Так уже сталося, що свого часу в центрі шаленої боротьби літературних угруповань у самому вирі різних думок, поглядів опинився Микола Хвильовий, який своїми памфлетами не так угамовував пристрасті, як розпалював їх. У пореволюційні роки він був одним із найпопулярніших українських письменників. Його вірші і новели вміщували в шкільні підручники і хрестоматії, а його пісні співав народ, а його твори перекладалися за рубежем.
Але письменник бачив і відчував, що в суспільстві назрівають тривожні, загрозливі зміни. Тому в своїх “Листах
Та згодом вона змушена була самоліквідуватись, а її керівників почали називати” речниками української націоналістичної буржуазії в літературі.
Що ж стверджував М. Хвильовий? “Українське мистецтво мусить знайти найвищі естетичні цінності, а для цього необхідно створити” нормальну атмосферу “культурного будівництва” і підняти художній рівень мистецтва” на рівень світових шедеврів”. Суперечка про шляхи розвитку літератури була переведена в площину політичну, аж до тверджень, що Хвильовий закликає до виходу України з СРСР. Але письменник лише обстоював суверенітет України, передусім її культурну та економічну незалежність.
Його тези перекручувалися і провокаційно переосмислювалися. Тепер оцінка його творчості була однозначною, відредагованою і сформульованою: її дав Сталін. Безглуздість звинувачень була очевидною, але хто тоді осмілився б їх спростувати? Кілька разів Хвильовий пробував зняти з себе звинувачення.
Та його не хотіли чути. У травні 1933 року заарештовують Михайла Ялового, найближчого з друзів письменника. Хвильовий приголомшений.
Тоді він вирішує своїм самогубством застерегти від швидкого наростання хвилі політичних звинувачень, масового голоду і репресій.
Хвильовий був великим життєлюбом, йому було страшенно боляче полишати прекрасний сонячний день, життя. Та він хотів своєю смертю рятувати літературну генерацію, відвести від друзів і колег підозру, врятувати їх від репресій. Це був його трагічний вибір…
Related posts:
- Трагічний вибір Миколи Хвильового Микола Хвильовий… Ось що писав про свого друга Володимир Коряк: “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, хворобливо вразливий і гордий, недоторканний і суворий, а часом – ніжний і сором’язливий, химерник і характерник, залюблений у слово, мрійник”. Так уже склалося, що в центрі шаленої боротьби літературних угрупувань свого часу, у самому вирі різних […]...
- Трагічний вибір М. Хвильового Микола Хвильовий… Невгамовний, запальний, романтичний. Передчасно, на сороковому році, пострілом у скроню вирвавши себе з життя, пішов від нас основоположник цілої течії в українській літературі XX століття – течії “активного романтизму”. Майк Йогансен так писав про нього: “Микола Хвильовий, крім того, що він поет… ще й іде своїм шляхом, яким до нього не йшов ніхто ні в російській, ні в українській літературі, – це справжній і оригінальний майстер”. Академік Олександр […]...
- Трагічний вибір братів половців Нині багато літературних творів повертаються із забуття. Ми відкриваємо для себе імена тих, про кого сьогодні говорять “розстріляне відродження”, тих, чиї шляхи розійшлися з Україною на Роздоріжжі історії, щоб все життя тягнутися до рідної землі душею і словом. Особливості сьогодення ще й в тому, що твори багатьох Письменників, особливо представників новітньої української дітвори, вимагають нового прочитання, осмислення. Саме до таких шедеврів української прози належить роман Ю. І. Яновського “Вершники”, твір […]...
- Засади творчості Хвильового У 1925-1928 роках головною подією української культури була літературна дискусія, де відбувалося зіткнення просвітянської моделі літератури й європейської. Найавторитетнішим прихильником другої позиції був Микола Хвильовий. Назва започаткованої ним вапліте – була алюзією на Академію Платона. Головне правило засідань цієї літорганізації – абсолютна свобода суджень. Хвильовий обстоював естетську літературу, потребу засвоїти знання Європи й її психологію, стати психологічним європейцем. Емблема європейської психології – Фауст, для якого характерна фашистська мужня цілісність, високий […]...
- Трагізм життєвої долі Хвильового та його героїв Українське Відродження 20-30-х років прикликало в літературу багато нових талантів, свіжих ідей та оригінальних світобачень. Серед яскравих літературних зірок – Микола Хвильовий. За висловом його сучасника В. Коряка, “сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить…” М. Хвильовий щиро повірив у комуністичні ідеї, відстоював їх пером і зброєю, гасаючи дорогами “червінькової революції” та мріючи про “загірню комуну”. Він поставив собі за мету проспівати пісню пісень, […]...
