Пісня є напрочуд яскравою прикметою обдарованого українського народу. Саме вона увібрала в себе найпотаємніші порухи людської душі. Жоден вид мистецтва не користується такою загальною любов’ю населення, як хорове мистецтво.
Народ ставиться до пісні з повагою, як до найбільшого національного багатства.
Віковічні традиції пісенної творчості нашого народу, збагачені видатними композиторами Лисенком, Стеценком, Леонтовичем, Степовим, були творчим підгрунтям, на якому судилося вирости таланту Григорія Гурійовича Верьовки.
Диригент, композитор, справжній художник звуку довів своєю працею необмежені можливості мистецького впливу засобами народного піснетворення на найширший загал любителів хорової музики. Сила такого мистецтва в його дохідливості, в основі якої не спрощення, примітив, а та сама простота, в якій коріниться геніальність.
Григорій Верьовка доклав багато праці, гарячої, невтомної, щоб зібрати колектив однодумців. Роз’їжджав по селах багатьох областей України, розшукуючи справжні народні таланти, збираючи найцікавіший пісенний матеріал.
Великою заслугою диригента було те, що він з любов’ю і знанням справи обробляв народні пісні, досягаючи повноти їх звучання. Концерти хору проходили з успіхом, оскільки репертуар і виконання близькі та зрозумілі народові.
Талановитого майстра музики було обрано головою Спілки композиторів України. Багато уваги приділяв Верьовка творчому дозріванню молодої когорти композиторів – вихованців школи Ревуцького і Лятошинського, які по праву посядуть достойне місце в історії розвитку українського мистецтва.
Георгій і Платон Майбороди, Аркадій Філіпенко, Вадим Гомоляка, Анатолій Коломієць, Віталій Кирейко, Ігор Шамо, Григорій Гембера, Микола Дремлюга і багато інших молодих композиторів відчували постійну турботу й увагу до своєї творчості з боку Григорія Гурійовича.
Радіючи кожному успіхові молодих, диригент ніколи не стояв на місці, завжди був у пошуках все нових і нових форм, які б збагачували народну і сучасну пісню.
Гранично коректного, внутрішньо зосередженого, небагатослівного Григорія Верьовку колектив хору називав Батьком, бо він і справді був таким для всіх учасників цього народного університету. До його великого мистецтва прилучились за двадцять років понад півтори тисячі талановитих митців з народу. Усі, хто пройшов школу Державного народного хору, понесли у світ незгасимий вогонь великого серця свого вчителя і наставника, його любов до народу, нев’янучого, вічно молодого мистецтва.





Related posts:
- Творчість Григорія Верьовки Пісня є напрочуд яскравою прикметою обдарованого українського народу. Саме вона увібрала в себе найпотаємніші порухи людської душі. Жоден вид мистецтва не користується такою загальною любов’ю населення, як хорове мистецтво. Народ ставиться до пісні з повагою, як до найбільшого національного багатства. Віковічні традиції пісенної творчості нашого народу, збагачені видатними композиторами Лисенком, Стеценком, Леонтовичем, Степовим, були творчим підгрунтям, на якому судилося вирости таланту Григорія Гурійовича Верьовки. Диригент, композитор, справжній художник звуку довів […]...
- Творчий доробок Григорія Сковороди Мальовничі роздоли щедрого талантами харківського краю. Земля, що виховала Григорія Сковороду, Квітку – Основ’яненка, Василя Мисика, Олександру Ковальову, Степана Сапеляка, Віктора Бойка, Анатолія Перерву та багатьох інших письменників. “Чим ширша своєю діяльністю людина, – писав П. Тичина, – тим далі після її смерті шириться пам’ять про неї. Чим ясніший своєю моральністю й правдивіший голос творця, тим чистішим і звучнішим стає цей голос з часом, у віках”. Так і зі Сковородою. […]...
- Твір Творчий доробок Григорія Сковороди Творчий доробок Григорія Сковороди Мальовничі роздоли щедрого талантами харківського краю. Земля, що виховала Григорія Сковороду, Квітку – Основ’яненка, Василя Мисика, Олександру Ковальову, Степана Сапеляка, Віктора Бойка, Анатолія Перерву та багатьох інших письменників. “Чим ширша своєю діяльністю людина, – писав П. Тичина, – тим далі після її смерті шириться пам’ять про неї. Чим ясніший своєю моральністю й правдивіший голос творця, тим чистішим і звучнішим стає цей голос з часом, у віках”. […]...
