Суспільно-політичні передумови написання Т. Шевченком вірша “Заповіт”

Related posts:

1. Аналіз “Заповіт” Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте “причини, що породили твір, крилися в тій суспільно-політичній дійсності, яку спостерігав і вивчав поет у 30-40-х […]...
2. Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки старовини. У дорозі він застудився і захворів на запалення легенів. Цей тяжкий недуг тоді не […]...
3. Образи поезії Т. Шевченка “Заповіт” Тарас Шевченко в поезії “Заповіт” висловив палку любов до України, рідної землі, віру в краще майбутнє трудящих. Початкові рядки вірша побудовані за принципом поетичної градації. Шевченко веде читача від часткового до цілого, але це ціле становить в свою чергу частину наступної більшої цілості: Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій… Перший рядок будить в уяві образ труни, що є складовою частиною більшої цілості – […]...
4. Історичні передумови написання поеми “Енеїда” І. П. Котляревський увійшов в історію української літератури як засновник нової української літератури, що заклав фундамент літературної мови на народній основі, справу якого розвинув і утвердив великий Шевченко. “Енеїда” І. П. Котляревського – перший твір нової української літератури. Які ж історичні передумови її появи? І. П. Котляревському судилося жити на межі двох століть – ХVІІІ і ХІХ, які були багаті на різні історичні події, що мали велике значення в розвитку […]...
5. Історичні передумови написання поеми І. Котляревського “Енеїда” І. П. Котляревський увійшов в історію української літератури як засновник нової української літератури, що заклав фундамент літературної мови на народній основі, справу якого розвинув і утвердив великий Шевченко. “Енеїда” І. П. Котляревського – перший твір нової української літератури. Які ж історичні передумови її появи? І. П. Котляревському судилося жити на межі двох століть – XVIII і XIX, які були багаті на різні історичні події, що мали велике значення в розвитку […]...
6. Заповіт нащадкам Заповіт – це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця – ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого, а й громадського, суспільно-політичного характеру. Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У картинах-мріях він малює повну єдність чарівної природи і життя її трударів. У поезії “І виріс я на чужині” поет, мріючи про справедливе суспільство, поетично відображає прекрасну картину всенародного щастя та вільного життя. Відчувається турбота Т. […]...
7. Зображення Т. Шевченком тяжкого життя селян-кріпаків у поезії “І виріс я на чужині” У поезії “І виріс я на чужині” Шевченко відтворив враження від перебування в селі Кирилівці під час першої подорожі на Україну у 1843 році. Поет згадує рідне село, говорить про всю Україну. Він протиставляє чудовій українській природі тяжке життя поневоленого народу. Тарас Шевченко із захопленням говорить про рідний край. Його мальовничі пейзажі приваблюють Шевченка і як патріота, і як художника: …Одинокому мені Здається – кращого немає Нічого в Бога, як […]...
8. Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн Пеpегоpтаємо стоpінки “Кобзаpя”,знайомі й незнайомі. Знайомі з дитинства і наче зовсім нові, коли іх гоpтаєш на pізних вітpах часу. Адже поет говоpить до нас кpізь гомін, віяння і болі нашого часу. Він стає сучасником, бо слово любові не стаpіє і не в’яне. Він заглядає в саму душу глибоко-глибоко. “Сон”. Вже з пеpших pядків поеми пеpед читачами постає обpаз коханоі Укpаіни, бідноі вдови-вітчизни і пpоpочий обpаз іі сина-поета, що, наче птах, […]...
9. “Заповіт” Тараса Шевченка. Чи виконуємо ми його? Зі свого власного, нехай поки що незначного життєвого досвіду я зрозумів, що всі люди справді дуже різні. І це не банальна фраза, а правда життя. Кожна людина прагне різного, має свої заповітні мрії, таємні сподівання та бажання. І не так вже легко розібратися в них комусь сторонньому, майже неможливо збагнути людську душу. Часом – навіть свою. Ще складніше з людьми творчими, бо люди з мистецьким талантом, з природним обдаруванням ніби […]...
