Показ розбіжності між світом та намірами особистості Соціально-психологічний роман “Перехресні стежки” І. Франка побачив світ у 1900 році. Твір вважався новаторським явищем у розвитку української літератури. Орієнтуючись на європейські моделі реалізму, зокрема, французького, Каменяр значно ускладнив, психологічно збагатив образи твору.
В образі головного героя роману Євгенія Рафаловича автор намагався показати інтелігента-борця за народні інтереси. Адвокат добре знав громадські справи, організував народне віче, відстоював національні традиції. Це все зумовило низку конфліктних ситуацій у стосунках Євгенія з оточуючими.
Герой цілеспрямований у досягненні мети “незлічимим оптимізмом”, стійкістю у незвичайних обставинах. Як правило, світ рідко сприймає суспільно активні особистості. А Євгеній завжди залишався морально нездоланним.
Йому забороняли проводити віче, кинули до в’язниці, підозрювали у вбивстві. Це могло зламати слабку духом людину, але Рафалович довів власну спроможність впливу на світ, кинувши виклик оточенню.
Протистояння Євгенія та властей міста загострювалося на основі активізації громадянської активності адвоката, який став на захист інтересів селян. Підкорює почуття власної гідності головного героя, який заявив старості після ув’язнення: “…Попрошу пана старосту – перед таким самим вічем прилюдно вернути мені честь і заявити урядово…”
Образом трагедійного звучання є Регіна. Життєвою драмою героїні було те, що вона всупереч власному бажанню погодилась із жорстокими нормами соціального світу. Розкриттю справжнього єства Регіни сприяють зображення сцен ЇЇ сімейного життя. Її чоловік Стальський скаржився на своє нещасливе подружнє життя, “знищене, затроєне”.
Для нього Регіна – “ворог, найтяжчий, смертельний ворог”. Якою ж стала героїня після десяти років заміжжя?
Автор описує здивування, біль та приховане егоїстичне почуття задоволення Євгенія у момент зустрічі після довгої розлуки з ідеалом своїх мрій: “То була якась виблідла, невдатна копія його ідеалу. У неї не було того чарівного блиску, що колись так раптово, безвідпорно заполонив його душу”.
І. Франко підкреслював думку про те, що Регіна – жертва багаторічної боротьби між високою піднесеністю та негативним сприйняттям світом подібних натур. Отже, цілісний розвиток характеру героїні гальмувався несприятливим оточенням. Божевільна Регіна вбила свого чоловіка жорстоко. “Хробачок” відліковував кожен рік її страждань, коли доводилося терпіти знущання нелюба. Не знайшла й часточки своїх ідеалів героїня. її смерть вражає читачів, примушує замислитись над проблемами трагедії людини, що не знайшла реалізації своїх мрій.
Образ Регіни такий же психологічно вмотивований, як і Анни Кареніної чи Офелії.
Таким чином, І. Франку при зображенні головних героїв вдалося подолати обмеженість соціального устрою, наблизитися до умотивування поведінки персонажів при включенні їх у систему соціальних відносин, де один гине, а інший має сили підкорити умови співжиття.





Related posts:
- Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки’: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Тема кохання в творчості І. Франка. “Перехресні стежки”: еволюція почуття, авторське ставлення до проблеми Провідною темою повісті І. Франка “Перехресні стежки” є тема кохання молодого адвоката Євгенія Рафаловича й Регіни Твардовської. Рафалович приїздить у справах в галицьке повітове місто, як ми читаємо на початку твору. У цьому місті він знайомиться зі Стальським, дружиною якого є Регіна, – юнацька любов адвоката. Розв’язкою сюжетної лінії є те, що автор подає далі історію […]...
- Питання соціальної справедливості у повісті І. Я. Франна “Перехресні стежки” Процес створення художнього тексту – це досить трипала робота письменницької уяви, фантазії, думки. Наче з ранкового туману, з’являються обриси конструкції, деталі дивовижної споруди, назва якій – літературний твір. Втомлений, але прояснений і схвильований творець підходить, як господар, до різьблених дверей і відчиняє їх – він запрошує зайти до цієї оселі, де буде всім приємно та радісно гостювати і вести мудрі бесіди. Давайте поринемо у незрівнянний світ творчості І. Я. Франка […]...
