Драматична поема Лесі Українки “Бояриня” – один з тих творів, що довгий час перебували під забороною. Цензура не пускала поему до друку, її не згадували підручники, дослідники. І тільки сьогодні твір став доступним широкому колу читачів.
Що ж змушувало цензуру тривалий час замовчувати цей твір? Відповідь очевидна: темою поеми є гноблення Москвою українських лівобережних земель і викликані цим соціально-політичні суперечності між двома державами у другій половині XVІІ століття, що й спричинило неоднозначне ставлення до твору. Леся Українка була мужньою жінкою, якщо наважилася торкнутися такої “небезпечної” теми у час, коли ще чути було відлуння Емського указу.
У драмі політичне протистояння України й Росії XVІІ століття показане через одну з героїнь, Оксану. Пішовши за покликом серця, молода дівчина дає згоду на одруження боярину Степану, який живе у Москві. Головній героїні доводиться поїхати з любої їй України.
Вона розуміє, що їде у чужу країну, і її чекатимуть зміни житті. Але Оксана не думала, що різниця у звичаях двох народів буде такою разючою. Її дивує те, що “на Москві не звичай, щоб жінка мешкала на долі”, що потрібно закривати обличчя, що “нема тут звичаю з чоловіками жіноцтву пробувати при беседі”. Не можна співати, виходити на вулицю, бачитись і розмовляти з нареченим до весілля… Сотні “не можна” оточили її і почали давити.
Для жвавої Оксани, яка звикла до волі, до щирих невимушених стосунків з рідними й друзями, ці заборони видавалися якимись важкими каменями, що лягають на її плечі, бо всі вони були спрямовані на приниження жінки. Гостро висловлює вона свій протест, коли дізнається, що під час того, як вона частує медом боярина, він повинен цілувати її в губи. Однак Степан остуджує її гнів, пояснюючи:
Я й не казав тобі, що тута воля.
Та якби ми не гнули тута спини,
То на Україні, либонь, зігнули б
У три погибелі родину нашу
Московські воєводи… Ось ти млієш
З огиди, що тебе якийсь там дід
Торкне губами, а як я повинен
“холопом Стьопкою” себе взивати
Та руки цілувати, як невільник,
То се нічого?
Бачачи, як покірно Степан зносить приниження від бояр, як він вимушений втрачати рештки власної гідності, Оксана продовжує страждати дедалі більше й більше. Палким гарячим серцем вона відчуває, що такі звичаї – зневага її честі, однак не бачить виходу, не може побороти зло. Поведінка чоловіка стає все більш холопською: уже не тільки московські звичаї роблять важким життя молодої жінки, але й заборони Степана.
Боячись шпигунів, він наказує Оксані не приймати посланця з України, забороняє писати братові. Це підкошує здоров’я головної героїні. Її устами Леся Українка дає влучну характеристику перебуванню вільних “дітей” України у Москві, порівнюючи його з татарською неволею:
А що ж? Хіба я тут не як татарка
Сиджу в неволі? Ти хіба не ходиш
Під ноги слатися своєму пану,
Мов ханові? Скрізь палі, канчуки…
Холопів продають… Чим не татари?
Показуючи конфлікт між вільними поглядами українки і суворими патріархальними звичаями Росії, письменниця не тільки проводить паралель між народами держав, що перебувають у конфлікті, але й показує, що численними заборонами й утисками неможливо зламати гордий дух української жінки зокрема і всього народу України взагалі.





Related posts:
- Трагічний конфлікт принца Гамлета з дійсністю Трагічний конфлікт принца Гамлета з дійсністю Мабуть, пройде ще немало часу, поки герої інших творів світової літератури зможуть якось відтіснити, послабити мою увагу до образу шекспірівського Гамлета. І скільки б я не перечитував трагедію, кожного разу буду співчувати йому, захоплюватися його розумом і вперто шукати відповідь на питання, у чому полягає трагедія його долі. Я впевнений, що кожний читач знайде в “Гамлеті” щось своє, близьке його серцю й розуму. Та […]...
- Трагічний конфлікт принца Гамлета за трагедією “Гамлет, принц Данський” Мабуть, пройде, ще немало часу, поки герої інших творів світової літератури зможуть якось відтіснити, послабити мою увагу до образу шекспірівського Гамлета. І скільки б я не перечитував трагедію, кожного разу буду співчувати йому, захоплюватися його розумом і вперто шукати відповідь на питання, у чому полягає трагедія його долі. Я впевнений, що кожний читач знайде в “Гамлеті” щось своє, близьке його серцю й розуму. Та на першому місці завжди буде головне […]...