- Твір за новелою Хвильового “Кіт у чоботях” Микола Хвильовий – письменник-новатор, самобутній, своєрідний. Його називають романтиком революції, а його прозу – романтичною течією в українській літературі. Революція покликала його в світ художнього слова, тому вона часто асоціюється у Хвильового з образом Матері, Марії, Жінки. Новела “Кіт у чоботях” віддзеркалює буремні роки зламу державного устрою, ідеології, людських доль. Товариш Жучок – головна героїня твору – зображена автором тепло, з розумінням, прихованим захватом і водночас з помітною долею іронії. […]...
- Засади творчості Миколи Хвильового Справжнє прізвище – Фітільов. Народився в с. Тростянець в родині вчителя. Навчався в Богодухівській гімназії. Працював слюсарем у ремісничій школі, в канцелярії волосної управи с. Рублівка, брав участь у роботі місцевої “Просвіти”. У 1916р. пішов до війська, брав активну участь у громадянській війні, 1919 р. вступив до Комуністичної партії. З 1921 р. мешкав у Харкові. У 1933р. на знак протесту проти тоталітарної політики уряду СРСР покінчив життя самогубством, похований у […]...
- “Я ‘ Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм “Я ” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм Революція. Ідеї. Ідеали. Надії. І розчарування. Все сплелося в душі українського письменника Миколи Хвильового, все переплелося і в його творах. Як вірив митець в ті ідеї “загірної комуни”, як сподівався, що вони є єдино вірними! В своєму житті Хвильовий робив усе, щоб той прекрасний “загірний рай” наблизити. Став членом компартії України за власним покликанням, організував повстанський загін, воював проти гетьманців, петлюрівців, […]...
- Трагічна доля Миколи Хвильового Могутня сила національного відродження 20-30-х років породила покоління патріотів з активною громадянською позицією, яке прийшло в українську літературу з палким бажанням змінити світ і піднести рідну культуру на світовий рівень. Серед найяскравіших літературних зірок – Микола Хвильовий, який став основоположником нової української літератури. Та як і багато інших прозаїків, Хвильовий прийшов у літературу закоханим у революцію поетом. Що нам морок, що нам смуток? Ми йдемо – наперекір, Ми – весни […]...
- Трагізм життєвої долі М. Хвильового та його героїв Ким для України був Микола Хвильовий? Чим для нього була Україна? Без заперечення і без сумніву можна сказати, що Україна була його життям. Хвильовому судилася одна з найтрагічніших доль в історії українського письменства XX ст. Він був переконаним комуністом, але доклав багато зусиль для відродження української нації та її культури, для боротьби за незалежність України, керуючи такою організацією, як Вільна академія пролетарської літератури. Арешт його товариша М. Ялового, який був […]...
- Розвінчання романтики революції у новелі Хвильового “Я” Сказати про М. Хвильового в кількох словах неможливо. Про нього пишуть дисертації, книжки й наукові трактати, але ніхто не скаже про письменника краще, ніж його твори. 1924 рік, закінчена робота над новелою “Я “. Минуло сім років після революції. Письменник-патріот, розумна й обдарована людина, М. Хвильовий був у захваті від ідей соціалізму. Ранок 13 травня 1933 року, лунає постріл у себе і в сталінщину одночасно. Микола Хвильовий у своїй передсмертній […]...
- Головний герой твору М. Хвильового “Я “ Новела М. Хвильового “Я ” – це зображення антигуманного і антинародного характеру революції і громадянської війни. Митець аналізує суперечність служіння абстрактній ідеї, що вимагає зректися власного я, зректися всього людського. Тому долі героїв новели, як і доля самого автора, трагічні. Головний герой новели не має імені. Мабуть, М. Хвильовий хотів цим підкреслити типовість цього образу для 20-х років XX століття. Головний герой “я” – керівник однієї з більшовицьких трійок, що […]...
- Трагічний символ українського народу Свій перший історичний роман “Мальви” Роман Іваничук написав у 1968 році й спочатку одержав багато схвильованих відгуків. Але тогочасні пильні ідеологи зробили жорстокі висновки із “вогненебезпечної” історичної теми: любов до батьківщини й зрада, патріотизм і яничарство. Тому цей роман був відібраний у читача і знову з’явився через декілька років під назвою “Яничари”, але зберіг у собі основну ідею: національна історія для українського народу. Завжди є духовним опертям і розвиток нації […]...
