Живучість образу Журдена

Related posts:

1. Міщанин в дворянстві характеристика образу Журдена Журден – майстерно виведений Мольером тип вискочки, нувориша. Поява в комедії подібного типу обумовлена характерним явищем соціального життя Франції епохи Людовика XІV : дворянство бідніє, буржуазія стає багатіше, впливовіше і прагне порівнятися з аристократією. Розбагатілого торговця тканинами, пана Ж., терзає одна турбота: бути в усім схожим на дворянина. Наслідуючи устої дворянства, Ж. Наймає учителів, які, користуючись його недосвідченістю, конкурують між собою : в надії більше заробити кожного оголошує свою професію […]...
2. Живучість “Шариковщини” як соціального й морального явища Михайло Опанасович Булгаков – писатель, як говорять, від Бога, златоуст. Здивуйтельний талант його вражав побратимів по перу – А. Толстого, Горького, Волошина, Пастернаку… Творчість Булгакова – вудьвительное явище російської художньої культури XX століття. Трагична доля Майстра, позбавлений можливості бути надрукованийним, почутим. З 1927 по 1940 рік, до дня своєї смерті, Булгаков не побачив ні одного свого рядка впечати. Творчість Булгакова многообразно. Але особливе місце в ньому займає тема, яку можна […]...
3. Учителі пана Журдена Триста днів на рік ми проводимо у школі, і кожного дня по 5-6 годин поруч із нами люди, які терплять наші пустощі, грубість, несвідомість, несправедливість. Учитель! І відразу бачиш перед очами людину, яка схилилася над учнівськими зошитами. Для того щоб провести урок та розказати нам навіть щось просте, учитель повинен багато знати, багато читати, усе життя вчитися, працювати над собою. Я думаю, у житті кожного з нас був справжній учитель, […]...
4. Червоне і чорне характеристика образу Матільди де Ла Міль Ла Міль Матільда де – “найбагатіша спадкоємиця в Сен-Жерменском передмістя”, завойована Жюльеном, для якого М. – символ світу старої аристократії, куди йому свідомо немає доступу, а лише потім приваблива юна жінка, що духовно перевершує своє оточення. Про спорідненість натури говорить властиве їм обом відраза до своєї здрібнілої повіки і туга по духовній величі. У уявленні М. Воно сполучається з родинним переказом про любов Маргарити де Валуа, майбутньої королеви Наваррской, до […]...
5. Основна проблематика комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Мііцанина-шляхтича”, відобра­жає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівни­ми дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянські манери, зовніш­ній стиль поведінки, одяг, спосіб життя. Саме про одного з таких буржуа – пана Журдена – розповів Мольєр у сво­їй комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім’я є гарантією найви­щих моральних цінностей, тому він беззастережно […]...
6. З чого сміється Мольєр у комедії “міщанин-шляхтич’? Мольєр – драматург, поет, актор – створив чудові п’єси, шо дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: “Тартюф”, “Дон Жуан”, “Мізантроп”. І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, де автор намалював сатиричний образ буржуа. Перед нами міщанин Журден – головний герой п’єси, що намагається з мішанина раптом перетворитися на дворянина, шляхтича. Йому здається, що для цього в нього є головне – гроші. Є гроші, але немає елементарної […]...
7. Твір-доповідь по літературі Життя та доля Мольєра Доля Мольєра дуже цікава та незвичайна. Непросте життя митця характеризує його як людину, яка суперечила своєму часу, суперечила долі, яку нав’язували йому батьки та суспільство. Сьогодні часто юнаки скаржаться, що вони не мають можливості жити так, як хочуть. Причому вони, на жаль, мають на увазі насамперед матеріальні статки. їм навіть не спадає на думку, що колись люди не мали можливості самі обирати професію, свій життєвий шлях. Але, незважаючи на це, […]...
