкуватим дідусем, що несе хрест до печери, в якій йому судилося провести останні роки життя в аскезі, розмові з Богом, відреченні від земного життя. Це його свідомий вибір, але у гірському повітрі Афо-ну все ж присутня гнітюча приреченість, смертельна задуха. Так письменник, а головне, філософ Франко, показує своє ставлення до такого вибору.
Пейзажна замальовка на початку твору – живий, енергійний Афон, що прагне до краси, висоти, досконалості, перетворюється на “тюрму для душі”, де чутні лиш “металеві ридання” дзвонів монастиря, де кучерявими, неслухняними стежками похмурою чередою йдуть смиренні монахи, де смерть стала щоденною новиною, убивши жагу до життя, і над усіма лунає одвічний шепіт: “Со святими упокой!” Головне, що захоплювало Франка у Вишенському, – “дух емансипації”, особистість, здатна вирватися “з пут всемогучої традиції”, ще дрімає під сірим покривалом спокою, що прирівнюється автором до смерті.
Крізь химерні барви свідомості, тумани сумнівів, океан знесиленого страху перед Богом доводиться пройти Йвану на шляху до ключа розуміння. Франко як вільнодумець у релігії, що вважав її історичний час скінченим і сповідував науковий підхід до Біблії, віддає перевагу розуму й мимолітним відчуттям героя, через які той пізнає свій ідеал. І хоча спочатку релігійна покора перемагає над поривом розуму і серця, але просвітління настає лиш після того, як Іван усвідомлює, що насправді хоче й повинен бути на рідній землі, де він потрібен, яку з дитинства любить усім серцем.
Кладкою сонячного проміння він іде до себе, до Бога, а головне, до народу, часточкою якого він є. Так Франко утверджує пошук ідеалу через тему “особистість – народ” і виголошує магістральну проблему твору, виражену у монолозі головного героя:
Що мені до України? Хай рятується, як знає А мені коли б самому
Дотиснуть до Христа. Побачивши в Івані Вишенському людину, здатну на подвиги в ім’я народу, автор за допомогою художнього вимислу вирішує показати шлях поневірянь відомого полеміста, щоб відкрити можливість для інших українців пройти тією ж дорогою: від прагнення власного спокою до служіння інтересам народу.
Як повстав проти тодішніх руських владик і духовенства Іван Вишенський, так повстає і Каменяр проти мертвої тиші в душах українців. “Жар, життя, тепло і світло” живуть у наших серцях, так нехай вони не згасають, і вільні думки лунають із печер невігластва, як лунали колись із вуст мужніх Іванів – Франка і Вишенського.





Related posts:
- Максим Беркут – ідеал вільної людини Іван Франко створив чудовий образ Максима Беркута, гарячого патріота, безмежно відданого народові. З Максимом ми знайомимося вже на перших сторінках повісті. Він виявив себе як безстрашний рицар і вольовий начальник. На вихваляння Тугара Вовка, що вабив ведмедя, Максим з властивою йому прямотою сказав, що якби ведмідь тримався купи, то й ціла зграя вовків йому було б нестрашна. Як і батько, Максим бачив незламну силу в єдності людей. Максим гордий своїм […]...
- Шлях Марії – шлях кожної українки, шлях багатьох жінок-трудівниць Утвердження доброти, правди і милосердя в творчості Григора Тютюнника Всі твори Григора Тютюнника об’єднує ідея гуманізму, високий ідеал простої людини, яка, живучи здебільшого у складних соціальних і матеріальних обставинах, без достатку, сповідує святі закони народної моралі, правди і милосердя. Усе написане цим прекрасним майстром слова умістилося в двох томах. Здається, небагато. Однак цінність літературної спадщини митця визначається не обсягом, а змістом, потребою в його книжках. А вони ж необхідні нам, […]...
- Промінний день Олена Теліга Промінний день День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, але життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей багато, ніхто не зрушить, почувши слові “Україна”, хочеться кликати на допомогу. Хай мій клич зірветься у високість І, мов прапор в сонці, затріпоче, Хай кружляє, мов невтомний сокіл, І зриває рідних і охочих! Все чекаю на гарячий подих, – Геній людський чи лише випадок, […]...
