Ім’я Івана Багряного, видатного українського письменника, дуже довго замовчувалося. А він був справжнім українським патріотом, бо своїми творами виховував національну свідомість, високі патріотичні й загальнолюдські ідеали добра, милосердя, справедливості; викривав і засуджував комуно-фашистську імперію, яка принесла трагедію в Україну – люди вимушені були покидати свої домівки, бо страждали від малоземелля, їхати на Далекий Схід, щоб отримати безкоштовні земельні наділи: “Рідну землю покидали, уклін їй складали, береги сльозами поливали і довго-довго руками та шапками з моря Чорного махали, у краї чужі, далекі, за тридесять земель-морів, на край світу мандрували, щастя-долі шукали… Для початку з половини перемерли. А далі позвикали. А позвикали – то й зажили!
Ого! Ще й як зажили!” У романі “Тигролови” Іван Багряний і розповідає про заселення віддаленого куточка Сибіру під назвою Зелений Клин, знайомить нас з українською родиною Сірків, яка тепер живе у глухій тайзі. Сховались від лиха, розкуркулення, і тільки коли треба було вийти на полювання або закупити все необхідне для життя, сім’я Сірків покидала тайгу. Автор показує, як українці, відірвані від своєї Батьківщини, зберігають національну самобутність. Старий Сірко і його дружина і це пам’ятають Україну, а їхні діти народилися вже на Далекому Сході, та український дух передано їм у спадок.
Усе в хаті і біля хати, звичаї і традиції, назви поселень і вулиць, мова – усе го-іюрить про те, що герої зберегли волю, по-своєму доживали віку, отже, таким чином зберегли власну духовну незалежність, свою гідність, моральне здоров’я. Ця сім’я врятувала Григорія Многогрішного, переховувала у себе, ризикуючи життям, підтримувала молодого патріота. То – подарунок долі, дяка за цілеспрямованість у простуванні до мети. Сім’я Сірків була гостинною, ділилася хлібом-сіллю, навчила Многогрішного складного мисливського ремесла, прийняла як сина.
“І не розуміючи, що робить, скорившись невидимій силі, Григорій стяг шапку і опустився на коліна… Та зміг видушити тільки одне слово: – Мамо… – Ой синку, синку! І ще буйніше котилися сльози у матері, вона за сльозами його і іе бачила, простягаючи руки, щоб підвести. – Бог…
Бог тобі простить, дитино… Бог тобі суддя, та й Мати Божая” Представником іншого світу є майор Медвин, мучитель Григорія Многогрішного. Саме він згадує “виняткову епопею веденого ним слідства над одним бортмеханіком чи авіаконструктором, приятелем літуна Чухновського, – над тим зоологічним націоналістом, над тим дияволом в образі людини…” Медвин – жорстока людина, кат: “Що він з ним не робив!.. Він йому виламував ребра в скаженій люті. Він йому повивертав суглоби…
Він уже домагався не зізнань, ні, він добивався, щоб той чорт хоч заскавчав і почав ридати та благати його, як то роблять всі…” Тому Григорій, через певний час зустрівшись зі своїм ворогом, рішуче розстріляв Медвина. Він помстився не тільки за себе, за спою покалічену молодість, а й за скривджену Батьківщину.





Related posts:
- Історія родини Сірків у романі І. Багряного “Тигролови” Історія родини Сірків у романі І. Багряного “Тигролови” І. Роман І. Багряного “Тигролови”. ІІ. Український світ на Далекому Сході. 1. Родина Сірків – родина українських переселенців. 2. “Зелений Клин” – український острівець у тайзі. 3. Основні риси характерів членів родини. 4. Жінки родини – берегині домашнього вогнища. ІІІ. “Сміливі завжди перемагають”....