- Характеристика образу Григорія Многогрішного за романом І. Багряного “Тигролови” Григорій Многогрішний – герой роману “Тигролови”; образ відчайдушного патріота, створений видатним українським письменником Іваном Багряним. Автор жив у часи, коли радянська влада чинила репресії проти людей, що мали свою думку і не хотіли сліпо коритися новим законам. Іван Багряний у своєму творі правдиво зобразив тодішню ситуацію на Україні. А Образом Григорія Многогрішного довів, що сильна духом особистість все ж таки здатна протистояти системі. На початку роману ми бачимо героя у […]...
- Образ Григорія Многогрішного Іванові Багряному довелося пройти через усі пекельні кола радянської системи. Більшість людей з того пекла не поверталася… Та Іванові Багряному пощастило: він вирвався звідти і потім, опинившись в еміграції, вважав своїм обов’язком розповісти всьому світові правду про Радянський Союз. Роман “Тигролови”, як і “Сад Гетсиманський”, здобув найбільшої популярності серед читачів багатьох країн світу. Пригоди головного героя Григорія Многогрішного розпочинаються тоді, коли він втікає з етапного спецешелону НКВС, що віз до […]...
- Твір-роздум про Григорія Сковороду – Ваколюк Вікторія Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Ваколюк Вікторія, 15 років Твір-роздум про Григорія Сковороду Легенда, міф, чи наївна казка, Чи справді жив такий дивний муж, Який не цінив королівської ласки, Якому влада була однією з чужд. Він лиш робив, що тікав до свободи, Навчався сам та інших навчав. Правду про себе ще каже народу: “Світ ловив мене, та не спіймав”. Босі ноги, за плечима торбина, У торбі дружно кілька […]...
- Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. ІІ. “Жовтий князь” В. Барки – відверта розповідь про трагедію голодомору 1933 року. 1. Важке становище українського селянина після революції і громадянської війни. 2. Дві віри – Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна. 3. Образ “жовтого князя” – це образ всепоглинаючої тоталітарної […]...
- Муки совісті Григорія Мелехова Я думаю, как прекрасна земля И на ней – человек… И сколько с войной несчастных Уродов теперь и калек. И сколько зарито в ямы, И сколько зароют еще… И чувствую в скулах упрямых Суровую судорогу щек… С. Єсенін У романі-епопеї “Тихий Дон” письменник М. О. Шолохов подав грандіозну картину життя козачого Дону з його історичними традиціями, своєрідним побутом, соціальними потрясіннями і людськими характерами і долями. Він правдиво висловив погляд на […]...
- Розкриття й опис образа Григорія Мелехова Михайло Олександрович Шолохов відбив долю народу, пошуки істини в переломні роки революції й громадянської війни у романі-епопеї “Тихий Дон”. Одним із центральних героїв роману є Григорій Мелехов. Він представник середнього козацтва, що виріс у міцній заможній сім’ї, що володіє певним статком. Але ніколи в цій сім’ї не користувалися найманою працею. Важка селянська праця для сім’ї Мелехових був звичною справою. Серед земляків Григорій різко виділявся незвичайним природним розумом, хоробрістю й спритністю, […]...
- Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу Художні роздуми Григорія Косинки про драматичні випробування народу в пореволюційну добу Твори Григорія Косинки, з’явившись, одразу ж привернули до себе увагу. Його перші новели дозволяють констатувати, що він прилучився до традицій модерної новелістики саме стефаниківського типу. Г. Косинка як художник досяг “своєї сили” в середині 20-х років XX століття. Форма його творів набувала реалістичної “чистоти”, а зміст їх, виростаючи з окремих життєвих мотивів, ставав всеохоплюючим. Його новели – “Фавст” і […]...
