Сміх – гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав: “Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло, сміятися з неї – це нищити його”. А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману “Гаргантюа і Пантагрюель” писав: “…правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх – смійся собі на здоров’я!”.
Ці слова Ф. Рабле можна віднести і до комедії “Міщанин-шляхтич” Мольєра. Понад 300 років ця комедія не сходить зі світової сцени. Людство читає цю геніальну п’єсу, сміється, обговорює… Що викликає сміх у комедії Мольєра?
Сміх викликає бажання головного героя комедії пана Журдсна вибитися у шляхтичі. Пан Журден розбагатів на торгівлі тканинами. Цією ж справою займався і його батько.
Його дружина, пані Журден, також дочка купця. Однак новобагатько соромиться свого походження і робить усе можливе, щоб навчитися хороших манер, здобути освіту і близько зійтися з представниками вищого світу. Бажання стати шляхетним дворянином засліплює розум пана Журдена.
Він наймає цілу купу учителів, намагається бути схожим на дворян в одязі, звичках, манерах. Очманілий пан Журден не помічає, що оточуючі глузують, а іноді навіть і знущаються з нього. Кожний із чотирьох учителів переконує пана Журдена в необхідності вивчення саме його предмета.
Недоброчесний учитель музики визнає, що Журден є тією людиною, гаманець якої може стати легкою здобиччю. “Ми знайшли саме такого чоловіка, якого нам треба! Його фантазія – удавати із себе галантного шляхтича – просто скарб для нас!” – стверджує він. Уже з перших хвилин комедії Журден надзвичайно комічний. Він викликає лакеїв для того, щоб продемонструвати, що вони в нього є, і не знає, як з ними поводитися.
Пан Журден хоче одягатися так, як одягається “все вельможне панство”. Костюм, химерний і недоладний, який пошив пану Журдену кравець, викликає в учителів улесливе схвалення, а в дружини та служниці – насмішки. Зрештою, Журден непогана людина, чесний купець, але з дещо хибним уявленням про своє місце в житті. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена залишків здорового глузду: він не дає згоди на шлюб своєї дочки Люсіль із Клеонтом тільки тому, що той не шляхтич. Але дотепний слуга Клеонта Ков’єль знаходить вихід.
Він переодягає свого господаря турецьким пашею, сватає за нього Люсіль, а для Журдена влаштовує “посвячення у муфтії”. Журден стає, хоча й химерним, але шляхтичем. Отже, Мольєр сміється і над людськими вадами, і над характерами, і над умовами, що ці характери виплекали. Коли ми дивимося або читаємо комедію “Міщанин-шляхтич”, то не переймаємося тим, що Журден хотів стати аристократом, для нас це вже не актуально. Нас смішить показ прагнення людини удавати не того, ким він є насправді.
Драматург стверджує, що людина повинна бути собою, виховувати в собі почуття гідності та ні перед ким не плазувати.





Related posts:
- Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” І. Мої почуття під час читання п’єси та перегляду комедії Мольєра. ІІ. Головний герой комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 1. Марнославні бажання буржуа Журдена стати шляхтичем. 2. Пародійне зображення намагань Журдена робити все, “як у знатних панів” . 3. Позитивні риси Журдена. 4. Втрата Журденом особистості. ІІІ. Чого навчає нас комедія Мольєра? ....
- Мольєр – класик французької драматургії Мольєр – – класик французької драматургії, що створив “блискучі” комедії “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”, “Скупий”, “Міщанин-шляхтич”, “Удаваний хворий” і спеціальну школу театрального мистецтва Франції епохи класицизму. Герої його творів, будучи носіями людських пороків, повно і точно відображали епоху, у якій жив і творив Мольєр. Святенництво, лицемірство, підозрілість, тупість, легкодумство, чванство, дворянська пиха і жадібність буржуа – все це і багато чого іншого стало предметом критики, іронічної і гіркої, завжди глибокої […]...
- Жан-Батіст Мольєр “Міщанин-шляхтич” “Сміх часто буває посередником У справі відрізнених істини від обману”. В. Г. Бєлінський Новий художній напрям у літературі XVІІ ст. – класицизм – знову, як і попередники, доба бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталона. П’єса відомого комедіографа Мольєра “Міщанин шляхтич” стала втіленням рис класицизму, якому притаманні нормативність правил, ієрархія жанрів, культ розуму, гармонійність форм. Основою класицизму є раціоналізм, представники якого вважали, що краса та істина досягаються […]...