- Трагічний конфлікт “Фауст – Маргарита” Кохання Фауста та Маргарити – трагічне зіткнення різних за суттю та прагненнями людей. Гете В творі “Фауст” розповідає історію незвичайної людини, яка проходить шлях випробувань, зокрема коханням. Фауст – вчений, який вдається до чарів аби зрозуміти сенс життя. Він дуже розумний, спраглий до нових знань. Проте герой незадоволений, його замкнутий спосіб життя набрид йому, він прагне справжньої свободи серед прекрасної природи в полоні сильних почуттів. Автор не наділяє Маргариту ні […]...
- Зображення звичаїв і побуту козацької старшини та російського боярства в поемі “Бояриня” Лесі Українки Син колишнього козака, а згодом московський боярин Степан, приїхавши з російськими боярами до козацької слободи, гостює в родині козацького старшини Олекси Перебійного і закохується в його дочку Оксану. Дівчина відповідає йому взаємністю, і молоді вирішують після весілля виїхати до Москви, де служить Степан, і влаштувати там своє сімейне життя, додержуючи українських звичаїв. Степан каже своїй нареченій: Мені тепер здається, що нігде На цілім світі вже нема чужини, Поки ми вдвох […]...
- Образ емансипованої жінки у творах О. Кобилянської та Лесі Українки Соломія Павличко окреслює явище появи емансипованої жінки в українській літературі ХХ століття таким чином: “Літературний образ жінки ХIХ століття – “покритки”, “бурлачки”, “повії”, що були квінтесенцією горя, нещастя й немочі, відступив перед “царівною” і “одержимою духом”. В українській літературі вперше прозвучав інтелігентний жіночий голос, а разом з ним і феміністична ідея”. Тут не виникає жодних заперечень, адже феміністична ідея, котра прийшла із заходу в Україну із деяким запізненням, кардинально змінила […]...
- Конфлікт Базарова і Кірсанова – конфлікт двох епох І. С. Тургенєв відобразив у своєму романі “Батьки і діти” конфлікт, що виник між двома соціально-політичними таборами в Росії 60-х років XІX століття. Виразником ідей демократів-різночинців став Євгеній Базаров. Йому у романі протипоставлене ліберальне дворянство, найбільш яскравим представником якого є Павло Петрович Кірсанов. Для того щоб відбити конфлікт переломного в житті Росії часу в усій його повноті, Тургенєв зіштовхує цих двох героїв. “Хто є Базаров?” – запитують Кірсанови у Аркадія […]...
- Вільної думки шлях промінний Занурюючись у глухі печери власної душі, ми даремно шукаємо там світла, даремно блукаємо в пітьмі сумнівів і коридорах легкої псевдовіри, але ось після чергового внутрішнього розп’яття, облите сльозами пам’яті приходить Прозріння – світло завжди було з нами там, нагорі, де всі істини прості, де є любов, праця, свобода. Такий шлях – від спокою-смерті до духовного вибуху – пройшов Іван Вишенськии, художньо осмислений та інтерпретований Франком в однойменній поемі. У його […]...
- Щоденник Олександра Довженка трагічний, вистражданий документ “Щоденник” Олександра Довженка – трагічний, вистражданий документ “Болить у мене серце день і ніч” / О. Довженко / Олександр Петрович Довженко… Лише називаємо це ім’я – і відразу уявляємо струнку, вродливу, зовні та внутрішньо, талановиту людину, письменника і кіносценариста, автора безсмертних кіноповістей “Земля”, “Щорс”, “Повість полум’яних літ”, а “Зачарованою Десною” зачитувались і дивувались, як-то до щему тепло і захоплююче можна згадувати своє дитинство, родину, звеличувати людину праці, так майстерно, з […]...
- Максим Беркут – ідеал вільної людини Іван Франко створив чудовий образ Максима Беркута, гарячого патріота, безмежно відданого народові. З Максимом ми знайомимося вже на перших сторінках повісті. Він виявив себе як безстрашний рицар і вольовий начальник. На вихваляння Тугара Вовка, що вабив ведмедя, Максим з властивою йому прямотою сказав, що якби ведмідь тримався купи, то й ціла зграя вовків йому було б нестрашна. Як і батько, Максим бачив незламну силу в єдності людей. Максим гордий своїм […]...