10. Віра в щастя України “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській із світовій літературі. “Заповіт” можна вважати програмовим твором Тараса Григоровича Шевченка. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт, у небагатьох рядках якого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що з плином часу його ім’я й творчість не забудуться. Розмірковуючи про долю Батьківщини, Шевченко ніби […]...
11. Відгук на пісню “Заповіт” На уроці української літератури, вивчаючи поезію Т. Шевченка, учителька дала нам можливість послухати пісню “Заповіт”. Вірш Т. Шевченка ми вже знали напам’ять, і от – пісня. Мелодія “Заповіту” пройнята мінором, але в ній немає суму і безнадійності, пов’язаних із думками про смерть. Музика звучить оптимістично, життєстверджуючи. Правда, спочатку повільно і неголосно, але мужньо, без усякого суму. Потім на словах “серед степу широкого” спів посилюється, голоснішає, викликає враження величі і безмежності […]...
12. ЗАПОВІТ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ТАРАС ШЕВЧЕНКО ЗАПОВІТ Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отойді я І лани, і гори – Все покину, і полину До самого Бога Молитися… а до того Я не знаю […]...
13. Патріотичний пафос вірша П. Тичини “Я утверждаюсь” Патріотизм – одне з найблагородніших людських почуттів, а тому поезія П. Тичини “Я утверждаюсь” завжди привертала до себе увагу, завжди була і буде цікавою українському читачеві. Вірш “Я утверждаюсь” поет написав у 1943 році. Це були роки, коли фашисти надто далеко зайшли в глиб нашої країни. Ось-ось у війні наступить переломний етап, і так потрібне віще слово – віра, що так і буде. “Я утверждаюсь” – саме така поезія, в […]...
14. Моє розуміння вірша О. Пушкіна “Пророк” Моє розуміння вірша О. Пушкіна “Пророк” Вірш “Пророк” був написаний у липні-вересні 1826 року після сумнозвісних подій – страти п’яти керівників декабристського повстання. В основі вірша традиція алегоричного використання біблійних мотивів, де образ співця синонімічно наближувався до образу біблійного пророка. Такі образи вже зустрічалися у попередніх віршах О. Пушкіна, зокрема у вірші “Наслідування Корану”. Пророк посланий для того, щоб говорити істину людям. Але як? Щоб зрозуміти це, розглянемо образи вірша. […]...
15. Політичні ідеали молодого Пушкіна Політичний світогляд О. С. Пуш­кина зложилося вже в юнацький, чи­цейский період. На формування його поглядів великий вплив зробив Цар­скосельский ліцей. Викладачі прагнули розвити у своїх вихованцях почуття цивільної честі, служіння Батьківщині й народу У ліцеї виріс ге­ниальний поет Пушкін, звідси виніс він свій ясний погляд на мир і людей, по­нимание тогоого, що будь-яка людина, неза­висимо від соціального походження, повинен бути вільним. І головний по­доля, що побачив молодий поет, – це […]...
16. Ще 1845 року Шевченко написав свій невмирущий “Заповіт” Нарешті, наприкінці травня 1859 року, Шевченко дістає дозвіл на відвідини України на п’ять місяців. По дорозі він відвідує своїх знайомих, зустрічається з лікарем Козачковським, пише нові вірші, малює краєвиди, плаває з рибалкою на “дубі”, ловить рибу, захоплюється красою України. Хвилюючими моментами для Тараса Шевченка під час цієї подорожі були відвідини рідних сіл. Відвідав Корсунь, Моринці, Кйрилівку та інші. Як розповідають у спогадах, до Кирилівки Тарас Григорович прибув у жнива, у […]...