- З чого сміється Мольєр у комедії “міщанин-шляхтич’? Мольєр – драматург, поет, актор – створив чудові п’єси, шо дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Перед нами міщанин Журден – головний герой п’єси, що намагається з мішанина раптом перетворитися на дворянина, шляхтича. Йому здається, що для цього в нього є головне – гроші. Є гроші, але немає елементарної […]...
- Мольєр. “Міщанин-шляхтич” Новий художній напрям у літературі XVII ст. – класицизм – знову, як і попередники, доба бароко і Відродження, звертається до античності як до естетичного еталона. П’єса відомого комедіографа Мольєра “Міщанин-шляхтич” стала втіленням рис класицизму, якому притаманні нормативність правил, ієрархія жанрів, культ розуму, гармонійність форм. Основою класицизму є раціоналізм, представники якого вважали, що краса та істина досягаються через розум. У класицизмі, як літературному напрямі, в драматургії існувало правило трьох єдностей: дії, […]...
- Очманілий пан Журден Сміх – гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав: “Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло, сміятися з неї – це нищити його”. А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману “Гаргантюа і Пантагрюель” писав: “…правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх – смійся собі на здоров’я!”. Ці слова Ф. Рабле […]...
- Учителі пана Журдена Триста днів на рік ми проводимо у школі, і кожного дня по 5-6 годин поруч із нами люди, які терплять наші пустощі, грубість, несвідомість, несправедливість. Учитель! І відразу бачиш перед очами людину, яка схилилася над учнівськими зошитами. Для того щоб провести урок та розказати нам навіть щось просте, учитель повинен багато знати, багато читати, усе життя вчитися, працювати над собою. Я думаю, у житті кожного з нас був справжній учитель, […]...
- Чи варто торгувати честю заради високого титулу? “Міщанин-шляхтич” Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати честю й гідністю заради високого титулу – це безглуздя. Я вважаю, що людина без честі буде лише “знижувати планку” свого […]...
- Чи варто торгувати честю та гідністю заради високого титулу.”Міщанин-шляхтич” Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати честю й гідністю заради високого титулу – це безглуздя. Я вважаю, що людина без честі буде лише “знижувати планку” свого […]...
- Над чим сміється Мольєр у комедії “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним […]...
- Чому смішний пан Журден? – ЖАН БАТІСТ МОЛЬЄР ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас Ж. Б. Мольєр написав понад тридцять комедій, в яких висміяв святенництво, лицемірство, тупість і легковажність, дворянську пиху і зарозумілість французьких буржуа. У своїй комедії “Міщанин у дворянстві” драматург звернувся до актуальної на той час проблеми: зубожіння аристократів і проникнення в їх середовище заможних буржуа, які намагаються за великі гроші купити дворянський титул. Як ми знаємо, Мольєр завжди додержувався основного творчого принципу “виправляти людей, розважаючи їх”. Тому великий комедіограф […]...
- Проблематика та художні особливості комедії “Міщанин-шляхтич” Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим у драматургії того часу, Мольєр епюри в художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами. В основі сюжетів його комедій лежить конфлікт, відомий класицистам, – протистояння пристрастей здоровому глузду. Комізм – у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними персонажами, розкриває найбільш типові характери. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, […]...
- З чого сміється Мольєр? Комедія і трагедія в епоху класицизму. Класицизм як художній напрям літератури XVІІ ст. “Класицизм” – у перекладі з латині – означає “зразковий”. Для нього характерне звернення до античності як до ідеального. Класицизм засуджує розквіт абсолютної монархії, яка представляла себе в чистих і прекрасних формах, позичених в античності. Він тісно пов’язаний з ідеями Просвітництва, заснованого на пануванні філософії раціоналізму і ідеї розумно створеного світу. Правила комедії Класицизму: єдність часу, місця і […]...
- Засоби створення смішного в комедії “Міщанин-шляхтич” У п’єсі “Міщанин-шляхтич” Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVІІ століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з нього: перукарі, шевці, самозванці-“вчителі” етикету. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена залишків здорового глузду. Сама […]...
- Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра “Міщанин-шляхтич” У комедії “Міщанин-шляхтич” висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена будь-що долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які вчать манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню тощо, викидає гроші на аристократське вбрання. Засобом комічного у “Міщанині-шляхтичі”, по-першу, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже до пуття в пана Журдена нічого не виходить. У новому вбранні Журден виглядає так, що служанка Ніколь не може стримати сміху. Хазяйновита […]...
- Відповіді до теми: “Література класицизму” 1. Що таке класицизм? Класицизм – це естетична художня система, що почала складатися з кінця XVІ ст. в Італії, а потім поширилася в інших країнах Європи і проіснувала до початку XІX ст. Найвиразніші зразки класицизму належать французькій літературі. Назва “класицизм” підкреслює той факт, що митці цього напряму наслідували античну “класику”. 2. Назвіть основні риси класицизму в театрі та наведіть приклади з прочитаного. Ці риси є наслідком захоплення античним театром, у […]...
- Бути шляхтичем непросто Герой однієї з найвідоміших комедій Мольєра “Міщанин-шляхтич” – такий собі пан Журден. Нажив він собі грошенят, а от роду був ну зовсім не аристократичного. А так хотілося панові Журдену стати одним із них – тобто дворянином. Це бажання настільки заволоділо його думками і всім його єством, що він став виглядати наївно, часом кумедно, а часом і зовсім по-дурному. Мольєр часто зустрічався у житті з такими міщанами-шляхтичами, засліпленими бажанням “стрибнути вище […]...
- Проблематика та художні особливості комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – яскравий зразок “високої комедії”. Незважаючи на те що п’єса була написана в жанрі “комедії балету” , Мольєр зумів зробити так, що танцювальні сцени у сюжеті перетворилися лише на зовнішню прикрасу сатиричної за змістом комедії. Спираючись на закони класицизму, що панували на той час у літературі, драматург створює комедію характеру, виписуючи її на фоні комедії звичаїв. Носії звичаїв – це всі персонажі п’єси, за винятком головної дійової особи Журдена. […]...
- Журден – головний герой класицистичної комедії “Міщанин-шляхтич” Історія створення комедії така. У 1670 році Мольєр отримав від короля завдання показати в комедії турецькі танці, які в той час у Франції набули величезної популярності. Це було поштовхом до створення комедії-балету “Міщанин-шляхтич”. Король і не здогадувався, що східна буфонада стане лише зовнішнім орнаментом, який аніскільки не зменшить основного змісту сатиричної п’єси. Всі вчинки головного героя підпорядковані одній пристрасті – бажанню стати дворянином. Прагнучи за будь-яку ціну досягти мети, Журден […]...
- Міщанин-шляхтич. Моральні уроки Про що ж ця комедія? Про людей, про характери, про чесність та здоровий глузд. Пан Журден, хоч і міщанин за походженням, але заможний та авторитетний у своєму колі, хоче стати шляхтичем. У ті часи аристократи мали більше привілеїв, ніж буржуа: повага інших, належне виховання у дитинстві, можливість бути в оточені короля. Проте найчастіше за душею у них не було ні гроша. Саме до таких людей належить граф Дорант, який підіграє […]...
- Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як у знатних панів”. Спочатку він замовив собі дорогий одяг. Дуже смішним він з’являється у 1-й […]...
- “Що робить людину людиною”, твір за “Міщанином-шляхтичем” Людину робить людиною її коріння – родина, друзі, колеги, місця, в яких народився та живеш, країна. Часто буває, що людина вибивається в інші кола, переїжджає, знаходить нових друзів, заводить родину, але все одно пам’ятає про своє коріння. Згадує вечорами рідну мову та культуру, думає про покинуті місця, прокручує в голові спогади про рідних та друзів. Той, хто забуває про своє коріння – втрачає частку себе. Пихатий директор заводу, який починав […]...
