Парадоксальність образу Мефістофеля

Related posts:

1. Характеристика образу Мефістофеля з роману Фауст Мефістофель – один з центральних персонажів трагедії – в смисловому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, утілює той світ нечистої, “диявольської” сили, з якою Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Проте М. утілює і “зло” як витік протиріччя, початок занепокоєння, незадоволення, як спонукання до дії. В той же час з М. зв’язується заперечення усього відсталого, фальшивого в громадських встановленнях і в думках людей, […]...
2. Роль Мефістофеля в духовних шуканнях Фауста Йоганн Вольфган Гете вважається основоположником німецької літератури нового часу. Ця всебічно обдарована людина залишила помітний слід у світовій літературі і науці. Творчість Гете є гідним віддзеркаленням найважливіших тенденцій і протиріч тієї епохи. Трагедія “Фауст” є підсумковим твором Гете, в якому автор виклав свої думки щодо сенсу людського життя. “Фауст” – це пристрасне уславлення потягу людства до знань та істини. За думкою Гете, сенс людського життя полягає у невтомній діяльності заради […]...
3. Протистояння Фауста і Мефістофеля У основу твору “Фауст” покладено народну книжку про Фауста, що з’явилася у XVI столітті. До цього сюжету неодноразово зверталися й раніше, але тільки Гете створив новаторський за формою й духом твір. Над “Фаустом” митець працював фактично впродовж усього життя. Близько 1773 року з’явився первісний варіант трагедії, так званий “Прафауст”. До роботи над цим твором поет повертається 1778 року в Італії. У 1797-1801 pp. складається остаточний його сюжет, створюються сцени “За […]...
4. Суть протистояння Фауста і Мефістофеля у трагедії Й. В. Гете “Фауст” Творчість Йоганна Вольфганга Гете – найвище досягнення світової літератури Просвітництва, своєрідний підсумок усього, що було створено “віком розуму”, а “Фауст” – найвище досягнення самого письменника. Його часто називають поетичним заповітом письменника людству. В основу сюжету покладено старовинну легенду про вченого, що уклав угоду з дияволом, але Гете суттєво переробляє сюжет, ставить питання, актуальні для його часу, а, як виявилось, вічні. Головна проблема книги визначена Ще в пролозі: це одвічні філософські […]...
5. Образ Мефістофеля в трагедії Й. В. Гете “Фауст” “Фауст” – найвище досягнення Гете. Легенда про доктора Фауста, ученого-чорнокнижника, виникла ще в XVI столітті. Розповіді про доктора Фауста, що зміг навіть викликати з небуття Єлену Прекрасну, оспівану Гомером, були над­ звичайно популярні в народі. Однак Гете, переосмисливши відомий сюжет, спо­внює цю легенду глибоким філософським і символічним змістом, створивши один з найвизначніших творів світової літератури. Зав’язку конфлікту автор подає вже у “Пролозі на небесах”: об’єкт парі між Богом і Мефістофелем […]...
6. Мефістофель – втілення духу скепсису та цинізму 1. Місце Мефістофеля в трагедії “Фауст”. 2. Парадоксальність Мефістофеля. 3. Скепсис Мефістофеля і його смисл. 4. Мефістофель і мораль. 5. Зміст образу Мефістофеля....
7. Втілення в образі Фауста вищих духовних поривань людини і їх протиставлення скепсису та цинізму, уособлених в образі Мефістофеля Є ряд творів, без яких уявити розвиток літератури просто неможливо. Ці безсмертні шедеври визначають людський прогрес, який полягає, насамперед, у духовному розвитку. Саме таким твором і являється трагедія Гете “Фауст”, яка є підсумком шукань самого автора. Це дуже складний філософський твір, який порушує проблеми людського буття, місце і призначення людини в світі. У центрі твору постає сам герой – Фауст, бо саме цей образ втілив у собі вищі поривання людської […]...
8. Роль Мефістофеля в пошуках сенсу буття Фауста Творчість Гете віддзеркалила найважливіші тенденції і протиріччя епохи. У підсумковому філософському Творі-трагедії “Фауст” митець виклав свої роздуми про сенс життя, який він вбачав у діяннях в ім’я людини. Трагедія відкривається “Прологом на небі”, де зіштовхуються два філософських погляди на сенс людського буття. Суперечка Бога з Мефістофелем про гідність людини, про її можливості та сенс існування закінчуються згодою Господа на експеримент, який Мефістофель збирається провести з доктором Фаустом. Оптимістичний погляд Бога, […]...