8. Червоне і чорне характеристика образу Луїзи де Реналь Реналь Луїза де – дружина мера, що не має ніякого впливу на чоловіка, як і на хід справ в місті Верьер, увіреному його піклуванню. За місцевими поняттями, майже дурна, що упускає “слушну нагоду змусити чоловіка купити їй капелюшок”, вона з першого погляду вражає Жюльена, що поступив у будинок гувернером до її трьох синів, “наївною грацією, чистою і живою”. На відміну від безвусого провінціала досвідчений парижанин відразу б розпізнав, що за […]...
9. Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання пихи і марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Прочитавши комедію відомого французького драматурга, актора, театрального діяча Мольєра “Міщанин-шляхтич”, ми подивилися ще й виставу у театрі й отримали неабияке задоволення від смішного тексту автора і чудової гри акторів. Певно, й зараз живуть на світі такі дурнуваті й пихаті люди, як головний герой п’єси Журден. Буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів вивчитися аристократичним манерам і […]...
10. Подорож Гуллівера характеристика образу Ліліпутів Ліліпути – зустрінуті Гулливером в першу його подорож людські істоти не більше шести дюймів зростанням. Виявившись полоненим Л., Гулливер вивчає їх мову, звичаї, устої, державний устрій. Завдяки своєму велетенському зростанню він бачить те, що усе, що відбувається в королівстві як на долоні. Імператор Л., в якому упізнають англійського короля Георга І, із задоволенням роздає державні посади, обсипає милостями найспритніших і послужливих придворних, випробовує особливу пристрасть до військових парадів. Атмосфера сервилизма […]...
11. Моя оцінка образу Герасима Калитки Кращі риси простих людей не закривали від спостережливого ока І. Карпенка-Карого того, що було породжене тогочасною соціальною дійсністю. У п’єсі “Сто тисяч” автор яскраво змалював охопленого жадобою збагачення сільського глитая Герасима Калитку. Калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. Але для нього земля є засобом збагачення, наживи: “Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”. Власницька любов до землі, […]...
12. Моральні уроки комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Видатний письменник, драматург і актор Жан Батист Поклен, відомий всьому світу як Мольєр, створив чудові п’єси, що й сьогодні приваблюють багато глядачів у театрах всього світу. Однією з найяскравіших його комедій є “Міщанин-шляхтич”, у якій наявна ціла низка моральних уроків. Тут також висвітлена провідна риса класицизму – прагнення виховати свого глядача, адже Мольєр не лише мав на меті розважити глядачів, а ще й хотів навчити їх. Для Журдена, на жаль, […]...
13. Божественна комедія характеристика образу Вергилія Вергилій – один з центральних персонажів поеми. В. виступає в ній в ролі провідника Данте в його подорожі по Пеклу і Чистилищу. Довівши поета до вершини Чистилища, В. зникає, і супутником Данте в подорожі по Раю стає Беатриче. Поет, він же оповідач, називає В. “благим батьком” і “наставником знання”. Постійне місцеперебування В. – лімб, де він знаходиться разом з нехрещеними немовлятами і тими праведниками, які жили до пришестя Христа. Беатриче […]...
14. Журден – головний герой класицистичної комедії “Міщанин-шляхтич” Історія створення комедії така. У 1670 році Мольєр отримав від короля завдання показати в комедії турецькі танці, які в той час у Франції набули величезної популярності. Це було поштовхом до створення комедії-балету “Міщанин-шляхтич”. Король і не здогадувався, що східна буфонада стане лише зовнішнім орнаментом, який аніскільки не зменшить основного змісту сатиричної п’єси. Всі вчинки головного героя підпорядковані одній пристрасті – бажанню стати дворянином. Прагнучи за будь-яку ціну досягти мети, Журден […]...
