Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня”

Поема “Бояриня” не була у творчості Лесі Українки явищем випадковим. Задум і сюжет твору з трагічним фіналом відповідав “трагічно му світоглядові” самої поетеси. Її не стільки цікавила політична історія, скільки історія культурна, хоч сам твір присвячено драматичним подіям національної історії – добі Руїни з усіма її конфліктами й суперечностями. Це була найтрагічніша, на мій погляд, сторінка в історії України, адже після смерті Богдана Хмельницького нашу країну, яку було поділено на дві сфери впливу, спустошували виснажливі

війни, внутрішні суперечки за гетьманську булаву, намагання московських царів позбавити українців його мислячої еліти. Саме ця національна зрада освічених верств “заради лакомства нещасного” мучила Лесю Українку і надихнула її на створення “Боярині”, яку вона написала за три дні 1910 року.

Треба зазначити, що мотив національної зради-пасивності звучав і в творчості Т. Шевченка, і в П. Куліша, і в М. Костомарова, і в поезії І. Франка: Чого у нас відступників так много І чом для них відступство не страшне? Змальовуючи історичну ситуацію доби Руїни, Леся Українка не вдається до зображення подій, а показує, як епоха з її проблемами відбивається в долях дочки козацького старшини Оксани та її чоловіка, боярина Степана, що служив у Москві.

На мою думку, саме протистояння їхніх позицій, поглядів, думок і є основою твору. По-різному розуміють ідею батьківщини, патріотизму і національної честі Оксана і Степан, яких поєднало кохання. Дві люблячі душі, але яка прірва між ними!

Коли я читав поему, в моєму серці розпач весь час змінювався співчуттям до них, бентежило передчуття неминучого лиха. Бо для обох героїв Україна – це “веселий світ” з дівочим співом, де в шанобі батько-мати, добре слово, жіноча й подружня вірність. Московщина ж – “неволя бусурманська”, “темниця”. Та якщо Оксана відкрито заявляє: …Хіба я тут не як татарка сиджу в неволі?

Ти хіба не ходиш під ноги слатися своєму пану, мов ханові? Скрізь палі, канчуки… Холопів продають… Чим не татари? то надмірна обережність Степана переросла в його боягузство й бездіяльність.

Він поводив себе по-лакейськи, боявся розгнівати хазяїна, від якого залежило його благополуччя. Тому й танцював “Стьопка-холоп” тропака перед царем і в прямому, і в переносному значенні. Як же влучно на прикладі протистояння моральних позицій двох люблячих сердець показала поетеса протистояння двох світів – України і Росії часів Руїни!

Леся Українка навіть поглиблює показ цього проти-стояння, змальовуючи звичаї та обряди України й Росії, різницю у художніх смаках. Надірвана всіма цими великими і малими деталями протистояння, Оксана вигукує: “Я гину, в’яну, жити так не можу!” Тієї миті мені здалося, що я чую голос моєї України, яка намагається докричатися і до великодер жавної влади, і до своїх дітей-українців, щоб відродити в них національну пам’ять, і змусити всіх зрозуміти, що нація з волелюбними традиціями, героїчною історією і високими морально-етичними нормами заслуговує не на приниження своєї гідності, а на пошанування своєї самобутності і права на державний суверенітет.





Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня”

Categories: Твори з літератури