Життя й творчість М. Цветаевої відзначені напруженою трагедійністю. Її стихія – щиросердечне горіння, безмірність почуттів, постійний вихід за межі норми, стан конфлікту з навколишнім світом:
Що ж мені робити, співакові й первістку, У світі, де наичернейший – сірий! Де вдохновенье зберігають, як у термосі!
Із цією безмірністю у світі мер?!
Ці рядки – втілення розпачливої самітності. Дійсно, доля переслідувала М. Цветаеву з рідкою жорстокістю. Вона завжди була знедолена й страшно самотня
Відчуття свого “сирітства” і “круглої самітності” було для неї прокльоном, джерелом невгаваючого щиросердечного болю:
Під свист дурня й міщанина сміх Одна з усіх – за всіх – противу всіх! Цей голосний заклик у небесні порожнечі
Трагедія полягала в тому, що в поетеси не було ніякої можливості пристосуватися до навколишнього світу, і, безмірно тяготячись самітністю, вона збільшувала його своїм бунтарством, викликом:
Руку на серце положа: Я не знатна пані! Я – заколотниця чолом і чревом.
Тому любов у поетичному світі М. Цветаевой – завжди трагедія, двобій фатальний, завжди суперечка, конфлікт. Її любовна лірика – шалена, буквально заливчастим болем:
Де б ти не був – тебе наздожену Вистраждаю – і поверну назад. Перестраждай же мене!
Я всюди: Зорі й руди я, хліб і подих, Есмь я й буду я, і добуду Губи – як душу добуде Бог
Перед нами дійсно – “крик розпоротого нутра”. Постійно “витиснута в себе, в единоличье почуттів”, незважаючи на браваду, зухвалий виклик, М. Цветаева все життя запекло шукала співчуття, відгуку, розуміння. Навряд чи можна в іншого поета знайти настільки часте пряме звертання до читача, до нащадків, такий гранично щирий, довірчий тон, таку оголеність почуттів:
До вас усім – що мені, ні в чому не міри, що знала Чужі й свої?! Я звертаюся із требованьем віри
И с проханням олюбви.
В еміграції М. Цветаева як би втратила грунт, залишилася наодинці із собою, без читача, наодинці зі своїм сум’яттям, зі своєю трагедією. Тут уже трагедію переживало саме поетичне слово. Прагнучи до стислості й швидкості, вона створювала настільки складну й темну віршовану мову, що читачеві було дуже важко сприймати її добутку. Заплутаний синтаксис, пропущені і які мається на увазі дієслова, умовчання – все це перетворювало її вірші в ребуси:
Спорий бог, Швидкий бог Шпори в бік – бог!
Зліт, сплеск, всхлест, охлест – бог, Сам чорт на веслах – бог
У принципі, саме поетичне ремесло для М. Цветаевой завжди було трагедійним. Поет ніколи не збігається зі своєю епохою, із читачем:
Двадцятого столетья – він, А я – до всякого столетья.
Поет відділений від сучасності причетністю до таємниць буття, але це не рятує його від жорстокості навколишнього світу. Доля М. Цветаевой була трагична. Але вона завжди говорила, що “глибина страждання не може зрівнятися з порожнечею щастя”. І, напевно, тільки страждаючи, можна наповнити вірші таким почуттям, такою енергією, як у М. Цветаевой.





Related posts:
- Романтичні мотиви в лірику М. І. Цветаевої Читання напам’ять одного з віршів. Дивна особистісна наповненість, глибина почуттів і сила уяви дозволяли М. І. Цветаевой протягом всього життя – а для неї характерно романтичне відчуття єдності життя й творчості – черпати поетичне натхнення з безмежної, непередбаченої й у той же час постійної, як море, власної душі. Іншими словами, від народження до смерті, від перших віршованих рядків до останнього подиху вона залишалася, якщо випливати її власному визначенню, “чистим ліриком”. […]...
- Есе на тему: спадщина Марини Цветаевої Марина Іванівна Цветаева народилася в Москві 26 вересня 1892 року. Якщо вплив батька, Івана Володимировича, університетського професора й творця одного із кращих московських музеїв, до пори до часу залишалося схованим, прихованим, то мати, Марія Олександрівна, жагуче й бурхливо займалася вихованням дітей до самої своєї ранньої смерті. “Після такої матері мені залишилося тільки одне: стати поетом”, – згадувала дочку. Характер у Марини Цветаевой був важкий, нерівний, нестійкий. Жила вона складно, не […]...
