Шпак

Був теплий осінній день. Мені подобалося спостерігати за сонячним промінчиком. Ось він ковзнув по дереву і гайда бавитися – стрибати зверху-донизу, знизу-догори.

Аж раптом під ще зеленим листячком деревця я помітив яскраву плямочку, яка на сонечку переливалася всіма кольорами веселки.

Придивившись уважніше, я зрозумів, що то на гілочці сидить шпак. Весь чорного кольору, але пір’я в нього було блискучим. Птах ніби оперезаний строкатою стрічкою. Міцний дзьоб надавав йому дуже поважного вигляду.

Недарма люди називають його мудрим птахом і навесні майструють шпаківні.

Він здався мені заклопотаним і серйозним. Це й не дивно, бо попереду його чекає нелегке випробування – відліт у теплі краї. Мабуть, тому його чорненькі намистинки-очі були сумними, бо тяжко залишати рідні місця аж до наступної весни.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Шпак

Categories: Твори з літератури