- Родина Сірків із роману І. Багряного “Тигролови” 1882 рік… З кількох губерній селяни зібралися в Одесі, звідси їх везтимуть пароплавом на нові землі”, у новий, ще нікому не відомий край. Важкий морський шлях чекає на сміливців: через Індійський океан аж до гирла Амура. Але нічого не поробиш, жити в Україні немає ніякої можливості: землі не вистачає, волі, яку так усі люблять і цінують, нема. Отож… …Рідну землю покидали, уклін їй складали, береги сльозами поливали і довго-Довго руками […]...
- Головні образи роману “Тигролови” І. Роман “Тигролови”, головні ідеї та їх втілення. ІІ Головні персонажі та образи роману. 1. Григорій Многогрішний. 2. Нататка. 3. Родина Сірків. 4. Образ-символ ешелону. 5. Медвин. ІІІ. Автобіографічні мотиви. Значення роману....
- Моє ставлення до різних молодіжних організацій План I. Мої міркування перед вибором. II. Мої життєві орієнтири. 1. Моє ставлення до життєвого досвіду батьків. 2. Вплив дитячих масових організацій на подальший життєвий вибір. 3. Не бути знаряддям чужої волі. 4. Моє ставлення до молодіжного руху. III. Не стояти осторонь від життя. Говорячи про молодіжний рух в Україні, я повсякчас ніби ставлю себе перед вибором, до якої організації приєднатися. І в той же час розмірковую, чи потрібно це […]...
- Антагонізм двох непримиренних світів у повісті Івана Франка “Борислав сміється” Іскра бориславського полум’я жевріла в душі Івана Франка ще з дитинства. У батьковій кузні малий Івась чув розповіді селян, які приходили до батька-коваля, про лиходійство бориславських фабрикантів, про страшні події на нафтових промислах. Згодом Франко прийшов до читачів із своїм тематично новаторським “робітничим” епосом – малою і великою “бориславською” прозою. Борислав – західноукраїнський центр нафтової промисловості. Голодна смерть гнала на тяжку фабричну роботу спролетаризованих селян. Тут за нужденне животіння вони […]...
- Зображення двох світів у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки У “Лісовій пісні” зображено два світи – світ природи та її істот і світ реальний, із постатями звичайних людей. Між світом природи і людьми існують певні суперечності. Основний конфлікт драми підпорядкований головній ідеї твору – боротьбі за світле, гармонійне, вільне життя, за високу мрію, за красу й вірність кохання, засудженню буденщини, тупості, сірості. У природі, поруч із вільними істотами, діють темні сили – сили тьми і тихого болота. Врешті-решт усе […]...
- Українська література епохи бароко: історичні умови, чільні представники, найвизначніші набутки Бароко – літературний і загально-мистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж ХVІ-ХVІІІ століть. Поетика літературного бароко поєднує різнорідні, протилежні елементи й форми. Бароко гармонійно сполучає трагічне з комічним, піднесене з вульгарним, жахливе з кумедним. Примхливо синтезуються в ньому християнські та язичницькі елементи. Таке поєднання “непоєднанного” і стає однією з найхарактерніших барокових рис. Типовими рисами бароко є також […]...
- Що розповіла мені Біблія про виникнення різних мов на Землі Нащадки Ноєвого сина Хама, намагаючись перешкодити виконанню Божої волі й батькового прокляття, щоб не розсіятися й не потрапити у рабство до нащадків Сима та Афета, задумали збудувати місто, а в ньому вежу, яка могла б слугувати центром усіх племен і в той же час уособленням їх рівності Вежа мала бути висотою до небес, щоб уславити імена будівничих. Отже, вежа не була призначена для житла, не мала бути культовою спорудою. Люди […]...
- Єдність світів у творчості Р. М. Рільке Єдність світів у творчості Р. М. Рільке О спів Орфея! Співу повен слух. І змовкло все, ma плине крізь мовчання Новий початок, знак новий і рух… P. M. Рільке Рільке-Рільке-Рільке… Річною галькою на губах перекочується звучне прізвище відомого австрійського поета. Його називали пророком минулого, він завоював собі славу Орфея XX століття. Далекий міфічний Орфей був зрозумілим Рільке, і ми, люди XXІ століття, близько до серця беремо біль і радість міфічних […]...