17. Помріємо разом із Тарасом Шевченком Кожен з вас, я гадаю, любить мріяти. Особливо, напевно, вночі, коли на небі спалахують зірки, і батьки не турбують своїми запитаннями. Тому не дивуйтеся, що великий український Кобзар – Тарас Шевченко – теж любив мріяти, і навіть дуже часто. Та він мріяв не про те, скільки грошей йому дасть пан, і чи вистачить їх, щоб купити супермодні шаровари чи вишивану сорочку, на якій обов’язково повинна бути “крута” лейба. Не дивуйтеся, […]...
18. Вірш Олени Теліги “Сучасникам’ як моральний заповіт поетеси Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про себе? Чи може, це – її своєрідний звіт перед нами, перед суспільством? […]...
19. Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” заповіт Т. Шевченка нащадкам Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” – заповіт Т. Шевченка нащадкам І. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. ІІ. Пророцтво поета. 1. Упевненість у силі народу. 2. Віра в перемогу й торжество справедливості. 3. Звернення до передової інтелігенції. ІІІ. Засудження перекручень історії України. ІV. Роздуми про самобутність української культури....
20. І сповідь, і заповіт живим у вірші “Я був вбитий під Ржевом” Як полюбляють хлопчики гратися у війну! Ця традиційна гра виховує у них чоловічі якості: зброю треба брати до рук лише для захисту – себе, близьких, рідної землі. У 1941 році вони, учорашні хлопчики, які тільки уявляли собі бої, побачили справжню війну. Від імені одного з них написаний вірш О. Твардовського “Я був вбитий під Ржевом…”. Рядки вірша – це наче голос тих, хто загинув в перших боях із фашистами, тих […]...
21. Політичні й соціальні погляди Шевченка Шевченко вірить у те вогненне слово, що гнівом картає кривдників та на силах скріпляє окривджених і знедолених, розкриваючи їм очі свідомістю, виховуючи їх морально й інтелектуально. Возвеличу Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло них Поставлю слово. З слова свого поет бажає викувати До старого плуга; Новий леміш і чересло, Щоб орати “свій переліг – убогу ниву” з надією, що “добрі жнива колись будуть” . І ця зворушлива віра […]...
22. Полум’яний заповіт нащадкам Читаючи один із найвідоміших творів, який був написаний Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї Батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Як і кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ліричний герой ставить перед собою питання: що залишиться після мене? Як будуть згадувати нащадки моє надбання, чи знадобляться […]...
23. Усвідомлення Т. Шевченком власної місії поета Великий поет, говорячи про себе самого, про своє я, говорить про загальне – про людськість, бо в його натурі лежить Усе, чим живе людство. В. Бєлінський Висловлювання В. Бєлінського адресоване російському поетові М. Лермонтову. Проникнення в його зміст дає право підстави стверджувати, що воно віддзеркалює сутність великого українського мислителя Т. Г. Шевченка, який “…вийшов з народу, жив з народом, і не тільки думкою, а й обставинами життя був з ним […]...
24. Аналіз вірша “Минають дні, минають ночі…” Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА Аналіз вірша “Минають дні, минають ночі…” Вірш “Минають дні, минають ночі” написано у в’язниці. Повторення слова “минають” уже налаштовує на мінорний настрій: так і відчуваєш ту нудьгу і відчай, уповільнений плин часу, який пригнічує в’язня і підштовхує його до роздумів. Саме ці думки й приведуть поета до філософських узагальнень, що перетвориться на вірші. Роздумуючи над минулим і майбутнім свого […]...
25. Віра в щастя України – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Віра в щастя України “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській і світовій літературі. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт небагатьох рядках я кого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що з плином часу його ім’я й творчість не забудуться. Розмірковуючи про долю Батьківщини, ніби забуває суто особистий мотив смерті, […]...
26. М. Некрасов як “співець страждань народних”, перегуки з Т. Шевченком Існує багато характеристик творчості М. Некрасова, однак усі їх можна вміс­тити у двох словах: Некрасов – народний поет. І не тільки тому, що він писав про народ, а й тому, що через нього говорив сам народ. Звідси й всі особливості його поезії: герої, теми, образи, рими. Спадкоємець Пушкіна і Лєрмонтова, він зблизив поезію з життям народу, обравши за основну тему народних страждань. Некрасов був першим, хто настільки відверто й різко […]...