- Суперечливість і трагічність образу Понтія Пілата Суперечливість і трагічність образу Понтія Пілата І. Пілат – уособлення влади. ІІ. Понтій Пілат як людина. 1. Потреба у спілкуванні. 2. Розум мислячої людини. 3. Людські слабкості Пілата. ІІІ. Чому Понтій Пілат заслужив на “світло”?...
- Трагічність долі Есмеральди. Твір за романом Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” Есмеральда – улюблена героїня Віктора Гюго, для нього вона втілення кращих людських рис. Письменник захоплюється її красою,. щирою вдачею, співчуває жорстокій долі. Внутрішній світ дівчини – світлий, прозорий, романтичний. Він відбитий в її піснях, а пісня – це завжди душа народу. Гордість та почуття власної гідності притаманні Есмеральді. Вона чудова, коли танцює чи співає. Дівчина дуже любить свою кізку, добре до неї ставиться, доглядає її, а також вчить деяким “фокусам”. […]...
- Трагічність долі митця “Хто в мистецтві має розум, а не має почуття, той не має генія. А хто не має розуму, а має почуття, той божевільний. Тільки той, хто в мистецтві має і розум, і почуття, – держить в собі світло дня…” Ці слова Тодося Осьмачки можна повністю віднести до творчості Олександра Довженка. Тільки треба додати, що синтез розуму і почуття робить генія нещасною людиною. Здається, Довженко мав усе, про що тільки міг […]...
- Трагічність долі Есмеральди Есмеральда – улюблена героїня Віктора Гюго, для нього вона – втілення кращих людських рис. Письменник захоплюється її красою, щирою вдачею, співчуває жорстокій долі. Внутрішній світ дівчини – світлий, прозорий, романтичний. Він відбитий в її піснях, а пісня – це завжди душа народу. Гордість та почуття власної гідності притаманні Есмеральді. Вона чудова, коли танцює чи співає. Дівчина дуже любить свою кізку, добре до неї ставиться, доглядає її, а також вчить деяких […]...
- Зображення глибокого, безкорисливого почуття кохання, багатства духовного світу героїв і причин, які обумовили трагічність їхньої долі ОЛЕКСАНДР КУПРІН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕКСАНДР КУПРІН Зображення глибокого, безкорисливого почуття кохання, багатства духовного світу героїв і причин, які обумовили трагічність їхньої долі Жить – так жить, Любить – так уж влюбляться. В лунном золоте целуйся и гуляй, Если ж хочешь мертвым Поклоняться, То живых тем сном не отравляй. С. Єсенін Відкриваєш збірку творів О. І. Купріна і поринаєш в надзвичайний світ його героїв. Всі вони дуже різні, але […]...
- Образ співака Орфея в поезії Цветаевой Образ міфічного фракийского співака Орфея, творця музики й віршування, залучав М. Цветаеву своєю трагічною долею, що чимсь нагадувала їй свою власну. У грудні 1921 року, коли створювався цей вірш, душа поетеси розривалася від тривоги не тільки за те, як зложиться її подальше життя – згадаємо, що була майже перервана зв’язок із чоловіком, Сергієм Эфроном, оказавшимся в еміграції,- але й за майбутнє Росії, що роздирає загальною ненавистю, громадянською війною, що Цветаева […]...
- Тема кохання в поезії Максима Рильського І все ж таки: в началі було – Слово. І все ж таки: начальний дух – Любов! Євген Маланюк Кохання. Найпрекрасніше з усіх почуттів. Воно робить усіх людей поетами, що прагнуть відтворити спалах почуття у своїх творах. Зірка кохання народжує поетів, які, раз зустрівши дивовижне сяйво, несуть його через усе життя, не можуть без нього існувати. Тема кохання є невід’ємною частиною їх творчості. Яскраво променіє сяйво зірки кохання у творчому […]...
- Ліричний герой поезії А. Фета “Кто не в состоянии броситься с седьмого этажа вниз головой с непоколебимой верой в то, что он воспарит по воздуху, тот не лирик”. Ці дивні слова належать Афанасію Фету, і вони, ймовірно, розповідають про того, від чийого імені ллються вірші поета – іноді як мед, а то як струмок у лісовій гущавині, а то як кров з розтятого серця. Сутність цього героя – любов. “Любить есть действие – не состоянье”. […]...