- Літературна праця – справжнє покликання Григорія Квітки-Основ’яненка У кінці XVІІІ – на початку XІX століття в українській літературі вже була поема “Енеїда”, п’єси “Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник” І. П. Котляревського, були гумористичні й сатиричні вірші мандрованих дяків, але ще. не було прозових творів, написаних народною, розмовною мовою. У той час наша література чекала такого письменника, який започаткував би прозу в новій українській літературі. Саме тим українським повістярем і став Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко. Г. Квітка-Основ’яненко народився в селі Основа, […]...
- Твір-лист. Ми живемо в краю Григорія Сковороди Твір-лист. Ми живемо в краю Григорія Сковороди Добрий день, дорога моя Надійко! Дуже хочу приїхати до тебе в Дніпропетровськ. Сподіваюсь, що наша зустріч не за горами, а поки що розповім тобі про одну цікаву екскурсію. Коли ти приїдеш до мене в гості, я неодмінно покажу тобі джерело Сковороди… Неподалік нашого селища тягнеться Бабаївський ліс. У нім бував письменник-філософ Григорій Савич Сковорода. Мандруючи від села до села, любив мислитель спілкуватися з […]...
- Велич і безсмертя Григорія Сковороди Життєвий шлях видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди є прикладом гуманізму і самопожертви. За своє подвижницьке життя мандрівний філософ сходив багато доріг. Він ішов до людей, щоб навчити їх бути щасливими. Творчий шлях великого мислителя розпочався в той час, коли в Російській імперії занепадав феодальний лад. Йому на зміну приходив новий, капіталістичний, що ніс із собою посилення розвитку національної культури і в той же час нові форми приборкання національних рухів […]...
- За що я поважаю Григорія Многогрішного Сильна духом людина завжди викликає до себе пошану. Вражає те, що двадцятип’ятирічний хлопець, зазнавши стільки лиха у сталінських катівнях, не занепав духом, не втратив природної життєлюбності. “Спершу зухвало і скажено відбивався, вибухав прокльонами й сарказмом, плював в обличчя – слідчому, а потім лише хекав крізь зуби і мовчав, розчавлений, але завзятий. Його вже носили на рядні, бо негоден був ходити… Він уже конав – але ні пари з уст”. Витоки […]...
- Відгомін громадянської війни в новелах Григорія Косинки Теперішня прізвище – Стрілець. Народився в с. Щербановка Обухівського району Київської області в сім’ї бідних селян. З 14 років переїхав жити в Київ. Рано почав працювати: чистильником взуття, канцеляристом. Закінчив вечірні гімназичні курси. Брав участь у громадянській війні. Протягом 1919-1922 гг. учився в Київському інституті народного утворення. Був членом літературного угруповання “Ланка”-МАРС. Був репресований і розстріляний. Прозаїк. Автор новел і оповідань, написаних в імпресіоністичній манері. Тема багатьох добутків – показ […]...
- Творчість Григорія Сковороди як відображення народних ідеалів і прагнень – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Творчість Григорія Сковороди як відображення народних ідеалів і прагнень У свідомість сучасників і нащадків Григорій Сковорода вввійшов як народний вільнодумний філософ, як мандрівний учитель життя. Висока освіченість не віддаляла його від простого народу, він прагнув бути “чорною сковородою, що пече білі млинці”, тому й твори свої передусім адресував тим, хто жив під солом’яною стріхою, вбачаючи в цьому сенс свого щастя, […]...
- Моральні цінності, або Як написати твір за творчістю Григорія Косинки Ім’я Григорія Косинки тільки недавно виринуло з небуття. Григорій Косинка народився у 1899 році в селі Щербанівці на Київщині в селянській родині. Погуляти йому в дитинстві не довелося, бо треба було заробляти гроші. Спочатку працював Григорій у панській економії, на чужих ланах, а потім – на цукроварні. Родина жила дуже бідно, навіть землі власної не було. Проте серед цих поневірянь родина не розгубила своєї духовності та краси. Дуже любили читати, […]...
- Драматизм особистої долі Григорія Мелехова У романі-епопеї “Тихий Дон” М. А. Шолохов зобразив грандіозну картину життя козачого Дону з його історичними традиціями, зі своєрідним побутом, із соціальними потрясіннями, людськими характерами й долями. Образ Григорія Мелехова – центральний у добутку. Змолоду він був добрим, чуйним до чужого лиха, закоханим в усі живе в природі. Якось на косовиці зарізав випадково дикого каченяти й з більшим почуттям жалості дивився на мертву грудочку. Але суворе життя вклало в його […]...
- Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Григорія Косинки З порога смерті повертається до нас творчість Григорія Михайловича Косинки. Повертається, щоб нагадати про тих людей, які жили вірою в світле майбуття, які без усяких компромісів зустрічали проблеми пореволюційної доби. Мавши веселу вдачу та енергійний характер, письменник активно пропагував свої твори: майстерно читав їх перед будь-якою аудиторією. Любили Косинку і любили його твори. Чому? Та тому, що письменник у ставленні до правди життя, до правди характеру селянина був кришталево чесним. […]...
- Муки совісті Григорія Мелехова МИХАЙЛО ШОЛОХОВ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО ШОЛОХОВ Муки совісті Григорія Мелехова Я думаю, как прекрасна земля И на ней – человек… И сколько с войной несчастных Уродов теперь и калек. И сколько зарито в ямы, И сколько зароют еще… И чувствую в скулах упрямых Суровую судорогу щек… С. Єсенін У романі-епопеї “Тихий Дон” письменник М. О. Шолохов подав грандіозну картину життя козачого Дону з його історичними традиціями, своєрідним побутом, […]...
- Основна ідея оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка “Салдацький патрет” Українські письменники І половини XІX ст. звертали свої погляди на синтез видів мистецтв. Література все частіше знаходила шлях до кращих зразків музики, образотворчого мистецтва, архітектури з метою визначення тих головних чинників, які б впливали на формування особистості. Після написання повісті “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко створює оповідання “Салдацький патрет”, щоб “оградить себя от насмешек их и чтоб они поняли, что сапожнику не можно разуметь портного дела”. Оповідання, написане у 1833 році, створено […]...
- Образ Григорія Чункача у творі “Земля” Цілком іншим вимальовується Григорій Чункач. Через пиятику Григорій деморалізувався, крав і навіть мав на своєму сумлінні смерть одного чоловіка. Усе село зненавиділо його. Розкриваючи історію життя Григорія, що становить контрастну паралель до життя Івоніки, письменниця прагне вмотивувати, чому був такий Григорій, показати руйнівний вплив батьків на дітей. Своє коріння потворна мораль, легковажність і злодійкуватість Григорія бере від циган, потомком яких він був. Цим же пояснюється і його деспотична поведінка в […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди – І варіант – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Пізнай самого себе. Сократ Ідея “пізнання себе” сягає сивої давнини, поринає в глибину віків. Ще давньогрецькі філософи звертали увагу на важливість самопізнання, яке вважали великим кроком людини на дорозі до свого щастя. Український поет і філософ Григорій Сковорода вбачав у самопізнанні віднайдення свого призначення в житті, своєї спорідненості з людством, вінцем яких була “сродна праця”. “Пізнання себе”, на думку мандрівного філософа, – […]...
- Доля України та українців за романом І. Багряного “Тигролови” І. Автобіографічні мотиви у романі І. Багряного “Тигролови”. ІІ. Доля Григорія Многогрішного – це уособлення долі України. 1. Безглузде звинувачення Григорія Многогрішного. 2. Українське поселення серед тайги. 3. Місто каторги, вимощене українськими кістками – Комсомольськ. 4. Екстериторіальна Україна “без стерна і без вітрил”. 5. Сірки і Григорій Многогрішний – нащадки славних українців. ІІІ. Роман І. Багряного “Тигролови” – це твір-протест проти порушення елементарних прав людини....
- Характеристика образу Римського Григорія Даниловича Римський Григорій Данилович – фінансовий директор Вар’єте. Разом з Варенухой Р. чекає приходу Лиходеева, потім отримує від нього телеграми з Ялти, після чого направляє Варенуху в ГПУ, причому той безслідно зникає. Р. зустрічає “чорного мага”, що прибув на представлення, – Воланда, а після скандального завершення сеансу чорної магії усамітнюється в кабінеті. Через деякий час туди являється Варенуха, потім намагається увірватися через вікно Гелла. Крик півня рятує Р., але під впливом […]...
