Що рухало вчинками Чіпки: розум чи почуття?

Related posts:

1. Що головніше розум чи почуття Нещодавно я став свідком однієї дискусії. Сперечалися мої однолітки. Мова йшла про те, що слід вважати головнішим – розум чи почуття. Більшість були переконані, що основним сьогодні є розум, а почуття залишилися у минулому столітті. Деякі вважали, що тільки почуття є найважливішими. Мені здається, що неможливо назвати одне головнішим за інше. Людині, яка віддає перевагу лише почуттям, буде важко зорієнтуватися в житті. Сьогодення вимагає великих знань, уміння розібратися в нових […]...
2. Образ Чіпки в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного З Чіпкою читач знайомиться вже на перших сторінках твору. Це широкоплечий двадцятирічний парубок, э гострими карими очима, довгобразим лицем, одягнений у білу вишивану сорочку та просту свиту, накинуту наопашки. На голові в нього висока шапка. Та автори не задовольняються зовнішніми ознаками в змалюванні портрета. Вони знаходять риси, що розкривають соціальний стан персонажа, і якості характеру. А далі докладно показано формування характеру героя, нарост тання його протесту проти поневолення людини. Син […]...
3. Чого навчає гіркий досвід Чіпки Варениченка? Із великим напруженням прочитала нещодавно відомий роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. До глибини душі вразила мене трагедія Чіпки – головного героя твору. З перших сторінок роману письменник докладно змальовує привабливу зовнішність Чіпки, його внутрішні якості. Уже портретна характеристика героя, такі виразні деталі, як “гострі очі”, “бистрий як блискавка погляд”, виявляє основні риси вдачі Чіпки: сильну волю, рішучість і безстрашність у здійсненні своїх намірів. “Ним світилася якась […]...
4. За яких обставин стався моральний злам особистості Чіпки, чи був у нього інший вихід? ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний та його брат Іван Білик почали писати під враженням розповіді про реальну людину – розбійника Василя Гнидку. Роман, в якому соціально-історичний аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини, називається соціально-психологічним. Твір уперше був надрукований у 1880 році в Женеві. При перевиданні в Росії автори дали йому назву “Пропаща сила”. Головний герой твору […]...
5. Вибір Чіпки Варениченка ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Задум роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” виник після зустрічі письменника під час подорожі по Полтавщині з хлопцем-візником, що розповів Панасові Мирному історію про селянина, який став розбійником та вбивцею. Письменник був вражений, і замислився над тим, звідки з’являються такі характери. На основі тієї історії було створено повість “Чіпка”. Панас Мирний звернувся за рецензією до Івана Білика, який побачив у творі багато нерозкритих […]...
6. Дитинство Чіпки – основа його бунтарства Споконвічно точиться на землі боротьба між добром і злом, якій не видно кінця. Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” яскраво показує борсання сильної людини між цими двома протилежними началами. Батька свого Чіпка не знав, ніколи не бачив. Його мати – убога селянка. Мотря жила із своєю матір’ю, ледве перебивалася випадковими заробітками у багатших сусідів. У холоді, у постійному недоїданні зростав малий Чіпка. Ще з раннього дитинства, […]...
7. Образ Чіпки У центрі роману образ Чіпки – селянинабунтаря, невтомного шукача правди, котрий зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став “пропащою силою”. З Чіпкою ми знайомимось уже на перших сторінках твору. Це широкоплечий двадцятирічний парубок, з гострими карими очима, довгобразим лицем, одягнений у білу вишивану сорочку та просту свиту, накинуту наопашки. На голові в нього висока решетилівська шапка. Та автори не задовольняються зовнішніми ознаками в змалюванні портрета, як це властиво µх […]...
8. Характеристика образу Чіпки у романі Панаса Мирного “Хіба pевуть воли, як ясла повні?” “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це риторичне питання стало назвою відомого роману Панаса Мирного. Навіть не читаючи текст, можна зрозуміти проблему, що полягає в незадоволенні людини умовами її життя. Цікаво й те, що спочатку автор думав про заголовок “Пропаща сила”. Саме він є ключем до розуміння головного героя – Чіпки Вареника. Образ Чіпки – своєрідний, але досить типовий для дожовтневого періоду літератури. Письменник багато уваги приділяє розкриттю образу […]...
