Тема революції як загибелі старого миру й народження нового нерозривно зв’язана в “Дванадцяти” з темою народу… Образ народу відбитий у колективному герої поеми – дванадцяти хлопцях з пітерських “низів”, добровільно й з ясною свідомістю свого боргу вступивших у Червону гвардію: Як пішли наші хлопці В червоній гвардії служити – У червоній гвардії служити – Буйну голову скласти! Хто ж такі ці дванадцять? У цьому питанні необхідно розібратися, тому що довкола нього нагромадилося й дотепер плодиться багато неясностей і навіть довільних домислів.
Соціальна, класова природа дванадцяти визначена в поемі зовсім точно: “робітник народ”.
Критики, що дорікали Блоку за те, що він передав справу революції не в ті руки, незмінно посилалися на те саме: сам поет охарактеризував своїх безіменних героїв як “голоту”, так ще не просто голоту, а таку, котрої “на спину б треба бубновий туз” , перед якою доводиться “замикати етажи”. Однак аргументація від “бубнового туза”, якщо поглубже розібратися в поемі, бідує щонайменше в уточненні. По-перше, самому слову “голота” не слід надавати ніякого особливого значення. Воно значить в “Дванадцяти” тільки те, що дійсно значить: біднота, голота перекітна
Далі: “бубновий туз” – це все-таки метафора. Поет малює зовнішній вигляд дванадцяти: У зубах – цигарка, прим’ятий картуз, На спину б треба бубновий туа! Такими – з незримим “бубновим тузом” – червоногвардійці представлялися наляканій уяві обивателя…
Блок і не ставив своїм завданням показати авангард революції… Про Жовтневу революцію й, зокрема, про більшовизм, як ми бачили, у поета було своє подання, що і відбилося в його поемі. Задум Блоку був у тім, щоб мовою мистецтва сказати, що як вирвалася на простір народна “буйна воля” знаходить шлях і ціль, перетворюється в “вольову музичну хвилю”.
Блок визнав вищу справедливість революційного насильства, бачив у цьому “історичну необхідність”, але й не закривав ока на “страшне”, а хотів пояснити його теж історично – як спадщина жорстокого, рабського минулого. Блок нічого не хоче не прикрасити, не зм’якшити. Так, ці люди, що прийшли в революцію з “литими ножиками”, говорячи словами Блоку, ще не “організована” революційна воля. Їх веде поки тільки “чорна злість, свята злість” до царів і панам.
Але ці запеклі вороги старого миру – також і його жертви. На них ще лежать його густі тіні, над ними ще тяжіє його проклін
Ці люди прокляті “рідними плямами” окаянного минулого, що роздуло в мільйонах людських душ темне полум’я “ворожнечі, дикості, татарщини, злості, приниження, затурканості, недовіри, мести” . Дана тема – предмет постійних міркувань Блоку
У всякому разі, довіривши “голоті” справа історичної відплати над старим миром, Блок ні в найменшій мері не хотів взяти під сумнів щирість і силу революційного пориву своїх героїв. Всупереч темним і сліпим страстям, які обтяжують цих людей як спадщина минулого, героїка революції, боротьба за велику мету піднімає їх на висоту морального й історичного подвигу. Така була думка Блоку. Для нього ці люди були героями революції, і він віддав їм честь і славу – таким, якими їх побачив. Сюжет і вся художня структура поеми промовляють на користь такого її розуміння.
У цьому зв’язку необхідно зупинитися на злочині й особистій драмі Петрухи.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Тема революції в поемі А. А. Блоку “Дванадцять” Поема А. Блоку “Дванадцять” була написану в 1918 році. Це було страшне время: за чотирма року війни, відчуття волі в дні Лютневої революції, жовтневий переворот і прихід до влади більшовиків і, нарешті, розгін Заснуйтельного зборів, першого російського парламенту. Інтелігентами того кола, до якого ставився А. Блок, всі ці збуття сприймалися як національна трагедія, як погибель російської землі. На цьому тлі явним контрастом прозвучала блоковская поема, вона многим його звременникам здалася […]...