9. Боротьба добра і зла в трагедії Й. В. Гете “Фауст” Великий німецький письменник Йоганн Вольфганг Гете працював над написанням трагедії “Фауст” більше шести десяти років. Пошук істини і сенсу буття – ось ті питання, які хвилювали Гете все життя. І лише через шістдесят років роздуми Гете склалися у цілісний твір. У трагедії письменник показав боротьбу добра і зла як рушійну силу, динаміку життя. У пролозі автор ставить питання: чим є людина в цьому гармонійному і досконалому Всесвіті. Людина нещасна, вічно […]...
10. Боріння добра і зла в трагедії “Фауст” Образ великого шукача істини хвилював Гете все життя. У трагедії “Фауст” він показав боріння добра і зла як рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття. У пролозі автор ставить питання: що є Людина в цьому величному, гармонійному і досконалому всесвіті? Людина мислить, але від цього страждає ще більше, бо розуміє безглуздість багатьох соціальних інститутів, законів, звичаїв, забобонів, розуміє, що в соціальних бідах винна не природа, не всесвіт, а вона сама. У […]...
11. Двобій добра і зла у трагедії Йоганна Вольфганга Гете “Фауст” Великий німецький письменник Йоганн Вольфганг Гете написав трагедію “Фауст”, над якою працював понад 60 років. Образ великого шукача істини хвилював його все життя. У трагедії він показав двобій добра і зла як рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття. У пролозі автор ставить питання: що є Людина в цьому величному, гармонійному і досконалому всесвіті? Людина нещасна, вічно страждає. Їй жилося б краще, якби не її розум, – іскра Божа. Герой його […]...
12. Я дух, завжди звик заперечувати Шлях до творення проходить через руйнування – так розумів Н. Г. Чернишевський підсумок драми Гете Фауст. І дійсно, герой твору проходить через сумніви, розчарування, протиріччя у своїй боротьбі за людину, на шляху до пізнання істини. Але досягти цієї істини йому, як не дивно, допомагає Мефістофель – злодій, спокусник, що штовхає Фауста на погані вчинки. Проте образ Мефістофеля – образ складний і неоднозначний. З одного боку, він є втіленням злих сил, […]...
13. Розкрийте проблему боротьби добра і зла як рушійної сили розвитку світу в трагедії “Фауст’ Й. В. Гете У трагедії “Фауст” Гете змальовані духовні пошуки головного героя, доктора, вільнодумця та чорнокнижника Фауста. Йому стало замало пізнання звичайної людини, він уклав договір з дияволом Мефістофелем про те, щоб подовжити своє життя до часів існування всього людства. Він хоче піднятись над дійсністю не тільки духом, але й своїми справами. Добро та світло у творі уособлює Господь, який веде суперечку з Мефістофелем у пролозі. Бог вірить у людину, у те, що […]...
14. Цитатна характеристика образу Мефістофеля Ставлення до людей: “Он эту искру разумом зовет И с этой искрой скот скотом живет”. Думка Господа: “Таким, как ты, я никогда не враг. Из духов отрицанья ты всех менее Бывал мне в тягость, плут и весельчак”. Перевтілення: “Забавный пудель. И притом – огонь. Живой такой, понятливый и бойкий”. Про себе: “Я дух, всегда привыкший отрицать. И с основаньем: ничего не надо. Нет в мире вещи, стоящей пощады, Творенье не […]...
15. Світ тримається на протистоянні творчого духу і духу заперечення і руйнації, сумніву і зневіри В епоху Відродження людина пройнялась вірою у свою всемогутність, що викликало хвилю церковної диктатури і вилилось у вогнище інквізиції, спрямованих на вияв і знищення демонів. Тоді з’явилось безліч легенд про угоду людини з нечистим, серед яких і легенда про доктора Георгія Фауста, яка у безлічі перекладів стала духовно рідною всій Європі. Але Фауст був героєм насамперед для Гете. бо жив у ньому протягом шістдесяти років. За цю трагедію, яка стала […]...
16. Я тої сили частка, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого “Я тої сили частка, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого” Людство завжди намагалося зрозуміти навколишній світ, пояснити природні явища і сутність буття. Достатньо згадати біблійну оповідь про Єву, яка скуштувала яблука з дерева пізнання, праці алхіміків епохи Відродження, спрямовані на винахід “філософського каменя”, за допомогою якого можна буде перетворити метал на золото і здобути “еліксир життя”, що повертає молодість і здоров’я. Але саме в епоху Відродження людина пройнялась вірою […]...