- Як я розумію зміст вислову Г. С. Сковороди “Світ ловив мене, та не спіймав” На межі давнього та нового періодів в історії українського письменства височить постать Григорія Сковороди. З покоління в покоління передаються розповіді про цього письменника, просвітителя, філософа. За що б він не брався, робив по-новому, ставився до цього з відповідальністю, принципово. Будучи викладачем піїтики, Г. Сковорода викладав предмет по-своєму, працював залюбки, написав підручник. Це не подобалось єпископу, а ще більше не сподобалася, сміливість, з якою Сковорода йому відповів: “Одна справа – архієрейський […]...
- Викриття суспільних недоліків у байках Григорія Сковороди Уся творчість видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди сповнена роздумів про сенс життя, істинне щастя, яке можливе тільки в гармонійному суспільстві, де немає експлуатації людини людиною, де панує злагода і спокій. Його глибоко обурювали несправедливі порядки в тогочасному світі, він страждав від кричущих суспільних суперечностей, прагнув змінити становище, коли багаті дармоїди живуть за рахунок виснажливої праці мільйонів голодних і знедолених трудівників. Сковорода неодноразово доводив, що жадоба до наживи, гонитва за […]...
- Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки “В житах” Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки “В житах” Тривожним, важким і повним нерозв’язних протиріч – саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XXстоліття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30-і роки. Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину і час, написаних безпосередніми свідками, учасникам тих подій. Та попри жахливість, нелюдське обличчя […]...
- Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди – ІІІ варіант – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант З давніх-давен вдавалися письменники до написання байок, в яких відображали свої суспільно-політичні та морально-етичні погляди, висвітлювали проблеми співжиття людей, осуджували шари суспільства і окремих особистостей, підносили благородні риси людства. Першим в українській літературі до написання байок долучився Григорій Сковорода. Його байки, в яких відображено актуальні проблеми сучасної йому дійсності, вийшли в світ збіркою під назвою “Басні харьковскія”. Важливе місце в байках Григорія […]...
- Літературно-громадська діяльність Григорія Сковороди Григорій Савич Сковорода народився З грудня 1722 року у селі Чорнухи, на Полтавщині, в родині малоземельного козака. У шістнадцять років він вступив у Київську академію, по закінченні якої у 1750 році поїхав за кордон у свиті ге нерал-майора Вишневського. Оскільки Сковорода вільно володів латинською, німецькою та старогрецькою мовами, за кордоном він знайомився з вченими і розширював свої знання у різних галузях науки. Через три роки він повертається на Україну. У […]...
- Художнє втілення філософських ідей у байках Григорія Сковороди Григорій Савич Сковорода, видатний філософ, письменник-просвітитель XVIII століття, посідає почесне місце в історії української і світової культури. Свої філософські погляди Сковорода обстоює і в байках. Писати байки його спонукало саме життя з безліччю явищ і фактів, вартих осміяння, осуду та бажання виправити вади, навчити, передати свій життєвий досвід, поділитися наслідками багатьох роздумів. Зразком цього жанру була для нього класична грецька та римська байка і передусім творчість Езопа. Виразно позначився на […]...
- Своєрідність відображення народних ідеалів у творчості Григорія Сковороди Будь-яка людина, прийшовши в цей світ, через якийсь час відійде у небуття. Що вона залишить після себе? Яким буде її життєвий шлях між початком і кінцем? Як вона примножить людський інтелект? Яким чином прислужиться вічним істинам? Такі чи подібні запитання ставить собі та іншим кожна мисляча людина. Яким же був шлях того, хто дав таку своєрідну відповідь на сумарне запитання; як ти, людино, відбудешся у світі? А відповідь була дивна: […]...
- “Роздуми Григорія Сковороди на тему людського щастя” Один з найкращих друзів – Сковорода. Напевно, на кожного з нас Григорій Сковорода вплинув по-різному. Із самісінького дитинства ми неодноразово чуємо це ім’я, і згодом воно починає просто зберігатися в нашій пам’яті як даність, як належне. Якби ми спитали когось, у чому ж криється талант Сковороди, то всі відповідатимуть по-своєму. Філолог розповість про автентичне етичне вчення Котляревського та його унікальний стиль, науковець зверне вашу увагу на освіченість та самобутність цієї […]...