- Двоїста сторона революції в поемі А. А. Блоку “Дванадцять” 1. Короткі біографічні відомості. 2. Відбиття революційної епохи. 3. Тема революції в поемі. 4. Двоїсті сторони революції А. А. Блоку. 5. Реакція читачів на появу поеми, і думка В. В. Маяковського. А. А. Блок народився в листопаді 1880 року в Санкт-Петербурзі. Письменник виріс у сім’ї свого діда відомого ботаніка А. Н. Бекетова. У сім’ї дуже любили літературу, майже всі самі писали й займалися перекладами. Саме в такій літературній сім’ї й […]...
- Як у поемі Дванадцять відбилася складність подань автора про характер революції? Символ тільки тоді щирий символ, коли він невичерпний і безмежний у своєму значенні. Він багатоликий, многомислен і завжди темний в останньому дрюку. Вяч. І. Іванов Блок був свідком соціалістичної революції. Через два з половиною місяця практично одночасно він написав два важливих добутки – статтю “Інтелігенція й революція” і поему “Дванадцять”. У цих добутках поет представив свій погляд на Жовтневу революцію. Отже, тема поеми “Дванадцять” – зображення революції, як поет чув […]...
- Особисті трагедії в поемі “Дванадцять” Думка Блоку про несумірність “особистих трагедій” з величчю происходящего своєрідно відгукнулася в історії Петрухи. Не можна сказати, що поет засуджує Петруху. Скоріше він жалує його. І щиросердечне борошно цього зневіреного, “безглуздого”, що збилося зі шляхи людини, і його жагуча, задушлива любов з надсадними спогадами про “хмільні нічки” і “вогненних очах” – все це не могло не бути близько поетові, що завжди знаходили джерело високого натхнення в темах трагічної пристрасті й […]...
- Тема трагічного зіткнення старого й нового мирів у поемі А. А. Блоку “Дванадцять” 1. Авторська оцінка поеми “Дванадцять”. 2. Критичні відкликання сучасників Блоку. 3. Основна ідея поеми… Так ідуть державним кроком, За – голодний пес, Спереду – із кривавим прапором, И за хуртовиною не бачимо, И від кулі непошкоджений, Ніжною ходою надхуртовинним, Сніжним розсипом перлової, У білому віночку із троянд – Спереду – Ісус Христос. “Сьогодні я – геній”, – вимовив видатний російський поет А. А. Блок, закінчивши роботу над своєю великою поемою […]...
- Музика революції в поемі А. А. Блоку “Дванадцять” 1. Становлення поета. 2. Грізна музика революцій. 3. Смерть поета. Народившись наприкінці XІX століття, А. А. Блок повністю ставився до суспільства старої російської інтелігенції. З раннього дитинства хлопчик виховувався в сім’ї діда А. Н. Бекетова, оскільки його батько й мати розійшлися, практично відразу ж після народження дитини Тепла атмосфера великої й дружної сім’ї, де всі любили літературу й поезію, а частими гістьми були великі письменника того часу: І. С. Тургенєв, […]...
- Роль символів у поемі О. Блока “Дванадцять” Відношення Олександра Блока до Жовтневої революції було неоднозначним. Він сприймав її скоріше не як історичну подію, що спричинила зміну суспільного укладу, а як подію, наповнену містикою. Як боротьбу нового світу зі старим. Ця особливість сприйняття поетом революції і відбилася в його поемі “Дванадцять”. Відомо, що Олександр Блок був одним з самих талановитих поетів-символістів. І в поемі “Дванадцять” революція описана Блоком не прямо, а за допомогою символів. Вона представляється у вигляді […]...
- Твір по поемі Блоку “Дванадцять” У поемі зображений Петроград на початку січня 1918 року, тобто в ті дні, коли й писався добуток. Бушує заметіль – символ революції. Образ вітру, бури, холоднечі – це улюблений образ Блоку, до якого він звичайно прибігав, коли прагнув передати відчуття повноти життя, очікування великих подій. Перший вірш циклу “Вільні думки” закінчувалося такими рядками: Завжди хочу дивитися в очі людські, И пити вино, і жінок цілувати, И люттю бажань повнити вечір, […]...
- Символи й образи в поемі А. А. Блоку “Дванадцять” 1. Вірші – душа поета. 2. Загальні відомості про творчість Блоку. 3. Символ – глибокий і точний образ дійсності. 4. Символіка кольору 5. Революційний образ вітру. 6. Символіка числа “дванадцять”. 7. Образ Христа в поемі. У віршах, які створює теперішній поет, відбиваються всі його думки й навіть сама душа. При читанні вірша відразу ставати зрозуміло, яке був стан людини в момент написання Поетичного утвору. Вірші є як би щоденником життя […]...
