Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Письменника також називали чародієм сміху.
Майстер гострого сміху висміював підлабузників, бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ радість, випромінювало яскраве світло. Павло Михайлович залюбки писав про свій рідний народ, про його звичаї, про українську мову. У цьому секрет його дивовижної популярності.
Синівською любов’ю Остап Вишня любив рідний народ, як сонце, як повітря.
Свою творчість письменник почав із політичних памфлетів і фейлетонів. Найбільше творів він присвятив життю села. Про українське пореволюційне село гуморист написав 650 усмішок. У своїх творах Остап Вишня відгукувався на щоденні проблеми суспільного життя в найрізноманітніших його виявах. Він висміював відсталість окремих селян, безкультур’я, темряву, неуцтво, забобонність.
Сатирик викривав недоліки й хиби, що стояли на заваді будівництва нового життя.
У творі “Усипка, утечка, усушка й утруска” жало сатири спрямовано проти розкрадачів державного майна, створеного працею чесних людей. Усипка, утечка, усушка й утруска – це чотири найулюбленіші слова на господарському фронті, чотири слова, і всі на “у”. Уркват називалося те слово.
Уркват – це прізвище англійського промисловця, фінансиста і мільйонера, який був власником гірничих підприємств і після революції намагався отримати свої колишні володіння.
Гумореска “Зенітка” розпочинає другий період творчості Остапа Вишні. Письменник розкриває тему мужності й нескореності народу в роки Великої Вітчизняної війни. Гуморист показує, що люди самовіддано стали на захист Вітчизни. У боротьбі з фашистськими загарбниками брали участь не тільки чоловіки, але й жінки, діти, діди. Герой гуморески “Зенітка” – дід Свирид – мудрий, життєрадісний, винахідливий і дотепний.
Людина мужня й скромна.
Сміх викликають не тільки незвичайні ситуації, в які ставить Вишня свого героя, а й використання військової термінології. Дід Свирид – позитивний персонаж. Через цей художній образ письменник розкриває вірність народу своїй Вітчизні, готовність у будь-яку хвилину відстояти свою волю та незалежність.
“Мисливські усмішки” – найпоетичніші твори Остапа Вишні. Це справді ліричні вірші в прозі. У центрі всіх оповідань циклу стоять благородні, розумні й кмітливі люди. Вони веселі оповідачі, знавці безлічі мисливських побрехеньок. Це щирі любителі та охоронці природи, які кохаються в пташині і звіряткові, деревці й квіточці.
За кожним із них стоїть, як пише М. Рильський, “постать справжнього мисливця і при цьому поета полювання” – Остапа Вишні.
Павло Михайлович ніколи не був мисливцем, але ходив на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-чистими озерами. Він висміював тих мисливців, які безжалісно нищили природу рідних лісів. У своїх усмішках Остап Вишня використовував, уривки з народних пісень, віршів. Остап Вишня – письменник-новатор, він збагатив жанрові різновиди памфлета, фейлетону, гуморески, нарису.
Письменник створив в українській гумористично-сатиричній літературі образ позитивного героя.
Вишня-художник володіє інтонацією, вмінням “органічно трансформувати народні дотепи”, творчо використовує прислів’я. У своїй творчості гуморист поєднав новий зміст з глибоким національним колоритом. Як справжній патріот, Павло Михайлович Губенко хотів бачити свою Вітчизну, свій народ щасливим, багатим, цивілізованим, мудрим.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Тематичний розмай творчої спадщини Остапа Вишні
- Які риси російського національного характеру втілені в Івані Север’яновичі Флягине?
- Хліб – батько, вода – мати – І варіант
Categories: Твори на різні теми