17. Боріння добра і зла в трагедії Й. Гете “Фауст” Образ великого шукача істини хвилював Гете все життя. У трагедії “Фауст” він показав боріння добра і зла к рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття. У пролозі автор ставить питання: що є Людина в цьому величному, гармонійному і досконалому всесвіті? Людина мислить, але від цього страждає ще більше, бо розуміє безглуздість багатьох соціальних інститутів, законів, звичаїв, забобонів, розуміє, що в соціальних бідах винна не природа, не всесвіт, а вона сама. У […]...
18. Поясніть своєрідність зображення теми кохання в трагедії “Фауст’ Й. В. Гете. Охарактеризуйте образи Фауста й Маргарити Тема кохання у “Фаусті” розкривається з різних боків. Це водночас, велике щастя, величне почуття, а водночас фатальна річ, яка призводить героїню до загибелі. Кохання Фауста та Маргарити пристрасне, велике, проте воно закінчується трагічно. Фауст – це діяльна, розумна, ерудована людина. В коханні він пристрасний та емоційний. Побачивши чарівну Маргариту на вулиці, він захоплюється нею вмить. В Маргариті його привертає чистота та невинність. Ця мила дівчина, майже дитя, нагадує йому ангела. […]...
19. Характеристика образу Фауста Образ Фауста захоплював не тільки Гете, але й багатьох інших письменників. Але саме Гете зміг найбільш філософськи підійти до розкриття особистості Фауста. Образ Фауста – не витвір уяви автора. Існував в Середньовіччі його прототип – доктор Фауст, який був відомий як вчений і маг. Гете ускладнив цей образ, вклавши в уста героя багато своїх ідей. Ім’я Фауст у перекладі означає “щасливий”. Та чи був щасливим герой геніального автора? Він пройшов […]...
20. Суперечність образу Фауста Він – зневірений в науці та житті старий вчений-енцеклопедист, на межі самогубства, але зустрічається з потойбічними силами, злим духом Мефістофелем, і знаходить нове життя. Якщо головна ідея народного Фауста полягає у застереженні від антихристиянської та аморальної поведінки людини, яка запродалася дияволу, то Гетівський спрямований на створення постаті людини, яка є уособленням найважливіших світоглядних тез та внутрішніх суперечностей просвітницької ідеології. Дійсно, з одного боку Фауст уособлює ідеал просвітницьких уявлень про розвинену […]...
21. Роман “Фауст”. Характеристика образу Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, удачливий. Образ Ф. супроводжував Гете усе життя, первинний нарис трагедії “Прафауст” відноситься до 1773-1775 рр.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. придбавав усе більш грандіозний філософський вимір. У остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканого жадання життя, волі до знання, творення і творчості. Надзвичайні […]...
22. Суперечливість образу Фауста Гете писав філософську драму “Фауст” майже все життя: перші нариси з’явилися до 1773 року, а останні сцени закінчено влітку 1831 року, за півроку до смерті. За цей період у Європі відбулася Велика Французька революція, відшуміли наполеонівські війни, революція 1830 року. Змінювалися і погляди самого Гете. Місце і час дії драми умовні, тобто позбавлені точних історичних прикмет, а Фауст – образ, побудований на узагальнених рисах, властивих людям узагалі, у будь-яку епоху. […]...
23. “Я тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого” Протягом усієї своєї історії людство намагалося зрозуміти навколишній світ, пояснити природні явища і сутність буття. Достатньо згадати біблійну оповідь про Єву, яка скуштувала яблука з дерева пізнання, праці алхіміків епохи Відродження, направлені на винахід “філософського каменя”, за допомогою якого можна буде перетворити метал на золото і здобути “еліксир життя”, що повертає молодість і здоров’я. Але саме в епоху Відродження людина пройнялася вірою у свою всемогутність, що викликало новий вибух церковної […]...
24. Фауст характеристика образу Вагнера Вагнер – кабінетний учений, для якого існує тільки книжкове знання : воно повинне відкрити суть життя і таємниці природи. У трагедії Гете В. – антипод Фауста, що прагне до досягнення сенсу життя за допомогою активної участі в ній. У першій частині трагедії В. виступає як помічник-підручний Фауста, фамулус. Уперше він з’являється в сцені “Ніч”, і вже перший діалог героїв демонструє протилежність їх спрямувань. За фігурою В. розпізнається певний розумовий рух, […]...