- Боротьба двох у поемі О. Блока “Дванадцять” Олександр Блок пройшов величезний шлях від камерного поета, що оспівував “рожеву хмару мрій” і “милого воїна”, “одягненого у срібло”, до творця поеми “Дванадцять”, у який з величезною силою виразив страшну “музику руйнування” і тугу за іншою музикою, музикою “нового століття”, що “зійде серед всіх нещасних поколінь”. Поема “Дванадцять” – один з найдужчих і сучасних добутків російської поезії початку XX століття. Це неупереджений, об’єктивний щоденник революційних подій. В основі добутку – […]...
- И знову йдуть дванадцять. А. Блок Олександр Олександрович Блок геніальний майстер слова, одним з перших російських поетів що зумів почути й перелити у вірші музику революції. У поемі Дванадцять Блок намагався запам’ятати час таке незвичайне, бурхливе й цікаве Поема складається із дванадцяти глав, це число ще раз повториться у дванадцятьох революційних солдатах, що охороняють порядок у Петрограді, і в напівнатяку на учнів Ісуса, що йде спереду, хороняся за вдома. Поема дивно музична: у кожної глави свій […]...
- Дванадцять Блоку А. А. як поема символізму Все минуще – тільки подоба. І.-В. Гете А. А. Блок уважається самим талановитим поетом серед російських символістів, а поема “Дванадцять” – вершиною його творчості, тому що в ній яскраво відбилися художні принципи символізму. Російський символізм як літературний напрямок з’явився в 90-е роки XІX століття й був обумовлений новою суспільною ситуацією і новими філософськими системами. У символізмі людин і його відносини з миром розуміються інакше, чим у реалізмі;навколишнє життя представляється поетові […]...
- Ідейно-художня своєрідність поеми О. Блока “Дванадцять” У січні 1918 року О. Блок створює саму знамениту свою поему – створює за кілька днів, у єдиному натхненному пориві. Звичайно вимогливий до себе, він, оцінюючи свій твір, пише: “Сьогодні я геній”. Надрукована у лютому поема викликала бурхливі і суперечливі відгуки. Про неї говорили скрізь. Багато чого в ній здавалося неприйнятним побратимам по літературі. Вибухом обурення була вона зустрінута з боку російської інтелігенції. Бунін обрушився на автора із гнівною критикою, […]...
- Колірні образи поеми А. А. Блоку “Дванадцять”. Образ вітру 1. Традиційне значення білого кольору і його трансформація в поемі. 2. Червоний колір. 3. Поетика чорного кольору. 4. Образ вітру. Гуляє вітер, пурхає сніг Ідуть дванадцять чоловік. Гвинтівок чорні ремені, Навкруги – вогні, вогні, вогні… А. А. Блок У поезії А. А. Блоку дуже велике значення має колірна символіка. Головні кольори для Блоку – білий і червоний. Вони і їхні відтінки з’явилися вже в першій книзі, в “Віршах про Прекрасну […]...
- Художня своєрідність поеми А. А. Блоку “Дванадцять” “Дванадцять” – поема перевороту. Не тільки й не стільки поема, що описує загальну атмосферу, що панує в гинущей після революції країні, скільки поема перевороту в душі, що гине, самого поета. Ця поема – глузування над “революцією”. Блок у кожному слові, у кожному звуці висміює в неспроможній злості кривавий розгул стихії: Злість, смутна злість Кипить у груди… Чорна злість, свята злість… Сам він не може вплинути яким-небудь кардинальним образом на історичний […]...
- Відношення Ахматової до ліричної поеми “Дванадцять” Відношення Ахматової до цієї ліричної поеми Блоку було, очевидно двоїстим. За повідомленням Д. Е. Максимова, вона вбачала в ній чимало “зоряних арматур”, тобто безсмаку, характерного на її думку для модерністського мистецтва початку ХХ в. З іншого боку, добуток Блоку два рази згадується Ахматовій у прозаїчних матеріалах, що залишилися невикористаними, до поеми. В одному випадку – це накидань сцени, що характеризує художні смаки епохи: “Ольга в ложі дивиться шматочок мого балету […]...