15. Мольєрівсьний герой у сучасному житті Цікаво, як живе літературний твір після смерті свого автора? Іноді цілком ви­гаданих героїв або ситуації ми починаємо зустрічати в житті, даючи їм узагальне­ні автором твору імена і назви. Багатьох таких персонажів знайшов у житті і дав їм безсмертя французький комедіограф Жан-Батіст Мольєр. Він був і драматур­гом, і актором, і засновником театрів. Він створив жанр “високої комедії”, вико­риставши найкращі традиції французької народної комедії та високі інтелектуаль­ні досягнення свого часу. Звертаючись до […]...
16. Майстер і Маргарита характеристика образу Гели Гелла – служниця Воланда, відьма-вампір. Шрам на її шиї нагадує про гетевской Гретхен, страченою за дітовбивство, яку Фауст бачить під час Вальпургієвої ночі. Ім’я героїні викликає ряд асоціацій. У грецькій міфології Г. і Фрикс – діти богині хмар Нефелы; рятуючись від загибелі, вони летять в Колхіду на златорунном баранові; Г. гине, впавши у води протоки, яка в її честь названа Геллеспонтом. У германській міфології Г. – втілення пекла і смерті. […]...
17. Художні версії образу “Скупого” у світовій літературі Розглянемо створену Мольєром “карикатуру, памфлет” під назвою “Скупий”. Комедія складається з 5ти дій. Головний персонаж – Гарпагон, батько Клеанта й Елізи, закоханий у Маріану. Валер – наречений Елізи – так характеризує Гарпагона: “Надмірною скупістю, суворим поводженням він міг би вас і брата вашого довести до крайнощів”. Скупість батька засмучує його сина Клеанта, який змушений позичати гроші на придбання необхідного, на своє утримання. Хоче одружитися з коханою дівчиною Маріаною, та боїться, […]...
18. Моє ставлення до образу Гобсека Оноре де Бальзак відіграв велику роль у розвитку літератури XІX століття, формуванні нової реалістичної естетики. Сміливість і масштабність задумів – ось що характеризує його творчість. Найвидатнішим його звершенням стала епопея “Людська комедія” – цикл прозових творів. На початку 30-х років у Бальзака виникає задум створити цикл романів, в яких він хотів змалювати сучасну йому Францію, дослідити суспільство, визначити рушійні сили його розвитку, основні типи і характери людей. Остаточно зміст і […]...
19. Ярмарок марнославства характеристика образу Седли Емілії Седли Емілія – багата спадкоємиця, якій судилося пережити розорення батька, остракізм з боку свекра, що рахує її з Джорджем Осборном брак мезальянсом, загибель боготворимого чоловіка і через багато років – крах зв’язуваних з ним романтичних ілюзій, коли істину про легковажність і емоційну черствість цього полеглого при Ватерлоо офіцера стає неможливо втаювати від самої себе. Неухильно доброчесна, така, що страшиться хоч би в дрібницях відступити від ригористичної моралі, до якої її […]...
20. Художня версія образу “скупого” Гоголя у порівнянні з іншими типами скнар Образ Плюшкіна, створений генієм Миколи Гоголя, викликає асоціації з персонажами Шекспіра, Мольєра, Бальзака, Пушкіна. Адже засудження скупості – одна з популярних тем у світовій класичній літературі. Проте, на думку С. Машинського Гоголь подає абсолютно оригінальну розробку вже відомої теми. У Плюшкіні немає однолінійної схематичності, притаманної мольєрівському скупому. Разом із тим він позбавлений багатогранності характеру шекспірівського Шайлока. Плюшкін не схожий і на пушкінського барона, який поєднував у собі риси не тільки […]...
21. Крихта Цахес по прозванню Циннобер характеристика образу Цахес – пестун долі, потворний в усіх відношеннях, але що викликає загальне захоплення завдяки трьом чарівним волоскам. Казковий образ Ц. має глибокий сенс: в нім відбивається одна з ірраціональних сторін світоустрою – урочистість несправедливості, що виникає по волі випадку і набуває сили закону. Історію Ц. можна розглядати як одну з ілюстрацій взаємодії добра і зла. Активність доброго початку виражається в прагненні усунути недосконалість, яка допускає природа : фея Розабельверде, пожалівши […]...