- Пан Журден і представники “вищого світу” Тут розглядаються стосунки головного героя з графом Дорантом і маркізою Доріменою. Для осмислення цієї сюжетної лінії визначальною є думка закоханого у дочку пана Журдена Клеонта: “Видавати себе за шляхетного тепер ніхто не соромиться, і такий звичай дозволяє носити крадену назву”. Саме завдяки тому, що в суспільстві швидко зросла кількість громадян, які спромоглися заробити великі гроші, але не мали можливості пишатися шляхетним походженням, були позбавлені привілеїв шляхтичів, виникла ситуація, коли ці […]...
- Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди, як головний герой п’єси Журден. Буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів вивчитися аристократичним манерам і […]...
- Висміювання пихи і марнославства в комедії “Міщанин – шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все “як у знатних панів”. Спочатку він замовив собі дорогий одяг. Дуже смішним він з’являється у 1 […]...
- Сюжетна лінія: Пан Журден та його родина й слуги У першу чергу потрібно проаналізувати стосунки пана Журдена та його дружини. Пані Журден – дуже поміркована, дуже практична жінка, тому вона добре розуміє, що головним у цьому житті є гроші. Дивне і навіть образливе для неї “перетворення” чоловіка вона пов’язує з тим, що він відійшов від свого звичного життя, намагаючись стати шляхтичем. Саме ж бажання, з погляду пані Журден, і стало для її чоловіка причиною життєвого краху: “Та ти зовсім […]...
- Виховний потенціал комедії “Міщанин-шляхтич” Мольєр вважав, що “мета комедії – змальовувати людські недоліки взагалі і головним чином – недоліки сучасників”. На його думку, перед комедією стоять два завдання. Перше і головне – повчати людей, інше, другорядне, – розважати їх. Якщо позбавити комедію повчального змісту, вона перетвориться на пусту забавку, якщо відібрати у неї розважальні функції, вона перестане бути комедією і повчальна мета також не буде досягнута. Тобто “завдання комедії полягає в тому, щоб виправляти […]...
- Відповіді на білет № 17 ДПА-2013 9 клас “Світова література” 1. Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра “Міщанин-шляхтич”. У комедії “Міщанин-шляхтич” висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена будь-що долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які вчать манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню тощо, викидає гроші на аристократське вбрання. Засобом комічного у “Міщанині-шляхтичі”, по-першу, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже до пуття в пана Журдена нічого не виходить. У новому […]...
- Моральні уроки комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Видатний письменник, драматург і актор Жан Батист Поклен, відомий всьому світу як Мольєр, створив чудові п’єси, що й сьогодні приваблюють багато глядачів у театрах всього світу. Однією з найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, у якій наявна ціла низка моральних уроків. Тут також висвітлена провідна риса класицизму – прагнення виховати свого глядача, адже Мольєр не лише мав на меті розважити глядачів, а ще й хотів навчити їх. Для Журдена, на жаль, […]...
- Кого висміює Т. Шевченко у п’єсі “Назар Стодоля”? Тарас Шевченко Ї визначний письменник Украіни. Він умів правдиво, історично достовірно відтворити життя й побут різних соціальних верств украінського суспільства. У п’єсі “Назар Стодоля” автор висміює заможну козацьку старшину, засуджує соціальну несправедливість, викриває фальш, лицемірство, брехливість старшини, яку уособлює Хома Кичатий. Цей образ негативний, поданий він у реалістично-викривальному плані. Основна мета його життя Ї багатство. Щоб досягти цього, він готовий на все, не цурається жодних заходів. Брехню, коли вона вигідна, […]...
- Викриття марнославства буржуазії Шкільний твір за комедією Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич”. П’єса Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” була написана на замовлення короля, обуреного хвалькуватою поведінкою турецького посла. Але драматурга передусім хвилювала доля власної країни, і тому він вийшов далеко за рамки королівської пропозиції, написавши комедію, яка стала пародією на буржуа і дворянство тогочасної Франції. Головна дійова особа твору – буржуа Журден, який схиляється перед дворянством і мріє потрапити до аристократичного середовища. Йому здавалося, що, […]...
- Характеристика образу Мини Мазайло за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у своїй п’єсі “Мина Мазайло” засудив і дотепно висміяв українців-перевертнів, що заради власної користі здатні відмовитися від свого роду. Мина Мазайло – службовець у Харківській установі. За походженням він українець, чим дуже не задоволений. Адже вважає, що його колоритне прізвище Мазайло закриває йому всі шляхи до кращого життя. Він не бачить інших причин, чому не може дістати підвищення на роботі та визнання у світі високих чиновників. Герой всіма […]...