- Твір за повістю Івана Франка “Перехресні стежки” Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з його кривдниками…”. Чи не тому, коли читаєш цю повість, весь час відчуваєш за молодим юристом […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” – ІІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Головний герой цієї соціально-психологічної повісті – Євген Рафалович. Він адвокат у невеликому містечку, у якому живе його колишній репетитор Стальський. Колись, у юності, він зустрів паняночку на балу, яку потім покохав. Вони не обмінялися адресами, і далі Євген нічого про неї не знав. Але йому пощастило зустріти її знову, вона брала уроки музики. Туди ж записався і Рафалович. Вони стали щирими друзями, […]...
- Хараткеристика образів повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Поряд з позитивними образами виведено цілу низку негативних персонажів, які повстали проти дій Рафаловича: зажерливий шляхтич, пан маршалок Брикольський, староста, суддя Страхотський, Шнадельский і ціла зграя інших людців, що жили за рахунок селянства. Щоб убити зародки громадського руху, староста заарештовує Рафаловича на очах у селян, які зібралися на багатолюдне віче. Повернувшись із в’язниці через два місяці, Рафалович знову прийшов до старости за дозволом скликати селянське віче. У роздумах Рафаловича автор […]...
- Образ Євгенія Рафаловича представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Іван Франко у своїй творчості часто звертався до зображення селян і робітників, які через об’єктивні і суб’єктивні причини ставали провідниками народних заворушень. У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з цією метою адвокат Євгеній Рафалович після закінчення університету приїжджає в невеличке повітове містечко працювати на благо селян. І сама повість розпочинається сценою успішного закінчення захисту адвокатом селян, […]...
- Образ Євгена Рафаловича в повісті “Перехресні стежки” Івана Франка У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з цією метою адвокат Євгеній Рафалович після закінчення Львівського університету приїжджає в невеличке повітове містечко працювати на благо селян. Молодий адвокат мав намір розпочати просвітню роботу, а далі й створити політичну організацію в повіті, запросити сюди помалу інтелігенцію, заснувати хоч невеличкий, та енергійний центр національного життя. Ці наміри додавали йому […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” – ІІ варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант З творів І. Франка перед нами постає образ соціально активного героя, який тісно пов’язаний з народними масами, їх бажаннями, прагненнями. Він прикладає багато зусиль для зросту, хоча й повільного, національної гідності, людської самосвідомості. У соціально-психологічній повісті І. Франка “Перехресні стежки” змальовується безправне життя селян Галичини на зламі XIX і XX століть. Головний герой повісті – адвокат Євген Рафалович. Це представник нового покоління […]...
- Повість “Перехресні стежки” – Іван Якович Франко Іван Якович Франко Повість “Перехресні стежки” Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість “Перехресні стежки” з життя інтелігенції. Назва твору символізує “перехрещені” життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв повісті є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами – герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті – різних національностей. Життєві перехрестя залишають свій відбиток на їх внутрішньому світі. Проблематика повісті надзвичайно широка. Це […]...
- Образ Рафаловича у романі “Перехресні стежки” За жанровими ознаками “Перехрнсні стежки” Івана Франка – новітній суспільно-психологічний роман. У ньому поєднувалися традиції ідеологічного роману й повісті, що складалися в українській літературі у творчості І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, з елементами психологічного роману в дусі Достоєвського. Історія взаємин головного героя “Перехресних стежок” – “русина”, “мужичого” адвоката, радикального діяча Євгенія Рафаловича з його колишньою коханою, з селянами й польською адміністрацією становить зовнішній план твору, який відбиває й персоніфікує ті випробовування, […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” – І варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Повість І. Франка “Перехресні стежки” показує в повній мірі політичну й економічну ситуацію, що склалася в Галичині наприкінці XIX – початку XX сторіччя. Перед очима читача постали дуже цікаві типи урядовців і селян. Ще більшої цікавості цій повісті додає любовний трикутник подружжя Стальських і адвоката Рафаловича. Ще до зустрічі з Регіною в домі Стальського Євгеній згадує про неї. Вона була його першим […]...
- Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” Та повісті “Перехресні стежки’ Івана Франка Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” та повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Загальновідомо, що будь-який мистецький твір набуває особливого значення, коли він має на собі відбиток авторської біографії. Завдяки цій особливості постать автора стає ближчою до нас, зрозумілішою, дорожчою, бо ми сприймаємо тоді твір як відвертість, щиру сповідь друга. Такою “відвертістю” стала для мене збірка Івана Франка “Зів’яле листя”, яка побачила світ 1896 року. Коли читаєш ці вірші, складається враження, що […]...
- Боротьба справедливості з жорстокістю і насильством у повісті “Перехресні стежки” Іноді буває так, що людські стежки перехрещуються задля великих, корисних народові справ. Саме про це, як на мене, йдеться в повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. Ця повість є свідченням того, що Франко добре знав життя і настрої різних верств населення свого краю, з однаковим інтересом вивчав проблеми різних соціальних і національних груп населення Галичини. Як людину, яка до останку віддавала себе служінню народові, його завжди непокоїло: як і чим допомогти […]...
- Про перехресні стежки інтелігенції Про перехресні стежки інтелігенції 1900 року І. Франко опублікував повість “Перехресні стежки”. Саме в ці роки він розгорнув боротьбу за реалістичну і народну літературу, за реалізацію її мети – служіння інтересам народу. Література повинна порвати із схоластичністю і шукати нових доріг, більш природних і відповідних самому життю. Саме таким новатором і став І. Франко в ідейному змісті твору. Він не ідеалізує сільське життя, а показує страждання, голод, нові форми експлуатації […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові в романі Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, він розгортає програму захисту селян від експлуататорів, викриває злочини шляхти і інших хижаків. Рафалович у […]...
- Образ Рафаловича у романі Івана Франка “Перехресні стежки” За жанровими ознаками “Перехресні стежки” Івана Франка – новітній суспільно-психологічний роман. У ньому поєднувалися традиції ідеологічного роману й. повісті, що складалися в українській літературі у творчості І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, з елементами психологічного роману в дусі Достоєвського. Історія взаємин головного героя “Перехресних стежок” – “русина”, “мужичого” адвоката, радикального діяча Євгенія Рафаловича з його колишньою коханою, з селянами й польською адміністрацією становить зовнішній план твору, який відбиває й персоніфікує ті випробовування, […]...
- Зображення селянства у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Як часто у різних творах, торкаючись питання про селянство, говорять про Мого бідність, темноту, “забитість”! Але ж це позиція хибна, бо в ній зверхність до простих людей. Саме цього погляду на селянство немає у Франка. Очима головного героя твору Євгенія Рафаловича він бачить мудрість, розсудливість селян, їхня дотепна мова вражає образністю і живою думкою. Особливо яскраво це видно під час віча, коли люди, “про яких, судячи з їх зверхнього вигляду, […]...
- Змалювання в повісті “Перехресні стежки” тяжкого і беззахисного існування галицького селянства На своєму ювілеї 1898 року Іван Франко говорив: “Як мужицький син, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почувався зобов’язаним віддати працю свого життя людям”. Промовистим свідченням правдивості цих слів є вся творчість письменника і, зокрема, його повість “Перехресні стежки”. В уста героя – адвоката Євгенія Рафаловича – автор вклав своє уявлення про обов’язок інтелігенції перед народом, якому сам служив, віддаючи без останку і талант, і сили, і знання, і здоров’я. У […]...
- Загальна характеристика повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість “Перехресні стежки” з життя інтелігенції. Назва твору символізує “перехрещені” життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв повісті є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами – герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті – різних національностей. Життєві перехрестя залишають свій відбиток на їх внутрішньому світі. Проблематика повісті надзвичайно широка. Це соціальні проблеми добра і зла, особистості […]...