27. Мудрий заповіт князя Ярослава На моє глибоке переконання, якби зараз усі домовилися виконати заповіти князя Ярослава Мудрого, що він їх проголосив ще за старих часів, то у нас менше було б проблем у сьогоднішньому житті й держави, і родини, і школи зокрема. “Бути разом і дбати про свою рідну землю” – це був головний заповіт князя Ярослава, він прекрасно розумів, що саме в єдності сила. Бо коли народ єдиний, його важко здолати. А зараз […]...
28. Літературний аналіз вірша Лєрмонтова “Смерть поета” Вірш “Смерть поета” складається із двох частин. Перша частина – елегія, а друга – сатира. У цьому вірші Лєрмонтов обвинувачує в смерті Пушкіна не тільки Дантеса, але й все суспільство. На думку Лєрмонтова, причина загибелі Пушкіна в тім, що поет приречений на самітність і не міг цього винести. Він кидається в далекий йому мир і гине Пушкін загинув, тому що “Повстав він проти думок світла…”. Світське суспільство не розуміє “його […]...
29. Бачення молодим Шевченком трагічних подій в Україні 1768 року Шевченко був гнівним голосом українського поневоленого народу, в пам’яті якого дотлівали останні задимлені головешки з гайдамацьких пожеж, а бурхлива епоха щемливим болем одлунювала в розлогих душах сліпих бандуристів – Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. У 1768 році селянське повстання охопило всю Правобережну Україну. Коліївщина була одним із найбільших гайдамацьких повстань українського народу проти польсько-шляхетського гноблення, які спалахували одне за одним упродовж усього XVIII століття. Основні етапи й найважливіші […]...
30. Спільні мотиви “Заповіту” Шевченка і творів Горація та О. Пушкіна Тарас Шевченко хоч і створив свій “Заповіт” під впливом хвороби, цей твір став бойовою програмою. Він починається звертанням до народу. Автор висловлює палку любов до трудящих, до рідної землі, віру в те, що пригноблені повстануть, порвуть кайдани і побудують нове суспільство. “Заповіт” має спільні мотиви з такими творами, як ода римського поета Горація “До Мельпомени” і вірш О. Пушкіна “Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…”. У цих творах підсумовується пройдений поетом […]...
31. До свободи завдяки боротьбі Заповіт – це висловлення останньої волі людини щодо майна, сім’ї. Заповіт же митця, письменника – це ліричний твір, в якому той висловлює народові свої бажання не лише особистого, а й громадського, суспільного характеру. Який же “Заповіт” Тараса Шевченка? Відомо, що поет написав свій твір, будучи тяжко хворим. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години життя. І якщо це смерть, то треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями і ослаблими […]...
32. Драматична історія вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” Драматична історія вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” Наприкінці Великої Вітчизняної війни В. Сосюра написав вірш “Любіть Україну”. Вірш згодом увійшов до збірки “Щоб сади шуміли”. Головним чином через змалювання пейзажних малюнків рідного краю автор поезії натхненно прославляє свою велику любов до Батьківщини. Він відтворює образ “вишневої” України, змальовує красу її природи, звитяжну історію, волелюбний народ з багатою культурою і солов’їною мовою. У цьому вірші вилились думки і почуття, що сповнюють […]...
33. Поема-комедія “Сон” та сучасна Шевченкові суспільно-політична дійсність Сатирична поема “Сон” належить до найвизначніших творів поета періоду “Трьох літ”. У цей час центральною темою його творчості стає критика самодержавно-кріпосницького ладу в сучасній поетові Росії. У поемі “Сон” це здійснюється в алегоричній формі. Шевченко дав до твору підзаголовок “комедія”, прагнучи підкреслити сатиричну спрямованість поеми. Ліричному героєві твору, що знаходився напідпитку, начебто наснився дивний сон. Герой пролітає над землею, потрапляє в різні куточки царської Росії. Такий прийом дає Шевченкові змогу […]...