- Відлуння громадянської війни в новелах Григорія Косинки Ім’я Григорія Косинки належить до імен митців так званого “розстріляного відродження”, чий талант розквітнув у 20-х роках XX століття, але йому не довелося розвиватися, оскільки він був придушений радянською тоталітарною системою. Г. Косинку було заарештовано й розстріляно як “ворога народу” у 1934 році. Не стало одного, без перебільшення, з найкращих новелістів свого часу. Саме його Василь Стефаник назвав “своїм сином з Дівич-гори”, саме він був гідним продовжувачем традицій класичної української […]...
- Життєвий вир героїв роману Григорія Тютюнника Роман “Вир” – один з найталановитіших і найемоційніших прозових творів у повоєнній українській літературі. Коли береш до рук книгу, то одразу звертаєш увагу на малюнок на обкладинці: над глибинними плесами звисає віття дерев. Так і спадає на думку: мабуть письменник змальовує не тихі життєві заводі, а вир життя, з усією складністю стосунків між людьми, в яких різні долі й характери, свої погляди та принципи. Прочитавши роман, переконує шся, що назва […]...
- Чи врятує світ краса? Є вічні шедеври образотворчого мистецтва, над якими не владний час, метушня політиків, коли “минає славне і гучне”. До таких творів належить неперевершена “Джоконда” Леонардо да Вінчі, незрівнянне втілення гуманістичного ідеалу жіночої краси. Посмішка Джоконди стала “героєм” новели Рея Бредбері. Восени 2061 року уцілілі після атомних бомбардувань жителі великого міста відзначають свято – досить дивним, на наш погляд, способом: ламають і трощать усе, що дивом збереглося після катастрофи. Свідком цих “святкових” […]...
- Творчий шлях – Марко Вовчок Марко Вовчок Творчий шлях Творчий доробок письменниці значний. Він налічує три збірки оповідань українською і російською мовами – “Народні оповідання” , “Рассказы из народного русского быта” , понад десять повістей, кілька казок. До першої збірки “Народні оповідання”, яку письменниця почала писати у Немирові 1856 p., а закінчила вже наступного року у Петербурзі, увійшло одинадцять оповідань, якими вона справила велике враження на літературно-громадську думку. Найвищого мистецького рівня досягла Марко Вовчок у […]...
- Світ тварин і світ людей у творчості Джека Лондона Джек Лондон – один з найвідоміших письменників, які захоплюють у полон не тільки цікаво закрученим сюжетом, але й високою думкою про шляхетність, мужність, людяність. У центрі твору “Біле Ікло” історія не тільки собаки, але й стосунків людини й тварини. Ким є для нас кішка, собака, птах? Для одних вони цінні своєю функцією: кішка потрібна, щоб ловити мишей; собака – щоб стеріг хату абощо. А то можна й виставити собаку на […]...
- Світ дитини та світ дорослих у творі О. Генрі “Вождь червоношкірих” Світ дитини та світ дорослих у творі О. Генрі “Вождь червоношкірих” О. Генрі – один із найпопулярніших американських письменників. Герої його оповідань – прості американці: фермери і ковбої, авантюристи і клерки змальовані з надзвичайною теплотою і любов’ю. Твори О. Генрі сповнені непідробною правдою життя, завжди мають захоплюючий сюжет та несподівану розв’язку. Одна з новел О. Генрі “Вождь червоношкірих” розповідає про незвичайне викрадення. Двоє друзів, сподіваючись розбагатіти, викрадають сина “найвиднішого з […]...
- Твір-роздум за фразеологізмом Григорія Сковороди – Все те не наше, що нас покидає – Ваколюк Вікторія Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Ваколюк Вікторія, 15 років Твір-роздум за фразеологізмом Григорія Сковороди – Все те не наше, що нас покидає Все те не наше, що нас покидає, Тікає до інших, іде із життя, Безшумно у забуття поринає, Незрозуміле нам до пуття. Все те не наше, що нас покидає, Лишає одних із болем пустим, Спогади лиш скупі залишає, І треба далі іти одним. Все те не наше, […]...
- Внутрішній стан М. Коцюбинсьного – дзеркало душі дійових осіб новели “Іntermezzo”
- Ідейне навантаження драматичної поеми Івана Кочерги “Ярослав Мудрий”
Categories: Твори з літератури