Шлях і стежка

Шлях і стежка

Поруч із лісом біг шлях. А поряд загубилась майже непомітна у траві стежка. Якось стежка і каже шляхові: – Не заздрю я тобі.

По тобі автомобілі їздять, люди весь час не дають спокою. А я ось лежу собі у м’якій травичці, ніхто мені не заважає. Як на мене, не те щоб люди велосипедами їздять, а навіть пішки рідко ходять. – А я тобі не заздрю, – відповідає шлях. – Я ж людям добро роблю.

За це вони мене цінують і ремонтують, коли вода розмиває. А ти яку користь даєш? Жодної.

Я, можливо, буду жити вічно, а ти незабаром зовсім заростеш травою і щезнеш. І ніхто тебе не згадає. Кому краще? Так і сталось.

Стежка непомітно зникла, а шляхом і по сьогодні люди користуються. Покрили його асфальтом, щоб довше жив.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Шлях і стежка

Categories: Твори з літератури