- І. Франко – це розум і серце нашого народу І. Франко – це розум і серце нашого народу І. Іван Франко посів визначне місце у літературі другої половини XІX століття. ІІ. Творчий шлях письменника. ІІІ. Формування світогляду поета і літератора. ІV. Франко включається до активної боротьби з австрійським урядом і польською шляхтою. V. Велика заслуга Франка. VІ. До останнього подиху Франко боровся за свободу і незалежність народу....
- Шлях і стежка Шлях і стежка Поруч із лісом біг шлях. А поряд загубилась майже непомітна у траві стежка. Якось стежка і каже шляхові: – Не заздрю я тобі. По тобі автомобілі їздять, люди весь час не дають спокою. А я ось лежу собі у м’якій травичці, ніхто мені не заважає. Як на мене, не те щоб люди велосипедами їздять, а навіть пішки рідко ходять. – А я тобі не заздрю, – відповідає […]...
- Шлях Одіссея як шлях випробувань характеру і розуму людини Проблема Одіссея – “ненависний безсмертним богам”, так називає його Еол. Чому ненависний? Можливо, тому що він поставив себе на один рівень з богами? Конфлікт з Посейдоном та його сином Поліфемом – це конфлікт людини з безжальною і жорстокою природною стихією, набагато сильнішою і непередбачуваною, та тупою несправедливою силою і обмеженим, майже не розвиненим розумом. Разом з тим людина весь час намагається довести свою силу, витривалість, першість у оточуючому світі. Вірогідно, […]...
- Протистояння Г. Геслера й В. Телля як усвідомлення вічного конфлікту вільної особистості й тиранічної влади Драма “Вільгельм Телль” була написана 1804 року. Шиллер невипадково звернувся до образу легендарного героя-визволи геля. Прославляючи давню визвольну боротьбу швейцарців проти могутніх чужоземців, що загрожували поглинути їхню країну, письменник вустами героїв своєї драми закликав сучасну йому Германію скинути чужоземне наполеонівське ярмо й об’єднати німецький народ. Розглянемо основний конфлікт твору. Геслер є ландхофтом, представником австрійського імператора в Швейцарії. Він наділений владою творити суворий, але справедливий суд. Та жорстокий і жадібний хофт […]...
- “І. Франно – це розум і серце нашого народу” І. Іван Франко посів визначне місце у літературі другої половини XІX століття. Іі. Творчий шлях письменника. ІІІ Формування світогляду поета і літератора. ІV. І. Франко включається до активної боротьби з австрійським урядом і польською шляхтою. V. Велика заслуга Франка. VІ. До останнього подиху Франко боровся за свободу і незалежність народу....
- Іван Франко – трибун народний. Життя та доля письменника Франка І. І. Франко – легендарний Каменяр. ІІ. І. Франко – син сільського коваля. 1. “Правдива іскра Прометея злетіла з батькового ковадла…” 2. “Пісня і праця” – великі дві сили. 3. Тяжка доля поета. 4. І. Франко – академія в одній особі. 5. Шлях боротьби і тяжких випробувань. 6. Віра поета у світле майбутнє народу. 7. І. Франко – корифей науково-літературного життя Західної України. ІІІ. “Ми не можемо назвати, мабуть, жодної […]...
- Трагічний конфлікт вільної жінки-українки і принизливих патріархальних звичаїв Драматична поема Лесі Українки “Бояриня” – один з тих творів, що довгий час перебували під забороною. Цензура не пускала поему до друку, її не згадували підручники, дослідники. І тільки сьогодні твір став доступним широкому колу читачів. Що ж змушувало цензуру тривалий час замовчувати цей твір? Відповідь очевидна: темою поеми є гноблення Москвою українських лівобережних земель і викликані цим соціально-політичні суперечності між двома державами у другій половині XVІІ століття, що й […]...
- Що для мене вірніше: рятівна неправда Луки або “Правда – бог вільної людини” 1. Істина й неправда – філософський вибір. 2. Життєві погляди Луки. 3. Людинолюбство Сатину 4. Порівняльний аналіз двох точок зору. 5. Мій погляд на парі Луки й Сатину В житті кожної людини виникають ситуації, коли доводиться для себе робити непростою вибір Що вибрати – непривабливу істину або солодку неправду? Напевно, кожний щодо цього керується власним життєвим досвідом і характером самої ситуації. Про непростий вибір багато замислювалися й класики. У своїх […]...