- Протистояння добра і зла в новелі М. Хвильового “Я “ Тема протистояння добра і зла не нова в літературі. Але всі твори тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового “Я “. Микола Хвильовий починає свій твір із ліричного зачину, в якому постає образ матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія”. Цей образ приходить до стомленого від крові й смертей сина як спогад, як марення. “Моя мати – наївність, тиха зажура і добрість […]...
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою у руціі А другі тяглися до стяга зорі… М. Хвильовий У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись дуже давно знаходилось міське кладовище, яке нині переобладіммн в молодіжний парк. За старою церквою залишили недбалі чиновники для паніїш ків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницьюмм художника С. Васильківського. Члени товариства “Спадщина” відновили мої одного з найталановитіших зачинателів української літератури […]...
- Відповіді то теми: Літературний дебют М. Хвильового Молодий письменник входив у літературу як представник першого покоління українських радянських поетів. Дебютував енергійними, бадьорими віршами, цілком узгодженими з віковим максималізмом юного суспільства, не обтяженим зв’язками з минулим. Критика заговорила про нього на повен голос одразу – після публікацій в журналі “Шляхи мистецтва” і преми “В електричний вік” . Видав поетичні збірки “Молодість” ,и”Досвітні симфонії” . Але, кохаючись у верлібрі, рано перейшов на прозу. Його поезії в прозі також були […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я Незвичайна постать Миколи Хвильового мала значний вплив на розвиток української літератури і суспільно-політичної думки всього XX ст. У 20-х роках минулого століття одним із популярних був стиль революційного романтизму, романтики вітаїзму, характерного для ранньої новелістики Хвильового. Будучи за світовідчуттям поетом-романтиком, мрійником, письменник щиро і божевільно повірив у “загірну комуну”, що мала принести його народу світле майбуття. Він радісно зустрічав початок нової щасливої ери, прославляв нові ідеї, писав про них захоплено […]...
- Мої враження від творів Миколи Хвильового Українське Відродження 20-30-х років XX століття дало літературі багато нових талантів, ідей, світобачень. І серед них – Микола Хвильовий, письменник-новатор, самобутній і своєрідний автор. Його твори з налетом імпресіонізму були оригінальними, відмінними від робіт письменників того часу. Вони вражають силою таланту митця, глибоким психологізмом героїв, манерою письма. Його твори примушують замислитися і над долею автора, і над трагічною історією України, і над своїм власним “я”. Новели М. Хвильового “Кіт у […]...
- Трагізм долі героїв М. Хвильового “) Микола Хвильовий жив на зламі століть. Його особистість формувалася під впливом бурхливих подій Першої світової війни, революції, встановлення радянської влади. Письменник був відданим ідеалам більшовизму, і водночас полум’яним патріотом України. Таке його світосприйняття призвело до того, що серце митця було поділене навпіл: одна частина вірила радянській владі, а інша любила Україну, хоч ці почуття, на жаль, виключали одне одного. Надрив у душі Хвильового посилювався тим, що йому не вдалося знайти […]...
- Жінка в революції у творчості Хвильового Новела “Кіт у чоботях” присвячена жінці в революції. Гапка, тобто товариш Жучок, – це тип, що його зустрічав автор – оповідач на воєнних дорогах. Жінка невисока на зріст, взута у завеликі чоботи за жвавий характер і, очевидно, темні очі прозвана Жучком. Спробуємо проаналізувати мову цієї новели і простежити, чи характерні для неї параметри імпресіоністичного письма. Насамперед впадає у вічі настроєність твору, що характерно для імпресіонізму. Захоплено-піднесене ставлення оповідача до Гапки-Жучка […]...
- Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я ‘ Миколи Хвильового Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я ” Миколи Хвильового Новела “Я ” М. Хвильового – твір складний. У ньому переплітається дійсність і марення, ілюзії і реальність. Колись палкий романтик, тепер М. Хвильовий постає перед нами як пильний аналітик, нещадний сатирик. Для нього однією з найважливіших стає проблема розбіжності мрії і дійсності. Тому у його новелах часто протиставляються два часові плани – брудне сьогодення і омріяне майбутнє або оманливе минуле. Усе […]...
- Романтика революційної боротьби у творчості М. Хвильового Про нього казали: хвилюється і хвилює. Справедлива й доречна етимологічна асоціація. Літературний псевдонім – Хвильовий. Відповідне й прізвище – Фітільов – піднеси вогонь – спалахне). Вогонь спалахне і вихопить із тьми бурхливі хвилі. Промовистий асоціативний ряд. Його художня творчість була і лишається для читача буйною стихією. Такою ж є і публіцистика, життєвий шлях, пройдений сміливо, неспокійно. І обірваний – ніби з розгону – падінням у прірву. Кому, як не Хвильовому, […]...
- Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я Бурхливий початок двадцятого століття був багатим на радощі і розчарування. Революції, що відбувалися одна за одною, обіцяли початок нового життя, будівництво якого було зухвалим і радісним. Але невдовзі щось змінилося, і найбільш прозірливі й чесні побачили разючу невідповідність між тим, що будували, і тим, що мали, між світлим ідеалом і вражаючою дійсністю, між високою метою і жахливими засобами її досягнення. Одним із перших побачив 1 зрозумів цю невідповідність Микола Хвильовий, […]...
- Кіт у чоботях – мій улюблений твір Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” – мій улюблений твір Миколи Хвильового Микола Хвильовий – людина трагічної долі. Власною рукою вкоротив він собі віку, не змирившись із невідповідністю реального життя ідеалу, у який він вірив. Але живуть його твори, оригінальні, самобутні, стилістично незвичні, часом навіть важкі для сприйняття. Його талант не схожий на інші, й саме цим особливо цінний. Читаю його поезії, оповідання… І раптом: “Кіт у чоботях”. Початок: “Гапка – глухо, ми […]...
- Проблема роздвоєності особистості у новелі М. Хвильового “Я “ Так споконвіку було: одні упирались з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття. М. Хвильовий У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницького, художника С Васильківського. Розквіт національного відродження останніх років повернув нам ім’я […]...
- М. ХВИЛЬОВИЙ: МОРАЛЬНИЙ ВИБІР ОСОБИСТОСТІ В ТОТАЛІТАРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ Микола Хвильовий є однією з найвизначніших постатей в українській літературі XX століття. Народився він на Харківщині в учительській родині. Характер і погляди письменника сформувалися за складних умов; бідування сім?, нескінченні пошуки роботи, окопи першої світової війни, грандіозні соціальні катаклізми в більшовицькій Україні, свідком і учасником яких він був. Свою літературну діяльність Хвильовий розпочав як поет. Збірки поезій “Молодість” і “Досвітні симфонії” привернули увагу читачів яскравою самобутністю творчого обдаровання автора, свіжістю […]...
- Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я “ Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я ” Так споконвіку було: одні умирають з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закінчується Пушкінська вулиця у місті Харкові, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано у Молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга […]...
- “Кiт у чоботях” – мiй улюблений твiр Миколи Хвильового Микола Хвильовий – людина трагiчної долi. Власною рукою вкоротив вiн собi вiку, не змирившись iз невiдповiднiстю реального життя iдеалу, у який вiн вiрив. Але живуть його твори, оригiнальнi, самобутнi, стилiстично незвичнi, часом навiть важкi для сприйняття. Його талант не схожий на iншi, й саме цим особливо цiнний. Читаю його поезiї, оповiдання… I раптом: “Кiт у чоботях”. Початок: “Гапка – глухо, ми її – не Гапка, а товариш Жучок. Це – […]...
- “Вибір” Олійника і мій вибір “Життю – ні кінця, ні начала”, – пише Борис Олійник у своєму вірші, і одразу ж зміст і значення того описаного поетом вибору виносяться далеко за межі окремої ситуації, окремого життєвого епізоду. У своєму вірші поет говорить не про вибір, а про Вибір – світогляду, життєвої позиції, філософії. Зрештою, антитеза в цій поезії проста: Один передбачливо очі Прикрив ще за крок від межі, Ввійшовши клітиною ночі Тихенько: чи жив, чи […]...
- Трагічний голос епохи Епохи ” width=”405″ height=”389″ class=”aligncenter size-full wp-image-952″/>”Стус – наш останній великий поет”, – зазначив видатний український письменник сучасності Юрій Андрухович. Це, звичайно, перебільшення. Мається на увазі, що XX століття подарувало Україні поета, гідного стати поруч із Котляревським, Шевченком, Кулішем, Франком, Багряним та іншими класиками нашої літератури. Стуса не можна вважати поетом однієї теми. Проте настрій, притаманний буквально кожному його рядкові, годі переплутати: Стус пише історію свого життя, своєї душі, своєї […]...
- Проблеми роздвоєностi особистостi у новелi Миколи Хвильового “Я “ Так споконвiку було: однi Умирають з ганчiркою в руцi, а другi Тяглися до стяга зорi i йшли за Хвостами комет, горiх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закiнчується Пушкiнська вулиця у мiстi Харковi, за студентським гуртожитком “Гiгант” колись знаходилось мiське кладовище, яке нинi переобладнано у Молодiжний парк. За старою церквою залишили для нащадкiв кiлька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницького, художника С. Василькiвського. Розквiт нацiонального вiдродження останнiх […]...