22. Євгеній Онєгін характеристика образу Автора Автор – оповідач, що має свою біографію, частково співпадаючу з пушкінською, і що суб’єктивно бере участь в розвитку сюжету. Образ автора грав значну роль у більше ранніх дослідах Пушкіна в області великої віршованої форми, пов’язаних з традицією Байрона. Герой часом перетворювався на alter ego самого поета, а подієвий ряд повинен був здаватися тінню, відгомоном подій внутрішнього життя А. Послідувавши цій традиції в 1-ій главі “Євгенія Онєгіна”, Пушкін поступово відособляє образ […]...
23. Парадоксальність образу Мефістофеля Я – тої сили часть, Що робить лиш добро, бажаючи лиш того. Й. В. Гете Я раніше вважала, що диявол – нечиста сила – уособлює в собі лише нега тивне. Проте, прочитавши філософську трагедією Гете “Фауст”, з подивом для себе відкрила зовсім іншого диявола – Мефістофеля. Ім’я Мефістофеля складається з двох давньоєврейських слів: “Мефіз” – руй­нівник і “Тофель” – обманщик. Це одне з численних імен диявола. Завдання Мефістофеля – спокусити […]...
24. Майстер і Маргарита характеристика образу Коровьева Коровьев – один з підручних Воланда. Картатий одяг зближує його з традиційним чином Арлекіна, а також викликає асоціації з бісом Івана Карамазова з роману Достоєвського. Характерна деталь вигляду К. – пенсне або монокль з тріснутим склом; ср. також його “тріснутий голос”, що нагадує звук фагота, що деренчить. В той же час в образі персонажа підкреслений “зміїний” початок, який частково обумовлює друге ім’я, – ср. зовнішня подібність фагота зі змії. Основні […]...
25. Цитатна характеристика образу Цахеса Но зареготав”. Бачення інших людей: “Він був невеличкий на зріст, але тендітної постави, з приємними рисами обличчя і найкращими в світі кучерями. До того ж, він показав себе прегарним їздцем, бо скочив з коня так спритно, з такою гідністю, ніби найкращий стаєнний нашого князя”. Думка Моша Терпіна: “Обдарований, надзвичайно здібний юнак”, “Він, напевне, князівської крові, а можливо, що й королівський син”. Мета приїзду: “Прибув до нашого університету і має намір […]...
26. Пісня про Нибелунгів характеристика образу Зігфріда Зігфрід – трагічний герой “Пісні про Нибелунгах”. Король з Нижнього Рейну, син нідерландського короля Зигмунда і королеви Зиглинды, переможець Нибелунгов, що опанував їх клад – золото Рейну, – наділений усіма рисами ідеального епічного героя. Він благородний, хоробрий, чемний. Борг і честь для нього над усе. Автори “Пісні” підкреслюють його незвичайну привабливість і фізичну потужність. Саме ім’я З., що складається з двох частин, відбиває національну німецьку самосвідомість в пору середньовічних розбратів. […]...
27. Характеристика образу Дон Кихота Дон Кихот – центральний персонаж роману. Комічна фігура престарілого бідного кастільського ідальго Алонсо Кихано, який, начитавшись рицарських романів, залишає будинок і пускається на пошуки пригод, відразу ж налаштовує читача на те, що перед ним, – пародія на модні у той час романи. Вже саме ім’я, придумане собі героєм викликає подив і посмішку. Адже ідальго, представники нижчого шару іспанського дворянства, не мали права на приставку частки “дон”. Чому ж цей дивак […]...