- Мої думки і почуття, викликані творами збірки. І. Франка “Зів’яле листя” Збірка “Зів’яле листя” — велике досягнення в скарбниці української літератури. І. Франко писав її більше десяти років, давши їй підзаголовок “Лірична драма”. Збірка вийшла в 1896 році. То були найтяжчі роки в житті поета. Він зазнав пекучих ударів з боку шляхти, урядових сил. До того ж І. Франко не мав і особистого щастя. Обставини розлучили його з коханою – Ольгою Рожкевич, до якої він серцем линув і прагнув поєднати з […]...
- Шлях воїна і шлях втікача Одна відома людина сказала, що “богиня миру живе тільки під покровительством бога війни”. Обговорювати це дискусійне висловлення можно так само довго, як і заглиблюватись у роздуми щодо нього. Тому я оберу третій шлях – просто виражу те, що першим спало мені на думку при обміркуванні вищезгаданого афоризму. Світ є дуальним, тобто складається з протилежностей, які живлять одна одну, контрастують, по черзі виступають фігурою і тлом. Щоб оцінити одну, ми маємо […]...
- Власні думки про неповторну особисту стежину життя людини Для сучасної урбанізованої молоді образ “життєвої стежки” інколи може здатися застарілим поетичним символом. І все ж вона, напевно, існує, якби ми упродовж життя не користувалися послугами автомобілів, комп’ютерів, інтернетних мереж, вигідними знайомствами та зв’язками. І все ж ту єдину, неповторну життєву стежку маємо протоптувати самотужки, бо то – наш шлях від юності до зрілості, від батьківської опіки у самостійне життя. Тому так важливо не помилитися, обираючи свою стежину, щоб не […]...
- Думки про безсмертя народу та його пісні Живуть на світі люди, життя яких бездоганне, мов куля. Незважа ючи на те, яке суспільне становище займає людина, кожному властиво робити помилки. Можна бути царем, мати владу і вмерти, не залишив ши згадки про себе в душі жодної людини. Але є такі люди, які не зробили за своє життя надзвичайних відкриттів, але їх люблять і поважають родичі та знайомі, їх не забувають ті, кому вони подарували життя. Головна героїня роману […]...
- Шевченкові думки переживуть віки Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… Т. Г. Шевченко. “До Основ’яненка” Тарас Григорович Шевченко – український народний поет. Він відомий також як письменник і живописець XІX століття. У своїх творах він змальовує життя українського народу під владою російського царизму, закликає до боротьби з поневоленням, за національну незалежність. Чому ж твори Шевченка залишаються сучасними і до нашого часу, адже ж у них розповідається про події, які давно минули? Хоч […]...
- “Лише краса божественна і видима водночас, а коли так, то вона – шлях чуттєвого, шлях митця до духу…” ЗРАЗКИ ТВОРІВ-РОЗДУМІВ ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ “Лише краса божественна і видима водночас, а коли так, то вона – шлях чуттєвого, шлях митця до духу…” У житті людини є все: добро і зло, прекрасне і потворне, злети духу і побут. І якщо більша частина названого є категоріями духовними, то краса – категорія духовна і видима одночасно. Кожен твір мистецтва – це гімн земній красі, який є свідченням духовного злету митця. По-перше, […]...
- “Пригоди думки’ у творі Е. По “Золотий жук” Де цей край, Край золотий Ельдорадо? Е. По Едгар Аллан По – один із відомих письменників світу. Але письменник незвичайний, письменник-інтелектуал, твори якого треба читати уважно, розмірковуючи, аналізуючи. Едгара По вважають майстром захоплюючої фантастичної новели і батьком детективного жанру в літературі. Він досяг визнання як у поезії, так і в прозі. Глибокі, майже енциклопедичні знання Е. По з багатьох наук – літератури, математики, фізики, історії, біології – стали йому у […]...