- Тема кохання у поезії М. Цвєтаєвої Марина Цвєтаєва – російська поетеса; у її творчій спадщині – ліричні вірші, поеми, віршовані драми і трагедії. Оригінальність поетичного голосу Цветаєвої поєднує в собі “абсолютну природність і разючу норовливість” . Її лірична героїня завжди знаходиться на межі пристрастей – войовнича амазонка й рятівна Аріадна, віща Кассандра й молитовна Магдалина. Прихильниця бунтарського індивідуалізму, Цвєтаєва в літературі зволіла залишитися поза поетичними течіями. Серед її творчої спадщини – збірники “Вечерний альбом” , “Волшебный […]...
- Мої почуття щодо поезії Д. Павличка “Два кольори” Поезія Дмитра Павличка “Два кольори” сприймається як монолог сина, який знаходить найніжніші слова щоб висловити свою любов до матері, щоб висловити подяку за її любов і турботу. Я вражена тим, як авторові вдалося у невеликому за розміром творі вмістити усе життя ліричного героя від того часу, коли він “малим збирався навесні піти у світ незнаними шляхами”, до того, коли йому “війнула в очі сивина”. Та на всіх життєвих дорогах супроводжувала […]...
- Школа “чистого мистецтва” в російській поезії “Мистецтво для мистецтва” або “чисте мистецтво” – це назва певноі кількості естетичних концепцій, що стверджують самоцінність Xудожньої творчості, незалежність мистецтва від політики і суспільні вимоги. Існуючи з часів античності ідеї “чистого мистецтва” оформлються в теорію до середини XІX століття як реакція на позитивізм і прагматизм філософи Просвітництва і дріб’язковість, розрахунковість буржуазних суспільних відносин. Сприймаючи весь уклад життя і заперечення естетичних ідеалів, митці і теоретики мистецтва прагнули створити світ краси наперекір […]...
- Моє сприйняття поезії О. Пушкіна З раннього дитинства ми вслухувалися в чарівні звуки поем і казок великого російського поета. Це підготовляє, вважаю, до сприйняття поезії О. Пушкіна, що призначена не дітям, а дорослим. З лірики Пушкіна мені найбільш близькі ті його вірші, у яких говориться про такі святі для кожної людини почуття, як дружба і любов. Ліцеїсти, однокласники майбутнього поета, залишили нам у спадщину зразок дивовижного дружнього братства. Ми знаємо про це, бо багато ліцеїстів […]...
- Любов – провідна тема східної поезії Там, на просторах Передньої Азії, утворювалися могутні держави. Влада тільки таких країн могла захистити життя та волю народу і окремої людини від чужоземних загарбників. Та даючи захист, держава сама ставала господарем життя. Наслідок цього – соціальна нерівність. Повинно було статися диво, аби непорушна межа між людьми різних прошарків суспільства була подолана. Таким звичайним дивом було кохання, яке не знає меж і кордонів. Історії та легенди про таке безмежне кохання створював […]...
- Головні мотиви поезії А. Малишка довоєнних літ Глибоким патріотизмом позначені Пейзажні поезії Малишка цього періоду: “Гроза пройшла”, “Від степів і спілої пшениці”, “Нахилились медоцвіти”, “Вечори над полем, вечори імлисті…”. У цих творах нас чарує теплота, з якою змальовує поет красу рідної природи. Серед різноманітних творів Малишка довоєнного часу на особливу увагу заслуговують вірші про трудівників – простих людей села, педагогів. Поет з любов’ю розкриває їхні характери, красу їхніх помислів і прагнень, мудрість. Збірка віршів “Березень”. Уславлення людини, […]...
- Поезії О. Пушкіна “До А. П. Керн”, “Я вас любив” Поезії О. Пушкіна “До А. П. Керн”, “Я вас любив” Мабуть, немає людини, яка б не знала імені О. Пушкіна. Він приходить уперше сторінками улюблених казок, перших дитячих віршів. Потім захоплює піднесеною романтикою поем та правдою прози. Але головне – це його поезія. Вона різноманітна за тематикою, ритмами, спрямуванням. Але вона відтворює глибокі людські почуття, називає словами найтонші порухи душі. Лірично, піднесено й людяно звучать його вірші про кохання. Вірш […]...
