Трансформація біблійної історії Мойсея в однойменній поемі Івана Франка

Поема “Мойсей” – вершинний твір І. Франка, окраса і гордість вітчизняної літератури. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі наполегливого шукання “обітованої землі”, про могутні сили мас, здатних висунути із свого середовища в процесі визвольного руху проводирів, що приведуть до перемоги. Це притчево-плегоричне осмислення історичної долі українського народу, трагічних шляхів його духовного розвитку. У трактуванні образу Мойсея І. Франко непереверше-ний у світовій “мойсеані”. За свідченнями доньки І. Франка Ганни Франко-Ключко, поштовхом до написання поеми стали емоційні переживання від споглядання статуї Мойсея Мі-иеланджело біля гробниці папи Юлія ІІ у церкві Сан П’єтро ін Віколі у Римі під час поїздки до Італії: “Тато з поїздки привіз альбом з малюнками визначних малярів і інші пам’ятки, а також образ статуї Мойсея.

Цей образ зараз же повісив у себе в спальні над ліжком”.

За основу поеми І. Франко обирає біблійну легенду про єврейського пророка Мойсея, що підтверджує таким словами: “Моя поема основана майже на біблійних темах, отже, що ж природніше для кождого критика, як пошукати тих джерел у Біблії і порівняти їх із тим, що я зробив із них”. Біблійна історія Мойсея: народження в рабстві і піднесення до перебування в царському палаці; Мойсей – вбивця і вигнанець; Мойсей – пастух, що отримує Боже одкровення; Мойсей – лідер народу, що змушує його змінити родючу єгипетську землю на пустелю, але це водночас і дорога ціна за зміну рабства на волю; Мойсей – невизнаний пророк, від якого відрікається народ, за сорокалітні блукання пустелею між Єгиптом і Палестиною – невичерпне джерело тем та ідей для мистецтва.

Та події у житті біблійного героя найменше цікавлять Франка. Ідучи за біблійною легендою, він не подає біографії Мойсея в хронологічній послідовності. Як відомо, біблійна історія детально в кількох книгах викладає “життєпис” Мойсея від його народження до смерті. Франко бере тільки один епізод, обмежує сюжет твору найбільш трагічним моментом життя Мойсея, коли народ відвернувся від свого пророка і прогнав його.

На цій основі будується глибоко психологічна і емоційна драма.

Зазначаючи, що поема “Мойсей” майже вся основана на біблійних темах, І. Франко підкреслює, що основною темою він обрав смерть Мойсея, як пророка, не признаного своїм народом. У передмові до другого видання поеми він пише: “Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданню”. Посутньо Франко розходиться з біблійним текстом у питанні мотивації смерті пророка. У Старозавітнім П’ятикнижжі смерть Мойсея, як і його брата Аарона, – це результат кари Божої, що спіткала весь ізраїльський народ.

За велінням розгніваного Бога, всі ті, хто нарікав на нього, помруть у Сінайській пустелі. Нікому із старшого покоління єврейського племені не доведеться перейти через Йордан, вступити на землю, що тече молоком і медом. На Мойсея і Аарона Бог також накладає покарання “за те, що ви споневірилися були мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів” . Гнів Божий не оминув Мойсея. Йому було дозволено побачити землю обітовану, але заборонено ввійти в неї. “Вийди на ту гору Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння. І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон…” .

Франко дещо інакше трактує смерть пророка: ця картина у нього винесена поза межі сюжету твору. Перед нами лише постають збіднілі іудеї, що були позбавлені найдорожчого: Ні, нема! І було та “нема”, Мов жах смерті холодний.

Жить ніхто з них не годний. Сам поет зазначав: “У моїй поемі смерть Мойсея на вершині гори в обличчі Бога мотивована тим, що його відіпхнув його власний народ, зневірений 40-літ-нім блуканням і сумним станом обіцяного краю, який треба було тяжкими зусиллями здобувати в багаточисельних ханаанських племен”.

Так, відбувається предметно-побутова, національна та історична актуалізація як місця і часу дії, так і самого персонажа, що дає нам підстави зробити висновок про паралельність історичних доль єврейського й українського народів, помічену Франком і відображену в аналізованій поемі. Отож, І. Франко вільно використовує біблійний текст, зміщуючи ідейні акценти.





Трансформація біблійної історії Мойсея в однойменній поемі Івана Франка

Categories: Твори з літератури