- Розвiнчання романтики бiльшовицької революцiї новелою “Я ” Миколи Хвильового Новела “Я ” М. Хвильового – твiр складний. У ньому переплiтається дiйснiсть i марення, iлюзiї i реальнiсть. Колись палкий романтик, тепер М. Хвильовий постає перед нами як пильний аналiтик, нещадний сатирик. Для нього однiєю з найважливiших стає проблема розбiжностi мрiї i дiйсностi. Тому у його новелах часто протиставляються два часовi плани – брудне сьогодення i омрiяне майбутнє або оманливе минуле. Усе високе, романтичне, гарне спiввiдноситься з минулим або майбутнiм, iдеали […]...
- Релігійність доби атеїзму: “Сентиментальна історія” Хвильового, “Людина і зброя” Гончара Одним із живучих марновірств сучасних людей є фанатична віра в “прогрес” – технологічний, соціальний, моральний. Багато освічених і мислячих людей уперто ігнорує докази деградації світового співтовариства. Те ж саме стосується й кожної людини. Як сказав Гейне, “людство йде вперед, людина лишається на місці”. Варто озирнутися трохи назад, аби переконатися в сталості людських потреб, у тому числі и релігійних. Для цього варто проаналізувати свідоцтва того часу, наприклад, художні твори. В основі […]...
- Мій улюблений твір М. Хвильового Скільки несподіванок і сюрпризів часто готує людині доля! Скільки злетів і падінь, радості і смутку, випробувань і перемог чекає кожного з нас у далекому чи, може, зовсім близькому майбутньому. Ми не знаємо, яку дорогу обрати, щоб прийти до щастя, а не розгубитися в життєвому вирі. Але чутливе серце і допитливий розум покликані рятувати кожного з нас від краху, робити гідними називатися людьми, формувати необхідні для цього якості. Тому мені здається, […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я “ Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну тугу за новою людиною, протест, виклик. Якою бачив письменник омріяну ним нову людину, гідну “степової […]...
- Трагічний конфлікт вільної жінки-українки і принизливих патріархальних звичаїв Драматична поема Лесі Українки “Бояриня” – один з тих творів, що довгий час перебували під забороною. Цензура не пускала поему до друку, її не згадували підручники, дослідники. І тільки сьогодні твір став доступним широкому колу читачів. Що ж змушувало цензуру тривалий час замовчувати цей твір? Відповідь очевидна: темою поеми є гноблення Москвою українських лівобережних земель і викликані цим соціально-політичні суперечності між двома державами у другій половині XVІІ століття, що й […]...
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового Нещодавно повернулась із забуття творчість прекрасного українського письменника Миколи Хвильового. Він у перші пореволюційні роки був одним із найпопулярніших письменників, але своїми памфлетами не угамовував пристрасті, а навпаки, розпалював їх. Трагедія митця, мабуть, почалася з того часу, коли він уперше в розпачі вигукнув: “Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну?” Печатку приреченості він ніс усе життя. Цькування письменника почалось після публікації його статті “Україна чи Малоросія?”, а його […]...
- За оповіданням М. Хвильового “сентиментальна історія” Проаналізуйте жіночий образ у новелі “Сентиментальна історія”. Жінка в пореволюційному суспільстві У творчості М. Хвильового жіночі образи мають особливе значення. Відомо, що в Україні завжди панував культ жінки. Матір, кохана, Берегиня роду й споконвічних традицій – таким постає образ жінки зі сторінок письменників-класиків. А якою бачить жінку М. Хвильовий? У пореволюційні часи світ перевернувся з ніг на голову. Що відбувалося? Руйнація моральних канонів, і, Як наслідок, – деградація людських душ. […]...
- Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я “ Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну тугу за новою людиною, протест, виклик. Якою бачив письменник омріяну ним нову людину, гідну “степової […]...
- Щоденник Олександра Довженка трагічний, вистражданий документ “Щоденник” Олександра Довженка – трагічний, вистражданий документ “Болить у мене серце день і ніч” / О. Довженко / Олександр Петрович Довженко… Лише називаємо це ім’я – і відразу уявляємо струнку, вродливу, зовні та внутрішньо, талановиту людину, письменника і кіносценариста, автора безсмертних кіноповістей “Земля”, “Щорс”, “Повість полум’яних літ”, а “Зачарованою Десною” зачитувались і дивувались, як-то до щему тепло і захоплююче можна згадувати своє дитинство, родину, звеличувати людину праці, так майстерно, з […]...
Categories: Твори на різні теми