34. Відповіді до теми: творчість Т. Шевченка 1. До кого звертається Т. Шевченко в поезії “Сонне заходить, гори чорніють”? Вірш “Сонце заходить, гори чорніють” написаний 1847 року на засланні, в Ор­ській фортеці. У цьому вірші поет звертається до милої його серцю України, згад­ки про яку і втишують його душевні болі, і навівають печать. 2. Яка подія стала поштовхом до написання вірша “І виріс я на чужині…”? Вірш Т. Шевченка “І виріс я на чужині…” належить до відомого […]...
35. Опис та характеристика творів Тараса Шевченка “Заповіт”, “Сон” , “Кавказ”, “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”, “Мені однаково” “Заповіт” Історія написання Гостюючи на Переяславщині в грудні 1845 p., Шевченко серйозно захворів. У нього виникла невесела думка сказати людям останнє слово. Композиція, ідейний зміст За формою “Заповіт” – монолог. Складається з шести строф, які об’єднані попарно й утворюють ніби три сходинки, кожна з яких має свою провідну думку. Перші – вражають простотою, буденністю. Простежується логічний ланцюжок: слово “поховайте” – образ труни – висока могила – уся Україна, зігріта любов’ю […]...
36. Мої враження від вірша Т. Шевченка “На панщині пшеницю жала…” Вірш “На панщині пшеницю жала…” має ще другу назву – “Сон”. У ньому Шевченко розповідає про долю селянки, яка уві сні бачить свого малого сина вже дорослим, щасливим, бо він уже вільний, одружений, має діточок. Мати від усього серця радіє за сина, але саме ця радість примушує її прокинутись, повернутися у сьогодення. Але уже нема з чого радіти. Тут мале дитя на руках, якого треба годувати, треба відробляти панщину на […]...
37. Віра в щасливе майбутнє України “Заповіт” – один з найпоетичніших маніфестів гуманізму, Цей вірш – неповторне поетичне звернення Кобзаря до сучасників та наступних поколінь. Поет роздумує над долею рідної України, яка хвилює його найбільше. Він ніби забув про особистий мотив, яким розпочав вірш, смерть для нього не Страшна. Тарас Григорович Шевченко мріє про те, щоб Дніпро поніс у “синє море кров ворожу”: І лани, і гори – Все покину і полину До самого Бога Молитися… […]...
38. Новий Заповіт поетична розповідь про духовний подвиг Ісуса Христа І. Структура та композиція Біблії – найвидатнішої книги церковної літератури. ІІ. Новий Заповіт – відтворення духовних пошуків і життєвого досвіду, виклад суто християнської ідеї. 1. Історичні книги. 2. Послання апостола Павла. 3. Одкровення, або Апокаліпсис. ІІІ. Місія Ісуса Христа....
39. Вірша Пам’ятник у російській літературі …у смутні мінути я утішав себе тим, що поет не вмирає й що Пушкін мій завжди живий для тих, хто, як я, його любив, і для всіх що вміють відшукувати його, живого, у безсмертних його утворах… І. І. Пущин Перший вірш “Пам’ятник” написав Квінт Гораций Флакк, давньоримський поет блискучої епохи імператора Серпня Він був сином вольноотпущенника, одержав гарне утворення в Римі, брав участь у громадянській війні у військах Брута, після […]...
40. Символіка вірша Івана Франка “Каменярі” Височить на Личаківському кладовищі у Львові на могилі Івана Франка пам’ятник: могутній каменяр розбиває молотом гранітну скелю. Так постать письменника символічно злилася з образами створених ним будівників нового суспільства, яких він возвеличив у вірші “Каменярі” . Цей вірш не можна читати без хвилювання: романтизм його захоплює і підносить, викликає глибоку повагу до тих, хто проголошує свою мету: …своїми руками Розіб’ємо скалу, роздробимо граніт. Що кров’ю власною і власними кістками Твердий […]...