25. Цитатна характеристика образу Маргарити Характеристика Фауста: “Я в жизни не видел подобной. Как неиспорченно-чиста И как насмешливо-беззлобна Багрянец губ, румянец щек, – Я их вовеки не забуду! Несмело покосилась вбок, Потупив взор, – какое чудо! А как ответила впопад! Нет, это прелесть, это клад!” “Ей исповедаться нет причины, Она, как дети малые невинна”. Слова Мефістофеля: “У меня над нею власти нет”. Про вік: “Ей более 14 лет”. Думки Маргарити: “Что толку в красоте природной […]...
26. Творчість Гете – просвітництво це вихід людини зі стану свого неповноліття В історії німецької і світової літератури небагато знайдеться письменників, чиє життя і творчість здивували б нащадків. Творчість Гете, що віддалене від нас на два століття, зовсім неможливо зрозуміти поза історичними умовами Німеччини XVІІІ століття – епохи Просвітництва. У знаменитій статті “Відповідь на питання: що таке Просвітництво?” німецький філософ Іммануїл Кант стверджував: “Просвітництво – це вихід людини зі стану свого неповноліття”. Усе життя Гете можна розглядати як “вихід” з цього стану. […]...
27. Мефістофель – супутник Фауста Колись ми починаємо замислюватися над важким філософським запитанням: а що ж найстрашніше для людини як особистості? І раптом, перебравши всі людські жахливі події: і старіння, і хвороби, і бідність, і втрати, і зради – дійдемо до розуміння: це – спокій. Спокій – це не тільки коли опускаються руки і наступає втома від довгої, марної, непосильної боротьби, а ще й зупинка від повного задоволення, закінчення існування як діючої натури. Щоб світ […]...
28. Відповіді до теми: Гете “Фауст” 1. У чому полягає ідеологія Просвітництва? Просвітництво – це ідейна течія епохи переходу від феодальних відносин до капіталістичних, яка віддзеркалювала боротьбу новонародженого класу буржуазії та народних мас проти феодалізму. Просвітництво стало основою європейських буржуазних революцій. Основними в ідеології Просвітництва є віра у перетворю­вальну силу розуму і його перемогу у вихованні людства. 2. Розкажіть про Гете як представника епохи Просвітництва. Й. В. Гете – великий німецький письменник та філософ, автор всесвітньо […]...
29. Шлях довжиною в життя Прийшов у світ, щоб свідчити про істину… Що є істина?.. Євангеліє від Іоанна 18; 37, 38 Трагедія “Фауст” посідає окреме місце в творчий діяльності Й. В. Гете і є найбільшим його досягненням як письменника. Цей безсмертний твір автор розпочав писати в 1772 p., продовжував працювати над ним усе своє життя, вкладаючи в нього весь свій досвід і надбану на життєвому шляху мудрість, і закінчив його 1831 р. за рік до […]...
30. Фауст – образ Маргарити Маргарита – полюблена Фауста в трагедії Гете. Історія М., її недовгого щастя і безвинної загибелі в першій частині трагедії є як би емоційним її осереддям, в той же час вона дуже істотна для розуміння трагедії в цілому. М. – проста дівчина, істота цілком земне, таке, що живе у світі повсякденних життєвих турбот і радощів. Вона як би створена для щастя; тим страшнішою і несподіванішою виявляється її загибель. З першої ж […]...
31. Образ Олени роман Фауст Олена – перенесене в трагедію з грецької міфології ідеальне втілення краси. Надбання Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, проте естетичний ідеал, що з’явився йому, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, співвідношувана з античністю, – вдохновляла і самого Гете, що вважав, що, виховавши в людях почуття краси, мистецтво збудить в них і прагнення до свободи. […]...
32. У чому сенс суперечки між Богом і Мефістофелем? Розмова між Богом і Мефістофелем – це й експозиція, і разом із тим зав’язка дії “Фауста”. Про що ж сперечаються ці двоє? Звичайно, про те, наскільки досконалим створено світ і людину. Позиція Мефістофеля очевидна: він із глибоким презирством ставиться до людини, називаючи її “смішним божком землі”, який не здатний ні до чого, окрім розваг сумнівного типу. Мефістофель закидає Богові, що той даремно нагородив людину розумом, оскільки вона не здатна скористатися […]...