- Що для мене вірніше: рятівна неправда Луки або “Правда – бог вільної людини” 1. Істина й неправда – філософський вибір. 2. Життєві погляди Луки. 3. Людинолюбство Сатину 4. Порівняльний аналіз двох точок зору. 5. Мій погляд на парі Луки й Сатину В житті кожної людини виникають ситуації, коли доводиться для себе робити непростою вибір Що вибрати – непривабливу істину або солодку неправду? Напевно, кожний щодо цього керується власним життєвим досвідом і характером самої ситуації. Про непростий вибір багато замислювалися й класики. У своїх […]...
- Протистояння Г. Геслера й В. Телля як усвідомлення вічного конфлікту вільної особистості й тиранічної влади Драма “Вільгельм Телль” була написана 1804 року. Шиллер невипадково звернувся до образу легендарного героя-визволи геля. Прославляючи давню визвольну боротьбу швейцарців проти могутніх чужоземців, що загрожували поглинути їхню країну, письменник вустами героїв своєї драми закликав сучасну йому Германію скинути чужоземне наполеонівське ярмо й об’єднати німецький народ. Розглянемо основний конфлікт твору. Геслер є ландхофтом, представником австрійського імператора в Швейцарії. Він наділений владою творити суворий, але справедливий суд. Та жорстокий і жадібний хофт […]...
- Твір – Значимість жінки в суспільстві Жінка… Найзагадковіше творіння Всевишнього. Природа надала жінкам найважливіші функції, адже призначення жінки на Землі – продовжувати рід людський. Але в різні періоди існування людства роль жінки в суспільстві не була однаковою. Як на мою думку, то на долю жінки випадає значно більше перевантажень, ніж на долю чоловіка. Можливо, саме тому природа створила жінку значно витривалішою. Жінка терпляче зносить і емоційні перевантаження, і фізичні. Медики доводять, що навіть біль жінка і […]...
- Трагічний вибір Миколи Хвильового Микола Хвильовий… Ось що писав про свого друга Володимир Коряк: “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, хворобливо вразливий і гордий, недоторканний і суворий, а часом – ніжний і сором’язливий, химерник і характерник, залюблений у слово, мрійник”. Так уже склалося, що в центрі шаленої боротьби літературних угрупувань свого часу, у самому вирі різних […]...
- Показ прагнення жінки до незалежності І. Етичний ідеал Ольги Кобилянської. ІІ. Олена – жінка, яка прагне до незалежності. 1. Зовнішній вигляд і духовний світ Олени. 2. Середовище, що оточує Олену. 3. Вимушене одруження Олени. ІІІ. Олена – тип нової жінки в українській літературі кінця XІX століття....
- Трагічний вибір Хвильового Так уже сталося, що свого часу в центрі шаленої боротьби літературних угруповань у самому вирі різних думок, поглядів опинився Микола Хвильовий, який своїми памфлетами не так угамовував пристрасті, як розпалював їх. У пореволюційні роки він був одним із найпопулярніших українських письменників. Його вірші і новели вміщували в шкільні підручники і хрестоматії, а його пісні співав народ, а його твори перекладалися за рубежем. Але письменник бачив і відчував, що в суспільстві […]...
- Трагічний символ українського народу Свій перший історичний роман “Мальви” Роман Іваничук написав у 1968 році й спочатку одержав багато схвильованих відгуків. Але тогочасні пильні ідеологи зробили жорстокі висновки із “вогненебезпечної” історичної теми: любов до батьківщини й зрада, патріотизм і яничарство. Тому цей роман був відібраний у читача і знову з’явився через декілька років під назвою “Яничари”, але зберіг у собі основну ідею: національна історія для українського народу. Завжди є духовним опертям і розвиток нації […]...
- Героїзм російської жінки в билині “Авдотья Рязаночка” Билина “Авдотья Рязаночка” – народне сказання про мужність простої росіянки жінки, що займалася все життя домашнім господарством, ростила сина, любила чоловіка, ткала, пряла, прала. Мільйони таких жінок на Русі. Але прийшло лихо: налетіла на рідні землі “Синя орда, з пожежами, зі смертями”, жадаючи від російських князів платити данину татарському ханові. Міцно билися рязанці, А татар не могли відбити, Міста Рязані відстояти. Убитих ріка несла, Живих Орда вела. Три дні Авдотья […]...
