Слово

Related posts:

1. Твір “Сила слова” або “Слово – це зброя” На світі існує невидима сила. Вона є водночас зброєю та лікарем. Вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. Ця сила є словом. Є навіть приказка: “слово – вершина людського”. Я з нею цілком згодний. Слово – одне з найвищих досягнень людей. Особливо велике значення для людини має рідне слово. Його дитина чує ще в колисці від мами, потім вперше вимовляє його своїми вустами, а потім вчиться розбирати його літери у […]...
2. Слово “Казка” У українській мові разом із словом “байка” є слово “казка”. Обидва позначають як розповідь, але вигадка, недостойний довіри. Як статися, що слово одержало протилежний йому сенс, важко. Очевидно, ті “казки”, ті показання, які відбиралися при судопроизводсгвах чи угодах тощо. Буд., були, зазвичай, настільки недостовірні, настільки наповнені брехнею, що слово “казка”, спочатку яка означала “достовірний документ”, стало синонімом поняття брехні, вигадки, чогось цілком недостовірного. Я вже сказав, лише у російському й […]...
3. Аналіз “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” Турбота поета про долю рідного слова, “чужинцям кинутого на сміх”, особливо гостро поставлена у поезії […]...
4. Рідне слово Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово пробуджує нас до добра, до звершення добрих вчинків, до творчості й майбутнього розвитку. Рідна мова […]...
5. Слово найдорожчий скарб народу Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як найдорожча спадщина. Слово рідне! Мабуть, не було жодного видатного поета чи письменника, який би від […]...
6. Пам’ятай, що слово – бумеранг Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого… Т. Шевченко Слово багатолице. Воно може бути нагородою або покаранням, стимулом або перешкодою, гарантом або забороною, зброєю або засобом захисту. Слово має магічну силу: воно може присипляти і будити, заспокоювати і хвилювати, зближувати і роз’єднувати, увічнювати й обезличувати. На мою думку, найголовніше, про що потрібно постійно пам’ятати, – це те, що слово є бумерангом. Хоча ні, подібність є неповною. […]...
7. Спочатку було Слово… – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Ця біблійна фраза говорить про те, що спочатку Бог вимовив слово, а потім уже у відповідності зі сказаним утворилася земна твердь, вода і т. п. Виходить, первинне – Слово. Це наводить на роздуми про важливість мови, мовлення, людських слів. Недаремно говорять, що словом можна вбити. Але словом можна і відродити. Тільки слова ці будуть різними. Або сказані будуть по-різному. Мова – це живий організм. Він у постійному русі: одні слова […]...
8. Патріотичний зміст збірки М. Рильського “Слово про рідну матір” І. Перше знайомство народу окупованої України із твором. ІІ. Патріотичний пафос збірки. 1. Спорідненість поеми “Слово про рідну матір” зі “Словом о полку Ігоревім”. 2. Відтворення історії України у “Слові про рідну матір”. ІІІ. Багатогранний образ України – центральний образ збірки....
9. Мово рідна, слово рідне Мово рідна, слово рідне… Мово моя материнська, Квіти в душі й на устах. Ти – мій рушник український, Ти – моя доля, мій шлях. / І. Чернецький / Україна, український народ, українська мова! Які величні, незрівнянні ні з чим поняття! Україна, як і українська мова, мають свою історію. Україна… В одному цьому слові бринить жмуток смутку і краси, величі і слави, країна, де найбільше люблять волю і довго не мали […]...
10. “О рідне слово, хто без тебе я?” Багато творів поета Дмитра Павличка присвячено проблемам розвитку української національної культури, історії, мови. Він починав навчання в польській школі, де українська мова, рідна для Павличка, була заборонена. Гіркоту зневаженої гідності виллє поет пізніше у віршах: “За мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі ставати мені…” З дитинства у нього любовне, бережливе, трепетне ставлення до рідного слова. Захист і турбота про його розвиток стануть для поета справою обов’язку й […]...