9. У центрі роману образ Чіпки селянина бунтаря Образ Чіпки. У центрі роману образ Чіпки – селянина бунтаря, невтомного шукача правди, котрий зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став “пропащою силою”. З Чіпкою ми знайомимось уже на перших сторінках твору. Це широкоплечий двадцятирічний парубок, з гострими карими очима, довгобразим лицем, одягнений у білу вишивану сорочку та просту свиту, накинуту наопашки. На голові в нього висока решетилівська шапка. Та автори не задовольняються зовнішніми ознаками в змалюванні портрета, як […]...
10. Мої роздуми над долею Чіпки Твір За романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Лиш бачу пожежу душі, З юрбою дивитися лину: Горять в серці райські кущі, Диявол стає на заміну. І серце – як дикий вогонь, Вогонь, що не можна приспати, І доторк священних долонь Не заборонить палати. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – глибоко психологічний твір, у якому зображено, як народжується, росте й розвивається необорима сила, яку […]...
11. Образ народного бунтаря Чіпки в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У 1875 році Панас Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив працю над багатоплановим соціально-психологічним романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. В основу роману було покладено реальне складне життя селянства з його радощами і кривдами, злиденністю і соціальною нерівністю, а також з жорстокими діями “захисників” народу. І одним з таких народних бунтарів був Чіпка – головний герой роману. Життя у злиднях, зневажливе ставлення до Чіпки сільських дітей, невідступне […]...
12. Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У 1875 році Панас Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив працю над багатоплановим соціально-психологічним романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. У основу роману було покладено реальне складне життя селянства з його радощами і кривдами, злиденністю і соціальною нерівністю, а також з жорстокими діями “захисників” народу. І одним з таких народних бунтарів був Чіпка – головний герой роману. Життя у злиднях, зневажливе ставлення до Чіпки сільських дітей, невідступне […]...
13. Шлях Чіпки до злодійства Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” це перший зразок соціально-психологічного роману в українській літературі, в якому розкрито соціальну дійсність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічні умови, конкретне життєве середовище формували характер особистості, зумовлювали, визначали її поведінку. Головна сюжетна лінія роману пов’язана з долею Чіпки Вареника. Вже на перших сторінках твору ми знайомимося з цим молодим двадцятирічним парубком, яких “часто й густо можна зустріти по наших хуторах […]...
14. Слизький шлях головного героя роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” На терені трагічної антинаціональної історії України, яка потягла за собою народження затаєної в душі майже кожного українця злоби на свою ущербну долю, еволюція образу Чіпки від селянина до злодія бачиться закономірною. Життєвий шлях Чіпки сповнений крутих поворотів, підйомів і падінь. Природно, що й внутрішній світ цієї людини складний, суперечливий: добре, гуманне в ньому сплітається з недобрим і навіть лихим, як сплелася в ньому кров панська ляська й селянська українська. Син […]...
15. Неоднозначність оцінки образу Чіпки Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Цілеспрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним Україні, передаючи літературним персонажам свої найпалкіші почування та найпекучіші болі. Одним з таких персонажів, що увійшов в українську літературу, є Чіпка, головний герой роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його внутрішній світ, складний […]...
16. Природний розум і врода Роксолани Кожен народ і кожна епоха мають своїх героїв. Чи можна собі уявити Фран­цію без Жанни д’Арк, Англію без адмірала Нельсона, Росію без Мініна і Пожарського? Усі згадані і не згадані герої є уособленням народного ідеалу справжньої людини, втіленням розуму і сміливості, милосердя і терпимості, високого патріотизму і самовідданості. Одним із таких ідеалів для нас, українців, є Настя Лісовська, донька рогатинського священика, яка пройшла шлях від татарської бранки до великої султанші […]...
17. Нелюд чи безталанний? Образ Чіпки за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У людину від народження закладено все – і добро, і зло. Якщо життя не закладені духовні цінності – переможе зло. Коли душа занедбана – настає трагедія. Хто допоміг Чіпці уникнути цієї страшної трагедії? З довірливими очима входить він у людський світ і одразу наштовхується глузливо-образливе: “байстрюк”. Народна мораль, своєрідний природний і чистоти суспільства фільтр. Перенесла гріх Івана Вареника на Мотрю й Чіпку і готова і тільки принизити малюка, а й […]...