- Драма Лесі Українки “Бояриня” – твір з національної історії України Творчість Лесі Українки завжди була тісно пов’язана з життям і соціальними та національними визвольними змаганнями народу, виконувала активну громадянську функцію у цій боротьбі. Геніальна дочка свого народу, Леся Українка добре розуміла, яке велике значення в духовному розвитку суспільства має національна ідея, тому й звернулася у своїй творчості до історії України. Один із таких творів – драматична поема “Бояриня”, яка була написана 1910 року, коли письменниця перебувала на лікуванні в Єгипті. […]...
- Зобpаження укpаїнського побуту і звичаїв у повісті І. С. Hечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Ціла епоха відділяє нас від того часу, коли жив і твоpив письменник. З давнини лихоліття, з цаpства супостатів беpе початок його твоpчий шлях, а закінчується якpаз на поpозі нашої нової доби. І вже на ціле півстоpіччя твоpи пеpежили свого автоpа, оповідаючи новим поколінням пpо побут і звичаї укpаїнського наpоду в ту далеку давнину. Повість “Кайдашева сім’я І. С. Hечуя-Левицького знайомить нас з яскpавими каpтинами життя і побуту, обpядів і звичаїв […]...
- Доля жінки в повісті О. Кобилянської “Людина” І. “Дорога серця” Ольги Кобилянської. ІІ. Головна героїня Олена Ляуфер – борець за права жінки. 1. Бажання стати поруч з чоловіками в суспільному поступі. 2. Кохання до студента-медика Лієвича. 3. Велика жертва заради родини. 4. Зворушлива сцена прощання з листами Стефана Лієвича. ІІІ. Доля головної героїні – життєва позиція авторки....
- Трагедія жінки Образ жінки, як відомо, є в центрі більшості творів української літератури, бо саме її становище найточніше характеризує суспільство. Письменники XІX століття розповіли про численні трагедії дівчат, жінок-матерів, принижених панами-кріпосниками, москаля-ми-офіцерами, сільськими багатїями-куркулями. Т. Шевченко і Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький і П. Грабовський створили образи страдниць, до ряду яких слід додати ще й персонажів роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Головний герой твору – Чіпка Вареник, селянин-бунтар, який […]...
- Трагічний вибір М. Хвильового Микола Хвильовий… Невгамовний, запальний, романтичний. Передчасно, на сороковому році, пострілом у скроню вирвавши себе з життя, пішов від нас основоположник цілої течії в українській літературі XX століття – течії “активного романтизму”. Майк Йогансен так писав про нього: “Микола Хвильовий, крім того, що він поет… ще й іде своїм шляхом, яким до нього не йшов ніхто ні в російській, ні в українській літературі, – це справжній і оригінальний майстер”. Академік Олександр […]...
- Трагічний голос епохи Епохи ” width=”405″ height=”389″ class=”aligncenter size-full wp-image-952″/>”Стус – наш останній великий поет”, – зазначив видатний український письменник сучасності Юрій Андрухович. Це, звичайно, перебільшення. Мається на увазі, що XX століття подарувало Україні поета, гідного стати поруч із Котляревським, Шевченком, Кулішем, Франком, Багряним та іншими класиками нашої літератури. Стуса не можна вважати поетом однієї теми. Проте настрій, притаманний буквально кожному його рядкові, годі переплутати: Стус пише історію свого життя, своєї душі, своєї […]...
- Зображення українського побуту і звичаїв у повісті “Кайдашева сім’я” Хоч минуло більше століття, але ім’я видатного українського письменника І. Нечуя-Левицького не забуто. Та й як можна забути, коли його твори й досі приносять читачам насолоду, розповідаючи про кохання та ненависть, ворожнечу та мир, радість та горе селян! А головне, я ніби опиняюся у самому селі і можу зблизька роздивитися усі звичаї та побут українського народу. Після відміни панщини трохи полегшало селянам, вони стали більше працювати на себе. Але водночас […]...
- Страдницька доля жінки Провідною темою в творчості геніального сина українського народу Т. Г. Шевченка було зображення страдницької жіночої долі. Пригадаймо поеми “Катерина”, “Сова”, “Наймичка”. Ці твори стали даниною великій материнській любові, що не знає меж. У поемі “Наймичка” Т. Г. Шевченко показав воістину святу любов жінки-страдниці до свого позашлюбного сина. З особливою задушевністю розкриває поет багатий і прекрасний внутрішній світ матері-селянки. Головна героїня Ганна хотіла бачити свого сина щасливим, хотіла пізнати радість материнства. […]...