- Стихія революції й природи у творчості А. А. Блоку 1. Атмосфера революційних змін у Росії. 2. Опис старого буржуазного миру. 3. Мир, розбитий на дві частини 4. Суперечливий образ Христа. Яка чудова хірургія! Взяти разом і артистично вирізати старі смердючі виразки! Б. Л. Пастернак У січні 1918 року була створена на одному подиху знаменита поема А. А. Блоку “Дванадцять”. Сам поет уважав, що це один із кращих його добутків. Все те, що палало в душі творчої особистості було перенесено […]...
- Розуміння Блоком Жовтневої революції Революція, по Блоці, всемирна, загальна й неостановима. Вона втілилася для нього з найбільшою повнотою в образі нестримного “світової пожежі”, що спалахнув у Росії й буде ще довго розпалюватися усе більше й більше, переносячи свої вогнища й на Захід і на Схід – доти, “поки не запалає й не згорить увесь старий світ ущент”. Про таку вогненну всесвітню буру Блок мріяв все життя й у Великій Жовтневій революції радісно побачив здійснення […]...
- Тема інтелігенції в революції У 1934 році у зв’язку з п’ятисотим спектаклем “Днів Турбіних” друг М. Булгакова П. С. Попов писав: “”Дні Турбіних” – одна з тих речей, які якось входять у власне життя і стають епохою для самого себе”. Відчуття, виражене Поповим, відчували чи не всі люди, які мали щастя бачити спектакль, якій йшов у Художньому театрі з 1926 по 1941 рік. Провідною темою цього добутку стала доля інтелігенції в обстановці громадянської війни […]...
- Велика стихія революції Поема О. Блока “Дванадцять” була написана у 1918 році. Це був страшний час: чотири роки війни, відчуття волі у дні Лютневої революції, Жовтневий переворот і прихід до влади більшовиків і, нарешті, розгін Установчих зборів, першого російського парламенту. Інтелігентами того крута, до якого відносився О. Блок, всі ці події сприймалися як національна трагедія, як погибель російської землі. На цьому тлі явним контрастом пролунала блоківська поема, вона багатьом його сучасникам здалася не […]...
- Переказ поеми Блока “Дванадцять” Перша пісня поеми носить характер експозиційний. Герої з’являються в другій пісні. У розмові про Ваньке й Катю бере участь кілька людей; Петрухе належить остання репліка: – Ну, Ванька, сукин син, буржуй, Мою, спробуй, поцілунок! Це особиста тема Петрухи, голос його ревнощів і злості на изменщицу й розлучника. Тут він звучить як випадковий вигук і відразу ж заглушається голосом загального боргу: Революційний тримаєте крок! Невгамовний не дрімає ворог! Товариш, гвинтівку тримай, […]...
- Тема Росії у творчості поетів Срібного століття Головне, що поєднувало творчість цих поетів і особливо залучає нашу увагу їхнім добуткам, це глибока любов до Батьківщини, до Россі й незмінна віра в її велике майбутнє. Різна доля названих поетів, що по-різному пережили трагічний період в історії Росії. Але кожному з них довелося випити із чаші страждань, що випали в той час на частку Батьківщини й народу. Талановиті вірші М. Цветаевой довго не публікувалися. А коли побачили світло, стало […]...
- Тема материнства в поемі Тараса Шевченка “Наймичка” Одним з найзворушливіших образів у шевченковій творчості, зокрема у великій книзі “Кобзар”, є образ матері. Не можна поминути ті чуйні, ласкаві слова, якими наш безсмертний Шевченко ушанував матір, ту просту селянську жінку, яка своєю щирою ласкою тільки й загоювала страждання дітей серед неволі й злиднів. Сам він у дитинстві тільки й зазнав щастя, доки жива була його мати й своєю ласкою гріла й тішила чулого хлопчика. Але рано вмерла мати, […]...
- Тема природи в поемі “Мороз Червоний Ніс” Можна запропонувати зрівняти пейзаж глави XVІ з пейзажем пушкінського “Зимового ранку”. Є чи в них щось загальне? Читачі зауважують, що й там і тут рисується “мороз і сонце”, “сонячна зима”. Усі зауважують і подібність окремих деталей. У Пушкіна: “Блищачи на сонце, сніг лежить; Прозорий ліс один чорніє”. У Некрасова: “Морозно. Рівнини біліють під снігом. Чернеется ліс спереду…”, “Рівнина в алмазах блищить…” Але подібні картини природи поети сприймають зовсім по-різному. І […]...