18. Образ Чіпки Варениченка в соціально-психологічному “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший соціально-психологічний роман української літератури, результат тривалої копіткої праці Панаса Мирного та його брата Івана Білика. Темою твору є зображення села в пореформений період. Власне, І. Білик запропонував П. Мирному поглибити соціальний аспект і психологічно вмотивувати вчинки головного героя Чіпки Варениченка. Роман мав шість редакцій і в кожній із редакцій зазнавав вдосконалення як з боку ускладнення композиційної побудови, так і з боку змалювання […]...
19. Неоднозначність оцінки образу Чіпки за романом Панаса Мирного Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Цілеспрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним Україні, передаючи літературним персонажам свої найпалкіші почування та найпекучіші болі. Одним з таких персонажів, що увійшов в українську літературу, є Чіпка, головний герой роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його внутрішній світ, складний […]...
20. Не краса красить, а розум Коли ми вперше зустрічаємо якусь людину, ми найперше дивимося на її зовнішність, адже простіше почати спілкуватися з тим, хто подобається тобі на вигляд. Але навіть дуже гарна на обличчя чи одяг людина може виявитися поганим співбесідником, якщо не знайдеться спільної теми для розмови, або він буде постійно перебивати, або буде говорити погано. Це відбувається тому, що найкращим співбесідником для будь-кого є вихована, освічена людина. До такої людини приємно і зовсім […]...
21. Розум без книги – що птах без крил – I варіант 8 клас I варіант З самого дитинства люблю книжки. Спочатку здається – просто купа друкованих аркушів. Але відкриваєш, занурюєшся у цей казковий світ і розумієш, що тепер ти – носій якогось таємничого та вищого знання. Кожна книга – це окремий світ зі своїми законами, зі своїм осіннім лісом, місячною ніччю, зі своїм коханням… Кожен аркуш – біль і щастя автора. Це немов лист, що написаний у минулому і адресований тим, […]...
22. Розум без книги – що птах без крил – IІ варіант 8 клас II варіант З того часу, як людина навчилася говорити, у неї виникла потреба спілкуватися з іншими людьми, висловити свої думки, записати їх. Дуже довгий і непростий шлях пройдено від першого слова до наших часів. І завжди поряд з людиною була книга, може, не така, яку ми звикли бачити тепер, але книга. Спочатку позначки і малюнки на камені, написи на спеціальних дощечках, на шкірі, на папері. Але завжди людина […]...
23. Дерева – наші друзі – Твір-розум Дерева – наші друзі. Вони допомагають нам усім! Як приємно дивитися на їх високі міцні стовбури, розкидисті вітки, яскраві листи! Навесні на деревах розпускаються бруньки і радують око перехожих, піднімаючи їм настрій. Дерева також дуже корисні. Вони як фільтри очищують повітря від токсинів та газів, які дуже шкідливі для нашого здоров’я. Кожної весни вони вдягаються у яскраві квіти, і цим дарують нам радість. Любіть дерева! Дерева – наші друзі! Погано, […]...
24. МАРКО ВОВЧОК “МАКСИМ ТРИМАЧ”. ПОЧУТТЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ВИНИ ЯК УСЕЛЮДСЬКЕ ПОЧУТТЯ Тема. МАРКО ВОВЧОК “МАКСИМ ТРИМАЧ”. ПОЧУТТЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ВИНИ ЯК УСЕЛЮДСЬКЕ ПОЧУТТЯ 1. Яким чином козаки давали звістку своїм про те, що саме вони йдуть до них? А Свистом. Б Запалювали березу або інше дерево. В Співали українською. Г Вигукували, наче нічний птах. 2. Очікуючи коханого, Катря вишивала… А Собі весільний одяг. Б Рушники. В Серветку. Г Скатертину. 3. Визначте художній засіб, який використала письменниця у фра­зі: “Шумить Дніпро, сивіє, […]...