- Проблема служіння інтелігенції народові у романі Івана Франка “Перехресні стежки” Здобувши освіту, Рафалович стає адвокатом у глухому провінційному місті, в якому “у однім кінці чхнеш, у другім чути”. Юнак вважав своїм обов’язком віддати всі сили боротьбі за кращу долю свого поневоленого народу. Як і Франко, “вихований, вигодуваний хлібом, працею і потом сього народу, він, повинен своєю працею, своєю інтелігенцією відплатитися йому”. Віддаючись служінню своєму народові, він розгортає програму захисту селян від експлуататорів, викриває злочини шляхти і інших хижаків. Рафалович у […]...
- Зображення чиновництва, шляхти і поміщиків у повісті “Перехресні стежки” Молодий, але досвідчений і вже надзвичайно популярний адвокат Євгеній Рафалович потрапляє в провінційне місто, де збирається працювати. Знайомство з поглядами та життям місцевої інтелігенції Євгеній розпочав “заочно”: він дізнався багато чого від свого колишнього репетитора Валеріана Стальського, а останній назвав місто “акустичним”. Тоді Рафалович трохи здивувався, спочатку не зрозумівши цього терміна. Але невдовзі нерозуміння пройшло, коли Євгеній сам став робити візити всім найзначнішим особам міста. Побував він у старости, бургомістра, […]...
- І. ФРАНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ГІМН”, “НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ” , “ГРІЄ СОНЕЧКО”, “ДЕКАДЕНТ”, “ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗІ ГНЕШСЯ?”, “ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ?”, “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”, “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ” Тема. І. ФРАНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ГІМН”, “НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ” , “ГРІЄ СОНЕЧКО”, “ДЕКАДЕНТ”, “ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗІ ГНЕШСЯ?”, “ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ?”, “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”, “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ” Варіант 1 1. М. Бажан яскраво передав життєвий подвиг І. Франка, порівнюючи його з образом… А Потужного сонячного променя. Б Великої кручі. В Свіжого повітря. Г Могутнього дуба. 2. ” … – великі дві сили!” – зазначає І. Франко. […]...
- Змалювання в повісті “Перехресні стежки” Івана Франка тяжкого і беззахисного існування галицького селянства Проза І. Франка є найвищим досягненням у літературі XIX століття, бо в ній автор торкнувся зовсім нових тем, яких ще не було у творах попередників. Як відомо, майже всі повісті і романи українських письменників розповідали про життя селянства, з більшою або меншою повнотою розкривали його біди й радощі, мрії та сподівання. І. Франко теж писав про мешканців галицького села, але він першим звернув увагу на новий клас, народжений після скасування […]...
- Показ розбіжності між світом та намірами особистості Соціально-психологічний роман “Перехресні стежки” І. Франка побачив світ у 1900 році. Твір вважався новаторським явищем у розвитку української літератури. Орієнтуючись на європейські моделі реалізму, зокрема, французького, Каменяр значно ускладнив, психологічно збагатив образи твору. В образі головного героя роману Євгенія Рафаловича автор намагався показати інтелігента-борця за народні інтереси. Адвокат добре знав громадські справи, організував народне віче, відстоював національні традиції. Це все зумовило низку конфліктних ситуацій у стосунках Євгенія з оточуючими. Герой […]...
- Зображення чиновництва, шляхти і поміщиків у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Молодий, але досвідчений і вже надзвичайно популярний адвокат Євгеній Рафалович потрапляє в провінційне місто, де збирається працювати. Знайомство з поглядами та життям місцевої інтелігенції Євгеній розпочав “заочно”: він дізнався багато чого від свого колишнього репетитора Валеріана Стальського, а останній назвав місто “акустичним”. Тоді Рафалович трохи здивувався, спочатку не зрозумівши цього терміна. Але невдовзі нерозуміння пройшло, коли Євгеній сам став робити візити всім найзначнішим особам міста. Побував він у старости, бургомістра, […]...
- Боротьба справедливсті з жорстокістю і насильством у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Для Івана Франка характерні твори, головними героями яких є активні, глибоко порядні, віддані народній сітраві люди. Один із таких творів – повість “Перехресні стежки”. У провінційне місто приїжджає молодий талановитий адвокат Євгеній Рафалович. Адвокат має можливість заможно і спокійно жити, зробити блискучу кар’єру, але він свідомо обирає інший шлях – шлях оборони селян – найбезправнішого прошарку тодішнього суспільства. Чому саме такий вибір зробила його душа? Вразливий хлопчик змалку відчував біль […]...