11. Рідне слово – Мова народу Мова народу – це нев’янучий і невмирущий цвіт усього його духовного життя, показник свідомості. У мові одухотворено народ і батьківщину, втілено творчу силу духу народного. Тут небо вітчизни, її поле і гори, долини й ліси. І оживає повний думки й почуття голос рідної природи, і летить в рідних мелодіях всією Україною. Однак в глибинах народної мови відбивається не тільки природа рідного краю, а й історія духовного життя народу. Змінюються покоління, […]...
12. Слово “оповідь” як що становить слова “казка” Слово “оповідь” у російській може мати кілька різних значень. Від розповідей, які охарактеризовані тут, треба відрізняти деяких інших види розповідей. Наприклад, існують звані “таємні розповіді робочих Уралу”. Це полуфантасгические або зовсім фантастичні розповіді гірників про зустрічі з гірськими духами, в реальність які колись вірили. У деяких із подібних оповідань є реалістичні прошарку; у яких говориться про зіткненнях гірників з підприємцями. Такі розповіді чув Бажов. Він обробив їх художньо у своїй […]...
13. О рідне слово, хто без тебе я Дмитро Павличко Твір за творчістю Д. Павличка. Син простого хлібороба з Прикарпаття, Павличко приніс у велику літерату ру долю свого краю. Івано-Франківщина… У підгірському селі Стопчатові 28 ве ресня 1929 року народився Дмитро Васильович Павличко. “Стопчатів – мо колиска і гордість моя”, – скаже він пізніше. А довкола уславлені осередки гуцульського різьбярства, кераміки, килимарства: Косів, Коломия, Космач. Край їовбуша, край, де квітували таланти Стефаника, Черемшини, Мартовича, витав дух великого Франка. Польсько-шляхетські окупанти […]...
14. “Слово…” в гомоні століть із сльозами змішане Пишне, загадкове, нетлінне, старовинне, але кожного разу нове… Таким постає переді мною “Слово про похід Ігорів” – пам’ятка, знахідка якої розбила вщент усі минулі уявлення про рівень давньої літератури України-Русі, породила стільки суджень, гіпотез, дискусій, що й зараз її авторство, час написання та навіть жанр оповиті ореолом особливої таємничості. Щоб зрозуміти його істинну цінність, досить уявити себе шукачем золота десь в Ельдорадо: просіявши сотні камінчиків, ви нарешті знаходите цей єдиний […]...
15. Рідне слово, мова рідного народу у творчості Дмитра Павличка Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” , який увійшов до “Київських сонетів”. Перший рядок – це сповнене глибокої дяки і поваги риторичне запитання. Ось хто є ті, що відцуралися рідної мови..У другій строфі поет дає яскраве смислове визначення, чим […]...
16. Мої роздуми після прочитання повісті “Слово матері” …Коли я дочитав повість “Слово матері”, надворі вже був глибокий вечір Він тихо вкрив землю, його тепла ковдра лягла і на моє ліжко. Знаю, що зараз закрию очі – і пам’ять подарує диво: загойдається паді мною колискова пісня, виринувши із найпотаємніших куточків душі, неначе вертає мене у безтурботне дитинство: Голуби-голубочки, Несіть щастя синочку! – Чую я молодий матусин голос, який з того часу майже не змінився. Вірю, що саме так […]...
17. Материнське слово Тихо вкриває землю вечір, його тепла ковдра лягає на моє ліжко, відділяючи мене від турбот згасаючого дня. Знаю, що заплющу зараз очі – і пам’ять подарує диво: загойдається наді мною колискова пісня, виринувши з найпотаємніших куточків душі, і неначе поверне мене у безтурботне дитинства. Голуби – голубочки, Несіть щастя синочку! – , Чую я молодий матусин голос, який з того часу майже не змінився. Вірю, що саме так і буде: […]...