- Тема України і революції в поезіях П. Тичини Події 1917 року сколихнули всі верстви суспільства. Невизначена, тривожна ситуація сповнювала серце Павла Тичини, хвилювала душу молодого поета, збуджувала порив до творчості. Павло Тичина щиро вірив у національне й соціальне визволення рідної України. Тому у важкі часи народження української державності і незалежності був з трудящим людом, жив його надіями і сподіваннями. Віра в перемогу, щира любов до України, готовність вірно їй служити звучить у багатьох віршах поета. У ранніх поезіях […]...
- Вічна тема кохання у поемі Гянджеві Нізамі “Лейла і Меджнун” Ця поема є вершиною лірики найславетнішого азербайджанського поета середніх віків – Гянджеві Нізамі. Він, як і інші його сучасники мусульманського східного ренесансу – Хайям, Рудакі, Фірдоусі, був не тільки поетом, а й філософом, астрономом, математиком, фізиком, географом. Ці знання Нізамі використовував у своїй творчості. Поема “Лейла і Меджнун” – гімн чистому і величному коханню, яке є запорукою щасливого життя на землі. Цей твір було замовлено поету ширван – шахом Ахсатаном […]...
- Тема материнства в поемі “Наймичка” Однім з найзворушливіших образів у шевченковій творчості, зокрема у великій книзі “Кобзар”, є образ матері. Не можна поминути ті чулі, ласкаві слова, якими наш безсмертний Шевченко ушанував матір, ту просту селянську жінку, яка своєю щирою ласкою тільки й загоювала страждання дітей серед неволі й злиднів. Сам він у дитинстві тільки й зазнав щастя, доки жива була його мати й своєю ласкою гріла й тішила чулого хлопчика. Але рано вмерла мати, […]...
- Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” “Євшан-зілля” – це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у достатку. Все було б гаразд, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хотів повернути рідну дитину, бо батьківська любов найсильніша и світі. І от гудець іде до Києва […]...
- Селянська тема в поемі “Кому на Русі жити добре” Поема Кому на Русі жити добре вершина творчості Н. А. Некрасова. Він сам називав її своїм улюбленим дітищем. Своїй поемі Некрасов віддав довгі роки безустанної праці, вклавши в неї всі відомості про російський народ, накопичені, як говорив поет, по слівцю протягом двадцяти років. У жодному добутку російської літератури не проявлялися з такою силою й правдою характери, звички, погляди, надії російського народу, як у цій поемі Сюжет поеми дуже близький до […]...
- Тема збереження історичної пам’яті в поемі “Євшан-зілля” Для кожної людини надзвичайно важливо знати й відчувати, що вона не сама в цьому світі, що в неї є рідні, що на неї завжди чекають і їй є куди повернутися. Де б ми не були, які б дива не бачили, але справжній затишок можна знайти лише вдома, у рідній країні. Тільки тут радість буде справжньою, а горе розділять близькі по духу й крові люди. Любов до рідного краю є необхідною […]...
- Тема кохання у творчості О. Блока Олександр Блок увійшов в історію літератури як видатний поет-лірик. Почавши свій поетичний шлях книгою містичних віршів про Прекрасну Даму, Блок завершив свою двадцятилітню творчість у російській літературі революційною поемою “Дванадцять”. Ранній період творчості поета пройшов під знаком релігійних роздумів. У 1904 році він створює цикл “Віршів про Прекрасну Даму”, повний тривоги, відчуття близької катастрофи. Поет тужить про ідеал жінки. Вірші присвячені його майбутній дружині, яку він дуже кохав. Блок став […]...
- Тема історичного минулого в поемі “Тарасова ніч” Без історичної пам’яті немає майбутнього. Події минулих часів мають бути взірцем, уроком для сучасного життя, оскільки ми можемо подивитися на них відсторонено, з більшою об’єктивністю, зробити правильні висновки. Саме тому без перебільшення величезне значення відіграють твори на історичну тематику. До минувшини українського народу, його зламних періодів неодноразово звертався Т. Г. Шевченко. Змалюванню великого селянсько-козацького повстання, що відбулося в 1630 році в Україні, присвячена поема “Тарасова ніч”. У вступі до поеми […]...
