Трагізм життєвої долі Хвильового та його героїв

Related posts:

1. Трагізм життєвої долі М. Хвильового та його героїв Ким для України був Микола Хвильовий? Чим для нього була Україна? Без заперечення і без сумніву можна сказати, що Україна була його життям. Хвильовому судилася одна з найтрагічніших доль в історії українського письменства XX ст. Він був переконаним комуністом, але доклав багато зусиль для відродження української нації та її культури, для боротьби за незалежність України, керуючи такою організацією, як Вільна академія пролетарської літератури. Арешт його товариша М. Ялового, який був […]...
2. Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою у руціі А другі тяглися до стяга зорі… М. Хвильовий У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись дуже давно знаходилось міське кладовище, яке нині переобладіммн в молодіжний парк. За старою церквою залишили недбалі чиновники для паніїш ків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницьюмм художника С. Васильківського. Члени товариства “Спадщина” відновили мої одного з найталановитіших зачинателів української літератури […]...
3. Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового Нещодавно повернулась із забуття творчість прекрасного українського письменника Миколи Хвильового. Він у перші пореволюційні роки був одним із найпопулярніших письменників, але своїми памфлетами не угамовував пристрасті, а навпаки, розпалював їх. Трагедія митця, мабуть, почалася з того часу, коли він уперше в розпачі вигукнув: “Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну?” Печатку приреченості він ніс усе життя. Цькування письменника почалось після публікації його статті “Україна чи Малоросія?”, а його […]...
4. Трагізм долі героїв М. Хвильового “) Микола Хвильовий жив на зламі століть. Його особистість формувалася під впливом бурхливих подій Першої світової війни, революції, встановлення радянської влади. Письменник був відданим ідеалам більшовизму, і водночас полум’яним патріотом України. Таке його світосприйняття призвело до того, що серце митця було поділене навпіл: одна частина вірила радянській владі, а інша любила Україну, хоч ці почуття, на жаль, виключали одне одного. Надрив у душі Хвильового посилювався тим, що йому не вдалося знайти […]...
5. Друга світова війна і трагізм долі героїв Белля Як розкривають Другу світову війну німецькі письменники з їх історичною провиною за розв’язану війну і неминучою спокутою цієї вини перед світом. Коли у 1945 році разом із капітуляцією німецького уряду подала у відставку гітлерівська ідеологія та виплекана нею штучна культура, покоління того часу пережило повне духовне банкрутство. Німецьке суспільство дійшло до духовного відродження через усвідомлення своєї історичної провини за розв’язання Другої світової війни, через критичну переоцінку вчорашніх ідеалів. Цей шлях […]...
6. “Я ‘ Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм “Я ” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм Революція. Ідеї. Ідеали. Надії. І розчарування. Все сплелося в душі українського письменника Миколи Хвильового, все переплелося і в його творах. Як вірив митець в ті ідеї “загірної комуни”, як сподівався, що вони є єдино вірними! В своєму житті Хвильовий робив усе, щоб той прекрасний “загірний рай” наблизити. Став членом компартії України за власним покликанням, організував повстанський загін, воював проти гетьманців, петлюрівців, […]...
7. Трагічна доля Миколи Хвильового Могутня сила національного відродження 20-30-х років породила покоління патріотів з активною громадянською позицією, яке прийшло в українську літературу з палким бажанням змінити світ і піднести рідну культуру на світовий рівень. Серед найяскравіших літературних зірок – Микола Хвильовий, який став основоположником нової української літератури. Та як і багато інших прозаїків, Хвильовий прийшов у літературу закоханим у революцію поетом. Що нам морок, що нам смуток? Ми йдемо – наперекір, Ми – весни […]...
8. Трагізм селянської долі в новелах Стефаника Василь Семенович Стефаник – геніальний українській письменник. І. Франко вважав, що В. Стефаник виділявся серед письменників “найбільшим талантом” і був найбільшим митцем, “який появився у нас від часу Шевченка”. Його іменем, за висловом Франка, ми “можемо повінчатися перед світом”. Новели письменника “Кленові листки”, “Новина”, “Камінний хрест” були новим словом у світовій літературі. У цих творах одна тема – трагічна доля селянської родині. Особливо дітей бідняків. їх нікому приголубити, обігріти, сказати […]...