18. Слово Кобзаря – гостра зброя в руках народу – ІІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА III варіант Слово – єдина зброя в боротьбі з кривдою і неправдою. Поет, озброєний словом, повинен стати ватажком рідного народу й активно діяти на його користь. Великий Кобзар своїми творами прокладав шлях розвитку нової української літератури, і цим шляхом пішли наступні покоління письменників. Леся Українка народилась через десять років після смерті Шевченка. Творчість Великого Кобзаря будила любов до нещасних знедолених людей, закликала юну поетесу працювати в […]...
19. Спершу слово зваж, а потім скаж – I варіант 6 клас І варіант Ці слова – народна мудрість, яку повинен пам’ятати кожен. Бо слово має велику силу. Ним можна підбадьорити і знищити, вилікувати і вбити. Наприклад, трапляються випадки в медицині, коли людина настільки вірить словам лікаря, що їй стає краще, вона одужує. Тож, коли кажеш, треба думати, що ти кажеш, кому і навіщо. Можна мимохідь скривдити людину і не помітити цього. А далі вже формується ланцюжок вчинків, останньою ланкою […]...
20. Олександр Олесь. “Чари ночі”, “О слово рідне! Орле скутий!..” Олександр Олесь, . Український поет, драматург, прозаїк, перекладач. З 1919р. в еміграції. Головною темою його збірок стає туга за Україною. Помер у Празі в липні 1944 p., отримавши звістку про те, що нацисти закатували в концтаборі Заксенхаузен його сина – письменника Олега Ольжича. Основні твори: “З журбою радість обнялась” , “Княжа Україна” , драматична поема “Ніч на полонині”, драматичний етюд “По дорозі в Казку”. Він поєднав у собі риси полум’яного […]...
21. Коли слово стає зброєю Про Шевченка писати важко. З багатьох причин. Шевченко ще за життя був приречений бути поетом. Тарас Шевченко це більше, ніж митець. Ця людина давно стала символом, знаком, легендою. Її творчість – не просто поетичні творчість, а філософія, і мудрість, і заклик. Мені приємно усвідомлювати, що в мене є власний Шевченко, такий, яким я його бачу. Тарас Григорович – для мене не “Кобзар”, все набагато складніше. Але й тим складніше писати […]...
22. Слово – найдорожчий скарб народу – ІІ варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ II варіант Максим Тадейович Рильський народився в Києві в 1895 році. Його батько був етнографом, фольклористом і громадським діячем. Мати була простою селянкою. Зростав він у селі під Києвом, грався з сільськими хлопчаками, тому й знав злигодні їхнього життя. Великий вплив на формування світогляду майбутнього поета мав композитор М. Лисенко. У ті роки, як він сам згадував, він на все життя полюбив Шевченка, Пушкіна, Міцкевича. “З любов’ю до народної творчості […]...
23. О, слово рідне! Орле скутий! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ О, слово рідне! Орле скутий! О, слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О, слово рідне! Шум дерев! Музика зорь блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О, слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним....
24. Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір” Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір”. У роки другої світової війни на перше місце у художній свідомості Максима Рильського вийшла пекуча тривога за долю України, рідного народу. Написана в цей час його натхненна патріотика залишиться взірцем високої громадянської гідності українського слова в критичну добу історії. Непідробною пристрастю і болем пронизана ліро-епічна поема “Слово про рідну матір”, яку він прочитав 29 […]...
25. Шабля ранить тіло, а слово – душу Перше речення одного з Євангелій – “Спочатку було слово”. Саме завдяки силі Божого слова, як розповідається в Біблії, народилася земля, все, що існує та живе на ній, навіть людина. Людство завжди вірило й продовжує вірити в силу слова, недарма в селах і досі існують різноманітні замовляння проти різних болячок. Люди дають імена своїм дітям, прислухаючись до їхнього звучання, називають човни та літаки тільки позитивними назвами, вірячи, що це збереже їх […]...