- Зображення тяжкого і беззахисного існування галицького селянства в повісті Івана Франка “Перехресні стежки” І. Вся творчість письменника – це відчуття обов’язку перед своїм народом. ІІ. Життя Галичини у повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. 1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду. 2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті. 3. Безправ’я галицьких селян в умовах Австро-Угорської імперії. ІІІ. Герої повісті “Перехресні стежки”. 1. Головний герой повісті – адвокат Євгеній Рафалович. 2. Шнадельський – сільський пан. 3. Граф […]...
- Твір за романом Багряного “Тигролови” Роман Івана Багряного “Тигролови” – це твір-протест проти порушення елементарних людських прав. Задум створення виношувався під час перебування автора на Бамлазі, коли, втікаючи з концтабору, він блукав тайгою та переховувався в оселях мужніх далекосхідних мисливців-звіроловів, колишніх виходців з України. У 1943 році задум було нарешті втілено, а в 1946 році роман побачив світ у розширеному, вдосконаленому варіанті. В Україні ж про роман не знали майже сорок п’ять років, він побачив […]...
- Твір за романом Гюстава “Пані Боварі” Роман Гюстава Флобера “Пані Боварі” є одним із найвищих досягнень реалізму в світовій літературі. Публікація цього твору привела автора на лаву підсудних. Письменника звинувачували у попранні норм суспільної моралі, у зображенні брутальності шлюбу, висміюванні церковних обрядів. Це був суд над всією реалістичною літературою, яка розкривала негативні риси суспільства. Головною героїнею роману є дочка фермера Емма. Коли дівчині виповнилося тринадцять років, батько відправляє її до монастиря. Там вона захоплюється читанням бульварних […]...
- Твір за романом “Червоне та чорне” Фредерік Стендаль належав до письменників XIX ст., які писали свої твори в епоху реалізму. У романах та повістях, які будувались з матеріалу дійсності, автори відображали психологію людини, формування особистості під впливом різних обставин. За життя Стендаля як письменника оцінило небагато людей, та серед них були Бальзак, Гете, Пушкін. Більшість вважала його творчість “осколком прошедшего столетия”. Роман “Червоне та чорне” був написаний у 1830 році, і саме він прославив ім’я Стендаля […]...
- Твір за романом А. Камю ” Чума” Нові засоби зображення внутрішнього світу людини в модерністській прозі XX століття. У кінці XІX – і-і – на качану XX ст. у мистецтві відбувається глобальний переворот, пов’язаний із пошуком нових форм зображення людини й світу. Спираючись на досягнення психологічної прози XІX століття, письменники всі більше заглиблюються у внутрішній світ людини. Особливе місце в літературі XX століття займає показ психології героїв, спроба зобразити складність і плинність пси хічного процесу. Витонченість психологічного […]...
- Твір за романом “Собор” Двадцяте століття принципово відрізняється від попередніх. Століття страшних пошестей, чуми, мору – століття чотирнадцяте – вважалося апокаліптичним. Мор косив народи. Але для решти вцілілих залишились багатства землі і чисті води – там не було примари екологічної катастрофи і не було такого знедуховлення людини, яке спіткало двадцяте століття, коли безбожна держава переступила навіть через людину. Людина втратила дарований Богом мир душі. Тепер ця розчавлена і розбещена душа хоче чимось затамувати розпалену […]...
- Твір за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” В особі Панаса Мирного поєдналися високий царський чиновник і український письменник. Тяжко переживаючи заборону українського слова, Панас Мирний змушений був ховатися під псевдонімом, друкуватися за кордоном. Незважаючи на постійну небезпеку, полум’яний патріот завжди прагнув бути корисним своїй Вітчизні. Прикладом його сподвижницької діяльності є високохудожні твори, що збагатили українську літературу. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, написаний Панасом Мирним у співавторстві з Іваном Біликом, правдиво показує життя селянства, його матеріальне […]...