- Зображення звичаїв селянства в повісті “Кайдашева сім’я” Цього року виконується 160 років, як народився І. Нечуй-Левицький, але ім’я видатного українського письменника не забуто. Та і як можна забути, коли його добутку й дотепер приносять читачам насолода, розповідаючи про любов і ненависть, ворожнечі й світі, радості й горі селянах, малюючи чудові види! А головне, я начебто виявляюся в самому селі й можу поблизу спостерігати звичаї й побут українського народу Після скасування панщини небагато полегшало селянам, вони стали більше […]...
- Місце жінки в сучасному суспільстві Здавалося б, повість Осипа Назарука “Роксолана” відображає часи, що давно минули, і дивовижну постать української дівчини, яка стала наймогутнішою жінкою тогочасного світу, не втративши при цьому чесності та благородства свого духу. Така була Роксолана. Але окрім радості від нових знань про ту епоху, окрім ирого захоплення головною героїнею, ця повість викликала в мені велику кількість роздумів, насамперед – про місце жінки в сучасному суспільстві. Зараз все так швидко змінюється, що […]...
- Сатиричне змалювання державного устрою, законів та звичаїв Ліліпутії Відомий англійський письменник-сатирик XVІІІ століття, який уславив своє ім’я чудовим романом “Мандри… Гуллівера”, Джонатан Свіфт, одержав богословську освіту, декілька років працював священиком, активно займався політичною діяльністю. Після закінчення університету став секретарем впливового дипломата й царедворця Вільяма Темпля, у будинку якого мав можливість спостерігати життя королівських вельмож, яке пізніше він так майстерно відтворив у своєму творі “Мандри… Гуллівера”. Після смерті Темпля Свіфт знову стає священиком у маленькому містечку в Ірландії, країні, […]...
- Зображення в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба’ побуту й звичаїв Запорозької Січі Запорозька Січ, дивовижний суспільний лад, відомий світовій науці як козацька християнська республіка, а запорозькі козаки – бойова сила, сформована на демократичних засадах самим народом. Січ була у всіх на вустах, про неї говорили як про якесь царство волі і права, про неї співали кобзарі, складали пісні й легенди. Це був оплот козацтва в Україні. Сюди з усієї України тікали старі й молоді козаки, шукаючи притулку від ганьби, загоюючи рани. З […]...
- Проблеми емансипації жінки в оповіданнях Володимира Винниченка Проблеми емансипації жінки в оповіданнях Володимира Винниченка “Винниченко – аналітик людських душ, характерів і живих образів”. Г. Костюк Прикро, що майже 30 років Україна не читала твори великого майстра, новатора української літератури В. Винниченка. Жорстокий час змусив талановитого митця залишити Україну, до останніх днів жити за кордоном. Але талант не може бути мовчазним. Працював, багато писав з надією, що минеться, настануть часи, коли його твори продовжать своє життя на рідній […]...
- Світ чоловіка і жінки у романі Панаса Мирного “Повія” Роман Панаса Мирного “Повія” – твір величезної художньої вартості, один із найкращих соціально-психологічних романів української літератури XІX ст. В українській літературі, особливо в усній народній творчості, яка завжди була зразком для письменника, інтимні зв’язки зображувалися стримано, високоморально. Водночас необхідно було довести, що поява на Україні такого ганебного явища, як розпуста, більшою мірою була зумовлена соціальними умовами. Письменник виявив творчий підхід до розкриття теми, яка для української літератури була, по суті, […]...
- Образ російської жінки у творчості Н. А. Некрасова Твір По поемах “Мороз, Червоний ніс”, “Російські жінки”. Красуня миру напрочуд, Рум’яна, струнка, висока, У всякому одязі гарний, До всякої роботи спритна. Н. А. Некрасов. “Велична слов’янка” стала героїнею багатьох віршів і поем Н. А. Некрасова; всі вони перейняті глибоким жалем до її долі. Поет страждає разом з нею й від непосильної роботи, і від моральних принижень. Однак не можна сказати, що російська жінка з’являється у віршах Некрасова тільки лише […]...