- Тема кохання в поезії М. Рильського І все ж таки: в началі було – Слово. І все ж таки: начальний дух – Любов! Євген Маланюк Кохання. Найпрекрасніше з усіх почуттів. Воно робить усіх людей поетами, що прагнуть відтворити спалах почуття у своїх творах. Зірка кохання народжує поетів, які, раз уздрівши дивовижне сяйво, несуть його через усе життя, не можуть без нього існувати. Тема кохання є невід’ємною частиною їх творчості. Яскраво променіє сяйво зірки кохання у творчому […]...
- Автобіографічні мотиви в поезії “Мені тринадцятий минало” Усім нам добре відома біографія Тараса Григоровича Шевченка – геніального письменника, талановитого художника, видатної особистості. Мене, наприклад, завжди дивувало те, що ця людина змогла піднятися з низів суспільства та стати провідною постаттю в українській культурі. Адже Шевченко був сином кріпака, народився й виріс в українському селі, пізнав злидні, голод, зневагу. Про це він розповідає у своїх творах, зокрема в автобіографічній поезії “Мені тринадцятий минало…”, яка була написана в далекій Орській […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народною піснею Франко як митець передусім – поет. Саме в поезії він найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія, і зневіра, і ненависть. Його поезії притаманні сміливість думки, культура мислення, чистота почуттів, високі естетичні ідеали. Одна із пристрастей Франка – збирання усної народної творчості: прислів’їв, приповідок, легенд, пісень, які він записував від ремісників Дрогобича, селян Нагуєвичів, куди приїжджав на канікули, щоб […]...
- Блискуча гра фантазії у поезії Ірини Жиленко Злітайте! Небо ж бо велике, Хто на Пегасі, хто і так… Ірина Жиленко Поетеса Ірина Жиленко не мислить свого життя без польоту мрій. Вона знає, що діти, її улюблені читачі, часто літають “на кульках, планерах і зміях”, а тому вона вирішила випустити в повітря і свою чарівну Жар-птицю, щоб було чим захоплюватись, щоб було чому радіти, щоб посвітліли лиця у всіх, хто побачить це диво. Проте екзотична пташка, не звична […]...
- “Запашна свіжість почуттів” у поезії А. А. Фєта Лірика Афанасія Фєта відкриває нам світ разючої краси, гармонії й досконалості, три складові яких – природа, кохання і пісня. Фєта можна назвати співаком російської природи. Наближення весни й осіннє зів’янення, запашна літня ніч і морозний день, що розкинувся без кінця й краю житнє поле й густий тінистий ліс – про все це пише він у своїх віршах. Природа у Фєта завжди спокійна, притихла, вона начебто завмерла. І в той же […]...
- Глибокий ліризм поезії Олександра Олеся Творчість Олександра Олеся – автора 11 збірок витонченої лірики – тривалий час була недоступною читачам України. Його ім’я було популярним лише в українській діаспорі. Характер всієї поетичної спадщини митця визначає журба і радість, які завжди йдуть поруч, змагаючись, хто кого переважить. Радість і журба проходять і через вірші пізнішого періоду творчості – “Моїй матері”, “О принесіть як не надію” та ін. Одним із кращих ліричних творів О. Олеся є його […]...
- Що свідчить про новаторство поезії А. Рембо? Що свідчить про новаторство поезії А. Рембо? Під впливом Т. де Банвіля, В. Гюго, а особливо Ш. Бодлера, Рембо почав з віршів, що викривали потворність міщанської глушини, та з пантеїстичних віршів. Незабаром в образах та ритміці Рембо проявилися специфічна безпосередність та прямота заперечення, які пізніше стали прикметами нової поезії. Рембо з сарказмом засуджував міщанство, Другу імперію. Події Комуни наклали свій відбиток на сатиричні вірші так званого “Зютистського альбому”, на книгу […]...
- “Почуття добрі” у поезії О. С. Пушкіна Есть всегда что-то особенно Благородное, кроткое, нежное, Благоуханное и грациозное Во всяком чувстве Пушкина. В. Бєлінський Багата і різноманітна творчість великого поета. І, напевно, немає людини, яка б не доторкнулась до джерела пушкінської поезії, яка б не знала цих слів: “…чувства добрые я лирой пробуждал”. Вони спливають у свідомості мимоволі, коли про них зовсім не думаєш. Вони зачаровують музикою вірша. Одухотворяють одним надзвичайним сполученням якихось високих слів: почуття, ліра, пробудження. […]...