25. Природний розум і врода Роксолани – героїні повісті О. Назарука “Роксолана” …У греків є Таїс, у римлян – Лукреція, у єгиптян – Клеопатра, у французів – Жанна Д’Арк, У росіян – графиня Морозова, у нас – Роксолана. П. Загребельний У Стамбулі білі стіни найбільшої мечеті перед гробницею-тьорбе жінки з України, яку у світі знають як Хуррем, Роксолана, Хосені. На великій міській ділянці височить мечеть, збудована Роксоланою на місці Аврет-базару, де колись продавали в рабство людей, поряд з нею – притулок для […]...
26. “І. Франно – це розум і серце нашого народу” І. Іван Франко посів визначне місце у літературі другої половини XІX століття. Іі. Творчий шлях письменника. ІІІ Формування світогляду поета і літератора. ІV. І. Франко включається до активної боротьби з австрійським урядом і поль­ською шляхтою. V. Велика заслуга Франка. VІ. До останнього подиху Франко боровся за свободу і незалежність народу....
27. І. Франко – це розум і серце нашого народу І. Франко – це розум і серце нашого народу І. Іван Франко посів визначне місце у літературі другої половини XІX століття. ІІ. Творчий шлях письменника. ІІІ. Формування світогляду поета і літератора. ІV. Франко включається до активної боротьби з австрійським урядом і польською шляхтою. V. Велика заслуга Франка. VІ. До останнього подиху Франко боровся за свободу і незалежність народу....
28. З віком розум приходить Народжуючись, людина не володіє жодними знаннями, живе тільки завдяки інстинктам: немовля кричить, привертаючи увагу дорослих, якщо воно голодне, або в нього щось болить, або воно просто прагне компанії. Поступово дорослішаючи, дитина навчається тримати предмети в руках, перевертатися зі спинки на животик, потім повзати, ходити. Звичайно, що першими вчителями її стають власні батьки, особливо це виявляється у вивченні рідної мови: малюк повторює те, що йому кажуть мама й тато, починає розмовляти […]...
29. Які думки та почуття викликає поема Т. Г. Шевченка “Кавказ”? …Живою душею в Украйні витай, Літай з козаками понад берегами, Розриті могили в степу назирай. Заплач з козаками дрібними сльозами І мене з неволі в степу виглядай… Уривок з поеми Колонізаторська політика Російської імперії була вкрай жорстокою по відношенню до інших народів. Народи, які були залежні від імперії, завжди були пригнічені та принижені. Та вони намагалися звільнитися, і через це відбувалися війни. Однією такою війною за незалежність була війна на […]...
30. “Рідне слово, рідний розум – рідна й правда буде” П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК 9 КЛАС УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК “Рідне слово, рідний розум – рідна й правда буде” На теренах української культури XIX століття Пантелеймон Куліш виділяється як один із небагатьох письменників європейського масштабу, але який усе свої життя присвятив боротьбі за національну ідею. Своє призначення письменник-громадянин вбачав у тому, щоб розбудити національну та державотворчу свідомість народу. Він багато зробив для духовного відродження українців, трагедію яких вбачав у […]...
31. Почуття і переживання ліричного героя новели “Intermezzo” Михайла Коцюбинського Новела “Intermezzo” – один із кращих творів М. Коцюбинського. Його можна вважати ліричним монологом самого автора. Задум написати такий твір виник у письменника під час відпочинку в селі Кононівка на Полтавщині. Приводом до написання і темою твору послужили події 1905 року. Художньо висвітлюючи тему революції та її поразки, М. Коцюбинський висловив своє ідейно-естетичне кредо: література – явище естетики, але вона покликана до зображення “вірного малюнку різних сторін життя” і його […]...
32. Розкриття вдачі Василька через його вчинки, почуття – IІІ варіант – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ III варіант М. М. Коцюбинський – великий майстер зображення картин природи. Він передає не лише стан та настрій героїв, а й плин часу. Особливо відчутним це є у творі “Ранок у лісі”. Спочатку автор змальовує навколишній світ, а потім наче розгортає перед читачем цілу картину. Змінюється небо “… воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом…”, ось зашепотіли листочки, забігала комашня, вже чути […]...