9. Трагічний вибір Хвильового Так уже сталося, що свого часу в центрі шаленої боротьби літературних угруповань у самому вирі різних думок, поглядів опинився Микола Хвильовий, який своїми памфлетами не так угамовував пристрасті, як розпалював їх. У пореволюційні роки він був одним із найпопулярніших українських письменників. Його вірші і новели вміщували в шкільні підручники і хрестоматії, а його пісні співав народ, а його твори перекладалися за рубежем. Але письменник бачив і відчував, що в суспільстві […]...
10. Довженко: трагізм творчої долі “Я народився і жив для добра і любові”, – так про себе говорив цей унікальний феномен доби, бо жив і творив Олександр Довженко для людей. Всі його твори пройняті любов’ю до України, значить – передусім українців: працьовитих, винахідливих, терплячих, співучих, мужніх… Як йому хотілося змінити світ на краще, оповити, очистити від фальші. Митець оспівував творчу людину, яка невтомно працює, яка бореться зі злом, несправедливістю, черствістю і байдужістю. Нова влада давала […]...
11. Трагізм долі українського селянина-бідняка в новелі “Новина” “Стефаник, один із найцікавіших українських письменників XX століття, навчив мене пильно вглядатися в людську душу. Василь Стефаник, як і Хемінгуей, залишається недосяжним взірцем для сучасних новелістів…”, – писав видатний поет сучасності Іван Драч. “Як коротко, сильно і страшно пише ця людина”, – сказав російський письменник Максим Горький, прочитавши новели Стефаника. Справді, лаконізм вислову досягає у Стефаника крайньої межі, за якою – глибока прірва людського горя, страждань, важких переживань. Щоб збагнути […]...
12. Головний герой твору М. Хвильового “Я “ Новела М. Хвильового “Я ” – це зображення антигуманного і антинародного характеру революції і громадянської війни. Митець аналізує суперечність служіння абстрактній ідеї, що вимагає зректися власного я, зректися всього людського. Тому долі героїв новели, як і доля самого автора, трагічні. Головний герой новели не має імені. Мабуть, М. Хвильовий хотів цим підкреслити типовість цього образу для 20-х років XX століття. Головний герой “я” – керівник однієї з більшовицьких трійок, що […]...
13. Трагізм творчої долі Олександра Довженка Якби здійснилося все те, про що мріяв О. Довженко, яким би щасливим стало людство! Олександр Петрович – унікальна постать в історії України. Доля наділила його щедрим талантом: він умів любити – Україну, її народ, своїх батьків, природу, своїх дружин, творчість, літературу, кіно, живопис, будь-яку цікаву творчу справу. Це наш і письменник, і кінорежисер, і художник, і державна людина. Усе йому було під силу, на все його вистачало. За що б […]...
14. Відображення внутрішньої боротьби між добром і злом у душі головного персонажа новели М. Хвильового “Я ” М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА Відображення внутрішньої боротьби між добром і злом у душі головного персонажа новели М. Хвильового “Я “ У грудні 1923 року М. Хвильовий читав “Я ” у київському театрі ім. Т. Г. Шевченка, і твір, як писав журнал “Нова громада”, “справив глибоке враження на аудиторію”. На думку вченого-філолога О. Білецького, “Я ” “силою своєю не має собі аналогій в новітній […]...
15. Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я ‘ Миколи Хвильового Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я ” Миколи Хвильового Новела “Я ” М. Хвильового – твір складний. У ньому переплітається дійсність і марення, ілюзії і реальність. Колись палкий романтик, тепер М. Хвильовий постає перед нами як пильний аналітик, нещадний сатирик. Для нього однією з найважливіших стає проблема розбіжності мрії і дійсності. Тому у його новелах часто протиставляються два часові плани – брудне сьогодення і омріяне майбутнє або оманливе минуле. Усе […]...
16. Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона у повісті “Простак” Герої повістей Вольтера мандрують світом, бачать різні країни, порівнюють їх, зустрічаються з різними людьми, знайомляться з ними і їхніми поглядами. Філософи і дикуни, монахи і королі, солдати і селяни проходять перед читачем як у калейдоскопі. Поезія і повчання, теорія і описи, характери і думки – все це переплітається у повістях у гармонійне єдине ціле. Все підпорядковане боротьбі з монархією, клерикалізмом, невіглаством. “Філософські повісті” Вольтера – свідчення його своєрідної блискучої письменницької […]...
17. Трагізм селянської долі у творах В. Стефаника Якщо повірити, що лаконічність – це сестра таланту, то на його терезах має бути зважене кожне слово із творів Стефаника, бо писав він переважно в жанрі новели. Кожен його шедевр містить людський біль, вилитий на декількох сторінках. Досягає цього письменник вибором потрібного слова, тими вражаючими деталями і штрихами, дібраними з абсолютним художнім чуттям. Те, що майстри великих прозових полотен можуть виявити через портрет, розкрити у внутрішніх монологах героїв, утвердити через […]...
18. Трагізм селянської долі в новелах Василя Стефаника Творчість Василя Стефаника, визначного українського письменника-демократа, назавжди ввійшла в духовну скарбницю нашого народу, у золотий фонд української класики. Неповторний майстер соціально-психологічної новели Стефаник з великою художньою силою відобразив життя трудящих Галичини за страшних умов буржуазно-поміщицького ладу цісарської Австрії та шляхетської Польщі. Його новели – це своєрідний літопис народного життя, велика книга правди, написана кров’ю серця великого гуманіста. Він горів болем свого народу, страждав його стражданнями. Як письменник високого громадського покликання […]...
19. Олександр Довженко: трагізм творчої долі “Я народився і жив для добра і любові” – так про себе говорив цей унікальний феномен доби, бо жив і творив Олександр Довженко для людей. Всі його твори пройняті любов’ю до України, значить – передусім українців: працьовитих, винахідливих, терплячих, співучих, мужніх. Як йому хотілося змінити світ на краще, оповити, очистити від фальші. Митець оспівував творчу людину, яка невтомно працює, яка бореться із злом, несправедливістю, черствістю і байдужістю. Нова влада давала […]...
20. Трагізм і велич долі В. Винниченна На початку XX століття Володимир Винниченко був одним із найбільш відо­мих письменників. Не випадково сам М. Коцюбинський влучно зазначив: “Кого читають? Винниченка. Кого купують? Винниченка”. Чи так широко відоме його ім’я сьогодні? Мабуть, що ні. Але чому? Відповідь у самому житті цього письменника й пат­ріота України, небайдужого до її долі. Перших гонінь він зазнав, коли ще був сту­дентом юридичного факультету Київського університету – через неблагонадій – ність, зумовлену членством у […]...
21. Засади творчості Хвильового У 1925-1928 роках головною подією української культури була літературна дискусія, де відбувалося зіткнення просвітянської моделі літератури й європейської. Найавторитетнішим прихильником другої позиції був Микола Хвильовий. Назва започаткованої ним вапліте – була алюзією на Академію Платона. Головне правило засідань цієї літорганізації – абсолютна свобода суджень. Хвильовий обстоював естетську літературу, потребу засвоїти знання Європи й її психологію, стати психологічним європейцем. Емблема європейської психології – Фауст, для якого характерна фашистська мужня цілісність, високий […]...
22. Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я Бурхливий початок двадцятого століття був багатим на радощі і розчарування. Революції, що відбувалися одна за одною, обіцяли початок нового життя, будівництво якого було зухвалим і радісним. Але невдовзі щось змінилося, і найбільш прозірливі й чесні побачили разючу невідповідність між тим, що будували, і тим, що мали, між світлим ідеалом і вражаючою дійсністю, між високою метою і жахливими засобами її досягнення. Одним із перших побачив 1 зрозумів цю невідповідність Микола Хвильовий, […]...