- Світло в поезії І. Бродського Іосиф Бродський – нова ера в історії російської поезії. Поет, який творив у XX ст., він безумовно поет XXІ століття. Він вивів російську поезію з глухого кута авангардизму і безглуздя, довівши, що навіть переміщення предметів уже поезія, якщо до справи взявся Поет. Страницу и огонь, зерно и жернова, Секиры острые и усеченный волос – Бог сохраняет все: особенно слова Прощенья и любви, как собственный свой голос. Світ, у якому живе […]...
- Велич і ніжність юнацького почуття в поезії В. Сосюри “Так ніхто не кохав” У світовій плеяді поетів та письменників, які присвятили свої твори найчистішому, найглибшому почуттю – коханню, – яскравою зіркою сяє геній відомого українського поета Володимира Сосюри. Він знаний як людина високих почувань, як митець, що не міг таїти в собі сердечні поривання, а щедро ділився скарбами своєї душі, утілюючи їх у слові. Вершиною інтимної лірики Володимира Сосюри вважають вірш “Так ніхто не кохав”. Зустрівши свою любов, юнак не відвертається від неї, […]...
- Філософська проблематика поезії Бориса Пастернака Філософська проблематика поезії Бориса Пастернака Філософська спрямованість лірики Пастернака багато в чому обумовлена біографічними факторами. Музика, живопис і література визначали атмосферу дитинства поета. Його батько був відомим художником, мати – обдарованою піаністкою; вдома бували Серов, Скрябін, Рахманінов, Лев Толстой, Врубель. Майбутній поет напружено усотує в себе все нове, осягає загальну природу всього мистецтва і, взагалі, усякої духовності. Усі прояви людського духу мають своїм наслідком узагальнюючу філософську систему поглядів; для її […]...
- Роль поета і поезії в суспільстві Твір за поемою Лесі Українки “Давня казка”. У 1899 році у Львові виходить друга поетична книжка Лесі Українки “Думи і мрії”. її відкрила поема “Давня казка”, в якій пристрасно прозвучала тема покликання поета, його обов’язку перед народом. Описуючи зовнішність головного героя поеми, Леся Українка підкреслює, що він був звичайнісінькою людиною: На обличчі у поета Не цвіла урода гожа. Хоч не був він теж поганий, – От собі – людина Божа! […]...
- Символічний зміст поезії Я. Щоголіва “Листопад” Кожна пора року красива і неповторна по-своєму: і білосніжна зима, і весела буйнотравна весна, і красне літечко, і золота осінь. Про ці пори року складено безліч казок, прислів’їв, літературних творів. Багато поетів малювали картини природи, оспівували її неповторність і красу. Видатним майстром пейзажної лірики є Яків Щоголів, який у своїх поезіях зобразив природу у різні пори року, в погожі дні і в негоду. Красу осені показав у поезії “Листопад”. Швидко […]...
- Уславлення мужності і сили людського духу в поезії Л. Українки Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає. Л. Українка У моє життя Леся Українка увійшла своєю ніжною, лагідною і пристрасною “Колисковою”. Так і стоїть в уяві мати, що, захоплена красою місячної ночі, одночасно думає над тим, яке’ чорне, гірке життя людини. І що в цьому житті не треба корЛ тйся, “долі хилитися”, що життя – це постійна боротьба. А в старших класах […]...
- Асоціативний аналіз поезії Г. Гейне “Чому троянди немов неживі” Поету дані чутлива душа й відкрите серце, які сприймають найменші порухи живої природи та людських почуттів. За висловом Генріха Гейне: “Поет бачить діброви, які ще дрімають в оболонці жолудя, прагне, щоб читач теж уздрів і почув шум дерев, голоси птахів і відчув запах хвої, вітру – і все це в образі крихітного ненародженого дуба”. Душа поета – вічна тайна, Всі засміються, а вона заплаче, Бо свідком стільки раз була вона […]...
