Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій”

Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій” Любов до своєї Вітчизни, малої батьківщини, рідного куточка є одним з провідних почуттів людини, що визначає її як особистість. Багато народних пісень, казок, легенд, переказів відображають любов до рідного краю. Особливістю лірики Богдана Лепкого є те, що вона насичена мотивами українських народних пісень. Вірш “Заспів” – це поетична розповідь про рідний край, чарівне Поділля: “колисав мою колиску вітер рідного Поділля”.

У свідомості поета виникають і об’єднуються спогади раннього дитинства: материнська колискова пісня, пов’язані з нею перші уявлення про поезію, красу, звуки народних пісень, “підгірської трембіти”, вражаюча чарівність народних обрядів. Ці почуття поєднуються з гордістю за свій народ, його талановитість, творчі здібності. І тим сильніше ятрять душу поета думки про важку долю поневоленого народу: “Колисав мою колиску крик неволеного люду”. Де б не знаходився Богдан Лепкий, куди б не кидала його доля, ніколи не забував він про рідний край. Скрізь він відчував свій кревний зв’язок з Вітчизною та своїм народом. Поезія “Видиш, брате мій…” відображає тугу і сум за батьківщиною.

Вірш побудований на розгорнутому порівнянні: журавлі, що відлітають у вирій, нагадують йому власну долю на чужині, а їхня сумна пісня прощання з рідним краєм – це вірші поета про Вітчизну: …відлітають… журавлі у вирій. Кличуть: кру! кру! кру! В чужині умру…



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій”

Categories: Твори з літератури