- Чому смішний пан Журден? Ж. Б. Мольєр написав понад тридцять комедій, в яких висміяв святенництво, лицемірство, тупість і легковажність, дворянську пиху і зарозумілість французьких буржуа. У своїй комедії “Міщанин у дворянстві” драматург звернувся до актуальної на той час проблеми: зубожіння аристократів і проникнення в їх середовище заможних буржуа, які намагаються за великі гроші купити дворянський титул. Як ми знаємо, Мольєр завжди додержувався основного творчого принципу “виправляти людей, розважаючи їх”. Тому великий комедіограф у своєму […]...
- Моральні уроки комедії ” міщанин шляхтич” Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Мішанина-шляхтича”, відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, зовнішньому стилю поведінки, одягу, способу життя. Саме про одного з таких буржуа – пана Журдена – розповів Мольєр у своїй комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім’я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно […]...
- Сюжетна лінія “Пан Журден та його вчителі” Частіше за все під час вивчення комедії на цю сюжетну лінію не звертають відповідної уваги. Проте, як виявляється, саме вона стає дуже важливою для створення всебічної характеристики головного героя, а також для характеристики часу дії комедії, для осмислення естетичної своєрідності класицизму тощо. Не варто також забувати, що – в композиційному плані – відверта розмова вчителів на початку твору передує появі пана Журдена, тому саме їхня характеристика “господаря життя” підготовлює сприйняття […]...
- Основна проблематика комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Мііцанина-шляхтича”, відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянські манери, зовнішній стиль поведінки, одяг, спосіб життя. Саме про одного з таких буржуа – пана Журдена – розповів Мольєр у своїй комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім’я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно […]...
- Мольєрівсьний герой у сучасному житті Цікаво, як живе літературний твір після смерті свого автора? Іноді цілком вигаданих героїв або ситуації ми починаємо зустрічати в житті, даючи їм узагальнені автором твору імена і назви. Багатьох таких персонажів знайшов у житті і дав їм безсмертя французький комедіограф Жан-Батіст Мольєр. Він був і драматургом, і актором, і засновником театрів. Він створив жанр “високої комедії”, використавши найкращі традиції французької народної комедії та високі інтелектуальні досягнення свого часу. Звертаючись до […]...
- Живучість образу Журдена Читаючи комедію Мольєра “Міщанин-шляхтич”, мимоволі думаєш, що великий драматург якимось містичним чином побачив і наш час – сучасних Журденів, коли люди неосвічені, часом навіть малограмотні, прагнуть здобути і титул, і владу. Журдени ніколи не вмруть, поки існуватимуть ті, хто вважає, що можна купити те, що не дано природою. Подекуди герой Мольєра викликає навіть співчуття – адже він хоче чогось навчитися! Але те, як він це робить, викликає тільки сміх. У […]...
- МАРКО ВОВЧОК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МАКСИМ ТРИМАЧ”. РОМАНТИЧНІСТЬ ТВОРУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО СЮЖЕТУ, ХАРАКТЕРОТВОРЕННЯ Тема. МАРКО ВОВЧОК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МАКСИМ ТРИМАЧ”. РОМАНТИЧНІСТЬ ТВОРУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО СЮЖЕТУ, ХАРАКТЕРОТВОРЕННЯ 1. Події у творі відбуваються… А Напередодні Першої світової війни. Б Під час революції 1918 року. В Наприкінці XVII – початку XVIII ст. Г Коли на Україні панувала Польща і Московщина. 2. Неподалік від якого міста жив Максим Тримач? А Києва. Б Одеси. В Черкас. Г Ужгорода. 3. Характеризуючи героя свого твору, Марко Вовчок зазначила, що […]...
- Морально-етичні проблеми в комедії І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. Драматург високо підносив роль сміху як засобу боротьби з людськими вадами. Дійсно, сміх – могутня зброя: те, над чим посміялися, втрачає свою значимість […]...
- Драматичні пристрасті в новелі Проспера Меріме “Кармен”
- Трагедія роду Половців у романі Ю. Яновського “Вершники”
Categories: Шкільні твори