- Пан Журден і представники “вищого світу” Тут розглядаються стосунки головного героя з графом Дорантом і маркізою Доріменою. Для осмислення цієї сюжетної лінії визначальною є думка закоханого у дочку пана Журдена Клеонта: “Видавати себе за шляхетного тепер ніхто не соромиться, і такий звичай дозволяє носити крадену назву”. Саме завдяки тому, що в суспільстві швидко зросла кількість громадян, які спромоглися заробити великі гроші, але не мали можливості пишатися шляхетним походженням, були позбавлені привілеїв шляхтичів, виникла ситуація, коли ці […]...
- Кайдаші – типові представники українського селянства І. “Кайдашева сім’я” – епопея про українське село в перші десятиріччя після реформи 1861 р. ІІ. Сім’я Кайдашів – типові селянські мешканці. 1. Працьовитість Кайдашів. 2. Маруся й Омелько Кайдаші. 3. Молоді Кайдаші та їхні дружини. 4. Спотворення характерів, руйнація сім’ї. ІІІ. “Кайдашева сім’я” – твір, що примушує людей замислитися над своїм життям....
- Проблеми взаємодій різних стилів, напрямів, течій у сучасному літературному процесі Ще сто п’ятдесят років тому світовий літературний процес можна було порівняти з рівнинною річкою або поважною статечною леді, що плине крізь століття – наче йде сходинками палацу, гречно вітаючись зі знайомими. Класицизм змінювався на сентименталізм, а той – на романтизм, це відбувалося в одній країні раніше, в іншій пізніше, деякі країни перескакували через сходинки, англійський романтизм був зовсім не схожий на німецького тезку, а вони разом – на російського, але […]...
- Антагонізм двох непримиренних світів у повісті “Борислав сміється” Іскра бориславського полум’я жевріла в душі Івана Франка ще з дитинства. У батьковій кузні малий Івась чув розповіді селян, які приходили до батька-коваля, про лиходійство бориславських фабрикантів, про страшні події на нафтових промислах. Згодом Франко прийшов до читачів із своїм тематично новаторським “робітничим” епосом – малою і великою “бориславською” прозою. Борислав – західноукраїнський центр нафтової промисловості. Голодна смерть гнала на тяжку фабричну роботу спролетаризованих селян. Тут за нужденне животіння вони […]...
- Протиставлення у творі В. Короленка “Діти підземелля’ двох світів дитинства Коли я читав повість В. Короленка “Діти підземелля”, я втішався тим, що це вже минулося. Такого вже не буде, бо ми живемо у новітні часи, в демократичній державі. Я співчував Васі, бо то страшна річ – залишитися без матері, до того ж батька гне горе. Я розумів хлопця, чого він тікав з дому: без матері – це пустка, хоч би хто там жив. Та коли до повісті ввійшли нові герої, […]...
- Пізній романтизм в літературі та його кращі представники Наприкінці XVІІІ – початку XІX ст. в літературі і мистецтві розвивався літературний напрям – романтизм. Письменник повинен був простежити всі сфери духовності людини, розкрити причини незвичності її поведінки у певних ситуаціях. У романтичних творах ми бачимо іноді і фантастичні події, ситуації, виняткових людей. Автори використовували народну фантастику, жахливі картини кріпосницької дійсності, страждання простих людей, їх загибель; показували протест бідняків проти гноблення, сваволі поміщиків. Так у романтичних творах Т. Шевченка “Причинна”, […]...