- Природа у поезії М. Вінграновського Найбільше з прочитаних поезій М. Вінграновського мені сподобався вірш “Ходімте в сад…”. Поет не просто описує природу рідного краю, а використовує такі метафори та образи, які по-справжньому вражають, дивують і надовго залишаються в пам’яті. Сонне волосся ночі, згорблений чумацький небопад, жовті кулачки груші – які прекрасні образи, які яскраві! Після прочитання цієї поезії я довго думав, що ж потрібно, щоб так описувати природу. По-перше, безумовно, людина повинна мати талант. До […]...
- Вишуканість російського мовлення в поезії Костянтина Бальмонта Бальмонту призначено було стати одним зі значних представників нового символічного мистецтва в Росії. Однак у нього була своя позиція розуміння символізму як поезії, що крім конкретного змісту має зміст сховане, що виражається за допомогою натяків, настрою, музичного звучання. Із всіх символістів Бальмонт найбільше послідовно розробляв імпресіонізм – поезію вражень. Його поетичний мир – це мир найтонших скороминущих спостережень, по-детски тендітних відчувань. Мені, як читачеві, подобається його дитячість. У цьому є […]...
- Провідні теми поезії В. Сосюри Щоб зрозуміти творчість письменника, неможливо не звернутися до фактів його біографії. Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1893 року в шахтарській “хатині, бідній і чужій” на Донбасі. Батько – робітник, часто перевозив сім’ю з місця на місце, доки велика родина не поселилася у хаті-хворостянці серед розкішної природи в селищі Третя Рота. Два розбиті, затулені подушками віконечка, одне залізне ліжко для вісьмох малих дітей. Малого Володю манила до себе річка Дінець, […]...
- Утвердження в поезії В. Симоненка неповторності людської особистості У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів – І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих загальнолюдських ідеалів, за якими не губилися ідеї національної свідомості, патріотичних почуттів. Василь Симоненко прожив недовге життя – лише 28 років, але його життя продовжується в його поезії, бо вона близька своїми мотивами […]...
- Жанрові особливості давньокласичної східної поезії Поезія середньовічного Сходу в першу чергу пов’язана з великими перськими іменами – Рудакі, Фірдоусі; Хайям, Нізамі, Сааді, Хафіз. Поезія для персів стала тією сферою духовного життя, де найповніше виявився народний геній. З названими іменами пов’язане й відродження культури східноіранських племен, їх рідної мови – фарсі. Мовою фарсі й була створена чудова поезія, що своїм корінням сягала народної лірики. Оспівування величі духу й високих почуттів людини, прагнення наблизитися до ідеалу – […]...
- Гуманізм поезії С. О. Єсеніна Серед російських поетів особливе місце займає С. О. Єсенін. Його ранні вірші сповнені звуків, запахів, барв. Дзвенить дівочий сміх, чується “белый перезвон” беріз, видзвонюють верби, “со звонами” плачуть глухарі, заливаються бубонці, чути “дремную песню” рибалок, шумлять очерети, грає то тальянка, то ливенка. Спас пахне яблуками і медом, ялини ллють запах ладану. Навкруги – м’яка зелень полів, червоне світло зорі, голубіє небесний пісок, кадить черемховий дим. У його героїні “красной рюшкою […]...
- Філософські питання в поезії Лєрмонтова Демон намагається обдурити Тамару, і в нього це виходить, вона вірить йому і його словам. Він дає клятву, що “відрікся від старої помсти” і “відрікся від гордих дум”, він “обсипає” дівчину обіцянками: “Я дам тобі всі, все земне – люби мене!..” Він спокусив її, спричинив, і вона, не в силах пручатися Демонові, віддалася йому. Тамара вмерла… Її “грішна душа” до “грудей хоронителя пригорнулися”, у ній вона шукала спокою, і раптом […]...
- Філософська проблематика поезії Б. Пастернака Поезія Бориса Пастернака не легко для сприйняття. Справа тут не тільки в складності його поетики, а й в глибині й динаміці думки. Колись поет зауважив, що філософія – листя поезії; читаючи його вірші, переконуєшся в цьому знову й знову. Філософська традиція в російській ліриці представлена такими іменами, як Баратинський, Пушкін, Лєрмонтов, Тютчев. У своїй творчості вони міркували про питання буття, життя і смерті, людської призначення і духовності, взаємовідносинах людини і […]...
- Зображення життя українців у повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”
- Урок: Вивчення повісті Е. Хемінгуея “Старий і море”
Categories: Твори з літератури