28. Повесті Белкіна характеристика образу Сільвіо Сильвио – тридцятип’ятирічний офіцер-дуелянт, одержимий ідеєю мести. Історія про нього повідана І. П. Белкину деяким полковником І. Л. П., в ініціалах якого легко прочитується натяк на знаменитого бретера тієї пори І. П. Липранди; оповідання ведеться від імені І. Л. П. Полковник-оповідач, у свою чергу, спочатку описує своє давнє особисте враження від героя, потім – переказує епізод, повіданий йому графом Р. Так що образ С. Послідовно відбитий в самих різних дзеркалах, […]...
29. Характеристика головного образу – студента Бальтазара Це один із позитивних персонажів казки. Бальтазара представлено у творі як “ентузіаста”, романтичного героямрійника, незадоволеного навколишнім його суспільством філістерів, схоластикою університетських лекцій, і який знаходить забуття і відпочинок лише на лоні природи. Говорячи про його часту втечу з міста в тінистий гай, автор буквально співає гімн чарівній і зцілювальній природі. Бальтазар охороняє світ природи і поезії від вторгнення в нього міщанської буденності. Місто для нього незатишне, і він знаходить щире […]...
30. З чого сміється Мольєр? Комедія і трагедія в епоху класицизму. Класицизм як художній напрям літератури XVІІ ст. “Класицизм” – у перекладі з латині – означає “зразковий”. Для нього характерне звернення до античності як до ідеального. Класицизм засуджує розквіт абсолютної монархії, яка представляла себе в чистих і прекрасних формах, позичених в античності. Він тісно пов’язаний з ідеями Просвітництва, заснованого на пануванні філософії раціоналізму і ідеї розумно створеного світу. Правила комедії Класицизму: єдність часу, місця і […]...
31. Характеристика образу Чичикова Павла Івановича Чичиков Павло Іванович – новий для російської літератури тип авантюриста-набувача, головний герой поеми, що пропащий, такий, що зрадив своєму істинному призначенню, але здатний очиститися і воскреснути душею. На цю можливість вказує багато що; у тому числі – ім’я героя. Св. Павло – апостол, який до свого миттєвого, “раптового” розкаяння і перетворення був одним з найстрашніших гонителів християн; звернення св. Павла сталося на шляху в Дамаск, і те, що Ч. Сюжетними […]...
32. Психологізм образу Ката-‘Сікутора’ в сатиричному оповіданні О. Кониського “Сікутор” Життєвою основою творів О. Кониського найчастіше ставали спостереження над життям селян, міської бідноти, чиновників, священиків, сільської та міської інтелігенції Чернігівщини, Полтавщини, а також особисті враження, винесені з часів заслання та від спілкування з людьми під час адвокатської практики. Плідними виявилися пошуки письменника й у сфері гумору і сатири. Найчастіше об’єктом сміху виступають представники місцевої влади та їх прислужники. Письменник часто вдається до оповідної манери викладу, дає можливість самим героям висловитися […]...
33. Характеристика образу Ноздрева Ноздрев – молодецький 35-річний “балакун, гуляла, лихач”; третій по рахунку поміщик, з яким Чичиков затіває торг про мертві душі. Знайомство відбувається в 1-ій главі, на обіді у Прокурора; поновлюється випадково – в корчмі. Чичиков спрямовується від Коробочки до Собакевичу. Ноздрев, у свою чергу, разом з “зятем Межуевым” повертається з ярмарку, де пропіл і програв все, аж до екіпажа. Н. негайно заманює Чичикова до себе в маєток, попутно атестувавши Собакевича “жидомором”, […]...
34. Подорож Гуллівера характеристика образу Гуллівера Лемюеля Гулливер Лемюэль – звичайна людина, хірург і батько сімейства, що несподівано круто міняє своє життя; він вирушає в морську подорож спочатку в якості суднового лікаря, а потім “капітана декількох кораблів”. Г. з’являється і як персонаж, “мандрівник”, і як оповідач, присутність якого зв’язує чотири частини роману. Волею долі Г. змушений переживати найнеймовірніші пригоди, набуваючи життєвого досвіду і мудрості. Як філософ, що спостерігає різні типи державного устрою, знайомиться з різнорідними ідеями, Г. […]...