- Кайдаші – типові представники українського селянства пореформеного періоду Люблячи свій народ, співчуваючи його тяжкій долі, видатний український письменник I. Нечуй-Левицький вважав своїм обов’язком говорити йому правду, будити від тяжкого сну й апатії, які були викликані довгими роками кріпосницького гніту та злиднями. I правда ще висловлена у такій досконалій художній формі, з таким гумором та іронією, що це викликає сміх і сльози вже в багатьох поколінь читачів, примушує їх вкотре замислитися над вічними істинами добра і зла. Перш за […]...
- Українська перекладацька школа, її найвидатніші представники та здобутки Серед українських письменників було чимало тих, які успішно поєднували в одній особі дві грані обдарованості: видатного оригінального письменника і перекладача, назвемо кількох з них, які увійшли в цьому відношенні в історію української літератури. Таким прикладом був Михайло Старицький – видатний письменник і театральний діяч кінця XІX – початку XX ст. Він успішно переклав багато сторінок сербського народного епосу, переклав байки І. Крилова, переклав поезії О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, М. Некрасова, […]...
- “Срібна доба” російської поезії: найвидатніші представники та художні здобутки Словосполучення “срібна доба” в останні десятиліття стало постійним означенням російської культури кінця XІX – початку XX ст. Назва так за аналогією із “золотою добою”, що очолювала пушкінський період російської літератури. Словосполучення “срібна доба” спочатку вживалось стосовно тільки поетичної творчості межі століть. Згодом термін став використовуватись для означення всієї художньої, і ширше, всієї духовної культури початку XX ст. в Росії. Якраз таке, розширене розуміння поняття закріпилось в історико-літературній практиці, сам термін […]...
- Наше життя стає дедалі стрімкішим і розмаїтішим. Деякі люди з різних міркувань залишають свою країну й виїжджають за кордон. Ставлення до еміграції в нашому суспільстві не є одностайним. Одні вважають її зрадою своєї Батьківщини, інші ж – виправданим кроком На мою думку, еміграційні процеси є невід’ємною частиною сучасного життя. Та, зважаючи на різноманітні причини, що спонукають людей до виїзду за кордон, не можна вважати емігрантів зрадниками Батьківщини. По-перше, багато людей вимушені робити цей нелегкий крок аби прогодувати свою сім’ю та надбати собі хоча б невеликий статок. По-друге, у багатьох країнах світу з великою діаспорою українців діють спільноти, що підтримують та сприяють розвитку української культури. Тема еміграції майстерно висвітлюється у […]...
- Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Поема “Бояриня” не була у творчості Лесі Українки явищем випадковим. Задум і сюжет твору з трагічним фіналом відповідав “трагічно му світоглядові” самої поетеси. Її не стільки цікавила політична історія, скільки історія культурна, хоч сам твір присвячено драматичним подіям національної історії – добі Руїни з усіма її конфліктами й суперечностями. Це була найтрагічніша, на мій погляд, сторінка в історії України, адже після смерті Богдана Хмельницького нашу країну, яку було поділено на […]...
- І. БАГРЯНИЙ – ОДИН ІЗ НАЙТАЛАНОВИТІШИХ ІЗ КОГОРТИ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ. “ТИГРОЛОВИ” – АВАНТЮРНО-ПРИГОДНИЦЬКИЙ РОМАН Тема. І. БАГРЯНИЙ – ОДИН ІЗ НАЙТАЛАНОВИТІШИХ ІЗ КОГОРТИ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ. “ТИГРОЛОВИ” – АВАНТЮРНО-ПРИГОДНИЦЬКИЙ РОМАН Варіант 1 1. З драконом у творі асоціюється… А Тоталітарний режим. Б Потяг з ув’язненими до Сибіру. В Залізнична колія, що пролягала вздовж болота і густого лісу. Г Літак, який кружляв над концтабором. 2. Вагони потяга порівнюються у творі… А 3 ящиками. Б Перевантаженими човнами. В Коробками. Г Великими валізами. 3. Якої пісні виконував Г. Многогрішний, […]...