33. “Любов! Блаженство! Серце! Бог!” Жодного великого митця не оминуло його кохання. Та й хіба тільки митця? Людині взагалі властиво любити. А кохання – це вінець любові. Просто кохання простої людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож природньо, що кохання Йоганна Вольфганга Гете не пройшло непомітно, а вилилось у творчості. А оскільки трагедія “Фауст” створювалася протягом тривалого часу, то її автор переживав у ці роки багато потрясінь, він […]...
34. Філософська трагедія “Фауст” – відтворення передових просвітницьких ідей епохи XVІІІ століття, що завершилося Великою французькою революцією, розвивалося під знаком сумніву, руйнування, заперечення та жагучої віри в перемогу розуму над марновірствами і забобонами, цивілізації над варварством, гуманізму над тиранією і несправедливістю. Тому історики називають його століттям Просвітництва. Ідеологія просвітителів восторжествувала в епоху, коли валився старий середньовічний уклад життя та формувався новий, буржуазний порядок, прогресивний для того часу. Діячі Просвітництва гаряче захищали ідеї культурного розвитку, самоврядування, волі, відстоювали інтереси народних мас, […]...
35. “Фауст” – драматичний твір. Переказ стисло “Фауст” – драматичний твір, але це не п’єса для театру, хоча окремі епізоди можуть бути поставлені на сцені. Це одночасно і трагедія, і колосальна філософська поема, яка відобразила пошуки цілої епохи німецької думки. Самому авторові важко було дати визначення основної ідеї “Фауста”, він не бачив можливості виразити весь його глибинний і багатозначний смисл однією думкою. Трагедія відкривається двома прологами. Перший із них “Пролог у театрі” – бесіда поета, актора і […]...
36. Втілення в образі Фауста вищих духовних поривань людини Епіграф. Покинь нікчемні вороття Пізнаєш, що таке життя… Й. В. Гете. “Фауст” Гете сприймав образи Фауста і Мефістофеля у нерозривній єдності. Він зазначав, що не тільки “невгамовні сумніви головного героя, а тонка іронія Мефістофеля” разом становлять суто його “власного єства”. Але така єдність особлива – це єдність і постійна боротьба різних начал у людині, що зумовлюють її духовний розвиток. Фауст – це символічний образ людства. Фауст безкінечний і тому вічний. […]...
37. Фауст характеристика образа Олени Олена – перенесене в трагедію із грецької міфології ідеальне втілення краси. Знаходження Е. знаменує собою тріумф Фауста в його пошуках абсолютного ідеалу. Образи Е. і Париса викликані Фаустом за допомогою магії, однак ідеал, що став йому естетический, відкриває нову епоху в його існуванні. Віра в прекрасне, що співвідноситься з античністю,-надихала й самого Гете, що вважав, що, виховавши в людях почуття краси, мистецтво збудить у них і прагнення ксвободе. Е. у […]...
38. “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом І. Боротьба добра і зла як вічна тема в літературі. “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом. 1. Бог як утілення добра. 2. Фауст як утілення добра і зла. 3. Мефістофель як втілення зла у “Фаусті”. Чи є боротьба добра зі злом вічною?...
39. Відповіді на білет № 1 дпа-2013 9 клас “Світова література” 1. Охарактеризуйте античність як історичну і культурну добу, колиску європейської цивілізації Античність – це доба цивілізації Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. В ті часи були закладені основи майбутньої європейської цивілізації. Розвинулися ремесла та техніка, науки та мистецтво. Архимедом були закладені основи фізики, Гіппократом – медицини. Піфагором – основи математики, а Евклідом, зокрема – геометрії. Розвинулося мистецтво риторики. Були закладені основи також гуманітарних наук – соціології, політології, філософії. Роботи античних географів […]...
40. Життєвий і творчий шлях Гете. Проблематика твору “Фауст Творчий дух Фауста лине до нас із загадкових і химерних віків Середньовіччя і Відродження, коли людина пройнялася вірою у свою всемогутність, озброївшись силами таємничої науки алхімії, шукала філософський камінь, за допомогою якого збиралася перетворити будь-який метал на золото, шукала “еліксир життя”, щоб повернути собі молодість. У цей час з’являються перекази про магів і чорнокнижників, які продавали душу дияволу, щоб той допоміг осягнути таємницю буття. Одна з найпопулярніших легенд Середньовіччя – […]...