- Шлях П’єра Безухова до щастя Великий письменник Л. М. Толстой все життя присвятив пошукам істини. Він повторював одну й ту ж саму молитву: “Господи! Навчи мене жити!” Питання про сенс життя стало головним у роботі над романом “Війна і мир”. Основне завдання Толстого – розкрити внутрішній світ улюблених героїв, з яких найбільш співзвучним письменнику був П’єр Безухов. Дуже цікавий образ цієї людини, постійно у внутрішній боротьбі думок і почуттів, пошуках сенсу життя, мріях про діяльність […]...
- Мої думки з приводу сучасних засобів комунікації Мабуть, важко заперечити той факт, що з-поміж багатьох винаходів останніх десятиліть найбільший вплив на прогрес людства зробили технології, пов’язані з засобами комунікації: Інтернет та мобільний зв’язок. Соціологи, економісти та політики стверджують, що зараз людство робить крок від старої постіндустріальної епохи до нової інформаційної. Заможні розвинені країни роблять все для того, щоб здійснити цей якісний стрибок першими. Англійським студентам та вченим надано державою безкоштовний необмежений доступ до Інтернету, США вже не […]...
- Думки з приводу есе С’юзен Зонтаг “Проти інтерпретації” Літературознавчі статті, підручники з літератури для вищих навчальних закладів, посібники для словесників запевняють, що вивчення художніх творів, зокрема в школі, у своїй основі має інтерпретацію. І це сприймається усіма без жодних заперечень як аксіома. Якщо і виникають дискусії, то тільки лише з приводу того, як краще інтерпретувати той чи інший художній текст. Важко навіть уявити, що може з’явитися думка про недоцільність інтерпретації, що інтерпретація не тільки заважає зрозуміти текст, а […]...
- Утвердження думки про необхідність оновлення суспільного устрою XVІІІ ст. знаменувало прихід в Україну просвітительства – могутньої ідейної течії, яка передувала розвитку нових суспільних відносин на уламках феодально-абсолютистського ладу. Прогресивні діячі культури того часу проголошували панування людського розуму й освіти, намагалися утвердити новий світогляд всупереч усталеним канонам. І. П. Котляревський писав славнозвісну “Енеїду” впродовж тривалого часу, тому в творі, як відзначає літературознавець Є. Кирилюк, “в багатьох істотних і важливих рисах відбилась уся переходова доба від старої Гетьманщини до […]...
- Думки про Людину і його призначення у творах Горького Свої думки про Людину і його призначенні Горький з великою силою розвив у романтико-філософському етюді – поемі “Людина” твір-добутку гостро полемічному. Великий пролетарський письменник розвінчує тут декадентські ідейки пасивності, що заперечували активний вплив людини і його розуму на хід життя, його здатність створювати нові соціальні форми буття Своєю поемою Горький кликав до революційної активності: “Ви брешете, говорячи, що я неспроможний, що обмежено свідомість моє! Воно – росте!”. Як би продовжуючи […]...
- Думки вголос після знайомства з віршем “Новорічна притча” Дивний світ навколо нас. Таке враження, що всі дорослі дуже добрі, тільки ми, діти, “якісь не такі”, що нас треба виховувати, наставляти, скеровувати. Начебто правильно все, але залишається враження нещирості дорослого світу стосовно нас, дітей. Дуже влучно помітила це Ірина Мироненко та вилила цю гірку правду в поетичні рядки, зміст яких дуже простий: тато вирішив донечці під Новий рік зробити подарунок за будь-яку ціну. Отож, не довго думаючи, він пішов […]...
- Кому я довірю потаємні думки Мабуть, у кожної людини є проблема: кому довірити свої потаємні думки? З ким поділитися і найбільшою радістю, і найбільшою тугою, порадитися щодо найскладніших запитань, на які самотужки не можеш знайти відповіді? Мені дуже пощастило, що поруч є такі люди. Насамперед це, звичайно, головна людина в моєму житті – мама. Я можу розповісти їй геть усе, довіритися в усьому. Адже мама – це мій найвірніший друг, вона ніколи не зрадить і […]...