- Доля України та українців за романом І. Багряного “Тигролови” І. Автобіографічні мотиви у романі І. Багряного “Тигролови”. ІІ. Доля Григорія Многогрішного – це уособлення долі України. 1. Безглузде звинувачення Григорія Многогрішного. 2. Українське поселення серед тайги. 3. Місто каторги, вимощене українськими кістками – Комсомольськ. 4. Екстериторіальна Україна “без стерна і без вітрил”. 5. Сірки і Григорій Многогрішний – нащадки славних українців. ІІІ. Роман І. Багряного “Тигролови” – це твір-протест проти порушення елементарних прав людини....
- Сильний тип української людини – головний герой роману І. Багряного “Тигролови” Основою сюжету роману “Тигролови” є доля засудженого юнака-українця Григорія Многогрішного, якому вдалося втекти з етапного ешелону і в нетрях тайги знайти земляків, друзів. Перебуваючи і! родині мисливців-тигроловів Сірків, Григорій разом із ними бере участь у полюванні і водночас сам є “тигром”, на якого полюють усі відділення НКВС Григорій – це сильний тип української людини, він відзначається внутрішньою зібраністю, палкою жадобою до життя. “Ідолом” називає його Ганна Морозівна, “вовком” – Гриць. […]...
- Мій улюблений герой з роману Івана Багряного “Тигролови” Серед героїв роману “Тигролови” найсильніше враження на мене справив Григорій Многогрішний. Чому? Мабуть, тому, що його характеру притаманні такі риси, які завжди викликають повагу у людей. “Юнак – двадцять п’ять літ, русявий, атлет, авіатор тчк… Суджений на двадцять п’ять років тчк… На ймення – Григорій Многогрішний”. Григорія везуть у Сибір, бо його засуджено і жорстоко покарано “за те, що… любив свій Нещасний край і народ…”. Григорій був патріотом своєї рідної […]...
- ІВАН БАГРЯНИЙ – ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ЛІТЕРАТУРА другої половини XX – початку XXI століття ІВАН БАГРЯНИЙ Справжнє ім’я – Іван Павлович Лозов’ягін. Письменник. Представник еміграційної літератури. Організатор Мистецького українського руху. Роман “Тигролови” Ключові слова: – епос; – пригодницький роман; – первісна назва – “Звіролови”; – автобіографічність ; – трагічна доля особистості в радянському тоталітарному режимі; – перемога добра над злом; – за будь-яких обставин кожен передусім має бути Людиною. Цитатник Про І. Багряного і роман “Тигролови”: […]...
- Звіролови чи людолови? У часи радянського режиму нелегка доля українських письменників змушувала їх шукати щастя в далеких краях. Одним із таких письменників був Іван Багряний, автор відомого роману “Тигролови”, який відкриває нам прекрасну природу далекого Уссурійського краю, його гір, лісів, бурхливих річок та глибоких озер. Водночас “Тигролови” – страшна правда про офіційну ідеологію радянських часів, репресивну тоталітарну систему. Чому ж роман називається “Тигролови”? У ньому показано, як переслідуваний режимом головний герой Григорій Многогрішний […]...
- Пригодницький роман І. Багряного “Тигролови” і духовна перевага його позитивних героїв над виконавцями і стражами тоталітарного режиму “Нашого цвіту – по всьому світу”, – говорить народне прислів’я. Це про українців. Є їх і по Канадах, і по Австраліях, і по Кубанях та по Сибірах. У пошуках кращої долі їхали вони й на Далекий Схід, на край землі. А найчастіше потрапляли українці туди не по своїй волі. І все з однієї причини – великої любові до свого рідного краю, бажання жити нормальним людським життям. Герой роману І. Багряного […]...