23. Трагізм долі селянства у романі Б. Можаєва “Мужики і баби” Б. Можаєв у романі “Мужики і баби” першим у російській літературі показав трагізм долі російського селянства в період колективізації. Роман створювався автором через чотири десятиліття після тих подій, і Можаєв міг вже з висоти часу оцінити суть і наслідки проведеної в 30-і роки кампанії розкуркулювання і суцільної колективізації. Незважаючи на те, що цей добуток був написаний не по гарячих слідах, він викликав великий резонанс. В час появи роману, а це […]...
24. Трагізм долі українського селянина-бідняка в новелі Василя Стефаника “Новина” “Стефаник, один із найцікавіших українських письменників XX століття, навчив мене пильно вглядатися в людську душу. “Василь Стефаник, як і Хемінгуей, залишається недосяжним взірцем для сучасних новелістів…”, – писав видатний поет сучасності Іван Драч. “Як коротко, сильно і страшно пише ця людина”, – сказав російський письменник Максим Горький, прочитавши новели Стефаника. Справді, лаконізм вислову досягає у Стефаника крайньої межі, за якою – глибока прірва людського горя, страждань, важких переживань. Щоб збагнути […]...
25. Новела М. Хвильового “Я ” – аналіз твору, головні герої новели Новела М. Хвильового “Я ” вперше була видрукована в альманасі “Гарт” , невдовзі після цього – у збірці оповідань “Осінь” . Це був час, коли погляди М. Хвильового змінилися. Відповідно у творах з’явились нотки розчарування, гіркоти, а згодом і безнадії та розпачу, усе сильнішим стає сатиричний струмінь. Письменникові було болісно бачити, як гаснуть ідеали революції, як морально деградує суспільство. Він зрозумів, що не можна побудувати щастя одних на стражданні і […]...
26. Трагізм долі “маленької людини” в повісті М. Гоголя “Шинель” Тему “маленької людини” в російській літературі, крім Гоголя, опрацьовували також інші письменники, зокрема Пушкін, Достоєвський, але у гоголівській “Шинелі” вона прозвучала особливо потужно, викриваючи вади тодішнього суспільства. “Маленька”, тобто пересічна людина, розкривається в образі Акакія Акакійовича вже з перших сторінок повісті, а далі, обростаючи деталями та фактами, постає у повному масштабі. Гоголь, навіть змальовуючи портрет героя, використовує так звані “напівознаки”: “дещо рябуватий, дещо рудуватий, дещо навіть на вигляд підсліпуватий…” Інтереси […]...
27. Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я Незвичайна постать Миколи Хвильового мала значний вплив на розвиток української літератури і суспільно-політичної думки всього XX ст. У 20-х роках минулого століття одним із популярних був стиль революційного романтизму, романтики вітаїзму, характерного для ранньої новелістики Хвильового. Будучи за світовідчуттям поетом-романтиком, мрійником, письменник щиро і божевільно повірив у “загірну комуну”, що мала принести його народу світле майбуття. Він радісно зустрічав початок нової щасливої ери, прославляв нові ідеї, писав про них захоплено […]...
28. Трагізм селянської долі в новелах Василя Стефаника ВАСИЛЬ СТЕФАНИК 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Той, хто хоче відпочити за книжкою, нехай не бере в руки твори Василя Стефаника. Там не буде казок, не буде великої історії, там не співають пісень гарні селянські дівчата у вінках та стрічках. Біда й недоля, злидні і смерть постають на сторінках його новел. Уже пішло у глибоку давнину те українське село, де громада правила всі справи. Де людяність і повага шанувалися, де не […]...
29. Трагізм долі митця в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” М. Булгаков в романі “Майстер і Маргарита” утверджує цінності творчості і кохання та їхньої рятівної сили в долях Майстра і Маргарити. Образові Майстра віддана найдорожча Булгакову ідея безсмертя справжнього мистецтва. Персонаж Майстра міс­тить чимало автобіографічних елементів, у цьому образі відбилися риси гетевського Фауста, письменника М. Гого­ля. Головним є те, що булгаківський Майстер змальований як узагальнений образ митця. Ідея істинності мистецтва Майстра розкривається через систему протиставлень цьо­го героя офіційному літературному світу. […]...
30. Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я “ Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну тугу за новою людиною, протест, виклик. Якою бачив письменник омріяну ним нову людину, гідну “степової […]...
31. Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я “ Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну тугу за новою людиною, протест, виклик. Якою бачив письменник омріяну ним нову людину, гідну “степової […]...
32. Розвінчання романтики революції у новелі Хвильового “Я” Сказати про М. Хвильового в кількох словах неможливо. Про нього пишуть дисертації, книжки й наукові трактати, але ніхто не скаже про письменника краще, ніж його твори. 1924 рік, закінчена робота над новелою “Я “. Минуло сім років після революції. Письменник-патріот, розумна й обдарована людина, М. Хвильовий був у захваті від ідей соціалізму. Ранок 13 травня 1933 року, лунає постріл у себе і в сталінщину одночасно. Микола Хвильовий у своїй передсмертній […]...
33. Твір за новелою Хвильового “Кіт у чоботях” Микола Хвильовий – письменник-новатор, самобутній, своєрідний. Його називають романтиком революції, а його прозу – романтичною течією в українській літературі. Революція покликала його в світ художнього слова, тому вона часто асоціюється у Хвильового з образом Матері, Марії, Жінки. Новела “Кіт у чоботях” віддзеркалює буремні роки зламу державного устрою, ідеології, людських доль. Товариш Жучок – головна героїня твору – зображена автором тепло, з розумінням, прихованим захватом і водночас з помітною долею іронії. […]...
34. Трагічний вибір М. Хвильового Микола Хвильовий… Невгамовний, запальний, романтичний. Передчасно, на сороковому році, пострілом у скроню вирвавши себе з життя, пішов від нас основоположник цілої течії в українській літературі XX століття – течії “активного романтизму”. Майк Йогансен так писав про нього: “Микола Хвильовий, крім того, що він поет… ще й іде своїм шляхом, яким до нього не йшов ніхто ні в російській, ні в українській літературі, – це справжній і оригінальний майстер”. Академік Олександр […]...
35. Розвiнчання романтики бiльшовицької революцiї новелою “Я ” Миколи Хвильового Новела “Я ” М. Хвильового – твiр складний. У ньому переплiтається дiйснiсть i марення, iлюзiї i реальнiсть. Колись палкий романтик, тепер М. Хвильовий постає перед нами як пильний аналiтик, нещадний сатирик. Для нього однiєю з найважливiших стає проблема розбiжностi мрiї i дiйсностi. Тому у його новелах часто протиставляються два часовi плани – брудне сьогодення i омрiяне майбутнє або оманливе минуле. Усе високе, романтичне, гарне спiввiдноситься з минулим або майбутнiм, iдеали […]...
36. Протистояння добра і зла в новелі М. Хвильового “Я “ Тема протистояння добра і зла не нова в літературі. Але всі твори тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового “Я “. Микола Хвильовий починає свій твір із ліричного зачину, в якому постає образ матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія”. Цей образ приходить до стомленого від крові й смертей сина як спогад, як марення. “Моя мати – наївність, тиха зажура і добрість […]...
37. Проблема роздвоєності особистості у новелі М. Хвильового “Я “ Так споконвіку було: одні упирались з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття. М. Хвильовий У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницького, художника С Васильківського. Розквіт національного відродження останніх років повернув нам ім’я […]...
38. Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я “ Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я “, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, що бачить матеріал для своєї картини. І вже наперед легко вгадати, що предметом зображення М. […]...
39. Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я “ Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я ” Так споконвіку було: одні умирають з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закінчується Пушкінська вулиця у місті Харкові, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано у Молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга […]...
40. Відбиття трагічних конфліктів історії в долі героїв повести А. І. Солженицина “Один день Івана Денисовича” Один день. Це багато або мало? Кожний задає режим собі сам. Але тільки не в тоталітарній державі. Можна перечитати масу історичних книг, енциклопедій і просто підручників, щоб довідатися, як жили люди в авторитарній країні. Але щоб відчути це, потрібно прочитати добуток А. І. Солженицина. Правду не можна видумати. Її можна списати з дійсності. І всі інші табірні добутки мерхнуть перед утвором автора, що пережив цей жах Завжди табірна література відрізняється […]...