- Шлях у край свій Історична пам’ять – це святиня народного духу, велич, доблесть і міць держави, надійний гарант єдності, наступності і спадкоємності поколінь, згуртування нації, атрибут шляхетності національної вдачі, запорука щасливої долі. Цю істину прекрасно розумів Микола Кіндратович Вороний – видатний діяч української культури, творчість якого припадає на злам ХІХ-ХХ стст. Поезія М. Вороного глибоко патріотична. Вірш “Краю мій рідний”, датований 1908 роком, нагадує вірш Б. Грінченка “Смутні картини” . Створені різними поетами в […]...
- Леся Українка завжди дотримувалася того погляду, що людям силоміць не можна нав’язувати чужої думки Розмова Руфіна з Парвусом, у якій Прісцілла лише вряди-годи вставляє своє слово,- це зіткнення двох поглядів на християнство. Прихід Прісціллиного батька Аеція Панси на короткий час знову повертає дію до того драматичного конфлікту між чоловіком і дружиною, яким розпочалася п’єса. Далі розмова знову точиться навколо питань християнства і служби Римові. Для Аеція Панси, провінціального рабовласника, християнство – секта, Що млявість прищепляє та байдужість, недбайність про державу і громаду. Прихід Кая […]...
- Слизький шлях головного героя роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” На терені трагічної антинаціональної історії України, яка потягла за собою народження затаєної в душі майже кожного українця злоби на свою ущербну долю, еволюція образу Чіпки від селянина до злодія бачиться закономірною. Життєвий шлях Чіпки сповнений крутих поворотів, підйомів і падінь. Природно, що й внутрішній світ цієї людини складний, суперечливий: добре, гуманне в ньому сплітається з недобрим і навіть лихим, як сплелася в ньому кров панська ляська й селянська українська. Син […]...
- Тернистий життєвий шлях Уласа Самчука Видатний український прозаїк Улас Самчук прожив нелегке і тернисте життя. Народився майбутній письменник 20 лютого 1905 року в селі Дермань на Волині в досить заможній селянській родині. Пізніше Улас Олексійович згадував: “Незважаючи на те, що мій батько мав лише “три групи” народної школи, а мати знала лишень три літери, вони намагалися дати своїм дітям найкращу освіту, “посилати на вищі школи”, з чого скористався лише я, бо решта моїх братів воліли […]...
- Шлях шукань Андрія Болконського Шкільний твір за романом Л. М. Толстого “Війна і мир”. У романі “Війна і мир” є ряд персонажів, завдяки яким читач краще розуміє риси, властиві російському національному характеру, усвідомлює справжнє значення Вітчизняної війни 1812 року, бачить долю російського народу, взаємовідносини різних верств суспільства між собою, а також ту роль, яку відіграє в історії держави народ. Саме одним з таких героїв твору є князь Андрій Болконський, З яким, як і з […]...
- Життєвий і творчий шлях Ясунарі Кавабати І. Ясунарі Кавабата – перший у японській літературі лауреат Нобелівської премії. ІІ. Ясунарі Кавабата – видатна постать японської літератури XX століття. 1. Життєвий шлях. – видання неосенсуалістів.) 2. Я. Кавабата і традиція японської літератури. 3. Вершини творчості Ясунарі Кавабати. Автор зобразив стосунки головних героїв на тлі різних пір року відповідно до законів естетики дзен-буддизму. Я. Кавабата продовжував “жіночу” лінію в японській Літературі, що має джерелом класичну літературу доби Хейан пору […]...
- Шлях довжиною в життя Прийшов у світ, щоб свідчити про істину… Що є істина?.. Євангеліє від Іоанна 18; 37, 38 Трагедія “Фауст” посідає окреме місце в творчий діяльності Й. В. Гете і є найбільшим його досягненням як письменника. Цей безсмертний твір автор розпочав писати в 1772 p., продовжував працювати над ним усе своє життя, вкладаючи в нього весь свій досвід і надбану на життєвому шляху мудрість, і закінчив його 1831 р. за рік до […]...
- Шлях до вершин визнання Через терни еміграції, душевний розпач, невисловлену любов до Батьківщини, торування власного поетичного шляху повернувся в Україну Тодось Осьмачка. Його творчість у 20-х роках XX століття зазвучала оригінально й несподівано переконливо. Збірки “Кручі”, “Скитські вогні”, “Клекіт” зустріли шалений опір пробільшовицької критики. Бо в поезіях струменіло критичне ставлення до соціалістичного режиму. Наприклад, у вірші “Деспотам” письменник звертається до представників влади: …Нехай у лапах вашої гордині В безодню тріпає земля,- На бій із […]...