26. >Слово – найдорожчий скарб народу – І варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ І варіант Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи досвід батька, якого польські шляхетські кола за глибоку любов до української культури, мови, історії називали відступником і хлопоманом, […]...
27. Прометеєве слово В історію української літератури Леся Українка увійшла мужнім борцем за кращу долю України. І це – не просто красиві й високі слова: твори поетеси свідчать про видатну мудрість філософа й силу борця, який усвідомлював, що поет для України – не лише глашатай, речник народу, а й поводир його. Тому Леся Українка присвятила свій талант поневоленому, зневаженому народові, щоб вивести з небуття ім’я України, додала їй слави й гідності, як свого […]...
28. “Слово про похід Ігорів” – перлина давньої літератури Історія “Слова… Твір був знайдений графом О. Мусіним-Пушкіним, вперше видано ним же 1800 року. Оригінал загинув під час пожежі у Москві. Збереглися дві повні копії списку Мусіна-Пушкіна й кілька окремих виписок. Навколо “Слова…” точились численні наукові дискусії – як з приводу авторства, так і з приводу можливої містифікації. Версія про те, що “Слово…” є не оригінальним твором XІІ століття, а пізнішою містифікацією, не підтверджена серйозними науковими дослідженнями. Слово…” оповідає про […]...
29. “Поет-це слово. Це його життя” Уже перша збірка поезій М. Вінграновського засвідчила його непересічний талант і викликала відверте захоплення читачів. Поет охопив своєю увагою Космос, людство, землю, народ, добу, Україну. Саме в цих глобальних вимірах жив його ліричний герой. Поет був непересічною особистістю. Усе, до чого він прикладав свою творчу силу й енергію, розцвітало, розкривалося новими гранями людських можливостей. Результатом режисерської роботи М. Вінграновського на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка стали десять художніх […]...
30. Моє слово про Квітку Моє слово про Квітку Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника, але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Або чи могли б ми зараз пишатися історією друкованих видань, які свого часу започаткував Квітка-Основ’яненко. Тому про Григорія Федоровича слід говорити як про визначного громадсько го діяча, який багато […]...
31. Живе людське слово в оповіданнях Панаса Мирного “Чудова, народна мова Некрасова, багатий, невичерпний словник – Некрасов, безсумнівно, один із вічних скарбників нашої животворчої мови”. Наводимо ці слова відомого російського радянського критика про великого поета, безпосереднього впливу якого зазнала й муза Мирного, через те, що цю високу оцінку правомірно перенести й на творчий доробок корифея української нрози, творчість якого справді в однією із вічних скарбниць української живої народної мови, звичайних і рідкісних лексичних та фразеологічних зразків. Навіть нечасті […]...
32. Поетичне слово Роберта Третьякова Харківщина – край, де спалахнув світильник мудрості непохитного воїна духу Григорія Сковороди. У Харкові жили і працювали незабутні Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Л. Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, М. Костомаров. Саме тут зароджувалась і література XX ст.: озвались світові П. Тичина, Остап Вишня, М. Ірчан, Лесь Курбас, В. Сосюра, І. Микитенко, Ю. Яновський… А чи можемо ми обминути імена харків’ян В. Мисика, І. Виргана, І. Муратова, Б. Чічібабіна? Загляньмо в минуле. Університетська гірка. […]...
33. Слово матері – святе Мати… Чи є у світі найрідніша людина? Вона дала тобі життя, навчила говорити. Вона переживала з тобою болі, раділа твоїм перемогам. Її мудрі поради завжди допомагали тобі. Мати Івана Сметани, помираючи, залишила синові свою останню пораду: “З панами, сину, не водися”. Та Іван ще не був готовий сприйняти слова матері. Згадка про те, що він “мужицький син”, була неприємною, адже Іван часто бував тепер гостем в одній панській родині. “Я […]...