33. Розкаяння – це те велике почуття, що зменшує вину 9 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Розкаяння – це те велике почуття, що зменшує вину Життя йде без репетицій і повторів. Людина, трапляється, не може знати наперед, як і чим відгукнеться її необдуманий учинок чи слово. Аби ми вміли передбачити наслідки своїх дій, скількох нещасть можна було б уникнути! І хто може сказати, що ніколи сьогодні не жалкував про те, що вчинив чи сказав учора? Та перекреслити свої помилки неможливо, […]...
34. Чіпка Варениченко – бунтар, борець проти соціальної неправди Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні” мав ще одну назву – “Пропаща сила”. Ця назва цілком виражала авторську ідею. “У ній – роздуми художника про нереалізовану, “пропащу силу” людини, яка народжена була для справ, можливо, значних і прекрасних, але яка так і не розкрилася…”, – писав О. Гончар. Ще до виходу роману Панас Мирний говорив про прототип головного героя, що він – безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого […]...
35. Глибоке і щире почуття Соломії МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 8 клас Глибоке і щире почуття Соломії Українських письменників завжди захоплювала постать жінки, що здатна на смерть в ім’я свого кохання. Ще в давньому літописі оспівується жертовна і щира любов дружини князя Ігоря Ярославни. Глибоке почуття жінки змалював в оповіданні “Дорогою ціною” і М. Коцюбинський. Героїня твору – рішуча і смілива жінка. Невідомо, як Соломія стала дружиною нелюбого чоловіка, але з усієї її поведінки видно, що не за власним бажанням. […]...
36. Розум без книги – це птах без крил Здавалося б, банальний вислів. Але яку ж величезну роль відіграли книги для всього людства і для України зокрема! Раніше не було ані радіо, ані телебачення, ані комп’ютерів. Значить, будь-яка передача інформації велась “із вуст у вуста”, тобто від однієї людини до іншої. Величезна кількість інформації втрачалась, що, проте, не заважало формуванню генетичної пам’яті нації. Але ж із винаходом письма, завдяки Кирилу і Мефодію, які винайшли алфавіт, яким ми користуємося і […]...
37. Поетизація почуття кохання в новелі Олеся Гончара “За мить щастя” ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Поетизація почуття кохання в новелі Олеся Гончара “За мить щастя” Однією із найулюбленіших тем Олеся Гончара є тема кохання. Як говорив сам письменник: “З любові – творчість, з любові – щастя людське”. Практично у кожному його творі ми зустрічаємо розповідь про любов, таку в кожного різну, але таку однакову. Але новела “За мить щастя” просто приголомшує красоюісилою почуття кохання. Цей дійсно […]...
38. Зображення безкорисного почуття кохання у повісті Олександра Купріна “Гранатовий браслет” О. І. Купрін – один з останніх представників критичного реалізму в російській літературі. Головними особливостями творчості цього письменника є психологізм та реалістичне зображення побуту. Для нього характерна цікавість до “пересічної”, “інтимної”, “побутової” психології, у зображенні якої О. І. Купрін досяг надзвичайно високої художньої майстерності, що забезпечила йому видатне місце серед російських письменників кінця ХІХ – початку ХХ століття. Усі згадані вище особливості яскраво проявляються і в його творі “Гранатовий браслет”. […]...
39. Людські почуття в інтимній ліриці В. Сосюри В. Сосюра – поет-лірик, який глибокоемоційно, з високою художньою майстерністю відобразив багатство життя в його внутрішньому русі й розвитку. Поет немов пропускає через своє серце болі і радощі людей, і вони повертаються до нас у поетичних образах його віршів, несучи на собі відбиття творчої індивідуальності автора. Інтимна лірика В. Сосюри здобула величезну любов молоді. Його віршами про кохання захоплюються і сучасні юнаки й дівчата, з хвилюванням їх згадують укриті сивиною […]...
40. Внутрішній світ і почуття людини в поезії Омара Хайяма Видатним персько-таджицьким поетом-гуманістом був Омар Хайям. Він вважається неперевершеним майстром рубаї. Як відомо, рубаї – це чотиривірш, як правило, філософського змісту. Рубаї – викінчений мініатюрний віршований твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи. До нашого часу дійшло близько двох тисяч чотиривіршів, авторство яких приписується Омару Хайяму. Саме в цих творах розкривається духовний світ поета – сміливої, розумної, допитливої людини, що жила інтересами свого часу. Його поезія – […]...