- Твір за романом Ф. Стендаля “Червоне та чорне” Фредерік Стендаль належав до письменників XІX ст., які писали свої твори в епоху реалізму. У романах та повістях, які будувались з матеріалу дійсності, автори відображали психологію людини, формування особистості під впливом різних обставин. За життя Стендаля як письменника оцінило небагато людей, та серед них були Бальзак, Гете, Пушкін. Більшість вважала його творчість “осколком прошедшего столетия”. Роман “Червоне та чорне” був написаний у 1830 році, і саме він прославив ім’я Стендаля […]...
- Твір за романом Пушкінський дім А. Бітова Зараз вже важко зрозуміти, Чому Пушкінський дім Андрія Бітова – роман інтелектуальний і культурологічний, а зовсім не політичне – був заборонений до публікації в СРСР протягом майже 20 років, чому, виданий в американському видавництві Ардіс, він поширювався у самвидаві і кваліфікувався компетентними органами як антирадянська твір, що порочить радянський лад. Опублікований в Новому світі наприкінці 1980-х, поряд з іншими повернутими творами, він теж був сприйнятий в суто політичному контексті, і […]...
- Мій обвинувачуваний Євгеній Базаров. Твір за романом І. С. Тургенєва “Батьки і діти” Прихованою сюжетною лінією роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти” є криза кріпосного ладу і необхідність його знищення. На фоні цієї лінії і розгортається конфлікт “батьків і дітей”. Ідея роману, за визначенням самого автора, – показ “торжества демократизму над аристократією”. Представником демократичного табору виступає головний герой роману Євгеній Базаров. Базаров народився в сім’ї бідного повітового лікаря, пройшов “школу труда і нестатків”, із якої вийшов “сильною і суворою” людиною. Ця школа […]...
- Твір за романом Панаса Мирного й Івана Білика В особі Панаса Мирного поєдналися високий царський чиновник і український письменник. Тяжко переживаючи заборону українського слова, Панас Мирний змушений був ховатися під псевдонімом, друкуватися за кордоном. Незважаючи на постійну небезпеку, полум’яний патріот завжди прагнув бути корисним своїй Вітчизні. Прикладом його сподвижницької діяльності є високохудожні твори, що збагатили українську літературу. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, написаний Панасом Мирним у співавторстві з Іваном Біликом, правдиво показує життя селянства, його матеріальне […]...
- Проблема честі і зради. Твір за романом Володимира Малина “Фірман султана” В історії України, особливо в епоху. козаччини, ми зустрічаємо справжніх героїв, які уславили рідну землю. Володимиру Малику пощастило знайти в одному з історичних документів повідомлення про те, що кошовий отаман Запорізької Січі Іван Сірко відрядив до Туреччини козака, який добре знав турецьку мову і звичаї населення, з таємним завданням – дізнатися про військові приготування султана. Історичні джерела не зберегли імені сміливого та розумного коза-ка-ро. звідника, але письменник у своєму романі […]...
- Ровена та Ребекка – дві різні долі. Твір за романом “Айвенго” Я перечитую роман В. Скотта “Айвенго” і співчуваю красуні, якій не подаровано долею нічого. Навіть у коханні вона може тільки втрачати – і втратить. Настільки, що прийде цілувати руки переможниці. А річ у тім, що її звуть Ребекка, вона донька Ісаака з Йорка. Вона – дівчина з народу, який ненавидять і зневажають із багатьох причин. Одна з причин релігійна: юдейка не може бути прийнятою у порядному товаристві, не може розраховувати […]...
- Краса людської душі. Твір по літературі за романом О. Гончара “Собор” Олесь Гончар – це письменник переважно сучасної теми, визначний майстер слова. Його улюблені герої – трудівники’ і воїни, мислителі й творці, люди з розвинутим почуттям прекрасного, люди високих духовних поривів і активного діяння. Саме такими і є герої роману “Собор”. їх кількість невелика, але через них ми поринаємо у ті часи, уявляємо собі Зачі-плянку і собор. На мій погляд, свої роздуми автор передає Миколі Баглаю – студентові-металургу, в якого дуже […]...
- Вільної думки шлях промінний
- Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” – І варіант – ЄВГЕН ГУЦАЛО
Categories: Твори на різні теми