- Образ жінки революції Читаючи твори М. Хвильового, розумієш, що автор добре знав усе, що відбувалося в роки революції, бо сам був безпосереднім учасником цих подій. Тому образи, які він виводить у своїх творах, виходять з-під його пера такими об’ємними та правдивими. Особливо яскраво це відображено у новелі М. Хвильового “Кіт у чоботях”. Ідея революції приваблювала багатьох людей, більшість з яких були чоловіками. Але знаходилися і такі жінки, які всім серцем підтримували ідеї соціалізму, […]...
- Відношення до революції у творчості С. А. Єсеніна 1. Роль революції у творчості Єсеніна. 2. Зміст поеми “Ганна Снегина” 3. Герої – антиподи: Прокл і Лабутя. 4. Ганна Снегина як символ зайвої, що вислизає краси. 5. Двоїсте відношення поета креволюции. Небо – як дзвін, Місяць – мова, Мати моя – батьківщина, Я – більшовик. А. А. Блок лавина, Що Прокотилася по всій Росії, революції відставила багато спогадів після себе Ці спогади й емоції – радісні, пов’язані з надією […]...
- Як розгортається трагічна тема в поемі А. А. Ахматової “Реквієм”? Сучасники схильні були бачити у віршах Ахматової лише визнання жінки, сповідь люблячого серця. Але вже і тоді багатьох починала бентежити несподівано широка проекція духовного світу, розкривається в цих віршах. Що ж допомогло віршу Ахматової впустити в себе тривоги великого світу? Чому в її любовному романі, переплітаючись з одвічною і традиційною музикою серця, зазвучав незрозумілий їй самій хрипкий, як “вої здичавілого хуртовини”, невідворотний трагічний “гул”? Ахматова наполегливо шукає історичного осмислення епохи, […]...
- Діти революції У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом. Тепер для героїв Стельмаха найголовніше – навчання. А у вільний час хочеться побігати або покататися на ковзанах. Ще Михайлик мріє […]...
- ТЕМА ІСТОРИЧНОГО МИНУЛОГО У ПОЕМІ Т. ШЕВЧЕНКА “ГАЙДАМАКИ” Творчість Т. Г. Шевченка – перлина української літератури, гордість української нації. Від козачка у пана Енгельгардта до учня Петербурзької Академії мистецтв, від неграмотного кріпака до автора знаменитого “Кобзаря” пройшов шлях цей самобутній поет, художник. Через усі його твори проходить мотив волі, протесту проти насильства, кріпосного рабства, мотив національної гідності. Все це було зумовлене усім життям поета, який, ставши 1838 р. вільною людиною, 1846 р. стає членом Кирило-Мефодіївського товариства, що мало […]...
- Чому Христос? Одне не підлягає сумніву: він не мав на увазі нічого схожого на традиційне, іконописне зображення Христа. Його Христос – це навіть не стільки безтілесне бачення, скільки якесь ліричне подання про щось “величезному”, величному, що повинне було б передати відчуття всієї грандіозності соціально-історичного катаклізму, що відбувається у світі. Суть справи полягає в тім, що з образом Христа в Блоку були зв’язані свої подання, і поза їх неможливо зрозуміти символіку “Дванадцяти”. Насамперед […]...
- Проблема інтелігенції й революції Початок XX століття З’явилося переломною епохою в долі Росії. Революція, Громадянська війна змінили не тільки соціально-політичну обстановку в країні, вони сильно вплинули на думки, настрої людей. Багато хто втратили віру, опору в житті. Все навколо перевернулося з ніг на голову. Людині важко було орієнтуватися в божевільної світі, де старі, існуючі протягом сторіч цінності зруйновані, а нові ще не затверджені. Кожного торкнулися революційних подій, і тому природним було бажання осмислити що […]...
- Жінка в революції у творчості Хвильового Новела “Кіт у чоботях” присвячена жінці в революції. Гапка, тобто товариш Жучок, – це тип, що його зустрічав автор – оповідач на воєнних дорогах. Жінка невисока на зріст, взута у завеликі чоботи за жвавий характер і, очевидно, темні очі прозвана Жучком. Спробуємо проаналізувати мову цієї новели і простежити, чи характерні для неї параметри імпресіоністичного письма. Насамперед впадає у вічі настроєність твору, що характерно для імпресіонізму. Захоплено-піднесене ставлення оповідача до Гапки-Жучка […]...
Categories: Твори з літератури