- Трагедія людини, відірваної від рідної землі, у драмі “Бояриня’ Лесі Українки Драма “Бояриня” вводить читача у складний період української історії – добу Руїни. Цей надзвичайно важкий для українців час XVІІ століття був співзвучний державницьким змаганням в Україні на початку XX. Тому майже одночасно написано три драматичні твори про епоху Руїни: “Бояриня” Лесі Українки, “Гетьман Дорошенко” Людмили Старицької-Черняхівської, “Сонце Руїни” Василя Пачовського. Зрозуміло, що публікування твору, у якому художньо відтворені суспільно-національні взаємини України і Росії, не дозволялося радянською цензурою. “Бояриня”, написана 1910 […]...
- Твір на тему – Трагедія рідного краю в драмі Лесі Українки “Бояриня” У драмі “Бояриня” авторка звертається до національної історії свого народу, вона переносить читачів у часи гетьманування Петра Дорошенка, який вів боротьбу за визволення українського народу з-під гніту російського царату та хотів об’єднати Україну. Ті часи були тяжкими для українського народу, і саме тоді розгорталися події драми “Бояриня”. Доля головної героїні – Оксани – схожа на долю всієї України. Під час вільного існування України життя Оксани було радісним і щасливим. Вона […]...
- Твір за драмою Лесі Українки “Бояриня” Багатостраждальна наша Україно! Скільки довелося тобі витримати за весь період існування страждань, принижень, глузувань з приводу меншовартості! Але патріотичний дух українців не змогли розчавити ні татари, ні половці, ні польська шляхта, ні можновладні московські вельможі. Бо любов до рідної землі, мальовничих краєвидів, чистого неба, неозорих ланів пшениці передавалася з покоління в покоління славними пращурами. На мою думку, мало хто так любив свій народ, свій рідний край, як любила його Леся […]...
- Змалювання звичаїв стародавніх греків у поемі Гомера “Одіссея” Після закінчення Троянської війни грецькі вожді зі своїми дружинами, із здобиччю і бранцями повертатися на Батьківщину. Поема Гомера “Одіссея” розповідає про повернення додому, на острів Ітаку, хитромудрого Одіссея. Перед нами відтворено події давніх епох, автор знайомить нас із вдачами стародавніх людей, для яких були святі родина, честь, добропорядність. Юною дівчиною Пенелопа вийшла заміж за людину, набагато старшу за себе, незабаром він вирушив у Трою, і молодій дружині довелося довго чекати […]...
- Образ жінки-матері у творах Тараса Шевченка Образ жінки-матері у творах Тараса Шевченка Три тяжкие доли имела судьба… И первая доля – с рабом повенчаться; Вторая – быть матерью сына раба И третья – до гроба рабу покоряться. И все эти тяжкие доли легли На женщину русской земли. / М. О. Некрасов / Перша половина ХІХ століття. Росія – під чоботом самодержав ства, у ярмі кріпаччини стогнуть люди. Кріпака можна продати, поміняти на собаку, до смерті засікти […]...
- Образ жінки революції Читаючи твори М. Хвильового, розумієш, що автор добре знав усе, що відбувалося в роки революції, бо сам був безпосереднім учасником цих подій. Тому образи, які він виводить у своїх творах, виходять з-під його пера такими об’ємними та правдивими. Особливо яскраво це відображено у новелі М. Хвильового “Кіт у чоботях”. Ідея революції приваблювала багатьох людей, більшість з яких були чоловіками. Але знаходилися і такі жінки, які всім серцем підтримували ідеї соціалізму, […]...
- Туга за рідним краєм у драмі Лесі Українки “Бояриня” Драматична поема Лесі Українки “Бояриня” увійшла в літературний обіг зовсім недавно. Вона навіть не входила до зібрань творів письменниці, про “Бояриню” не писали критики, історики літератури. Що ж крамольного було в цьому творі, що радянська цензура його не визнавала? В основі поеми – історичні події, що відносяться до XVІІ століття. Саме тоді, після смерті Богдана Хмельницького, московський цар намагався підкорити Україну, позбавити її тих пільг, яких свого часу добився український […]...
- Образ жінки-страдниці в “Народних оповіданнях” Марка Вовчка Вражають глибиною трагічного звучання особливо два оповідання про долю жінок – “Горпина” і “Одарка”. Якщо в першому з виключною художньою силою показано руйнування материнського щастя, то в другому змальовано страждання і загибель дівчини, яку занапастив кріпосник. Трагедію обох жінок Марко Вовчок описує у народнопісенному ключі. Фольклорний матеріал вона інтерпретує по-своєму, як художник і соціолог. Усна народна творчість допомогла їй проникнути в психологію трудових мас, глянути На життя й оцінити його […]...
Categories: Твори з літератури