35. Пікова Дама характеристика образу Стара графиня Ганна Федотівна Стара графиня Ганна Федотівна – вісімдесятирічна стара, у будинку якої виховується бідна родичка Ли-заповіту Іванівна; хранителька таємниці “трьох карт”; уособлення долі. Уперше з’являється перед читачем в образі молодої владної красуні, в серпанку легендарного “анекдота” шістдесятирічної давності, за яким, за свідченням П. В. Нащокина, коштує легенда про “реальну” пригоду княжни Наталії Петрівни Голицыной, що “відкрила” онукові таємницю трьох карт, колись повідану їй Сен-Жерменом. Онук С. Г. від одного з чотирьох її […]...
36. Гроза характеристика образу Кабановой Марфи Гнатівни Кабанова Марфа Гнатівна – центральна героїня п’єси, матір Тихона і Варвари, свекруха Катерини. У переліку дійових осіб про неї сказано: багата купчиха, вдова. У системі персонажів п’єси – антагоніст головної героїні, Катерини, контрастне зіставлення з якою має визначальне значення для розуміння сенсу п’єси. Схожість героїнь можна угледіти як в приналежності їх до світу патріархальних представлень і цінностей, так і в масштабі і силі характерів. Обоє вони – максималісти, ніколи не […]...
37. Злочин і покарання характеристика образу Раскольникова Родіона Романовича Розкольників Родіон Романович – головний герой. Співвідносимо з пушкінським Германном, бальзаков| ским Растиньяком, Жюльеном Сорелем з рома-на Стендаля “Червоне і чорне”. Сам Достоєвський в чорнових матеріалах до роману зіставляє Раскольникова з Жаном Сбо-гаром, героєм однойменного роману французького письменника Ш. Нодье. “…Чудово хороший собою, з прекрасними темними очима, темно-рус, зростанням вище за середній, тонкий і стрункий”. Мрійник, романтик, горда, сильна і благородна особа, цілком поглинена ідеєю. Вчився в університеті на юридичному […]...
38. Характеристика образу Лукаша у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Світлими теплими тонами змальовано у “Лісовій пісні” Лукаша і дядька Лева. Напровесні обидва вони з’являються в лісі, аби побудувати хату і оселитися там назавжди. Ім’я Лукаш відомо багатьом слов’янським мовам. За етимологічним словником, в українській мові воно запозичене з польської, до якої, у свою чергу, прийшло з латинської, і означає “світло”, а первісне значення його імені – “народжений при сході сонця”. У драмі-феєрії Лукаш – ще зовсім молодий, гарний, чорнобривий, […]...
39. Євгеній Онєгін характеристика образу Євгеній Онєгін – головний герой пушкінського роману у віршах, дія якого розгортається в Росії від зими 1819 до весни 1825 р. Введений в сюжет відразу, без передмов і прологів. Е. О. їде в село до дядька, що занедужав, щоб застати його таким, що вже помер, вступити в спадок, два дні пона-слаждаться сільським спокоєм, а потім знову впасти в улюблений стан розчарованого денді, нудьгу. Нудьгу не здатні розвіяти навіть господарські експерименти […]...
40. Злочин і покарання характеристика образу Лизавети Лизавета – молодша, звідна сестра процентниці Олени Іванівни. “…Висока, незграбна, боязка і покірлива діва, трохи не ідіотка, тридцяти п’яти років, що була в повному рабстві у сестри своєї, працювала на неї день і ніч, що трепетала перед нею і терпіла від неї навіть побої”. Смуглява добра особа. Займається пранням і лагодженням білизни. До вбивства була знайома з Раскольниковым, стирала йому сорочки. Була також в дружніх стосунках з Сонечкой Мармеладовой, з […]...