- “Тигролови”- роман про Людину Певна історична відстань дозволяє нам з більшою впевненістю судити про достоїнства й вади літературних творів. Усе пусте, зарозуміле, брехливе зникає, і перед читачами лишаються лише ті, хто дійсно вартий уваги. Додамо: і поваги. Іван Павлович Лозов’яга, який творив під псевдонімом “Іван Багряний”, заслуговує не просто на уважне читання, а на ретельне вивчення. Це найвизначніший представник української літератури в еміграції, людина майже легендарна. Роман “Тигролови” – один з найцікавіших творів Івана […]...
- Чи завжди сміливі мають щастя? I. БАГРЯНИЙ, В. ГЕРАСИМ’ЮК, І. ЛИПА – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ I. БАГРЯНИЙ, В. ГЕРАСИМ’ЮК, І. ЛИПА Чи завжди сміливі мають щастя? Перегорнуто останню сторінку твору. Прочитано останнє речення: “Сміливізавжди мають щастя”. Можна закрити книгу, покласти її на поличку і готуватися до інших уроків. Та чомусь не хочеться цього робити. Дивлюся у вікно і ніби бачу перед собою головного героя роману Івана Багряного “Тигролови” Григорія Многогрішного. Молодого, красивого, упевненого в тому, що все йому […]...
- ЗНО – Тест № 25 – Творчість українських письменників-емігрантів 1. Укажіть, хто з письменників не є емігрантами. А Улас Самчук Б Василь Барка В Євген Маланюк Г Василь Симоненко 2. У вірші “Стилет чи стилос” Є. Маланюк розмірковує про А долю України та її народу. Б творчу місію митця та його покликання. В роль Кобзаря в українській літературі. Г давні цивілізації. 3. Укажіть справжнє прізвище Івана Багряного: А Очерет Б Стрілець В Фітільов Г Лозов’яга 4. Укажіть першу назву […]...
- Україна у романі Івана Багряного “Тигролови” В українській літературі немає такого письменника, у творчості якого не була б змальована Україна: її природа чи то історія, народ, або його побут та культура тощо. Образ України присутній і в романі Івана Багряного “Тигролови”, але змальовано його дещо по-новому, нетрадиційно. У творі Багряного Україна постає перед читачем у трьох образах. Одна постає зі спогадів головного героя Григорія Многогрішного – справжня, прекрасна, з лісами, степами широкими, як море, весною із […]...
- Мій улюблений герой з роману “Тигролови” І. Багряного Серед героїв роману “Тигролови” найсильніше враження на мене справив Григорій Многогрішний. Чому? Мабуть, тому, що його характеру притаманні такі риси, які завжди викликають повагу у людей. “Юнак – двадцять п’ять літ, русявий, атлет, авіатор тчк… Суджений на двадцять п’ять років тчк… На ймення – Григорій Многогрішний”. Григорія везуть у Сибір, бо його засуджено і жорстоко покарано “за те, що… любив свій нещасний край і народ…”. Григорій був патріотом своєї рідної […]...
- Роман “Тигролови” Багряного Роман “Тигролови” написаний І. Багряним протягом 1943-1944 рр. На літературному конкурсі у Львові ця книга під назвою “Звіролови” розділила перше місце з повістю Тодося Осьмачки “Старший Боярин”. Роман зразу було перекладено англійською, німецькою та голландською мовами, що свідчить про його популярність за рубежем і увагу іноземного читача до тогочасної радянської дійсності. Ще у Львові І. Багряний якось розповідав друзям про життя українців на Далекому Сході, яке він пізнав, перебуваючи там […]...
- Характеристика образу Григорія Многогрішного за романом І. Багряного “Тигролови” Григорій Многогрішний – герой роману “Тигролови”; образ відчайдушного патріота, створений видатним українським письменником Іваном Багряним. Автор жив у часи, коли радянська влада чинила репресії проти людей, що мали свою думку і не хотіли сліпо коритися новим законам. Іван Багряний у своєму творі правдиво зобразив тодішню ситуацію на Україні. А Образом Григорія Многогрішного довів, що сильна духом особистість все ж таки здатна протистояти системі. На початку роману ми бачимо героя у […]...