34. Добре слово Добре слово У селі, куди я приїхав до дідуся на літні канікули, мене здивувало, що незнайомі люди вітаються: “Доброго дня”, “Добридень”, “Доброго здоров’я!”. Тобто бажають мені добра. І я замислився, як часто в рідній мові вживається це слово? Нерідко можна почути звернення “добродію” або “добродійко”. Гарних, щирих людей називають доброзичливими. День зустрічають “добрим ранком”, а проводжають “добрим вечором”. Я думаю, що якщо б люди частіше вживали такі слова, то стали […]...
35. СЛОВО В ЖИТТІ ЛЮДИНИ Україна, український народ, українська мова! Які величні, незрівнянні ні з чим поняття! Україна, як і українська мова, мають свою історію. Україна… В одному цьому слові бринить жмуток смутку і краси, величі і слави, країна, де найбільше люблять волю і довго не мали її, країна гарячої любові до народу, вікової боротьби за щастя, рівноправність, незалежність. Така ж доля спіткала і мову. І хоча український народ – один із великих слов’янських народів […]...
36. Спершу слово зваж, а потім скаж – IІ варіант 6 клас II варіант Слово має велике значення для людства. Слово – це те, що відрізняє людину від тваринного світу. В цьому заключається великий вплив слова на людину, на її психіку та вчинки. Слово може нести у собі як добро, так і зло. Народна мудрість говорить: оце сказав, як ножем обрізав; скаже, як з воза ляпне; скаже, як з дуба зірве. Кожне слово несе у собі якийсь сенс. Тому людина […]...
37. Слово о полку Ігоревім Шкільний твір Слово о полку Ігоревім – велична пам’ятка генію нашого народу. “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури. Із “Слова…” ми дізнаємося про життя нашого народу в сиву давнину, про його героїчну боротьбу з ворогами. У поемі невідомий нам автор з великою майстерністю змалював мужніх захисників Руської землі від половців у XІІ столітті. Коли читаємо поему, в нашій уяві виразно постають мужні предки – оборонці Руської землі. […]...
38. Слово матері – святе – I варіант БОРИС АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ 8 клас I варіант Повість “Слово матері” талановитого письменника Бориса Антоненка-Давидовича дає нам уявлення про те, як може скластися життя людей, які відцурались свого народу. Відірвавшись від своїх, вони не прибились до чужих і так і залишились назавжди “скаліченими на безвік”. Головний герой повісті – Іван Сметана, син простих селян. Наділений гарними розумовими здібностями, хлопець зумів добре скласти екзамени і стати гімназистом. Приїхавши додому на літні канікули, Іван вирішив продемонструвати […]...
39. “Слово про закон і благодать” Іларіона Біографічних відомостей про Київського митрополита Іларіона відомо дуже мало. З “Києво-Печерського патерика” дізнаємось, що його постриг у ченці засновник монастиря Антоній. Згодом Іларіон стає пресвітером заміської резиденції Ярослава Мудрого – Берестового. 1051 року з волі князя собор місцевих єпископів настановляє Іларіона Київським митрополитом, однак після смерті Ярослава 1055 року він поступається своїм місцем новому ставленику Візантії – грему Єфрему. Деякі дослідники припускають, що після цього Іларіон переховувався у Києво-Печерському монастирі […]...
40. Що означало для Гренуя слово “мати”? Любов у жипі людини починається з любові материнської, безкорисливої, щирої, самовідвертої. “Що означало для Гренуя слово “мати”? – запитуємо ми у школярів. І отримуємо відповідь: нічого. Існує в світі людей і така невмируща цінність, як милосердя, її повинні втілювати ті, хто опікується сиротами. Але Греную цю цінність зазнати не вдалось. Усі годувальниці ненавиділи ублюдка, який їх “обжирав”, патер Терр’є перелякався за свою безсмертну душу, коли побачив, що немовля у корзинці […]...