- Творчий шлях І. О. Буніна Творчий шлях видатного російського прозаїка і поета кінця XІX – першої половини XX століття, визнаного класика вітчизняної літератури і її першого Нобелівського лауреата І. О. Буніна відрізняється великою складністю, розібратися в якому – завдання не просте, тому що у долі і книгах письменника різко індивідуально переломилися долі Росії і її народу, знайшли відбиття найгостріші конфлікти і протиріччя часу. Іван Олексійович Бунін народився 22 жовтня 1870 року, у збіднілій дворянській сім’ї. […]...
- Свічкою освітлюємо шлях, або Як написати твір за поемою І. Кочерги Перш ніж взятися до написання твору за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”, треба дізнатися, яку епоху описує автор. Для цього потрібно звернутися до історії. Кінець XV – початок XVІ ст. Київ під владою литовських магнатів. Ще в XІV ст. Литовське феодальне князівство, скориставшись роздробленістю руських земель, що знаходились під монголо-татарсь-ким ігом, захопило всю Західну Русь, а також Півден-но-Західну і Північно-Східну. Великий князь литовський Ольгерд став володарем Чернігово-Сівер-щини, Поділля і […]...
- Думки про безсмертя народу та його пiснi Живуть на свiтi люди, життя яких бездоганне, мов куля. Незважа ючи на те, яке суспiльне становище займає людина, кожному властиво робити помилки. Можна бути царем, мати владу i вмерти, не залишив ши згадки про себе в душi жодної людини. Але є такi люди, якi не зробили за своє життя надзвичайних вiдкриттiв, але їх люблять i поважають родичi та знайомi, їх не забувають тi, кому вони подарували життя. Головна героїня роману […]...
- Роман Гончара “Собор” шлях до духовного і державного відродження нації В історії кожної літератури є книги, які позначають віхи сходження культури того чи іншого народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою, безперечно, є “Собор” Олеся Гончара, що завдав тоталітарній тиранії таких обвальних прорушин, за якими почався її розпад, крах. Цей визначний, етапний роман став у боротьбі з деспотією тією разючою, невідпорною зброєю, яка не просто привела до поразки гнилого режиму, а й вивела український народ […]...
- Олександр Пушкін, життя і творчий шлях Олександр Сергійович Пушкін – великий російський національний поет, прозаїк, драматург. Його творчість стала втіленням волелюбства, патріотизму і могутніх творчих сил російського народу. Геній Пушкіна стоїть біля джерел російської літератури XІX століття. Його творче життя починається у роки національно-патріотичного піднесення, викликаного війною 1812 року. Уже в ліцеї, у якому поет навчався з 1811 по 1817 р., він веде активне літературне життя. Ліцейська поезія Пушкіна вражає перш за все своєю життєрадісністю, прославленням […]...
- Шлях на батьківщину Арсен полегшено зітхнув. Ось він – шлях на батьківщину! В голові роєм завихрилися думки, гаряче закалатало серце. Невже мине якийсь місяць-другий – і він ступить на рідну землю? Невже вдихне її солонувато-гіркий полинний запах, змішаний із пахощами половіючого жита і кучерявого любистку? Принесе в Січ кошовому здання про свою мандрівку в чужі краї та вип’є з товариством ківш палючої горілки чи пінистого меду? Невже, врешті, відчинить скрипучі двері невисокої хатини […]...
- Думки з приводу твору “Людина” Творчість Ольги Кобилянської – окраса нашої літератури. У своїх творах письменниця звертає увагу не тільки па показ тогочасного життя, його проблем, а більше досліджує психологію людської душі, торкається проблем вічних і робить це у довершеній художній формі. Уже в повісті-дебюті “Людина” Ольга Кобилянська зуміла показати себе як тонкий знавець людської душі, через образ головної героїні Олени Ляуфер вивела свій жіночій ідеал. У повісті поставлено проблему емансипації жінки. Героїнею твору є […]...
Categories: Твори з літератури