- Григорій Многогрішний – лицар національної ідеї Початок роману Івана Багряного “Тигролови” вражає яскравим образом поїзда-дракона, що лічить крізь сибірські простори на Далекий Схід. В одному з його вагонів – Григорій Многогрішний, головний герой роману. Начальник конвою щоразу перевіряє, чи не втік він по дорозі. І все-таки він цс зробив! Сміливий вчинок Григорія наробив великого переполоху. Задзвонили телефони на станції. Всюди нишпорили собаки з “сотрудніками”. Дарма… Григорій, вирізавши ножем кілька дощок у вагоні, вистрибнув ще раніше з […]...
- Характеристика образів роману “Тигролови” Івана Багряного Іван Багряний залишив чималий творчий доробок, але найбільшу популярність здобув своїми романами. Першим великим твором були “Тигролови” , перекладені німецькою та видані в місті Кельні. Цю книжку високо оцінив В. Винниченко, прорікаючи велике творче майбутнє її авторові. В основу “Тигроловів” покладено події, що сталися під час відбування автором заслання на Далекому Сході. Його герой Григорій Многогрішний увібрав у себе чимало рис характеру самого автора: він не скорився, не змирився з […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” – ІІ варіант ІВАН БАГРЯНИЙ 8 клас Й II варіант Твір І. Багряного “Тигролови” має усі прикмети пригодницького роману: персонажі чітко розмежовані на позитивних і негативних, захоплюючий сюжет, мисливські пригоди, кохання і, звичайно, щасливий кінець. До цього жанру зверталися і яскраві представники зарубіжної літератури, однак твір І. Багряного посідає окреме місце. Автор створює жанр українського пригодницького роману, українського всім своїм духом, усіма своїми ідеями. Основний сюжет твору складає історія заслання “державного злочинця”, його втечі з […]...
- Обереги моєї душі Духовний світ людини. Він глибокий, багатогранний, не пізнаний до кінця. Чим він багатший, тим цікавіша людина, тим змістовніше й прекрасніше її життя. На сторожі нашої духовності, нашої душевної чистоти стоять вічні обереги, про які народ говорить, це загальнолюдські цінності. Мами на колискова, молитва до Бога, батьківське благословення, родинне вогнище – такий далеко не повний перелік тих скарбів, які очищають і ошляхетнюють нашу душу, оберігають її від скверни й прагматизму, користолюбства, […]...
- Помста Григорія Многогрішного й християнська етика Уперше оцінював багрянівські тексти з релігійних позицій діаспорний літературознавець Богдан Романенчук, який прокоментував помсту Григорія Многогрішного своєму колишньому слідчому Медвину в такий спосіб: “Хоч ми є християни і повинні керуватися в житті християнськими засадами, які кажуть за камінь платити хлібом, та одначе життя таке жорстоке і нехристиянське, що з тими засадами далеко не зайдеш, …саме життя спонукує користуватися іншою, як християнська, старозаповітною засадою – око за око, зуб за зуб, […]...
- Гуманістична ідея перемоги добра над злом у романі І. Багряного “Тигролови” “Сміливі завжди мають щастя”, – такими словами завершує свій роман “Тигролови” відомий український письменник-страдник, правдошукач й емігрант Іван Багряний. І це правда: тільки людина, здатна протистояти злигодням долі, пливти проти течії, захищати своє людське єство, стає вільною, а отже, щасливою. Доля самого письменника могла б стати темою для цілого роману, тому він використовує факти зі свого життя у власних творах: і в “Тигроловах”, і в “Саду Гетсиманському”. У 1932 році […]...
- Коли дідусь мій був маленький – ІІІ варіант
- Людину неможливо перемогти у повісті Хемінгуея “Старий і море”
Categories: Шкільні твори